В посольстві Сполучених Штатів Америки від цього тижня – новий старий керівник. 18 червня дипмісія офіційно повідомила, що тимчасовим повіреним у справах США в Україні став Вільям Тейлор. Цього тижня дипломат вже прибув до Києва.

Тейлор вже був послом в Україні за часів Віктора Ющенка – у 2006-2009 роках.

Тоді, за кілька років після повернення з українського відрядження, 72-річний дипломат відійшов від справ у Держдепі – але на пенсію остаточно не пішов. Іноді він давав лекції та співпрацював з аналітичними організаціями, зокрема з тими, що опікуються Україною. А ще Тейлор був виконавчим віцепрезидентом Інституту миру США – аналітичної організації, що фінансується державою та продукує аналітику в питаннях зовнішньої політики.

Не обходив він увагою і Україну. Не раз приїздив до України, в тому числі в листопаді 2018 року, перед початком кампанії. А в квітні – написав аналітику про наслідки обрання президента Зеленського.

Що таке "тимчасовий" посол?

Останні три роки керівником американської дипмісії була посол Марі Йованович. Влітку вона мала завершити каденцію, але сталося це дещо раніше – на початку травня ЗМІ повідомили, що Йованович достроково відкликають з посади. Причин для цього рішення було декілька – передусім це скандал, ініційований генпрокурором Луценком, і особисті мотиви (стан здоров'я близької родички посла).

Так чи інакше, але Штати опинилися у ситуації, коли посада посла – вакантна, а заповнювати її нема ким.

До того ж раніше, минулого року, до Вашингтона на підвищення вирушив заступник посла Джордж Кент, тож дипмісії критично бракувало керівного складу.

Наприкінці травня до Києва приїхала тимчасово повірена у справах США Крістіна Квін, яка до того працювала в Парижі, але, як з’ясувалося, це був проміжний керівник. Тепер, після приїзду Тейлора, Квін стала його заступницею – таким чином, керівний склад посольства, "оголений" навесні, відтепер заповнений.

Важлива деталь: статус "постійного" посла Тейлор не отримає.

Він сам у розмовах із колегами у Києві вже заперечив таку можливість. "Я приїхав на місяці, а не на роки", – переказують його слова дипломати, що вже бачилися з тимчасовим повіреним.

Джерела кажуть, що нинішня схема у посольстві залишиться як мінімум до кінця року. Більш імовірно – до весни-літа наступного року. Але не виключена і ймовірність того, що постійного, офіційно призначеного посла США в Україні не буде до кінця 2020 року – тобто до виборів президента та проміжних виборів у Конгрес.

Адже проблемою є не лише брак кандидатів на відрядження в Україну. Річ у тім, що за американським законодавством новий посол має пройти затвердження у Конгресі, а політичні кандидати (тобто не кар’єрні дипломати, а політики, соратники Трампа), яких президент США волів би надсилати у ключові посольства, мають небагато шансів отримати це узгодження.

Україна – далеко не єдина держава, що стикнулася з цією проблемою.

З приходом до влади у Трампа неодноразового виникали труднощі з призначеннями послів, і ключові дипмісії США у Європі тривалий час лишалися без керівника.

Але чи матиме Вільям Тейлор хоч якісь обмеження через свій "непостійний" статус? Відповідь однозначна: ні. У випадку зі США "тимчасовий посол" має ті самі права, повагу від політичних гравців та ті самі повноваження. А задач буде, можливо, навіть більше, бо йому "пощастило" приїхати сюди в особливий період.

Що думає Тейлор про Зеленського?

У заяві на сайті посольства йдеться, що Вільям Тейлор керуватиме ним "в час історичних виборів і перехідного періоду".

За новообраним президентом України, до речі, дипломат стежив ще до того, як йому запропонували повернутися до Києва. У квітні, в аналітичній статті на сайті Інституту миру, Тейлор називав Володимира Зеленського "першим повністю пострадянським президентом", а його обрання – "третьою революцією" в Україні.

"Хоча обрання 41-річного новачка і піднімає питання подальшої політики України, та глибшою сутністю цієї події цілком може стати незворотний прихід до влади покоління незалежної України – тих, хто не розуміє мрії Кремля про відновлення корумпованої та поступливої української держави-сателіта РФ", – писав він.

Невідомо, чи читали цей аналіз у "Зе-команді", але, за даними ЄвроПравди, особисто з Тейлором вони не контактували.

Та цей пробіл, поза сумнівом, виправлять вже ближчим часом.

У своїй квітневій статті щодо результатів виборів в Україні Тейлор також зазначав, що чекає на призначення очільників МЗС, Міноборони, СБУ та... Генпрокуратури.

Так, заміна посла Йованович, із якою воював генпрокурор Юрій Луценко, не вирішила для нього проблему. Мрія Юрія Луценка зберегти посаду за будь-яку ціну не співпадає з баченням також нового керівника посольства США. "Потрібно забезпечити чіткий запит українців до нової влади назвати сильного, незалежного генерального прокурора", – вважає Тейлор.

Тоді ж дипломат підкреслював: особливе значення матимуть перші шість місяців президентства Зеленського. Тобто саме той період, який проходитиме за його присутності в Україні. При цьому ключовим фокусом уваги США та міжнародної спільноти має бути проведення "дійсно ефективних антикорупційних реформ" (так, цей фокус уваги США Луценку також не вдалося змінити).

А ще нинішній повірений у справах США занепокоєний "бізнес-зв'язками" між олігархом Ігорем Коломойським та Володимиром Зеленським. І це вже – та сфера, у якій відповіді доведеться готувати новій команді.

Щодо Донбасу, який "Зе-команда" визначила своїм головним пріоритетом, Тейлор радив Зеленському розвивати ідею залучення миротворців і запровадження тимчасової цивільної адміністрації на окупованому cході України для сприяння "остаточному відходу Росії".

Ставлення до країни-агресора

У питаннях російської політики позиція Тейлора повністю відповідає мейнстриму американської дипломатії.

Путінську агресію проти України він неодноразового засуджував. Ще на початку 2014 року закликав НАТО серйозно посилити східний фланг та звернути увагу на такі потенційні точки спалаху, як Придністров’я.

"Немає очікувань, що американці чи сили НАТО повинні захищати Україну від подальшого російського вторгнення. Але є всі підстави допомагати Україні захищатися.

По-перше, Захід повинен допомогти Україні захиститися від російських диверсій. Він повинен забезпечити обладнання для прикордонного контролю та навчань, щоб допомогти Києву утримувати російських агітаторів та провокаторів від в'їзду в країну.

По-друге, Захід повинен також обмінюватися інформацією з Україною про зусилля Росії щодо дестабілізації країни та про російські військові плани, що загрожують Україні.

По-третє, НАТО має проводити регулярні спільні навчання в Україні. Нарешті, якщо російські військові продовжать свої загрозливі дії, НАТО повинна забезпечити протитанкове і зенітне озброєння, а також відповідні навчання, що підвищить ціну подальшої агресії проти України", – писав він, закликаючи також посилити санкції проти Росії.

Відтоді чимало порад дипломата, по суті, були втілені владою США та країн-союзників.

Що робив Тейлор для України

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін привітав призначення Тейлора, назвавши дипломата "добрим другом України". "Тішуся, що саме зараз американську дипмісію очолює справді мудра та проактивна людина", – сказав він.

Із цією оцінкою є всі підстави погодитися.

Вільям Тейлор – дипломат з великим досвідом, та на дипслужбі він провів далеко не все життя. До Держдепу він приєднався у 1992 році.

А початково він – військовий. Закінчив Військову академію США та Школу управління імені Джона Кеннеді, служив у армії, в тому числі – брав участь у місіях у В'єтнамі та Німеччині.

Розуміючи важливість безпекових питань, Тейлор приділяв значну увагу питанням НАТО.

У 2008 році він особисто зробив чимало, щоби Україна отримала План дій щодо членства в Альянсі.

Він закликав тодішніх прем'єра і президента діяти злагоджено задля досягнення членства в організації. Посол зазначав, що не знає жодної держави-члена НАТО, яка б офіційно виступила проти вступу України до Альянсу.

"Це дуже важливо для переговорів. Не дуже добре, коли з президентом Росії переговори веде спочатку президент, а потім прем'єр – окремо", – казав він в лютому 2008-го.

На жаль, ці зусилля не мали успіху. Як через вплив Росії, так і через те, що єдності в українському керівництві з цього питання не було.

А ще у період його керівництва відбулося підписання Хартії про стратегічне партнерство між США та Україною.

Вільям Тейлор поїхав з України в квітні 2009 року – за кілька місяців до планової ротації, але обставини були іншими, ніж у Йованович. Як посол, призначений президентом-республіканцем Джорджем Бушем, він сам подав у відставку зі вступом на посаду представника іншої сили, демократа Обами – хоча зовсім не був зобов’язаний це робити. І Вашингтон цю відставку прийняв – хоча також міг і не звільняти посла достроково. Адже, і це треба окремо відзначити, класичним партійним послом він також не є – за Обами він продовжив працювати у Держдепартаменті.

Та зараз, із поверненням республіканців до влади, дипломат повернувся до України. 

За три роки своєї роботи послом в Україні Тейлор постійно закликав українських лідерів до здійснення антикорупційної, судової та економічної реформ. Іронія долі – але тепер, 10 років по тому, вже на посаді тимчасового повіреного США, він робитиме в Україні точно те саме.

Автори:

Денис Свириденков, Сергій Сидоренко,

"Європейська правда"