Досить буденно та майже непоміченою пройшла подія, яка фактично є важливим етапом у відносинах між Україною та ЄС.

Йдеться про першу корекцію торговельної частини Угоди про асоціацію. І це при тому, що ще донедавна у Брюсселі відкидали будь-яку можливість корекції митних тарифів, принаймні у найближчій перспективі.

"Робота над помилками"

Що ж сталося і які наслідки це матиме?

Ввечері 30 липня у Мінекономрозвитку повідомили про підписання угоди з ЄС щодо збільшення квоти для українських експортерів м'яса птиці. Після ратифікації цієї угоди Верховною радою та Європарламентом річна квота на експорт з України м'яса птиці та переробленого м'яса птиці буде поступово збільшена з 20 до 70 тис. тонн.

Показовий момент: така важлива угода була підписана у формі обміну листами.

Чому ж таку угоду не було підписано урочисто, наприклад – на недавньому саміті Україна-ЄС?

Відповідь на це запитання досить проста – тому що підписані зміни одночасно передбачали й поступки з української сторони (про що "забули" згадати в Мінекономрозвитку).

Зокрема, згідно з повідомленням представництва ЄС в Україні, до збільшеної квоти будуть внесені дві тарифні лінії, щодо яких раніше обмеження не діяли. "Ця поправка дозволить змінити торговельні преференції щодо м'яса птиці з метою запровадження більш передбачуваних умов у двосторонній торгівлі", – резюмує сайт представництва.

Під "більш передбачуваними умовами торгівлі" у представництві ЄС розуміють ліквідацію можливості для українського бізнесу безмитно експортувати нерозділені курячі тушки та напівтушки до ЄС, адже тарифні квоти 0207 13 70 та 0207 14 70 (others) не підпадали під дію європейських обмежень.

Цю можливість обійти європейські квоти свого часу знайшли у компанії МХП (засновник – Юрій Косюк), що дало їм можливість у рази збільшити свій експорт до ЄС. Технічно схема виглядає так: компанія експортує нерозрізані тушки в обхід квот, після чого на європейських підприємствах компанії продукт ріжуть, сортують та готують до продажу.

Звичайно, це не викликало захвату в європейських виробників.

Про цю колізію ЄвроПравда вже неодноразово писала. Наприклад – у минулорічній статті "Коли квоти безсилі: як українська курятина налякала Євросоюз".

Коли квоти безсилі: як українська курятина налякала Євросоюз

Ця помилка, якої припустилася Єврокомісія під час переговорів щодо УА, фактично не давала європейській стороні легальних інструментів для обмеження українського експорту. Хоча б тому, що наш експорт не створював загроз для європейській промисловості (що давало б можливості вживати дозволені захисні заходи), а одночасно угода забороняє і Україні, і Євросоюзу самостійно підвищувати імпортні мита – у ній передбачена лише подальша лібералізація торгівлі.

Саме тому виходом із ситуації стала компромісна домовленість. Україна отримає суттєве збільшення безмитних квот, натомість ми даємо Євросоюзу згоду на відмову від використання "діри" в Угоді – "спірну" продукцію МХП включили до загального обсягу квот.

Зважаючи на те, що вище тарифної квоти в ЄС діє "заборонна" ставка мит на курятину (до 100% від її вартості), це означає, що українські виробники позбавилися можливості експортувати до ЄС обсяги курятини, що виходять за квоти.

Зрада чи перемога?

Інтерес ЄС у терміновій корекції Угоди був очевидний, але чи варто було Україні погоджуватися на неї? І чи компенсує збільшення квот з боку ЄС поступку з боку України?

Це – непросте питання.

З одного боку, можливостей збереження статус-кво в України фактично не було. Через тиск своїх виробників це питання стало вкрай принциповим для ЄС, що змушувало їх шукати можливості для введення обмежень проти української курятини.

У такій ситуації сторони мали дійти якоїсь компромісної домовленості.

Але чи є достатньою поступка з європейської сторони? Чи не варто було Києву вимагати більшого?

За даними Держстату, загальний експорт української курятини до країн Європи по двох вказаних товарних групах у минулому році становив біля 55 тис. тонн. Таким чином, зростання безмитної квоти з 20 до 70 тис. тонн частково компенсує закриття вільного експорту по цих групах, але про нарощування експорту курятини до ЄС тим більше не йдеться.

На додачу така корекція суттєво ускладнить вихід на європейський ринок інших компаній, окрім МХП. При розподілі квот пріоритет мають компанії, які в попередні роки експортували таку продукцію до ЄС – а отже, фабрики Косюка автоматично мають перевагу.

Тож повернемося до питання: якщо корекція мит по курятині була такою важливою для ЄС, то чи не варто було Україні одночасно вимагати перегляду й по інших позиціях, важливих вже для наших експортерів?

Однозначної відповіді у нас немає. Однак є впевненість, що в довгостроковій перспективі такий терміновий перегляд може бути вигідним для України. Створивши прецедент перегляду Угоди (та ще й у безпрецедентному темпі), ЄС позбувся традиційного для себе аргументу про складність її коригування.

І до цього питання українська сторона ще однозначно повернеться.

За даними ЄП, минулий уряд та президент готувалися до перегляду тарифних положень УА. Можливість їхньої корекції передбачена самою Угодою – відповідні зміни можуть бути внесені на п'ятий рік після початку її дії, тобто вже від наступного року. Необхідність переговорів з ЄС з цього приводу, за нашими даними, підтримує і нова українська влада.

Тож нинішня корекція буде чудовим приводом для нового уряду офіційно порушити питання про те, що угода з ЄС, ключові позиції якої були узгоджені майже 10 років тому та базувалися на статистиці торгівлі України та ЄС 2005-2007 років, вже не відповідає нинішньому стану наших торговельних відносин. А тому – потребує термінової корекції.

Тим більше – після того, як сам ЄС показав, що зміни до неї можна вносити швидко, якщо це дійсно потрібно.

Зрештою, в української сторони залишається один козир, так би мовити "на крайній випадок".

Зважаючи, що нинішня корекція відбулася достроково, а головне – що вона суперечить філософії Угоди про асоціацію, українська сторона може відмовитися від ратифікації цієї угоди у Раді, запропонувавши ЄС повторні консультації з цього питання.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"