У вівторок надвечір президент Володимир Зеленський повернувся до Києва після саміту в нормандському форматі.

Вилітаючи додому, він вже мав у наявності медіамоніторинг і знав, що на Батьківщині його роботу в Парижі сприйняли вельми позитивно. Навіть переконані публічні критики чинного глави держави, як правило, визнавали: "зради" у "Нормандії" не сталося.

Перша нормандська: як та у чому Зеленський переміг Путіна на саміті в Парижі

Але навіть дипломатичні перемоги (які, до слова, досі не реалізовані та ще мають шанс лишитися черговими невиконаними обіцянками Путіна) не скасовують запитань до того, як саме відбулося це відрядження.

До поїздок Зеленського ці запитання виникають не вперше, але паризький візит побив рекорди.

Варто нагадати.

Офіційна частина візиту Володимира Зеленського до Парижа розпочалася лише у понеділок о 15:00 за місцевим часом (о 16:00 за Києвом): саме тоді президентський кортеж прибув на подвір’я Єлисейського палацу. Закінчилася програма невдовзі після першої години ночі за місцевим часом – давши пресконференцію на ґанку готелю, де жила українська делегація, президент сказав усім, що хоче якнайшвидше полетіти додому.

Це – на словах.

А на практиці візит до Парижа виявився "триденним" – і деякі його елементи нагадували туристичну поїздку.

Не лише президент, а й уся делегація прибула до Парижа в неділю. Про точний час прильоту не повідомлялося, хоча, за даними ЄП, це не був пізній рейс. Та й у неділю ввечері один з українських журналістів зустрів президента, який гуляв вулицями французької столиці разом зі своїми друзями з ОПУ та СБУ, а речниця президента у неділю мала можливість запостити в інстаграм своє відео з-під Ейфелевої вежі.

У понеділок вранці жодних міжнародних зустрічей (із французькою стороною чи з іншими посадовцями) у президента не було. Для французів (які мають гарантувати безпеку усіх іноземних лідерів та супроводжувати їх) ця частина дня значилася як приватна програма.

А от час відльоту Зеленського з Парижа можна визначити доволі точно.

Річ у тім, що Зеленський сам запостив фото з вікна літака на особистій фейсбук-сторінці. І списати на те, що фото могли опублікувати вже вдома, не вийде.

Будівля на картинці, від якої веде червона доріжка – це термінал для високих гостей, Pavillon d'honneur у паризькому аеропорту Orly. А оскільки на час відльоту там була сонячна погода, то тіні свідчать: було щось близько другої дня. Це означає, що до Києва літак прибув вже по шостій.

В офісі президента "Європейській правді" підтвердили, що українська делегація прилетіла за день до "нормандського саміту", запевнивши, що і в неділю, і в понеділок у Парижі проходили робочі наради. "Ми закінчували підготовку до "нормандського саміту", було ухвалене рішення робити це в Парижі, оскільки в Києві постійно виникають поточні питання, які відволікають. В Парижі цього менше", – пояснив заступник голови ОПУ Кирило Тимошенко.

У пізньому поверненні він також не бачить нічого поганого.

"Оскільки брифінг після саміту закінчився глибоко вночі, було ухвалене рішення переночувати і вилетіти наступного дня", – пояснив Тимошенко.

Пояснення спірне.

Не лише через питання про доцільність витрачання бюджетних коштів через недільний приліт. Вартість одномісного номера зі сніданком у п'ятизірковому Sofitel, де зупинилася команда президента, на booking.com стартує від 500 євро за ніч, тому навіть зі знижками за масовість додаткова ночівля величезної української делегації обійшлася державі в копієчку; та й стоянка літака в аеропорту не є безкоштовною.

І не лише через те, що український президент став єдиним, хто влаштував виїзну підготовку до саміту. І Меркель, і Путін прибули до Парижа, звісно ж, у понеділок. Та й взагалі, такі тривалі офіційні поїздки із "днем про запас" у міжнародній практиці бувають виключно під час візитів на інший бік земної кулі, коли гостям дійсно потрібно пристосуватися до зміни часових поясів.

Адже зазвичай перша особа держави є і має бути неймовірно зайнятою поточними справами. Тут не до туризму. До того ж "резервний день" для президента означає, що й у інших членів команди (а в Париж полетіли два міністри, голова СБУ, виконавчий директор "Нафтогазу", ключові керівники ОПУ тощо) не було інших справ після "нормандської зустрічі".

Так, саміт справді затягнувся до ночі, і рішення переночувати в Парижі є цілком виправданим, але затримка там до пообідньої пори неодмінно викликає запитання: то виходить, у Києві справ немає?

Варто додати, що це не перший раз, коли до Зеленського виникають подібні запитання. Просто зараз вони є найбільш очевидними.

Вперше він, тоді ще майбутній глава держави, здивував багатьох, коли лишився інкогніто у Франції на вихідні після своєї першої зустрічі з Макроном, ще у квітні. Але, відверто кажучи, тоді він мав на це повне право – цей візит був ще до другого туру виборів, він пройшов без державного фінансування, а Володимир Зеленський був упевнений у своїй перемозі та цілком міг пропустити агітаційні вихідні, витративши їх на відпочинок у Парижі.

Удруге подібні запитання лунали під час його візиту до Канади, коли Володимир Зеленський, його дружина Олена Зеленська та глава ОПУ Андрій Богдан перед відльотом махнули на Ніагарський водоспад. Але Ніагара розташована не дуже далеко від Торонто, де відбувалася конференція щодо українських реформ. Словом, виправдати це простіше.

Та й тривалий візит президента разом із першою леді до Японії (21-24 жовтня) на інтронізацію імператора Нарухіто (відбулася 22 жовтня) загалом можна пояснити. Зміщення часу на 7 годин дійсно ускладнює роботу відразу після перельоту (хоча прискіпливі критики Зеленського і тоді питали, чому візит затягнувся після, а не до інтронізації).

Однак найбільше турбує, щоби подібні зміщення, додаткові дні відпочинку тощо державним коштом не набули системності.

Президентові воюючої держави, яка одночасно проводить реформи у "турборежимі", такий неспішний графік роботи точно не личить.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди", Париж – Київ