Перші компроміси Зеленського: на які поступки піде Київ заради діалогу з Варшавою
Відносини України та Польщі чекають на перезавантаження. Початок йому має покласти дводенний візит президента Володимира Зеленського, що розпочнеться в суботу.
І вже відомо, що саме Зеленський запропонує у Варшаві.
На відміну від свого попередника Петра Порошенка, чинний український президент готовий іти на поступки Польщі в історичному діалозі. В першу чергу – розблокувати питання мораторію на пошуково-ексгумаційні роботи.
Адже саме ця "могильна" проблема нині є ключовою у відносинах України та Польщі.
Могили, що блокують співпрацю
Важливість президентського візиту до Варшави безумовна. Польща тривалий час була не просто сусідом та другом, а ключовим лобістом України у ЄС. Однак це лишилося у минулому. За останні два роки рівень та якість відносин між нашими країнами впав до безпрецедентно низького рівня.
Витоком цього стала тривала історична суперечка, яка загострилася після приходу до влади у Польщі правої партії "Право та справедливість". Петру Порошенку не вдалося владнати конфлікт із сусідами. Ба більше - саме на нього поляки покладають вину за те, що суперечності набули настільки гострої форми. Останнім часом Варшава взагалі не бачила сенсу у пошуку компромісів із Києвом - мовляв, все одно нічого не вийде.
Ключовою вимогою для розблокування діалогу Польща вважає мораторій на пошуково-ексгумаційні роботи на польських похованнях минулого сторіччя та території України. Цю заборону українська сторона запровадила у квітні 2017 року у відповідь на знищення низки українських поховальних монументів на честь вояків УПА на території Польщі. (Не секрет, що у Польщі ставлення до УПА принципово відмінне від того, що є на Західній Україні).
У грудні 2017 року президенти Анджей Дуда та Петро Порошенко спробували знайти вихід із цієї кризи. Під час візиту Дуди до Харкова вони узгодили план дій, який серед іншого передбачав скасування українського мораторію. Втім, ці наміри так і не були реалізовані.
Частково – з польської вини.
У 2018 році польський Сейм вивів конфлікт на принципово новий рівень.
Оновлений закон про Інститут національної пам’яті Польщі, по суті, прирівняв УПА до нацистів та радянських окупантів. Це рішення було сприйняте Києвом як відверто антиукраїнський крок, який робить неможливим подальший історичний діалог.
Крім того, польська сторона так і не вирішила питань знищених пам'яток, зокрема у польському селі Грушовичі (акт вандалізму місцевої влади у якому і став приводом для появи мораторію). Спроба провести розкопки у Грушовичах не допомогли, бо польські та українські експерти дійшли діаметрально протилежних висновків.
Та проблема в тому, що ця суперечка вплинула на речі, геть не пов’язані з історією.
"Історична" зачепила всі аспекти відносин із Польщею, включаючи економіку та безпековий сектор.
Останній приклад – скорочення Польщею ліцензій на вантажні перевезення для українських компаній (що може стати проблемою для українського експорту).
При цьому і за часів президентства Порошенка багато хто з дипломатів непублічно говорив про шкідливість мораторію для двосторонніх стосунків. Але для української сторони було принциповим "зберегти обличчя".
Банкова наполягала, що мораторій може бути знятий лише разом із зустрічними "історичними" поступками Польщі – приміром, відновлення бодай одного знищеного монумента.
А у Варшаві відповідали, що вони вже зробили поступку Україні, коли Конституційний суд скасував скандальну українську частину правок до статуту Інституту національної пам’яті. "Ми вже пішли вам назустріч. Тепер м’яч на вашому боці поля", – таку оцінку ЄвроПравді неодноразово доводилося чути від польських дипломатів та політиків.
Тим часом вплив конфлікту на відносини двох держав місяць за місяцем лише посилювався.
Поступка від Зеленського
Не секрет, що на президентських виборах офіційна Варшава робила ставку не на Петра Порошенка. Польща очікувала, що його наступник - хто б ним не став - буде гнучкішим у питанні історичного діалогу.
Певний час Варшава розраховувала на перемогу Юлії Тимошенко та вела переговори з її оточенням. Втім, перемогу Володимира Зеленського там також сприйняли як шанс на скасування мораторію.
Невипадково президент Польщі Анджей Дуда став першим головою держави, з ким Володимир Зеленський провів особисту зустріч після перемоги (для цього президенти підлаштували графіки та зустрілися під час візиту Зе до Брюсселя).
То чи справдяться очікування Варшави? Так!
За інформацією ЄвроПравди, у суботу Зеленський офіційно підтримає скасування мораторію. А щоби це не виглядало як одностороння поступка, пропонується подати це як двостороннє скасування заборони на пошукові роботи (хоча Польща таких обмежень і не запроваджувала).
"Мораторій вже відіграв свою роль. Тоді, у 2017 році, за нашою інформацією, планувалася руйнація місцевими органами влади кількох десятків українських монументів. Завдяки мораторію прецедент Грушовичів не мав продовження. Але нині мораторій відверто шкодить українсько-польським відносинам", - пояснюють правильність такого кроку на умовах анонімності в українському МЗС.
Формально українська сторона обіцяє не забувати і про потребу відновити зруйновані монументи. "Це питання нікуди не зникне й залишиться у нашому порядку денному", – запевняють у МЗС. Втім, варто визнати – шанси добитися від Варшави відновлення монументів воякам УПА (а тим більше – притягнення до відповідальності причетних до їх нищення) вкрай малі.
Найбільше, на що тепер може сподіватися Київ – легалізація інших монументів на території Польщі, що має забезпечити їхнє збереження.
Що хоче отримати Україна?
Звісно, Зеленський йде на поступки не без розрахунку.
У відповідь офіційний Київ чекає на швидке розморожування двосторонньої співпраці та вирішення найбільш гострих проблем. Наприклад – із видачею ліцензій на вантажні перевезення.
Однак найважливішим у Києві вважають отримання всіх необхідних дозволів на будівництво газового інтерконнектора, що має суттєво спростити отримання американського скрапленого газу, який поступає у польський термінал у Свіноуйсьці. Останнє стає особливо актуальним у контексті ймовірної газової війни з РФ після завершення дії чинної газової угоди з "Газпромом".
При цьому особливість нинішніх президентських переговорів полягає в тому, що офіційно, на папері, ця домовленість не буде оформлена. Співрозмовники ЄвроПравди пояснюють це колізією, коли новий український уряд лише входить у свої кабінети, а польський – готується до здачі посад новому, який буде сформовано після парламентських виборів у жовтні.
У такій ситуації перед Володимиром Зеленським постає непроста дипломатична задача.
Щоб українська поступка не була даремною, йому треба добитися за результатами переговорів від польського колеги публічного оприлюднення всіх зустрічних обіцянок Варшави.
А ще – існує чималий ризик того, що польська сторона спробує під вибори отримати додаткові бали, підштовхнувши Зеленського до "правильних" заяв на теми УПА чи конфлікту на Волині.
Отже, візит до Варшави стане серйозним дипломатичним випробуванням для Володимира Зеленського.
А його результати у найближчі роки відзначатимуть характер відносин України зі складним, але вкрай важливим сусідом.
Автор: Юрій Панченко,
редактор "Європейської правди"