Іспанський політик Жозеп Боррель офіційно має статус кандидата на посаду керівника європейської дипломатії (або, якщо говорити формально, високого представника ЄС із зовнішньої та безпекової політики). За два тижні його кандидатуру, разом з іншими членами Єврокомісії, ще має затвердити (або й заблокувати) Європейський парламент.

Однак відучора іспанець може бути абсолютно спокійним за своє політичне майбутнє.

Слухання, що пройшли ввечері 7 жовтня у профільному комітеті ЄП з питань зовнішньої політики, стали для нього однозначним, незаперечним успіхом. Після майже тригодинних слухань, які часом більше нагадували допит, зала засідань у Брюсселі проводжала кандидата оплесками.

Цікаво, що задоволеними лишилися майже всі – і правоцентристи, і ліві, і ліберали, і консерватори тощо. А таке буває ой як нечасто.

Чи не єдиними, кому відверто не сподобалися відповіді майбутнього шефа дипломатії ЄС, стали проросійські сили. Вони напевно були б ладні вимагати його заміни на більш гнучкого кандидата – але не матимуть для цього голосів. Адже новий високий представник ЄС відверто називає Росію однією з ключових загроз для Євросоюзу, вважає надважливим завданням боротьбу з пропагандою та дезінформацією, підкреслюючи вагу російських фейків.

А серед пріоритетних завдань Євросоюзу на зовнішній арені у наступні п'ять років на другому місці за важливістю він назвав допомогу та підтримку України. Включаючи, звісно, збереження санкцій проти РФ.

"Європейська правда" занотувала та переклала головне із тригодинних слухань.

Хто такий Жозеп Боррель

"Я каталонець, я іспанець, і я європеєць. І я можу відчувати себе у всіх трьох іпостасях, і тут немає жодної суперечності", – заявив майбутній шеф Європейської служби зовнішніх дій, дискутуючи у понеділок із британським парламентарем, прихильником Brexit.

І це поєднання насправді є дуже особливим. Політик народився у каталонському селі, є каталонцем за національністю – але при цьому є категоричним противником каталонського сепаратизму (на відміну від більшості своїх співвітчизників-каталонців). Для України це – дуже добре.

Боррелю не треба зайвий раз пояснювати, чому для України так важливо захищати свою територіальну цілісність – він як політик виріс на цьому відчутті.

Цікаво, що робота на цій посаді буде для Борреля навіть не вершиною кар’єри, а її завершенням.

Зараз політику 75 років, з Брюсселя він очевидно відбуде на політичну пенсію. А це дає додаткову свободу у відстоюванні своїх переконань.

А переконання у нього справді є, про що – трохи нижче.

В іспанській політиці Боррель – ще з кінця 1970-х років. Кілька років суміщав політичну діяльність та викладання в університеті Мадрида, далі пішов на держслужбу, з 1986-го протягом 17 років був депутатом парламенту Іспанії від Барселони, а у 1991 році вперше обійняв посаду міністра в іспанському уряді.

Піком його політичної кар’єри досі вважалася робота в Європарламенті: у 2004 році він не лише обрався до ЄП, а й став його президентом на 2,5 роки. А у 2018-19 роках Боррель, хоч і не мав у багажі роботи на дипломатичних посадах, очолював МЗС Іспанії.

Остання посада для нас найцікавіша – адже на ній іспанський політик ухвалював рішення про продовження санкцій проти РФ та перетинався по роботі з російськими дипломатами. Саме тут від нього вперше публічно пролунали заяви, які Москві були точно не до вподоби.

"Кремлівська загроза" для ЄС

Боррель є повною протилежністю своєї попередниці, Федеріки Могеріні. Нинішня керівниця дипломатії ЄС має стійкий імідж людини, яка мало що вирішує, намагається уникнути позиції, не робить жодних вагомих заяв і намагається сформувати свою позицію гранично розмито, без конкретики. Це було особливо помітно у політиці щодо РФ. Займатися Україною Могеріні просто уникала, бо ж довелося би займати або одну позицію, або іншу.

Та слухання у Брюсселі довели: час безбарвних топ-дипломатів минув.

Ще влітку, коли лідери ЄС обирали кандидатури нових керівників Єврокомісії, "Європейська правда" писала, що за час роботи на посаді глави МЗС Боррель робив доволі неприємні для Росії заяви.

Хто керуватиме Євросоюзом наступні 5 років та що вони думають про Україну

Тоді його обурило втручання РФ у каталонську кризу, коли російські державні пропагандистські медія роздмухували конфлікт між Барселоною та Мадридом.

Один із лобістів Росії у Європарламенті, французький депутат Тьєррі Маріані, який багато разів відвідував окупований Крим, нагадав Боррелю про ті заяви і попросив визначити, що ж є основною загрозою для Європи – Росія чи ісламські терористи.

Відповідь кандидата продемонструвала, що його старі заяви були не емоційними, а принциповими. Номінація на високу посаду не змінила думку іспанця.

Він підтвердив, що і досі вважає Росію "загрозою" для всієї Європи, та взявся це довести.

"Якщо немає загрози – то чому наші винищувачі F-18 та військові підрозділи доправлені до Балтії? Невже для того, щоби випити там дружньої кави? Ні, це через те, що там з’являються нові загрози. Через це канадські та іспанські військові мають працювати там пліч-о-пліч.

Отже, (російська. – ЄП) загроза є, хоч вона відчувається в Іспанії не так, як у Литві. Звичайно, тероризм – це серйозна загроза, і я не думаю, що є потреба порівнювати, яка з них гірша", – пояснював політик.

Що ЄС робитиме із санкціями

Ще одна чудова новина: майбутній шеф європейської дипломатії підтримує збереження санкцій проти РФ. Він кілька разів це підкреслив, назвавши це завдання серед пріоритетних.

Причому – без жодних компромісів щодо "пом’якшення", "полегшення" та "примирення".

"Ми маємо зберігати санкції щодо Росії доти, доки не сталося тектонічної зміни (у поведінці РФ. – ЄП). І це потребуватиме значного рівня єдності. Як ви знаєте, достатньо голосу однієї держави проти продовження санкцій для того, щоби вони провалилися. Тому потрібна значна здатність, вміння утримувати єдність у Євросоюзі – і я думаю, що в мене є така здатність".

При цьому Боррель пропонує ЄС почати роботу над зміною санкційного механізму, щоби забезпечити сталість санкцій.

Зокрема – відмовитися від принципу одностайності.

Ба більше, він вважає, що окремі зовнішньополітичні рішення вже невдовзі можна буде затверджувати за принципом "кваліфікованої більшості", якщо держави-члени погодяться розпочати цю реформу.

"В окремих випадках може бути таке, що нам і знадобиться одностайність серед держав-членів для затвердження санкцій. Та коли йдеться про санкції, викликані порушенням прав людини, або про безпекові місії ЄС, у нас може і не бути обов’язкової одностайності. Договір ЄС можна трактувати так, що одностайність тут не потрібна. Хоча я і знаю про те, що для відмови від одностайності ви маєте одноголосно це підтримати", – пояснив він.

"Давайте почнемо з використання кваліфікованої більшості, а не одностайності, у питанні санкцій щодо Росії, щоби уникнути тут необхідності мати одностайність, у питаннях прав людини і у питанні миротворчих місій. І тоді ми дійдемо до такого рівня стратегічної спільної культури рішень, яка дозволить знаходити згоду щодо більш стратегічних рішень", – додав дипломат.

Боррель визнав, що це рішення буде непростим і повного узгодження зовнішньої політики держав членів не буде – але прямувати до цієї мети необхідно: "У нас не однакове розуміння світу, і ми не можемо мати спільну зовнішню політику. Але моя фінальна мета – мати загальний принцип ухвалення рішень кваліфікованою більшістю тоді, коли час для цього настане".

Що говорив Боррель про Україну

Попри те, що майбутній топ-дипломат ЄС ніколи всерйоз і не займався нашим регіоном і навіть плутає деякі визначення (приміром, формат "Східне партнерство" він назвав "Східною асоціацією"), його позиція щодо України відверто надихає.

Боррель вважає підтримку України, в тому числі фінансову підтримку, стратегічно важливою метою Європи, і при цьому готовий вимагати від Києва просування шляхом реформ в обмін на таку підтримку.

Ще на початку слухань, представляючи свої пріоритети, Боррель назвав підтримку України другим за важливістю завданням ЄС, після інтеграції Балкан.

Я не хочу, щоби мене сприйняли як антиросійську особу. Ні, Росія – це держава, з якою ми торгуємо, яка постачає нам енергію. Ми не можемо сказати, що Росії не існує. Але ми маємо посилювати Україну. І нам потрібно продовжувати їм допомагати. І це буде річчю не безкоштовною для ЄС.

Боррель кілька разів підкреслював: він безумовно підтримує санкції проти РФ, але одними санкціями дії ЄС не мають обмежуватися.

"Найкращий шлях опиратися російському експансіонізму, або ж російській загрозі – це допомагати Україні. Посилювати Україну. Посилювати її здатність до опору, її можливості для проведення реформ та для того, щоби ставати повноцінно демократичною та процвітаючою державою. Санкції проти Росії допоможуть цій меті. Але не треба розглядати санкції як політику саму в собі. Це – інструмент!"

Звісно, ЄС за Борреля не буде фокусуватися на одній Україні, хоч про нас у його виступах і йшлося найбільше. Майбутній топ-дипломат ЄС пояснив, що у нової Єврокомісії є бажання стати геополітичним гравцем, а це неможливо без допомоги всьому регіону Східної Європи. В тому числі через механізми Східного партнерства.

"Це – шлях до побудови кільця демократичних держав між нами та Росією", – заявив він, додавши, що не вважає СхП антиросійським проєктом.

Збереження єдності ЄС у цьому питанні він вважає ключовим завданням, бо якщо Європа не буде єдиною у політиці щодо своїх найближчих сусідів, то про роль великого геополітичного гравця годі й думати.

М’яка сила та пропаганда

Жозеп Боррель, зважаючи на його іспанський досвід, добре знайомий із тим, який руйнівний ефект може мати російська пропаганда. Не дивно, що з цього питання його заяви були вельми пристойними.

"Добре відомо, що (у Євросоюзі. – ЄП) ведуться справжні дезінформаційні кампанії, запущені з російської території. Я не кажу, що за ними точно стоїть російський уряд – бо я зустрічався з паном Лавровим, і він мені розповідав, що Sputnik та Russia Today – це просто приватні компанії", – пояснив він, давши зрозуміти, що чудово знає ціну цим заявам російського міністра.

"Дезінформація серйозно шкодить здоров’ю наших демократій. Дезінформація стане взагалі однією з найсерйозніших проблем, коли достатньої потужності досягне штучний інтелект – і ми маємо бути готові до цього", – додав дипломат, зауваживши, що чудово свідомий того, що завдання формування чесного інформаційного поля, яке ставить перед собою ЄС, є значно більш ресурсномістким, аніж генерація фейків.

Вже наприкінці слухань він поділився роздумами про майбутні стратегії ЄС із просування своїх інтересів, в тому числі у діалозі з Росією. Чіткої ясності його пояснення не дали, але з’ясувалося, що політику жорсткого тиску він повністю відкидає.

"Це ще Рузвельт сказав: "треба говорити м’яко, але з великою палицею". (Прим: оригінальна цитата Теодора Рузвельта звучить так: "Speak softly and carry a big stick; you will go far").

Але якщо у тебе немає великої палиці, тобі краще і не підвищувати голос.

"У Євросоюзу немає такого великого кийка, ЄС – це не військова сторона. Тому нам треба бути жорсткими з Росією, але у той самий час – розуміти, з ким нам доводиться мати справу. Розуміти, що не все можливо вирішити за допомогою санкцій. Так, санкції потрібно зберігати, але водночас потрібні дипломатичні зусилля. Потрібно тримати двері відкритими для вибіркової взаємодії, для діалогу в окремих сферах", – заявив він, нагадавши, що, попри це, санкції, запроваджені проти Росії, мають зберігатися.

І наостанок наведемо цитати Борреля щодо кількох інших важливих для Європи питань.

Боррель про дотримання прав людини партнерами ЄС

"У реальному житті ми нерідко опиняємося на роздоріжжі між реальністю та принципами. І я вважаю, що у таких випадках принципи повинні мати провідну роль. ЄС – це провідник захисту прав людини, ми опікуємося цим більше, ніж будь-хто у світі, це – невід’ємна частина нашої роботи. І права людини – це не лише питання зовнішньої політики".

"Держави, з якими у нас преференційна торгівля, мають слідувати нашим принципам у питанні прав людини та стандартів праці".

Боррель про спільну оборону

"Гібридні загрози, включаючи дезінформацію та кіберзагрози, підривають нашу демократію. Я свідомий того, наскільки ці загрози серйозні".

"Наші спільні витрати на оборону – вищі, ніж ВВП Бельгії. Це більше, ніж оборонний бюджет Китаю, набагато більше – ніж у Росії, і поступаємося ми тільки США. Але ми витрачаємо більше, ніж могли би, через фрагментацію та дублювання".

"У 1999 році, після югославської війни, держави ЄС взяли зобов’язання мати здатність відправити у разі потреби 50-60 тисяч військовослужбовців (для спільної наземної операції). І де це зобов’язання?"

"НАТО є і лишатиметься наріжним каменем нашої безпеки... Люди мають розуміти, що ми не оборонний союз, ми не повинні бути "як НАТО". У нас немає аналога статті 5 договору НАТО (про спільну оборону Альянсу. – ЄП).

Але стаття 5 дає нам всім змогу протистояти військовій загрозі. А коли з’являється гібридна загроза, коли іде кібератака, яка не є суто військовою операцією – стаття 5 не працює. А спільні дії в рамках ЄС – працюватимуть".

"Нам потрібні правила про те, коли має надаватися спільна допомога (для захисту іншої держави-члена ЄС. – ЄП)".

Боррель про Західні Балкани

"Зрозуміло те, що Косово та Сербія мають досягти угоди. І я робитиму все, що від мене залежить, щоби виконати цей пріоритет. Мій перший закордонний візит буде до Приштини. Бо я вірю: якщо ми, європейці, не маємо змоги вирішити проблеми у безпосередній близькості до нас – то дуже складно буде повірити, що ми є геополітичною силою".

"Доки Китай, Індія, Росія не визнають Косово – Косово не буде державою. Тому нам потрібні переговори (про примирення між Сербією та Косовом). Косово має відкликати рішення про мита, а Сербія має брати участь у повному, глибокому та щирому діалозі.

"Статус-кво не може лишатися. Зберігати те, що є – неправильно... Нам потрібно досягти угоди між Косовом і Сербією, і це буде моїм пріоритетом".

Про минуле та майбутнє Євросоюзу

"Ми скоро відзначатимемо 30-річчя падіння Берлінської стіни. Це був тріумф свободи, який зробив можливим возз’єднання Німеччини та Європи у мирі та демократії.

Але відтоді світ змінився радикально, і змінився на гірше. Суттєво на гірше. Тепер у нас (на порядку денному) – торгові війни, зміни клімату, криза біженців, нестабільність у сусідніх з ЄС країнах, гібридні загрози.

Це не той світ, якого прагнув Євросоюз, і наша роль – змінити це середовище.

Ми маємо працювати над сильнішою Європою у світі. Нам треба зібрати разом суверенітет наших держав, щоби посилити міць суверенних держав. І я впевнений: якщо ми не діятимемо разом, Європа не відповідатиме реаліям того нового світу, який з’являється у нас на очах".

За слуханнями спостерігав

Сергій Сидоренко, редактор "Європейської правди"