Успіхи та провали євроінтеграції: що дасть відкриття системи "Пульс угоди"
Три роки тому Україна відкрила реєстр електронних декларацій державних службовців.
Цей крок, який наша держава зробила для виконання плану дій візової лібералізації, дорого коштував для іміджу влади. Рівень статків, нерухомості, грошових коштів тощо, які задекларували посадовці, вразив надто багатьох українців. У деяких випадках виникала чітка впевненість, що ці статки мають сумнівне чи корупційне походження – але довести це не було можливості.
Тобто рівень корупції від відкриття реєстру декларацій не збільшився – але в один момент виріс рівень її демонстрації, чи то публічності.
Між тим факт відкриття цього реєстру сам по собі став інструментом попередження корупції – бо ж "не цікаво" брати хабарі, не купуючи при цьому нових автомобілів, нерухомості тощо. А недекларування цього майна є карним злочином.
Зараз схожа історія відбувається у сфері європейської інтеграції.
В середу Кабінет міністрів відкрив публічний доступ до "Пульсу угоди", системи моніторингу виконання Угоди про асоціацію. Ця система не нова, вона запрацювала ще у 2017 році, причому була створена за гроші ЄС.
Але зробити її публічною досі не вдавалося.
За уряду Гройсмана її відкриття блокував особисто прем’єр (у той час як профільна віцепрем’єрка була за відкриття). Річ у тім, що система моніторингу виявилася... "занадто об’єктивною". Вона демонструвала не лише здобутки, а й проблеми уряду. І останніх виявилося чимало.
Відкриття "Пульсу" саме по собі не додає нових проблем у євроінтеграції – але робить їх публічними. А отже, створює підстави для критики влади
За даними ЄвроПравди, новий уряд також не відразу зважився на цей крок. Рішенню про відкриття "Пульсу" передували бурхливі дискусії в уряді. Частина міністерств опиралася відкриттю – і мала для цього підстави.
І знову, як і у попередній владі, "за" був профільний віцепрем’єр, про що він говорив ще два місяці тому в інтерв’ю "Європейській правді".
За підтримки прем’єра вдалося "дотиснути" відкриття "Пульсу". 20 листопада на "євроінтеграційному" засіданні Кабміну Дмитро Кулеба заявив про виконання цієї обіцянки. Система, розміщена на сайті pulse.eu-ua.org, оновлюється щоквартально і відображає відсоток виконання зобов’язань за кожним із напрямків УА, частку прострочених зобов’язань, а також ті, чия реалізація перебуває у зоні ризику.
Відсотки пульсу
Варто окремо відзначити: хоча попередній уряд закрив систему, але перетворити на таємницю рівень виконання Угоди він не зміг.
Віцепрем’єрка з євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе раз на рік публікувала звіти (по суті, витяги з "Пульсу"), які дозволяли оцінити, в яких сферах асоціація пробуксовує найбільше.
А проблеми були. Так, за підсумками 2017 року рівень виконання річних планів з імплементації УА становив 41%. А у 2016 році ситуація була ще гіршою – за словами тодішньої віцепрем’єрки, "зі 126 директив, які ми мали імплементувати в українське законодавство у 2016 році, імплементовано лише 36, з них 23 – повністю".
За нового уряду розбивка показників "Пульсу угоди" має відмінності від даних, оприлюднених урядом у минулі роки, але подекуди є можливість їх порівняти.
Нинішні оцінки фіксують рівень виконання станом на кінець третього кварталу нинішнього року.
Отже, якими є ключові оцінки уряду щодо виконання Угоди про асоціацію?
Наразі найбільший прогрес у адаптації законодавства ЄС фіксується у напрямку "Національний діалог, національна безпека та оборона": тут Україна виконала 84% своїх зобов’язань. Втім, ключові реформи тут були проведені ще у 2015 році.
Аналогічно високі загальні показники Україна має у секторах "Юстиція, свобода, безпека, права людини" (загальний рівень виконання – 79%, проте цього року – лише 14%), "Технічні бар’єри у торгівлі" (76% та 63% відповідно), а також у "Підприємництві" (74% та 70% відповідно).
Найгірший рівень виконання зобов’язань – у напрямку "Інтелектуальна власність", лише 16%. Втім, в даному випадку підстав говорити про "зраду" немає – всі зобов’язання за цією статтею мають дедлайн у 2023 році.
Робота над помилками
Саме тому більш показовим буде інший ракурс – за яким із напрямків є найбільше прострочених зобов’язань.
І тут аутсайдером є "Фінансове співробітництво та боротьба із шахрайством" (відповідальний орган в уряді – Міністерство внутрішніх справ). Попри те, що загальна кількість задач за цією статтею незначна, прострочено з них аж 76%.
Не набагато краща ситуація у напрямку "Митні питання" (відповідальний наразі Мінфін). Тут виконання зобов’язань мало бути завершено ще минулого року. В результаті було виконано лише 31% роботи, прострочено, відповідно, 69%.
Причому митниця так само фігурувала серед аутсайдерів і за минулого уряду. В уже згаданому інтерв’ю ЄвроПравді Дмитро Кулеба визнав, що у цій сфері "кінь не валявся", однак висловив упевненість, що нинішній голова митниці Макс Нефьодов зможе оперативно вирішити проблеми.
Ще один украй проблемний напрям – "Охорона здоров’я". Наразі виконано лише 17% зобов’язань. У поточному році Україна не має дедлайнів у цій сфері, проте рівень виконання завдань за 2016-2017 роки складає 25% та... лише 1% відповідно!
Також в уряді й раніше говорили про проблеми з виконанням УА у сфері транспорту та транспортної інфраструктури. Наразі у ній виконано лише 20% завдань (прострочено – більш ніж 50%), а рівень виконання протягом останніх трьох років не перевищував 16%.
Тож не випадково, що саме інфраструктуру разом з енергетикою в уряді назвали серед пріоритетів роботи у наступні місяці.
Лише трохи кращі результати у напрямках "Захист споживачів" та "Довкілля", де відсоток "прострочок" перевищує 40%.
Між тим із відкриттям "Пульсу" стало зрозуміло, що проблеми є навіть у секторах, які традиційно вважаються "показовими". Наприклад, у напрямку "Державні закупівлі" – там виконано лише 61% запланованих реформ. І хоча відсоток прострочених зобов’язань там незначний (близько 10%), значна їх частина сформувалася у 2018 році.
* * * * *
Чи дають ці статистичні дані вичерпну картину стану української євроінтеграції? Напевно, ні, адже часто "суспільна вага" та складність окремих зобов’язань буває абсолютно непорівнянною.
Разом із тим, той факт, що "Пульс угоди" нарешті став публічним, є надзвичайно позитивним.
"Це зміна філософії. Так, ми підставляємося під якусь критику, що лунає, але ми готові до цієї розмови. Дивіться, критикуйте, підказуйте. Це нам і самим корисно", – заявив після засідання уряду Дмитро Кулеба.
А урядова статистика дозволить не лише слідкувати за станом виконання угоди, за його щоквартальними змінами, але й точно визначати, хто саме в уряді "гальмує" (чи навпаки – штовхає вперед) європейську інтеграцію.
Автори: Юрій Панченко, Сергій Сидоренко,
"Європейська правда"
Матеріал підготовлений "Європейською правдою" в рамках фінансованого Європейським Союзом проєкту Keeping Focus on Reforms Ahead of Elections and Beyond. Оцінки та думки журналістів та дописувачів ЄП можуть не збігатися з позицією Євросоюзу