Європейська та євроатлантична інтеграція України є пріоритетним напрямком розвитку країни. Цього вимагає Конституція, в якій віднедавна закріплено незмінність європейського та євроатлантичного курсу.

Цього прагне українське суспільство − за останніми соціологічними дослідженнями, 57% українців підтримують вступ до ЄС, а 48,9% − до НАТО.

Водночас європейська інтеграція стосується не стільки набуття членства у цих структурах, скільки глибоких і масштабних реформ у всіх сферах суспільного життя України, які зрештою мають забезпечити потужний економічний розвиток країни і перетворити її на комфортне місце для життя усіх громадян.

Тупцюватиме Україна на місці чи стрімко рухатиметься вперед, взявши за зразок кращі європейські практики, залежатиме від політичних сил, що увійдуть до парламенту.

Тож громадяни мають право знати, хто з політичних партій готовий нести відповідальність за реалізацію амбітних євроінтеграційних реформ.

Українська сторона Платформи громадянського суспільства Україна−ЄС та Українська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства − дві громадські проєвропейські мережі, що разом об’єднують понад 300 неурядових організацій України і здійснюють громадський контроль за євроінтеграційними реформами − закликають політичні партії, що йдуть на вибори 2019 року, чітко визначити у своїх програмах відданість європейській та євроатлантичній інтеграції, взявши на себе зобов'язання просувати реформи у відповідності до Угоди про асоціацію та пріоритетів Східного партнерства.

Чітка та прозора проєвропейська позиція політичних партій буде важливим сигналом громадянському суспільству України про готовність рухатись у цивілізаційному напрямку, який обрав український народ.

Проаналізувавши виклики, які стоять перед Україною, та можливості, що їх відкриває Угода про асоціацію між Україною та ЄС, проєвропейські платформи визначили пріоритетні напрями реформ, які потребують першочергової уваги та спільних скоординованих зусиль майбутніх парламентарів та очільників уряду.

Закликаємо політичні партії включити ці пріоритети до своїх програм, а після виборів налагодити ефективну взаємодію з громадянським суспільством та іншими зацікавленими сторонами для успішної реалізації зазначених реформ.

Європейська інтеграція

Якісне та своєчасне виконання Угоди про асоціацію й поглиблення європейської інтеграції України має бути ключовим пріоритетом наступного парламенту та уряду, які задля цієї мети мають ефективно координувати свої зусилля.

Першочергове прийняття необхідного законодавства, що відповідає положенням Угоди про асоціацію, ефективний урядовий контроль за виконанням Угоди, міжвідомча взаємодія та залучення зацікавлених сторін – усе це повинно бути у фокусі політичних сил, які виступають за європейське майбутнє України. Проєвропейську політику майбутньої влади суттєво посилить збільшення повноважень та експертного потенціалу комітету Верховної ради України з питань європейської інтеграції та координаційного органу у сфері європейської інтеграції.

Україна має ефективно використовувати фінансову та технічну допомогу, яку надають європейські партнери для реалізації реформ, а також використовувати можливості поглиблення інтеграції у ринки ЄС, які відкриває успішна реалізація зобов’язань відповідно до Угоди про асоціацію.

Реформа державного управління

Повноцінна реалізація реформи державного управління у відповідності до затвердженої Стратегії є запорукою ефективного впровадження всіх без винятку реформ в Україні. Ефективне урядування та якісне надання адміністративних послуг громадянам є умовою подальшої європейської інтеграції України.

Реалізація цієї реформи дозволить впровадити кращі стандарти і практики належного врядування у діяльності органів виконавчої влади.

Це дозволить ефективно формувати та реалізовувати державну політику, що базується на оцінці позицій зацікавлених сторін, аналізі впливів та стратегічному плануванні, а також високому рівні професійності державної служби.

Безпека і стабільність

В умовах протидії гібридній агресії РФ та негативного впливу останньої на українське суспільство, окрім зусиль з метою підвищення обороноздатності української армії, вкрай важливим є реформування сектора цивільної безпеки, у тому числі за підтримки ЄС та Консультативної місії ЄС (КМЄС).

Суспільство потребує продовження реформування системи безпеки держави, зокрема Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури, Національної поліції. Орієнтуючись на стандарти ЄС, має продовжитись практична взаємодія поліції з громадою (community policing) та ефективно функціонувати поліція діалогу, що здійснюється за допомогою КМЄС, яка повинна мати підтримку з боку державних органів України.

Окрім того, важливими для суспільства є реформи щодо встановлення чіткого механізму громадського і парламентського нагляду за силовими структурами та завершення розподілу повноважень між ними.

Перш за все, необхідно позбавити Службу безпеки України непритаманних їй функцій економічної безпеки і боротьби з організованою злочинністю та корупцією. Україна також має продовжити практику приєднання до заяв і рішень ЄС в рамках його Спільної зовнішньої та безпекової політики, зокрема активніше долучатися до ініціатив ЄС з протидії сучасним загрозам, таких як Постійне структурне співробітництво (PESCO).

Окремим пріоритетом має бути впровадження ефективної міграційної політики та розбудова сучасної прикордонної інфраструктури на засадах інтегрованого управління кордонами.

Боротьба з корупцією

Корупція є однією з найбільших перепон для розвитку України, що породжує несправедливість у суспільстві, відштовхує інвесторів та викликає недовіру європейських партнерів. Наступний парламент та уряд мають зробити все можливе для ефективної роботи антикорупційних інституцій, їх належного формування та контролю за виконанням рішень.

Потрібно також повернути запровадження кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, відповідно до міжнародних принципів.

Ефективна боротьба з корупцією є запорукою збереження безвізового режиму з ЄС. Тому важливо забезпечити виконання рекомендацій, зазначених у щорічних звітах Європейської комісії щодо оцінки впровадження критеріїв з візової лібералізації країнами Західних Балкан і Східного партнерства.

Однією з таких вимог є скасування обов'язкового податкового е-декларування для активістів-антикорупціонерів.

Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС

Зона вільної торгівлі з ЄС відкрила для України ринок обсягом близько $19 трлн ВВП та понад 510 млн населення. У 2018 році на ЄС припадало 42,6% усього товарного експорту України, а обсяг експорту (20 млрд доларів США) досяг абсолютного максимуму з початку незалежності України, перевищивши попередній рекорд 2008 року.

Впровадження Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між Україною та ЄС повинно й надалі залишатися пріоритетом для розвитку економіки України, її модернізації, залучення прямих іноземних інвестицій та виходу на нові ринки збуту. ПВЗВТ вже активізувала експорт в ЄС завдяки лібералізації ввізних мит. Зараз необхідно сконцентрувати зусилля на усуненні інших − нетарифних − перепон у торгівлі, серед яких − технічні бар’єри у торгівлі, санітарні та фітосанітарні вимоги, вартість проходження митних процедур тощо.

Зокрема, для стимулювання українського експорту на ринки країн ЄС необхідно полегшити торгівлю промисловими товарами для вітчизняних експортерів. Для цього слід укласти Угоду про оцінку відповідності та прийняття промислової продукції з ЄС, що дозволить усунути технічні перепони в торгівлі між нашою державою та європейськими партнерами.

Укладання такої угоди неодмінно сприятиме зростанню іміджу продукції з України та потенційно збільшить привабливість нашої країни для розміщення виробництва іноземних компаній, відкриє наш ринок для товарів з різних країн і дозволить зменшити контрабанду.

Ще один важливий напрямок реформ, якого потребує економіка країни − це посилення захисту прав інтелектуальної власності, без чого неможлива модернізація економіки та активізація інновацій.

Парламент також має всіляко підтримувати посилення захисту конкуренції на ринку, що є запорукою зростання продуктивності та економічного розвитку.

Це означає продовження реформ у сфері конкурентної політики та державної допомоги відповідно до положень Угоди про асоціацію.

Слід неухильно дотримуватися положень Угоди про асоціацію в частині ПВЗВТ, що гарантує уникнення конфліктів у двосторонній торгівлі з найбільшим торговельним партнером України – Європейським Союзом.

Розвиток трудового потенціалу

В умовах скорочення населення країни збереження та розвиток трудового потенціалу України має бути одним із пріоритетів влади.

Створення робочих місць відповідно до потреб ринку праці України, підвищення стандартів праці та розвиток потенціалу робочої сили через проведення відповідної економічної, соціальної та трудової політики, навчання впродовж життя є важливим завданням для збереження Україною конкурентоспроможності.

Необхідно створити дієву систему підтримки освіти і навчання дорослих на національному і місцевому рівнях, приділивши особливу увагу формуванню необхідних для працевлаштування і особистісного розвитку кваліфікацій, гармонізованих з Національною та Європейською рамками кваліфікацій.

Митна реформа

Важливо прискорити реформування митної служби для того, щоб вивести українську економіку з тіні, подолати корупцію та спростити митне оформлення.

Підписавши Угоду про асоціацію з ЄС, наша держава взяла на себе зобов’язання впровадити положення Конвенції про єдину транзитну процедуру.

Інтеграція до спільної транзитної системи дозволить удосконалити митні процедури щодо товарів, які переміщуються через українсько-європейський кордон, зменшити витрати на транскордонну торгівлю товарами з країнами Європи, а також ефективніше протидіяти спробам митного шахрайства. Крім того, необхідно запровадити інститут авторизованого економічного оператора.

Це дозволить компаніям самостійно проводити частину митного оформлення та зменшити корупційні ризики.

Створення єдиного цифрового ринку

Створення в Україні Єдиного цифрового ринку в рамках Угоди про асоціацію з ЄС є однією з передумов розвитку конкурентоздатної цифрової економіки, що сприятиме зростанню інвестицій, торгівлі та зайнятості в Україні. Він дозволить відкрити доступ до онлайн-ринків та електронних послуг країн ЄС, усунути правові й адміністративні бар’єри, спростити процедури цифрових контрактів, ліцензування, оподаткування та оформлення цифрових контрактів тощо.

Одним із першочергових кроків на шляху має стати напрацювання Дорожньої карти інтеграції до єдиного цифрового ринку ЄС. Уряд і парламент України повинні спільно працювати над розробкою нового законодавства та плану дій щодо імплементації цього документа, в тому числі використовувати положення європейського кодексу електронних комунікацій та тенденції розвитку Індустрії 4.0.

Захист персональних даних

В умовах стрімкого зростання обсягів електронної торгівлі гостро постає потреба законодавчого захисту прав споживачів та їхніх персональних даних від незаконного використання для реклами, маркетингу та продажу таких даних.

Дієва система захисту персональних даних в Україні в повній відповідності до Угоди про асоціацію дозволить захистити українців від несанкціонованого розповсюдження їхніх даних.

Для цього необхідно впровадити Регламент ЄС No 2016/679 та Директиву No 2016/680, а також оновити додаток XVII-3 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Енергетика

Для реформування ринків електроенергетики та газу вже закладено міцну законодавчу основу, її необхідно лише посилювати, щоб не лише завершити формування ринкової архітектури за європейським зразком, а й мати єдині правила для всіх учасників. Європейські стандарти вимагають не лише конкурентних цін, а й протидії монополізму, посилення прозорості й підзвітності, а також захисту вразливих споживачів через зрозумілі та прозорі механізми прямих соціальних виплат.

Підвищення енергоефективності, зокрема у житловому секторі, має стати національним пріоритетом на найближче десятиліття. Для підтримки проєктів ОСББ та індивідуальних домогосподарств слід передбачити на порядок більші видатки та нарешті домогтися запуску роботи Фонду енергоефективності.

Ефективна робота ринків енергоресурсів є не лише основою для розвитку економіки, задоволення її потреб, але й невідʼємним елементом національної безпеки. Справжня інтеграція ринків України та ЄС вимагатиме приведення всіх контрактних відносин у відповідність із європейськими правилами, у тому числі це стосується угод з Росією щодо транзиту газу. Перед викликом потенційної "газової кризи" – ще одного з проявів агресії – потрібно виступити спільно з ЄС, єдиною сильною позицією.

Для вироблення і провадження передбачуваної енергетичної політики необхідні рішення, спрямовані на підвищення спроможності урядових структур та утвердження незалежного статусу НКРЕКП.

Охорона довкілля

Інтеграція екологічних питань в усі сфери політики є необхідним елементом забезпечення належної екологічної якості життя населення України, здоров’я людей, їхнього добробуту, а також запорукою сталого розвитку України.

Впровадження механізмів належного екологічного врядування мусить забезпечити дотримання екологічного законодавства усіма заінтересованими сторонами, ефективний екологічний контроль та цільове фінансування.

93% населення України вважає охорону довкілля важливою, проте в повсякденному житті їхні екологічні звички та практики значно відстають від європейського рівня.

Забезпечення належного рівня охорони довкілля, впровадження європейських стандартів та практик в Україні має відбуватися через наближення українського екологічного та кліматичного законодавства і політики до правових актів ЄС, законодавче закріплення відповідних механізмів та інструментів. Особливо важливим це є у таких сферах, як відходи, вода, якість повітря та промислове забруднення, зміна клімату, охорона природи, генетично модифіковані організми (ГМО).

Адміністративно-територіальний устрій і регіональний розвиток

Реформа децентралізації, яка мала великий прогрес у минулі роки, має бути повністю завершена. У зв'язку з цим необхідно найближчим часом розглянути законодавчі акти для оновлення адміністративно-територіального устрою, привести у відповідність роботу органів виконавчої влади на місцях, забезпечити законодавче підґрунтя для впровадження інституту префектів.

Важливо звернути увагу на неприйнятність використання в політичних цілях Державного фонду регіонального розвитку, який був створений відповідно до кращих практик ЄС і передбачав виділення не менше 1% ВВП щорічно. Розподіл коштів передбачений на регіональний розвиток повинен мати прозорі процедури і відсутність впливу на прийняття рішень зі сторони депутатів парламенту та урядовців.

Соціальний діалог

Важливо забезпечити в Україні умови для реалізації соціального діалогу на всіх рівнях, у тому числі з урахуванням проведеної реформи децентралізації. Одним із першочергових завдань має стати оновлення законодавчої бази, яка повинна сприяти залученню широкого кола профспілок та організацій роботодавців до діалогу з державою. Створення комфортних та безпечних умов праці, забезпечення гідного рівня заробітної плати є нагальним питанням в умовах соціально-економічної кризи держави та стрімкого зростання рівня трудової міграції в Україні.

Соціально-трудова політика країни повинна бути орієнтованою на захист прав та інтересів людей найманої праці, що в свою чергу сприятиме побудові в Україні соціальної держави європейського зразка.

Співпраця влади з громадянським суспільством

Відкритість до співпраці з громадянським суспільством України, залучення його експертів до розробки та експертизи законодавства у сфері європейської інтеграції повинно стати одним із принципів нової влади. Діалог з громадянським суспільством та іншими зацікавленими сторонами має бути невід’ємною частиною прийняття управлінських рішень.

Наявні механізми діалогу влади з громадськістю мають бути переглянуті з метою вироблення нових ефективних підходів і принципів формування в Україні європейської моделі суспільного та соціального діалогу.

Українська сторона Платформи громадянського суспільства Україна−ЄС та Українська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства готові до подальшого діалогу та надання експертних рекомендацій політичними партіями, зацікавленим у просуванні євроінтеграційних реформ.

Автори:

Українська сторона Платформи громадянського суспільства Україна−ЄС,

Українська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства