Вибори неможливі, але будемо працювати: як в ОБСЄ оцінюють перспективи "Нормандії"

У четвер ввечері, після закриття першого дня засідання 26-ї міністерської ради ОБСЄ у Братиславі, відбувся захід за назвою "Українці – політичні в’язні. Шлях до свободи", який об’єднав в одному місці велику кількість друзів України і став чи не наймасовішим з тих, що проходили цього дня "на полях" зустрічі.

Міністри, високопоставлені члени делегацій різних країн вітали у словацькій столиці колишніх політичних бранців Кремля – Олега Сенцова та Романа Сущенка. Кожен з виступаючих вітав колишніх в’язнів зі звільненням і водночас цікавився: що слід робити, щоб звільнити інших? І дуже відчувалося, наскільки важливою є для західних партнерів ця перемога, яка стала результатом зусиль тисяч небайдужих по всьому світу.

"Немає втоми від України, і думаю, це результат ефекту Зеленського", – висловив припущення один з членів французької делегації.

Чи справді це так, чи справа в іншому – але ОБСЄ дійсно не виглядала "втомленою" через Україну ні на цьому заході, ні на інших, де тема України також домінувала.

"Ми побачили прогрес"

Якщо коротко охарактеризувати враження від зустрічі, то це гордість від здобутків і насторожене очікування.

Ще на початку словацького головування чинний голова ОБСЄ Мирослав Лайчак назвав українське питання головним політичним пріоритетом.

"Ще в січні все виглядало похмуро. На той момент нещодавно минув сплеск напруженості. І шлях вперед був невизначеним", – пригадав він.

На початку року ОБСЄ запропонувала дев'ять заходів зміцнення довіри, спрямованих на поліпшення ситуації з контрольно-пропускними пунктами, сприяння обміну затриманими, активізацію гуманітарного розмінування і ремонт пошкодженого мосту в Станиці Луганській.

"І ми побачили прогрес. Насправді я нещодавно повернувся зі Станиці Луганської. Після моєї першої поїздки туди, мені казали, що буде диво, якщо цей міст відремонтують. Але це сталося. І я дуже хочу подякувати президенту Зеленському і уряду України", – заявив Лайчак у вступному слові перед початком сесії міністерської ради.

Слова подяки на адресу Зеленського і українського уряду у ці дні і в цих стінах прозвучать ще не раз.

Голова мало не кожної делегації відзначав у своїй промові "позитивний розвиток щодо розведення сил на Донбасі". Майже всі відзначали готовність України йти назустріч у реалізації Мінських домовленостей. Чимало хто закликав Росію робити те ж саме.

"Я вітаю нещодавні позитивні події в Україні. Майбутній саміт "нормандської четвірки" несе надію на поліпшення і, як ми сподіваємося, зростання ролі діалогу, орієнтованого на результат", – сказав глава європейської дипломатії Жозеп Боррель, для якого це був перший виступ на міжнародній конференції з часу вступу на посаду 1 грудня.

"Адміністрація президента Зеленського здійснила важливі внутрішні реформи і зробила кроки з активізації мирного процесу на сході України. Ми вітаємо нещодавнє розведення сил у Петрівському, Станиці Луганській і Золотому", – підкреслив у свою чергу виконувач обов'язків помічника держсекретаря США з питань Європи та Євразії Філіп Рікер.

"Ми рішуче підтримуємо зусилля України знайти шлях вирішення конфлікту. І тепер настав час Росії вчинити так само", – зазначила міністр закордонних справ Швеції Анн Лінде.

Про значний прогрес на політичному фронті говорив і Мирослав Лайчак. "Не думаю, що хтось із нас передбачав у січні, що саміт "нормандської четвірки" буде в нашому календарі в цьому році", – сказав він.

Росія ж на цій зустрічі, як і під час попередньої, опинилася у своєрідній ізоляції.

Глава МЗС РФ Сергєй Лавров у традиційній для себе манері швидко зачитав якомога більше страшилок про експансію агресивного НАТО, дискримінацію російськомовних в Україні, гоніння православної церкви і утиски свободи слова на Заході. Однак схоже було, що більшість учасників засідання вирішили ці нападки проігнорувати.

"Спочатку – безпека"

Міністерська рада ОБСЄ відбувається лише за декілька днів до саміту в нормандському форматі, про який не припинялися розмови протягом усієї осені.

Саме тому не дивно, що говорили про це практично всі.

"Я вважаю, що Україна сьогодні була у центрі уваги, і не тільки тому що словацьке головування максимально сприяло тому, щоб усе, що ми хотіли, було сказане, а й тому, що всі міністри, які приїхали, знають, до наскільки відповідального моменту ми дійшли з вами. І всі запитували: що нам очікувати в понеділок?" – розповів українським журналістам глава МЗС Вадим Пристайко, який достроково завершив участь у міністеріалі в Братиславі саме через підготовку до "нормандського саміту".

Своїм колегам під час засідання він заявив про обережний оптимізм напередодні зустрічі.

"Ми зберігаємо обережний оптимізм і вважаємо, що наслідки саміту мають забезпечити тривале припинення вогню і принаймні звільнення решти політичних в’язнів", – сказав міністр.

Обережний оптимізм висловлювали й інші учасники міністерської ради, для яких саміт видається можливістю надати поштовх у реалізації Мінських угод.

"Це надзвичайно важливий імпульс для збереження Мінських домовленостей. Нам потрібно нарешті почати рух вперед у їх виконанні", – сказав Лайчак.

"Ми підтримуємо "нормандський саміт", запланований на наступному тижні в понеділок, і сподіваємося, що його результати зможуть наблизити відновлення суверенітету України і її територіальної цілісності", – відзначив Філіп Рікер.

Загалом очікування від "нормандської зустрічі" і пов’язана з цим невизначеність певною мірою відвернули увагу від іншої важливої теми, яка восени породила численні дискусії і безпосередньо стосується тематики ОБСЄ – "формули Штайнмаєра".

Найбільш конкретними у цьому відношенні були Сполучені Штати. "Політичний аспект Мінських угод і майбутніх інших домовленостей має бути виконаний тільки після того, як це дозволять безпекові умови", – наголосив представник Держдепу.

На важливості саме безпекового компонента наголосив і голова МЗС Польщі Яцек Чапутович: "Подальші кроки у процесі врегулювання мають відображати логіку: спочатку – безпека, розв'язання питання присутності незаконних збройних формувань на українській території та моніторинг російсько-українського кордону".

Що ж до самих місцевих виборів, то з цього приводу на полях міністерської зустрічі глава МЗС України зустрічався з Інгіборг Солрун Гісладоттір, директоркою Бюро демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ, яке, серед іншого, займається спостереженням за виборами в державах-учасницях ОБСЄ.

І, як зазначив міністр, за її оцінкою, в нинішніх умовах проведення виборів виглядає неможливим. Проте розмови про вибори ведуться, і в разі ухвалення політичних рішень є готовність до обговорення технічних моментів.

Не забуваймо про Крим і політв'язнів

Міністерська зустріч ОБСЄ цього року завершилася без ухвалення підсумкової декларації – як і кілька попередніх, починаючи з 2014 року. Напередодні з'явилася інформація, що російська делегація вимагає виключити з проєкту декларації будь-які згадки про Крим. У документі ж хотіли згадати, що ОБСЄ і надалі слід приділяти увагу тимчасово окупованому Криму, використовуючи всі наявні інструменти.

Процес ухвалення рішень в ОБСЄ передбачає консенсус, і це дозволяє Росії блокувати будь-яке рішення. Не змогла вона утриматися від даного права і цього року.

Але це не означає, що тема окупованого Криму була поза увагою ОБСЄ, особливо у контексті того, що 5 грудня виповнилося 25 років з дня підписання Будапештського меморандуму. Мирослав Лайчак заявив:

"Враховуючи принципи і зобов'язання цієї організації, ми не можемо забути Крим".

"Ми не повинні забувати про анексовані Крим і Севастополь. Російська влада продовжує атакувати кримських татар і політичних активістів. Це також має бути в нашому полі зору", – додав міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс.

Про незмінну позицію у невизнанні анексії Криму заявив і представник США: "Як підкреслив держсекретар США Майк Помпео у своїй липневій декларації 2018 року, Сполучені Штати не визнають і ніколи не визнають анексію Росією Криму".

У зв’язку з цим Філіп Рікер наголосив, що США не припинять санкційний тиск на РФ.

Анн Лінде акцентувала на необхідності зберігати санкції і в контексті звільнення політв'язнів.

"Хоча ми дійсно дуже щасливі бачити вас тут сьогодні, не можна забувати про тих, хто продовжує лишатися в російських в'язницях. Ми продовжуємо закликати Росію негайно і безумовно звільнити незаконно утримуваних громадян України", – заявила вона на зустрічі з Сенцовим і Сущенком.

Слова міністра при цьому стали реакцією на заклик Романа Сущенка до ОБСЄ допомогти звільнити 115 українських політв'язнів в РФ.

"Я закликаю вас залишатися вірними людським цінностям і допомогти Україні витягти з ненажерливих пазурів "хижака" 115 політв'язнів. Я закликаю вас зробити усе можливе і неможливе, щоб припинити підступний кіднепінг, покласти край збільшенню кількості сиріт та вдів, матерів, що втратили своїх синів!" – заявив він.

Наразі є сподівання, що цей заклик почула країна, яка головуватиме в ОБСЄ наступного року – Албанія. Принаймні її прем’єр Еді Рама заявив, що Україна залишиться серед найвищих пріоритетів головування.

Цього ж можна чекати і від наступних головувань, адже в 2021 і 2022 роках організацію очолюватимуть Швеція і Польща.

Автор: Іванна Костіна,

журналістка "Європейської правди",

з Братислави (Словаччина)