Склад нового Кабінету міністрів України став несподіванкою не стільки щодо прізвищ очільників тих чи інших міністерств, як щодо оптимізації профільних інституцій.

Чи не найбільший резонанс викликало призначення єдиного міністра для двох надважливих напрямків діяльності уряду – енергетики та захисту довкілля.

Чи відповідає такий крок досвіду інших країн, в першу чергу членів ЄС? Однозначної відповіді на це питання немає.

У низці європейських країн портфелі енергетики та екології об’єднані. Серед таких країн – Австрія, Бельгія (федеральний уряд), Ірландія, Греція, Франція, Швеція, Хорватія, Італія.

Поширеною також є практика об’єднання довкілля з сільським господарством та туризмом.

Об’єднання функціональних портфелів не завжди означає рівноцінне об’єднання міністерств: можна спостерігати повне поглинання одних чи інших (наприклад, Міністерство екології та територіального розвитку та морів Італії, яке функціонально поглинуло енергетику), рівнозважене об’єднання (наприклад, Міністерство екології та енергетики Швеції) чи об’єднання під цілком нове політичне завдання (наприклад, Міністерство екологічного та інклюзивного переходу Франції).

Зрозуміло, що обрана модель об’єднання залежала від політичної ситуації та пріоритетів країни і не може слугувати взірцем для сліпого наслідування. Тому в українських реаліях потрібно брати до уваги особливі умови щодо пріоритетності довкілля та попередній досвід роботи Мінекології.

Під час брифінгу після першого засідання КМУ прем’єр-міністр пояснив логіку об’єднання і навіть сказав, що йдеться про вливання Міненерго до складу Мінекології, а не навпаки, як це сприйняла екологічна громадськість.

Одночасно ми почули про те, що новоствореному Міністерству енергетики та захисту довкілля буде підпорядковано низку дотичних центральних органів влади – Держгеокадастр, Державне агентство лісових ресурсів, таким чином зосередивши управління усіма природними ресурсами в одному відомстві.

Спробуємо розібратися в основних викликах і можливостях, що виникають.

Пріоритетність екологічних питань для нового уряду

Передвиборча риторика та й програми більшості політичних партій, що пройшли до парламенту, давали надію, що питання охорони довкілля стануть не останнім пріоритетом для нових політиків.

Під час своєї першої пресконференції міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель висловив позицію, що екологія є не меншим пріоритетом, аніж енергетика. Тим не менше, екологічні питання були названі лише в тісному взаємозв’язку з питаннями енергетики – енергоефективність, екологічні податки, відходи як ресурс для енергетики. Це ставить під сумнів тезу прем’єр-міністра про те, що базовим у злитті двох міністерств є Мінекології.

Проте є низка питань, якими міністерство має опікуватись, але вони не пересікаються з питаннями енергетики. Це, зокрема, так званий "зелений блок" – природно-заповідний фонд, охорона біорізноманіття, охорона водних ресурсів.

Чи означає це, що надважливі "зелені" питання стануть "попелюшкою" в новому міністерстві?

Чи знову виникне необхідність переконувати уряд у пріоритетності екологічної тематики замість того, щоб сфокусуватись на імплементації директив Додатку ХХХ Угоди про асоціацію та вирішувати нагальні проблеми, як-от забруднення атмосферного повітря, зміна клімату, охорона природи?

Тут можна виділити декілька важливих моментів, від яких залежатиме пріоритетність екологічної тематики на найближчі роки.

По-перше, це структура самого новоствореного міністерства. Вона має бути такою, щоб унеможливлювати домінування енергетичних питань та забезпечувати необхідний баланс (перший заступник міністра має бути з екологічних питань, наявні усі ключові департаменти або створений відповідний орган/органи для виконання дозвільних та управлінських функцій).

Окрім цього, слід чітко визначити відображення злиття міністерств на рівні обласних державних адміністрацій, а також функції та роль інших екологічних інституцій. Наприклад, правонаступника екологічної інспекції та його підпорядкування.

По-друге, важливою є особиста політична воля і лідерство міністра у просуванні питань охорони довкілля та зміни клімату, пріоритетність для нього екологічного порядку денного.

По-третє, необхідне чітке визначення екологічних пріоритетів, що включає конкретні індикатори досягнення цілей та виконання завдань, над якими працюватиме уряд. Нехай їх буде небагато, але вони мають бути конкретні та амбітні.

Відкритість

Під час пресконференції міністр енергетики та захисту довкілля наголосив, що основним принципом роботи міністерства буде відкритість.

Проте наразі практика показує зовсім інше – жодного публічного обговорення чи хоча б пояснення об’єднання міністерств до початку голосування у парламенті за склад Кабінету міністрів не було.

Залишається загадкою і нова структура міністерства, і доля інших екологічних інституцій. Проєкт Комплексної програми уряду не є публічним документом.

Тематичний порядок денний

Не варто забувати в контексті обговорень про об’єднане міністерство і про тематичні пріоритети у сфері довкілля.

Із передвиборчих обіцянок партії влади можна виділити три питання зеленого порядку денного: відновлювана енергетика, відходи та ліси.

Щодо першого пункту зрозуміло, що це питання буде на порядку денному новоствореного міністерства, виходячи із заяв міністра та його бекграунду.

Щодо другого, то була названа концепція ієрархії відходів та кругової економіки. Проте питання використання відходів як ресурсу для енергетики може викликати занепокоєння з екологічної точки зору.

Питання лісів наразі не піднімалося, проте, цілком ймовірно, воно буде в рамках компетенції також об’єднаного Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства.

Міністр енергетики та захисту довкілля під час своєї пресконференції неодноразово наголосив на тому, що новий уряд переглядатиме вже прийняті попередниками рішення, зокрема й Енергетичну стратегію.

Це означає, що можуть бути змінені й певні механізми і підходи у сфері управління довкіллям та тематичних секторах. Тут може стати в нагоді досвід Європейського Союзу, зокрема щодо застосування інструменту "перевірки відповідності" (так званого Fintess Check), який проводиться у формі всеохоплюючої оцінки політики, і оцінює, чи регуляторні рамки для сектора політики відповідають поставленій меті.

Поки остаточний екологічний порядок денний ще в процесі формування, важливо звернути увагу нового очільника на низку дуже важливих пріоритетних питань для українського довкілля. Вони відображені в тематичних секторах Додатку ХХХ Угоди про асоціацію – атмосферне повітря, промислове забруднення, охорона природи, зміна клімату та озоновий шар, ГМО.

Більше того, Додатки ХХХ та ХХХІ Угоди про асоціацію потребують оновлення, тому уряд може продемонструвати свою політичну волю вирішувати екологічні та кліматичні проблеми і взяти на себе нові додаткові зобов’язання (зокрема, щодо пластику, шуму та небезпечних речовин).

* * * * *

Міністерство енергетики та захисту довкілля, маючи серед своїх повноважень і енергетичні питання, і екологічні, може стати лідером подолання кліматичних викликів.

Робота над питанням зміни клімату та адаптацією до змін клімату може наблизити український уряд до міжнародних тенденцій, зокрема, у контексті виконання Україною Паризької угоди про зміну клімату.

Можна розпочати з реального практичного виконання Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок, приділивши належну увагу фінансовому забезпеченню процесу.

І насамкінець – імпонує те, що міністр кілька разів згадав про дітей та інтереси майбутніх поколінь. Це чітко резонує з класичним розумінням сталого розвитку як "розвитку, який забезпечує потреби нинішнього покоління, не применшуючи можливостей прийдешніх поколінь забезпечувати свої потреби".

Зрештою, це саме те, з чим громадяни України асоціюють слово "довкілля". 

Автор: Наталія Андрусевич,

координатор Робочої групи 5 "Енергетика, транспорт, довкілля та зміна клімату" Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС, голова правління Ресурсно-аналітичного центру "Суспільство і довкілля"