–  У вас можна подивитися новий сезон "Гри престолів"?
–  Так, звісно. А ви з України? Тоді вам може бути нецікаво.

Цей жарт, популярний серед любителів американського серіалу, нескладно зрозуміти і тим, хто не бачив жодної серії: українська політика часом така креативна та непередбачувана, що фантазії сценаристів художніх фільмів видаються блідими та невиразними.

А коли є така можливість, то трохи свого креативу ми можемо навіть експортувати. Наприклад, у ПАРЄ.

Саме це відбувається у Страсбурзі цього тижня.

Розклад сил однозначно не на нашу користь. Україна програє за впливовістю і Берліну, і Парижу, й іншим столицям, які у цій вирішальній битві у ПАРЄ стали на захист росіян. Тому українська делегація бере креативністю. Приміром, заваливши секретаріат ПАРЄ хвилею "спаму".

Навіщо українські депутат це робили і чи додає це шансів на виграш Києва, розбиралася "Європейська правда".

Нічні поправки

У понеділок в обід до депутатів ПАРЄ, що приїхали до Страсбурга, надійшла не для всіх приємна звістка: цього дня їм доведеться працювати значно довше, ніж зазвичай. Засідання, що мало завершитися о 8 вечора, продовжили аж до опівночі. Для багатьох із делегатів, що представляють східноєвропейські держави, це означало – до першої ночі за їхнім часом.

Це – безпрецедентне рішення, такого в історії асамблеї ще не було. І зважитися на нього, мабуть, було непросто. Навіть суто технічно. Воно означає, що до опівночі сидітимуть і персонал ПАРЄ, і перекладачі, що забезпечують синхронний переклад відразу шістьма мовами.

Але ані трудове законодавство Франції, ані потреба заплатити за нічну роботу нічого не важать, коли на кону – зняття санкцій з Росії.

Адже вночі ПАРЄ розглядатиме критично важливе рішення, яке, за задумкою авторів, має знищити санкційний механізм і дозволити росіянам повернутися до ПАРЄ, ніби у 2014 році нічого й не було.

Тільки не подумайте, що нічна робота є забаганкою друзів РФ – навпаки, це суперечить їхнім намірам. А одними з небагатьох, хто міг передбачити нічну роботу, стали українські депутати. Саме вони домоглися такого рішення... застосувавши у Страсбурзі досвід та практику Верховної ради.

Ми всі чули про Виборчий кодекс, до якого були подані 4 тисячі поправок, чи то про 2 тисячі пропозицій до закону "Про мову", через які ВР тижнями розглядає ці документи.

Тепер із методикою законодавчого спаму познайомилися і у Страсбурзі.

Причому ви не почуєте від наших депутатів слова "спам". Із серйозним обличчям вони доводитимуть, що ось ця кома, ось це роз’яснення та ось це доповнення – критично важливі. Та й зараз у коментарях вони кажуть, що просто хочуть поліпшити текст документа, який знімає санкції з росіян.

"Ми з Володимиром Ар’євим, за підтримки делегацій та груп справжніх правозахисників, вирішили детально опрацювати російську доповідь та подали 226 (!!!) правок з метою поліпшити і доповнити текст. Мінімальний термін розгляду – годин шість", – пояснив у своєму Facebook депутат Георгій Логвинський.

Спам заради добра

У практиці Ради Європи такого ще не було. Українці виявилися першою делегацією, яка застосувала спам-атаку. Не виключено, що українці не мали на меті працювати уночі, адже ще кращим був би інший, логічніший варіант.

Коли Верховна рада стикається із "заспамленим" законом і не встигає розглянути його до кінця дня – то відкладає розгляд на наступний день (тиждень, місяць). Схоже, саме на це розраховували українські депутати.

Річ у тім, що нинішня спроба зняти з Росії санкції розпочалася в останній можливий момент. Відкладати далі – просто немає куди. Якщо резолюцію про санкційний механізм відкладуть до ранку вівторка, то у середу росіяни, швидше за все, не встигнуть взяти участь у голосуванні за нового генсека Ради Європи. А якщо генсека оберуть без росіян, то вони не визнають нового керівника організації та знову відмовляться платити свої внески.

А те, наскільки сильно Західна Європа хоче владнати конфлікт з Росією і отримати нарешті її внесок, стало очевидним із заяви держсекретаря МЗС Франції, яка у виступі у Страсбурзі примудрилася навіть не згадати про агресію РФ проти України, коли перераховувала очікувані кроки з боку росіян.

Хоча ні, навіть не "агресію", а "політичні розбіжності", виходячи з виступу представниці Франції.

Історія із Францією яскраво демонструє, наскільки сильним є бажання покласти край санкціям у ПАРЄ.

Російський шантаж спрацював, і Захід готовий закрити очі багато на що, аби виключити навіть теоретичну можливість того, що Росія вирішить вийти з Ради Європи.

Досвід спілкування "Європейської правди" з депутатами свідчить, що це – настрій переважної більшості депутатів. Тим більше зважаючи на те, що час піджимає, аргументи та пояснення України перестали працювати.

Тому те, що Україна зробила ставку на "процедурну", а не на "змістовну" боротьбу, було безумовно правильним вибором. А перенесення засідання на вівторок вже могло би означати перемогу України...

Але цього не сталося. ПАРЄ знайшла можливість перейти до нічного розгляду.

Нічне засідання також могло би бути на користь Україні, та лише за однієї обставини – якщо більшість суперників України полінуються чекати допізна, а більшість соратників залишаться у залі до полуночі.

Але, поклавши руку на серце, надії на це не надто багато.

Все не так

"Процедурний тролінг", до речі, не обмежився одним лише "законодавчим спамом". Все почалося ще вранці, коли Україна та її друзі (а вони, на щастя, є серед депутатів і на Сході, і на Заході Європи) боролася за порядок денний. Цей пункт завжди затверджується автоматично, без обговорень. Нині британські та українські депутати взялися оскаржувати його ключові пункти. І мали на це підстави.

В новітній історії ПАРЄ ніколи не було такого, щоби ключову резолюцію ставили на голосування у понеділок, тобто без можливості обговорити зміст документу. Однак такою була політична воля. І зламати її не вдалося. Президент асамблеї була готова навіть на очевидне порушення процедури, аби лише не ламати порядок денний, який був критично важливим для повернення росіян.

Звісно, український креатив складно назвати стандартною, стабільною тактикою. Радше, дії української делегації були "спамом останньої надії" - тобто спробою використати останні можливості, щоби  врятувати ситуацію. Але  дуже схоже, що попри всі зусилля, в ніч на вівторок російська  резолюція буде затверджена.

І чимало з тих, хто підтримає її, чудово розуміють, що роблять щось не те.

"Можна дозволити росіянам повернутися до асамблеї, але не за будь-яку ціну", - звернувся до парламентарів депутат-консерватор, британець Роджер Гейл, закликавши колег якщо й погодитися на повернення Росії, то лише у разі коли Москва зробить принаймні щось. Коли виконає принаймні частину вимог, які висунуті на її адресу. Принаймні продемонструє готовність йти на співпрацю.

Жодного подібного сигналу з Москви не було – навпаки, Росія відкрито каже, що не буде виконувати нічого. Але це не зупиняє європейських депутатів. "Я голосую не за Путіна. Цю резолюцію я підтримаю, а якби йшлося про голосування за Путіна, я би проголосував проти", - виправдовувався перед асамблеєю (та перед своїми виборцями) норвежець Еспен Ейде.

Звісно, в ніч на вівторок небо не впаде на землю.

Навіть у разі скасування санкційного тиску на Росію наша держава залишиться членом ПАРЄ. Але Рада Європи від цієї ночі може стати принципово іншою.

І це – та реальність, у якій Україні ще доведеться навчитися жити.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди",
зі Страсбурга