Підготовка до "нормандського саміту" в Парижі вийшла на фінішну пряму. Лідери України, Росії, Німеччини та Франції зустрінуться у Парижі вже у понеділок.

Команда Зеленського тривалий час зберігала мовчання щодо своїх планів на цю зустріч, наражаючись на критику – зокрема, через відсутність проголошених "червоних ліній". Саме тому публічний виступ Андрія Єрмака – помічника президента Зеленського, відповідального за тематику Донбасу, – привернув неабияку увагу.

Єрмак зустрівся з європейськими експертами та аналітиками у Лондоні в Chatham House – Королівському інституті міжнародних відносин.

Він розповів:

• на що розраховує Зеленський на зустрічі у Парижі
• як будуть відбуватися вибори на нині окупованій частині Донбасу
• чому Рада має продовжити закон про "особливий статус" Донбасу
• на які зміни Конституції погодиться Зеленський
• як мають змінитися переговори у Мінську
• який є "план Б" у разі провалу переговорів з Росією.

"Європейська правда" занотувала виступ Єрмака та його відповіді на запитання аудиторії, згрупувавши його заяви за тематикою. Далі – пряма мова помічника Зеленського.

* * * * *

Залишилося три дні до "нормандського саміту" – найважливішої події в міжнародній політиці України в цьому році.

У Парижі серед перших будуть два питання: негайне припинення вогню і обмін полоненими.Тому, як мінімум, ми очікуємо від цієї зустрічі домовленості про припинення вогню, про продовження обміну полоненими та про чіткі сигнали щодо руху до виконання Мінських домовленостей.

Також ми хочемо змінити формулу представництва територій у Мінську, у Тристоронній контактній групі.

З чим наша команда поїде до Парижа?

Міжнародна підтримка України на "Нормандії"

Перш за все, Україна повністю виконала всі передумови для зустрічі лідерів, узгоджені у вересні. Пройшло розведення в трьох місцях: це Станиця Луганська, Петрівське та Золоте, причому сьогодні всі ці три місця повністю контролюються українською владою. Зроблено все, щоби і наші військові, і громадяни, які проживають у цих місцях, почувалися у безпеці. І якщо з того боку будуть відбуватися якісь порушення, щоб українська армія була в змозі миттєво відповісти на них.

Ми відвідали ці місця разом із послами Німеччини, Франції, Великої Британії та США. Лідери Франції та Німеччини мають повне уявлення, що відбувалося і що відбувається сьогодні в місцях розведення. Міжнародна підтримка наших партнерів є одним із найважливіших елементів успіху мирного урегулювання на Донбасі. Незважаючи на багато публікацій, розмов, пліток – ми їдемо до Парижа, відчуваючи повну підтримку з боку наших партнерів з нормандського формату, а також з боку США, Британії, ЄС, Канади та багатьох інших наших партнерів.

Останні декілька тижнів ми проводимо постійні щоденні консультації, зустрічі з нашими партнерами. Сьогодні буде телефонна розмова між президентом Зеленським і президентом Макроном. Я відверто можу вам сказати, я не відчуваю будь-яких коливань або будь-яких відступів від підтримки України в нормандському форматі ні з боку Німеччини, ні з боку Франції. У нас із ними повністю узгоджена позиція.

І, забігаючи вперед, можу сказати, що питання щодо зняття санкцій з РФ не може розглядатися до повного відновлення суверенітету і територіальної цілісності України.

Вибори на окупованих територіях Донбасу

Мінські домовленості – далеко не бездоганні. У мене дуже багато питань до Мінських угод. Але це єдиний існуючий документ і єдина платформа, на якій можливо вести переговори. Ми зробимо все від нас залежне, щоб їх виконати.

Але звісно, оскільки Мінським домовленостям уже п'ять років, дещо сьогодні потребує оновлення.

Найважливішим етапом "Мінська" ми вважаємо проведення місцевих виборів на територіях, які сьогодні не підконтрольні Україні. Так, ми хочемо провести вибори одночасно по всій території України, 31 жовтня наступного року. Але є дуже велика кількість умов для проведення цих виборів і для того, щоб сьогодні українська ЦВК визнала ці вибори.

Ці вибори повинні відбутися винятково відповідно до українського законодавства. А це означає, що на територіях, на яких відбуваються вибори, не можуть перебувати будь-які іноземні військові або інші нелегальні з точки зору українського законодавства озброєні групи.

Також відповідно до українського законодавства на день проведення виборів контроль за державним кордоном повинен бути за українським урядом.

Безумовно, під час підготовки виборів необхідно, щоб хтось охороняв і забезпечував безпеку на цій території і мав змогу допустити спостерігачів, українські політичні партії, українські медіа. Можу вас запевнити, що це обов’язково буде відбуватися за участі ОБСЄ. Для цього ми вже говоримо з ОБСЄ щодо розширення її мандата.

Все це буде обговорюватися в Парижі.

Важливо, що законність цих виборів має бути підтверджена двома інституціям – українською ЦВК та (місією зі спостереження за виборами БДІПЛ) ОБСЄ. ЦВК має підтвердити, тому що ми проводимо вибори за українським законодавством, і ОБСЄ – тому що фраза про це є у формулі Штайнмаєра.

Зміни до Конституції на вимогу "Мінська"

Україна готова виконати пункт з Мінських домовленостей, який передбачає проведення конституційної реформи, в основі якої є децентралізація.

Перш за все, хочу зазначити: ми відкидаємо будь-які розмови щодо федералізації. Ми ніколи на це не підемо.

Йдеться про децентралізацію, в результаті якої місцева влада отримає більше повноважень. На додаток до цього, окремі райони Донецької і Луганської областей можуть отримати додаткові повноваження, які, повторю, не означатимуть ані федералізацію, ані якісь автономні республіки.

(Коментуючи запитання про те, як уникнути повторення подій 2015 року, коли спроба ратифікувати зміни до Конституції призвела до протестів та заворушень під ВР)

Ми сподіваємося, суспільство зрозуміє, що ми повинні об’єднуватися, навіть якщо ми маємо різні думки. Бо це – питання життя наших громадян. Тому я вважаю, що всі патріотично налаштовані громадяни повинні підтримати у цьому питанні президента і його команду.

"Особливий статус" та амністія

Що таке "особливий статус Донбасу" або особливості місцевого самоврядування?

Ви знаєте, що в Україні діє закон про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, який припиняє дію 31 грудня цього року. Президент України готовий за результатами саміту в Парижі (я підкреслюю, за результатами, тобто це залежатиме від результатів цього саміту!) внести на розгляд парламенту законопроєкт про продовження дії цього закону.

Після цього, вже в 2020 році, ми готові запропонувати зміни до цього закону. В першу чергу, серед цих змін буде імплементація формули Штайнмаєра.

Це означає, що о восьмій годині вечора дня виборів закон про особливості місцевого самоврядування, так званий "особливий статус", вступає в силу на тимчасовій основі, яка переходить на постійну після того, як законність виборів підтвердять ЦВК та ОБСЄ.

Відповідно до "Мінська", парламент повинен ухвалити закон про амністію. І якщо ми, як я сподіваюся, будемо рухатися шляхом виконання Мінських домовленостей, то будемо готувати цей законопроєкт. Буде відкрита дискусія із суспільством, а потім і в парламенті.

"План Б" – замороження конфлікту

Україна зробить все від нас залежне для припинення війни і досягнення миру дипломатичним шляхом.

Але ми, безумовно, маємо і "план Б".

Якщо ми не побачимо готовності з боку РФ йти до миру, виконувати Мінські домовленості – що ж, тоді будемо буквально, а не фігурально, будувати стіну і жити із цим далі. Будемо залучати досвід Ізраїлю.

Я не буду проговорювати цей "план Б" в деталях, бо ми все ж їдемо в Париж із бажанням домовитися. Але ми не будемо чекати роками. Є чітко визначений термін, який ми даємо і собі, і другій стороні переговорного процесу, щоб домовитися. Але якщо це не вдасться, будемо розглядати "план Б".

Нові "представники Донбасу" у Мінську

Хочу поділитися з вами ідеєю, з якою ми теж їдемо до Парижа. Ми хочемо змінити формулу представництва територій у Тристоронній контактній групі.

Як ви знаєте, у Мінську в ТКГ присутні Росія, Україна і ОБСЄ, але є також так звані "експерти", які представляють території (окуповану частину Донбасу. – ЄП). І ви знаєте, що в Мінських домовленостях практично за кожним пунктом є згадка про те, що їх виконання повинно бути погоджено з "представниками територій".

Всі ці роки чомусь "представниками територій" були представники ніким не визнаних організацій. Ми вважаємо, що це несправедливо. Хочу нагадати, що до війни на цих територіях проживало понад 6 мільйонів людей. Сьогодні – тільки 1,5 мільйони.

Тому пропонуємо наступну ідею: ми маємо 9 районів у Луганській області і 9 районів в Донецькій області. І було б логічно мати по одному представнику, тобто 18 людей, від "тієї частини", і 18 людей, яких призначимо ми.

Багато людей виїхали від війни та проживають сьогодні на території, підконтрольній Україні. І ми хочемо запропонувати, щоби представниками територій були люди, які мають зв'язок із цими районами – мають прописку в одному з тих 18 районів, мають якусь нерухомість, якийсь бізнес, тобто юридичне підтвердження, що вони можуть репрезентувати ці райони.

І ми хочемо, щоб це були люди, до яких дослухаються, які мають дуже поважну репутацію – спортсмени, діячі культури. Ці 36 виберуть шість людей, трьох від Донецької і трьох від Луганської області.

І саме вони стануть "представниками територій".

Якщо ми погодимо це, то це буде революційне рішення, яке кардинально змінить розклад.

Андрій Єрмак,

помічник президента України,
5 грудня, Лондон, Chatham House

Виступ Єрмака відбувся в рамках конференції "Україна: Великі надії", організованої "Українською призмою" та Chatham House за підтримки The Black Sea Trust for Regional Cooperation. "Європейська правда" є інформаційним партнером заходу.