Вже цього року Євросоюз планував офіційно відкрити переговори з Албанією про набуття нею членства у ЄС. Утім, далеко не факт, що ці переговори почнуться до завершення глибокої політичної кризи у балканській країні.

Кризу, яку ще на її початку тодішній президент Європарламенту Антоніо Таяні вже встиг назвати початком громадянської війни. 

І хоча до реалізації такого сценарію ще не дійшло, криза в Албанії, ігноруючи заклики з європейських столиць, стає все гострішою, залишаючи все менше шансів на політичне врегулювання.

Вибори неможливі?

Ще в лютому цього року опозиція почала виводити своїх прихильників на протести. Тисячі людей раз на кілька днів збиралися на мітинги перед офісом прем’єр-міністра та будинком парламенту, щоб вимагати відставки уряду та дострокових парламентських виборів. Періодично виступи завершувалися спробами штурму урядових будівель та зіткненнями із правоохоронцями.

Одночасно більшість опозиційних депутатів на знак протесту проти "правлячого режиму" склали свої мандати та припинили участь в роботі парламенту.

Головні претензії албанської опозиції до діючого уряду на чолі із Соціалістичної партією та її лідером Еді Рамою – фальсифікація виборів та зв'язок з організованою злочинністю, які дозволили соціалістам на виборах 2017 року прийти до влади.

Опозиціонери вважають, що партія влади купувала голоси та підтасувала результати волевиявлення громадян на гроші від тіньового бізнесу або злочинної діяльності.

Тому першочергові вимоги протестувальників – відставка уряду та призначення технічного уряду, незалежного від Соцпартії, а вже потім проведення нових, чесних виборів.

Втім, Рама та його уряд не звертають уваги на звинувачення та претензії опозиціонерів і продовжують залишалися на своїх місцях. У парламенті керівна партія має більшість, і, відповідно, робота органу могла продовжуватися і продовжувалася, як ні в чому не бувало, і після складання мандатів опозиційними депутатами.

Коли прийшов час чергових місцевих виборів – 30 червня – опозиція виступила категорично проти їх проведення. Опозиційні партії – провідною з яких є Демократична партія на чолі із Лулзімом Башею – оголосили бойкот, відмовившись брати участь в виборчому процесі, та заявили про свій намір блокувати голосування.

На цьому тлі президент Албанії Ілір Мета вирішив втрутитися та 10 червня видав указ про скасування виборів 30 червня через неможливість забезпечити демократичне волевиявлення та загрозу дестабілізації.

Втім, пропозицію глави держави перенести місцеві вибори на іншу дату правляча партія категорично не підтримала. 13 червня парламентська більшість проголосувала за визнання неконституційним указу президента про скасування місцевих виборів.  У тексті ухваленої парламентом резолюції наголошується, що Конституція та Виборчий кодекс не визнають право президента на скасування виборів.

Законним та чинним депутати визнали попередній указ президента, яким місцеві вибори було призначено на 30 червня, та закликали Центральну виборчу комісію гарантувати продовження виборчого процесу.

Другу половину червня в кількох містах Албанії опозиційні сили намагалися заблокувати підготовку до голосування. На кількох дільницях протестувальники пошкодили устаткування, призначене для проведення виборів, в одному з міст намагалися захопити виборчу дільницю, організувавши штурм приміщення за допомогою вантажівки. Повідомлялося про зіткнення прихильників опозиції із поліцією.

В деяких містах бойкот голосування відбувався на рівні локальної влади. В Шкодере опозиційне до центрального  уряду місцеве керівництво не давало можливості проводити передвиборчу агітацію та зачинило двері всіх муніципальних установ, де мали б розміщуватися виборчі дільниці.

Напередодні виборів ситуація стала зовсім вибухонебезпечною.

Дійшло до того, що за 11 днів до голосування президент Мета заявив на зустрічі з послами держав-членів ЄС у Тирані, що він, як Верховний головнокомандувач, виведе армію на вулицю, якщо буде зроблена спроба провести вибори 30 червня. Він зазначив, що отримав інформацію від іноземних служб про те, що, якщо відбудуться вибори, на вулицях міст виникнуть заворушення, і він, як глава держави, не може цього допустити.

Важко уявити, як на практиці Мета реалізував би свою обіцянку, з урахуванням того факту, що міністром оборони Албанії є одна з лідерів правлячої Соціалістичної партії Олта Джачка, яка не просто підтримувала урядову установку на проведення виборів, але і брала активну участь у виборчої кампанії.

Тем не менш, на Балканах будь-який розвиток ситуації не є неможливим, і тому заява Антоніо Таяні про "громадянську війну в Албанії" мала всі шанси стати реальністю.

Вибори без вибору

Не відомо достеменно, що саме спонукало опозицію припинити "нагнітати обстановку", але, врешті-решт, насильства на виборах вдалося уникнути.

Голосування 30 червня пройшло майже спокійно. Повідомлялося лише про окремі інциденти, пов'язані зі спробами зриву виборів.

Опозиція обмежилася мирними пікетами виборчих дільниць, під час яких маніфестанти вмикали пісні з комуністичного минулого країни та скандували ім'я колишнього диктатора Енвера Ходжі.

На думку прихильників опозиції, нинішні вибори, які пройшли без участі опозиційних партій, нагадують голосування часів комуністичного режиму, коли правляча партія проводила безальтернативні вибори, залишаючись при владі протягом 45 років.

За підсумками волевиявлення правляча Соціалістична партія прогнозовано святкувала свою перемогу — її кандидати перемогли у 60 муніципалітетах з 61-го.

При чому у 31 окрузі через бойкот, влаштований опозицією, кандидати від правлячої Соціалістичної партії прем'єр-міністра Еді Рами залишилися взагалі без опонентів. Ще у 24 муніципалітетах кандидатам-соціалістам протистояли кандидати від групи, яка відкололася від опозиційного руху, тобто були умовними опозиціонерами.

Міжнародні спостерігачі гостро розкритикували вибори через відсутність альтернативи.  "Опозиція вирішила не брати участь, уряд вирішив провести вибори без неї", і в результаті виборці не мали можливості обирати з представників різних політичних сил, зазначили спостерігачі місії ОБСЄ/БДІПЛ.

Явка в цих умовах склала всього 21,6%. На 7 виборчих дільницях в муніципалітеті Шкодер вибори й узагалі не були проведені.

Опозиція заявила, що офіційні дані про явку виборців є сильно завищеними. Лідер Демпартії Лулзім Баша зазначив, що насправді близько 85% албанців відмовилися брати участь у виборах, тим самим висловивши недовіру уряду Еді Рами.

Після виборів не всюди новообрані очільники муніципалітетів змогли без проблем зайняти свої місця, і в деякому сенсі протистояння "опозиція – уряд" після голосування 30 червня не послабилося, а стало гострішим.

Німецький компромат 

На центральному рівні акції протесту опозиції стали помітно більш мирними та вже обходяться без штурмів урядових установ із коктейлями Молотова. Схоже на те, що найближчим завданням опозиційних сил став тиск на уряд із метою одночасного переобрання всіх органів влади вже цього року.

Для Європи, яка завжди виступає за розв'язання всіх питань у демократичний спосіб, припинення політичної кризи в Албанії шляхом проведення повноцінних виборів було найкращим виходом.

Окрім всього іншого, в європейських столицях явно не налаштовані "боронити" уряд Еді Рами. Албанська організована злочинність є не просто яскравим лозунгом опозиції задля боротьби за владу всередині країни.

Нідерланди, як відомо, через "наступ" кримінальних угрупувань з Албанії, запустили на рівні Європейського Союзу процедуру перегляду безвізового режиму поїздок албанських громадян до ЄС.

На додачу популярне німецьке видання Bild в минулому місяці оприлюднило кілька записів розмов нинішніх албанських високопосадовців, в тому числі нинішнього прем’єра, які нібито свідчать про купівлю голосів та маніпуляції із бюлетенями на останніх парламентських виборах 2017 року.

Співрозмовниками політиків були… наркоділки.

Записи переговорів з’явилися, як стверджується, в результаті розслідування справ, пов’язаних з обігом наркотиків, і зберігалися в матеріалах поліцейських розслідувань. Поки раптом не "виплили" у Bild. Німецький журналіст стверджує, що люди, які передали йому плівки, були залучені до розслідування, але тепер вже не живуть в Албанії.

Поки албанська прокуратура веде слідство по факту "викрадення" записів, Рама заявляє про фальсифіковані записи та звертається до німецького суду з позовом проти журналіста Bild.

А поки опозиція звинувачує уряд в маніпуляціях із виборами та виходить на нові  (поки що мирні) протести, урядова більшість веде наступ на президента.

Група з 55 депутатів подала клопотання про зміщення з посади президента на підставі статті 90/2 Конституції Республіки Албанія та відповідно до парламентського регламенту. Парламентарі наголошують, що указ Іліра Мети про анулювання дати місцевих виборів 30 червня є відкритим протиріччям з Конституцією.

8 липня албанські депутати ухвалили низку рішень, що є першими кроками задля зміщення чинного президента країни Іліра Мети. 102 депутати підтримали закон про Комісію щодо відсторонення від посади глави держави, 101 - формування Комісії.

Треба зауважити, що президента Албанії обирає парламент. 28 квітня 2017 року кандидатуру Іліра Мети підтримали 87 депутатів – в тому числі, члени Соціалістичної партії. Тому в Албанії вага парламентських "жовтих карточок" президенту є набагато більшою, ніж в країнах, де главу держави обирають напряму громадяни.

Очевидно, що керівна більшість наразі обрала шлях протистояння не тільки з опозицією, але і з головою держави. Не схоже, що в Соціалістичній партії та уряді налаштовані на дострокові вибори.

І не схоже, що хтось має готовий рецепт вирішення албанської кризи, без гарантованого запуску "сценарію Таяні".

Автор: Наталя Іщенко,

журналіст, редактор порталу "Балканський оглядач"