Скандал у США, який призвів до старту процедури імпічменту Дональда Трампа, однозначно не мав би такого розголосу, а можливо, і не розпочався би, якби не медіа. Саме ЗМІ поширили інформацію про наявність скарги на дії чинного президента США під час розмови з президентом України Володимиром Зеленським 25 липня. 

Оскільки в США саме пресу прийнято вважати ледь не четвертою владою, можливий імпічмент вже став повною мірою "медійним". 

Саме тому варто детальніше розібратися, як проходить і як висвітлюється процедура імпічменту президента Трампа. 

Прихильники та противники імпічменту

Контроль демократів над більшістю ЗМІ ще не означає підтримку американцями ідеї імпічменту Трампа.

ЗМІ світового масштабу, яких справедливо вважають рупорами Демократичної партії США: The New York Times і The Washigton Post, яких Трамп у свою чергу називає "Fake news" (фейкові новини/медіа), першими заявили про скаргу ексрозвідника ЦРУ та буквально вже готові оголосити імпічмент Трампу на папері.

Втім, "медіаімпічмент" Трампу ці ЗМІ оголошували ще до його інавгурації, так само, як і демократи в обох палатах Конгресу. Наприклад, The Washington Post підрахував, що майже за тисячу днів президентства Трамп зробив понад 12 тисяч неправдивих заяв. 

Натомість такі видання, як The New Yorker та Politico, залишаються більш поміркованими щодо Трампа та більше схиляються до "лівого" крила партії демократів.

Попри те, що переважна частина популярних американських видань та телеканалів нещадно критикують Трампа з перших днів його перебування в Білому домі, чинний президент аж ніяк не програє медійне протистояння. 

Демократи дійсно контролюють велику кількість ЗМІ, але найпопулярніший канал FoxNews є традиційним майданчиком республіканців. На відміну від усіх ЗМІ, саме на нього завжди посилається Білий дім. 

Саме тому резонансною стала новина про звільнення одного з найвідоміших ведучих FoxNews Шеррарда Сміта, одного з небагатьох журналістів цього каналу, хто дозволяв собі критикувати Трампа.

Не менш важливе питання – рівень підтримки американцями процедури імпічменту. 

За останні дні кількість прихильників оголошення імпічменту значно збільшилась. За даними FoxNews, 51% опитаних вважають, що Трампу слід оголосити імпічмент і він має піти у відставку, ще 4% хочуть, щоб імпічмент у нижній палаті був оголошений, але Трамп не покинув Білий дім, а 40% виступають проти імпічменту взагалі. Для порівняння, у липні 42% виступали за імпічмент та відставку, тоді як 5 % заявляли про необхідність імпічменту, а 45% – категорично проти імпічменту.

Водночас сайт 538 (загальна кількість голосів колегії виборщиків), який надає інформацію щодо виборів та праймеріз зокрема, стверджує, що робота Трампа зараз оцінюється у співвідношенні 41% до 53% на користь несприйняття.

Як проходитиме процедура імпічменту?

Оголошення старту процедури імпічменту президента, відповідно до Конституції, є винятковим правом спікера нижньої палати Конгресу, тобто лідера партії, яка має переважну кількість місць. Зараз у нижній палаті Конгресу більшість (235 з 435 місць) складають демократи, тому Ненсі Пелозі після консультацій з головами комітетів 30 вересня оголосила про початок процедури імпічменту.

При цьому деякі прорахунки, яких припустилися демократи при опрацюванні скарги, можуть коштувати їм як мінімум наступних виборів до Конгресу.

Демократи не знають, що відповісти Трампу на звинувачення у приховуванні змісту самої скарги, яка була подана 12 серпня цього року як невідкладна. Якщо скарга є невідкладною, демократи мали б дозволили скаржнику свідчити у парламенті і представити докази перед конгресменами, а не ховати скаржника від Трампа і преси одночасно.

Це дає республіканцям підстави виступити із зустрічними звинуваченнями у порушенні процесу оприлюднення такого роду документів.

Конституція США дає Конгресу право відсторонити чинного президента від влади, якщо законодавці вирішать, що глава держави "вчинив зраду, був викритий у хабарництві або інших серйозних злочинах і правопорушеннях".

Процедура оголошення імпічменту в Конгресі проходить у два етапи в кожній із палат парламенту: голосуванням простої більшості від 435 конгресменів у Палаті представників та двох третин від 100 сенаторів.

Спершу Палата представників повинна проголосувати за те, щоб передати питання про імпічмент на розгляд свого юридичного комітету, де проводиться розслідування звинувачень. Якщо комітет вирішує, що для імпічменту є підстави, він готує і затверджує обвинувальний висновок на адресу президента за декількома статтями. Зараз же Ненсі Пелозі доручила проводити розслідування відразу шести комітетам Конгресу, але де-факто керує розслідуванням Адам Шифф, голова комітету з питань розвідки.

Потім напрацювання Юридичного комітету спрямовують на розгляд Палати представників. Для його затвердження потрібна проста більшість конгресменів, тобто 218 голосів. У разі схвального голосування звинувачення передаються до Сенату (верхньої палати Конгресу), де процедура розгляду відбувається за правилами судового процесу. Деталі й вимоги до змісту процедури визначає сам Сенат.

Палата представників фактично виступає стороною обвинувачення під час цього процесу, а сенатори виконують роль членів суду присяжних. Щоб імпічмент у Сенаті відбувся, необхідно не менше двох третин голосів присутніх сенаторів (мінімум 67). При цьому президент має право на декількох адвокатів і може навіть не з'являтися до Сенату під час самого засідання.

Ідея застосування процедури імпічменту в нижній палаті вже одержала підтримку більшості конгресменів. У свою чергу Трамп назвав цю ситуацію "переворотом, визначеним наперед" і у свою чергу звинуватив спікера палати Ненсі Пелозі в державній зраді. 

Оскільки Білий дім офіційно відмовився співпрацювати в будь-якій формі в рамках розслідування, це означає, що адміністрація Трампа ігноруватиме виклики своїх працівників на парламентські слухання для дачі свідчень, а також не надаватиме жодних документів конгресменам.

Якщо все ж відбудеться судовий процес у Сенаті, вести такий процес має голова Верховного суду США Джон Робертс.

В історії США початок процедури імпічменту оголошували тричі, але жодного разу це не призводило до відставки глави уряду США.

У 1868 році Конгрес спробував усунути від влади президента Ендрю Джонсона (1865–1869), який зайняв Білий дім під час "Реконструкції Півдня" внаслідок громадянської війни в якості віцепрезидента, після вбивства Авраама Лінкольн.

Останній раз імпічмент був оголошений в нижній палаті Біллу Клінтону (1992–2000) під час другого президентського терміну. Проте Сенат заблокував обидва голосування, і політики зберегли президентське крісло в Овальному кабінеті.

Принципова відмінність "Вотергейта" республіканця Ніксона від "Україна/Байденгейта" Трампа полягає в тому, що 45 років тому обидві палати Конгресу перебували під контролем демократів, а сам скандал 1974 року щодо прослуховувань штабу опонентів розгорівся між двома головними партіями, що постійно ведуть боротьбу за владу. 

У 1974 році Річард Ніксон через очевидну загрозу імпічменту добровільно залишив посаду, навіть не чекаючи першого голосування в нижній палаті.

За нинішніх умов чи не єдиним варіантом підтримки сенаторами-республіканцями можливого імпічменту Трампа у верхній палаті може стати втрата підтримки серед виборців. Однак наразі, за підрахунками найбільш авторитетної соціологічної служби Gallup, рівень підтримки Трампа стабільно зберігається на рівні 40%. І це де-факто унеможливлює "реальний" імпічмент.

Ситуацію може змінити поява нових фактів, що змусять республіканців демонструвати повагу до власної клятви Конгресу, поставивши її вище за партійну лояльність.

Автор: Владислав Фарапонов,

експерт аналітичного центру "Ad astra", студент університету Wright State University (США)