Дніпропетровщина, яка в 1990-ті роки цілком відповідала власним амбіціям щодо керування країною та згодом стала своєрідною фортецею на захисті української державності, поки не набрала обертів, щоби стати лідером з євроінтеграції.

Натомість новим символом регіону стають сильні місцеві громади, а поступова євроінтеграція області відбувається зсередини.

Шлях від СРСР до ЄС

Потужна індустріалізація в кінці XIX століття та подальше перетворення Дніпра у столицю ракетної галузі (чого вартий один лише "Південмаш") вплинули на ставлення мешканців до власного регіону та політичних і економічних процесів в Україні.

Багате радянське місто, яке працювало на військово-промисловий комплекс, довгий час було закритим з огляду на розміщені там військові об'єкти.

Ця закритість досі часом сприймається місцевими мешканцями як певна унікальність, обраність Дніпра та загалом регіону, яку варто зберегти і на майбутнє.

У розмовах з аналітиками Центру "Нова Європа" місцеві неодноразово нагадували про ракетне виробництво та славетне минуле міста. "Можливо, ми і були бідніші, ніж французи чи британці, але до нас ставилися з повагою, бо боялися", – так пояснюють причину своєї гордості ті українці, які й досі ностальгують за "радянською величчю".

Вищезазначена обраність впливає і на сприйняття місцевих можновладців – дніпровці підозріло ставляться до вихідців з інших міст та областей, яких направляють керувати в Дніпро.

При цьому має місце елемент підкресленого акцентування на відмінностях, продиктованих сучасними викликами та різною реакцією на них. Мешканці Дніпра згадують про 2014 рік як момент своєрідного переродження міста – з радянсько-промислового, "брежнєвської столиці", на "найбільш патріотичне місто України", яке зупинило російську агресію на Сході.

Одні вважають, що революційні події стали каталізатором, який суттєво зменшив підтримку проросійського вектора і спричинив злам суспільної думки. Інші вказують на те, що позиція проєвропейської меншості, яка підтримувала ідеї Євромайдану, збіглася на той час з позицією місцевих представників великого бізнесу.

Втім, залишилося ключове питання: наскільки Дніпро стало проєвропейським та дійсно відкритим як для інновацій, так і для людей містом?

Не ракетами єдиними

Часто кажуть, що мешканці Західної України більш прихильні до європейського курсу, тому успіхи у сфері євроінтеграції мають спостерігатися саме в західних регіонах.

Втім, дослідження Центру "Нова Європа" "Євромапа України. Рейтинг європейської інтеграції областей" виявило, що євроінтеграційні досягнення розпорошені більш-менш пропорційно по всій Україні залежно від сфери.

Так, в абсолютних цифрах щодо експорту до ЄС за 2018 рік Дніпропетровщина посіла третє місце (9,8 млрд євро) поряд з Києвом та Донеччиною.

Євромапа України: як окремі регіони інтегруються до ЄС

За 2013-2018 роки експорт до країн ЄС зріс на 17,1% в загальному обсязі експорту області. Найбільша частка експорту припадає на продукцію гірничо-металургійної галузі. 

Регіон – серед лідерів за кількістю підприємств із капіталом з країн-членів ЄС (628) та кількістю проєктів, профінансованих Європейським інвестиційним банком та Європейським банком реконструкції та розвитку. Ці проєкти насамперед стосуються завершення будівництва метрополітену.

Втім, як і в раніше відвіданих Центром "Нова Європа" містах, мешканці не завжди знають про підтримку ЄС у подібних проєктах.

Дніпропетровщина є прикладом і у сфері цифрового забезпечення послуг. Регіон є лідером за кількістю функціонуючих центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) та "мобільних офісів ЦНАП", займає провідні позиції у впровадженні технологій електронного урядування та електронної демократії у сфері надання адміністративних послуг.

Крім того, в області впроваджується субпроєкт проєкту Світового банку "Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей", в рамках якого вже частково створений єдиний DATA-центр медичної інформації на первинній ланці надання медичної допомоги.

Серед успіхів регіону слід відзначити і здобутки у сфері децентралізації.

Наші співрозмовники в Дніпрі звертали увагу на те, що в обласному центрі менше відчувають зацікавленість у євроінтеграції, аніж в інших населених пунктах регіону.

Одним із пояснень може бути те, що українці, як показують опитування, асоціюють успішну євроінтеграцію з практичними речами, як-от відремонтованими дорогами, якісно обладнаними школами, лікарнями, створеними новими робочими місцями.

Більшість цих індикаторів безпосередньо пов’язані з децентралізацією, яку українці, до слова, вважають наразі найуспішнішою реформою в Україні.

Завдяки децентралізації почався розвиток місцевої демократії – місцеві політики стають більш підзвітними, громада бере участь в підготовці бюджетів. Покращилася система надання адміністративних послуг (вищезазначені ЦНАПи, по суті, є своєрідними осередками європейськості).

Надважливими є можливості кооперації представників ОТГ з донорськими організаціями, обміну досвідом з європейськими громадами (до 2014 року таких контактів було небагато і вони не мали системного характеру) та розвитку місцевого підприємництва.

Очікування від ЄС

Попередні дослідження Центру "Нова Європа" у Харкові, Одесі та Херсоні показали наявність чисельного табору нейтралістів, які часом схильні приховувати власні проросійські погляди.

Не є винятком і Дніпропетровщина. За результатами опитування групи "Рейтинг", 44% мешканців Дніпра виступають за вступ в ЄС, 27% – за Митний союз із Росією, а 30% – досі не визначилися з позицією або мають "іншу" позицію.

Відповідно, більше ніж третина населення є такими собі "нейтралістами".

Якщо теоретично додати до цієї кількості прихильників вступу до Митного союзу, де центральну роль відіграє Росія, то розподіл голосів змінюється не на користь євроінтеграції̈.

Крім того, в регіоні відчувається накопичення втоми від невизначеності. Люди поки не вірять в незворотність змін.

На локальному рівні досі поширене нерозуміння сутності євроінтеграційних реформ – складається враження, що у розумінні місцевого населення європейська інтеграція є справою лише центральної влади та Києва, що нівелює необхідність зусиль місцевої влади у цьому напрямку.

Тому важливе значення матиме проведення більшої кількості заходів, присвячених євроінтеграції, із залученням громадських організацій та відповідних експертів.

Загалом мешканці Дніпропетровщини не відрізняються від решти громадян у тому, що прагнуть поліпшення стандартів життя, які може принести євроінтеграція. Зокрема, ознакою успішної інтеграції для населення в регіонах, як зазначається в опитуванні, здійсненому Центром "Нова Європа" у травні 2018 року, є розвиток інфраструктури.

Втім, ті ж переваги безвізового режиму дніпровці відчувають менше, ніж мешканці західних областей.

Щоби злітати лоукостером до ЄС, мешканці Дніпра мають їхати до Запоріжжя чи Києва.

Захист довкілля – ще один з ключових елементів євроінтеграції Дніпропетровщини. Проблема забруднення повітря є дуже гострою, а екологічні проєкти та організації потребують підтримки відповідних фондів та організацій ЄС.

Надзвичайно корисним буде вивчення європейських прикладів боротьби із забрудненням повітря, утилізації твердих побутових відходів тощо з метою обміну досвідом та комунікації успішних прикладів в Україні.

Безсумнівно, агентами змін у регіоні можуть бути підприємці. Вони найбільше потребують інформації щодо виходу на ринок ЄС, кредитування малого та середнього бізнесу тощо, та відкриті до відповідних дискусій.

Важливо звертати увагу на об’єднані територіальні громади. Раніше вони потребували переважно фінансової підтримки та робили акцент на швидких результатах – ремонті доріг, шкіл, будинків культури.

Наразі громади почали задумуватися над перспективами власного розвитку. Тому донорським організаціям варто більше уваги приділяти підтримці локальних ініціатив із запуску та впровадження проєктів розвитку, надання спеціалістів, які могли би допомагати представникам громади від етапу написання проєкту до його втілення.

Важливим є і продовження організації ознайомчих візитів до країн ЄС з метою покращення послуг, які надає муніципалітет, вивчення кращих практик місцевого економічного розвитку тощо. 

Автор: Тетяна Левонюк,

експерт Центру "Нова Європа"

Ця дискусійна записка підготовлена Центром "Нова Європа" в рамках Програми сприяння громадській активності "Долучайся!", що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст записки є винятковою відповідальністю Центру "Нова Європа" та його партнерiв i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID)