"Євросоюзу потрібно, щоб Україна ще раз підтвердила свою прихильність європейському курсу, а Україні – щоб ЄС озвучив, що високо оцінює її реформи", – саме так напередодні початку Ради асоціації неофіційно охарактеризував її чиновник Єврокомісії.

Скажете, звучить не надто амбітно, адже і одне, і друге вже говорили не раз? Це так. Але є важлива деталь. 

Нинішнє, шосте за рахунком засідання Ради асоціації Україна-ЄС є особливим. Воно є першим і для нової української влади, і для нового складу Європейської комісії. А отже, те, як саме Київ та Брюссель сформулюють свої прагнення, визначатиме відносини України та ЄС на найближчі роки.

Зокрема, від прем’єра Олексія Гончарука чекали сигналів про те, наскільки амбітними будуть запити українського уряду. Особливо в контексті попередніх заяв про намір України провести оновлення Угоди про асоціацію.

А думка нової Єврокомісії досі взагалі не озвучувалася, тож Київ мав першу можливість пересвідчитися, чи не став Брюссель більшим скептиком щодо України, аніж було за попередньої влади в ЄС.

В очікуванні "зради"

"Ну як, зрада вже відбулася?" – жартома привітав у Брюсселі віцепрем’єра з євроінтеграції Дмитра Кулебу кореспондент ЄвроПравди. "Ми робимо все можливе, щоб відповідати вашим очікуванням", – у тон відповів віцепрем’єр.

Для іронії були всі підстави – засідання Ради асоціації проходило в далеко не найкращому інформаційному полі.

Останнім часом відбулося декілька гучних скандалів, чи то "зрад", як пов’язаних із відносинами Україна-ЄС, так і дотичних до уряду в цілому. Достатньо згадати заяву голови парламентської фракції "Слуга народу" Давида Арахамії, який поставив під сумнів потребу імплементації законодавчих норм ЄС. А перед тим був "злив" аудіозапису наради у прем’єра, яка ледь не призвела до відставки голови уряду.

До загальної атмосфери додалися і новини з Брюсселя про плани Ради ЄС виключити з санкційного списку колишнього прем’єр-міністра України Миколу Азарова, ексміністра енергетики Едуарда Ставицького та старшого сина Віктора Януковича Олександра.

Цю інформацію, посилаючись на свої джерела, оприлюднив кореспондент "Радіо Свобода" Рікард Джозвяк. Українські посадовці, хоч і ставили під сумнів цю інформацію, але робили це вкрай обережно, лише підсилюючи сумніви.

Здавалося б, підстав для песимізму вистачає. 

Втім, і в Брюсселі, і в Києві намагалися переконати: реальність відрізняється від медійної картини.

І джерела, і офіційні особи в Єврокомісії наполягали: жодних загроз зміни курсу щодо України не існує, у ЄС продовжують підтримувати Київ. Доказ цього – розширення "кримського" пакету санкцій, до якого було додано ще семеро осіб. А те, що санкції проти Азарова і компанії під загрозою – не новина, "Європейська правда" пише про це вже кілька років поспіль.

А головне – те, що в ЄС високо оцінюють успіхи нового уряду. 

Останнє особливо підкреслив високий представник ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель, наголошуючи на чималих успіхах, продемонстрованих саме нинішнім урядом.

Цікава деталь: позитивним заявам передувала зустріч посадовців Єврокомісії із… п’ятим президентом України Петром Порошенком, якого кореспондент ЄвроПравди зустрів у вівторок у будівлі ЄК. 

Формально Порошенко прибув до Брюсселя на засідання Міжпарламентської асамблеї Україна-НАТО, проте напередодні Ради асоціації він провів низку зустрічей із євродепутатами, а перед самим початком засідання Ради асоціації мав зустрічі у Єврокомісії. І хоча зміст цих переговорів невідомий, та з боку це виглядало як прагнення захистити асоціацію, попри негативні новини навколо неї. 

Та повернімося до результатів офіційних зустрічей у рамках Ради асоціації. 

Якщо на політичні компліменти українцям у ЄС не скупилися, то з обіцянками, зафіксованими у документах, справи дещо гірші.

Фіндопомога та "промисловий безвіз"

На що Україна могла розраховувати у Брюсселі? Напередодні ЄвроПравда публікувала думку експертної спільноти про те, що саме має вимагати від ЄС Україна під час нинішньої та наступних Рад асоціації.

Йшлося про масштабне оновлення Угоди про асоціацію, лібералізацію торгівлі, "промисловий безвіз" (тобто угоду АСАА), приєднання до нової екологічної політики ЄС, а також створення "політичного" додатка, який запровадив би механізм оцінки судової та антикорупційної реформи з боку ЄС.

Це все – амбіції на 2023 рік, але починати рухатися до цієї мети варто вже зараз.

Чи вдалося це Україні?

У своїх публічних заявах переговірники робили акцент на двох домовленостях.

Як насправді потрібно змінювати Угоду про асоціацію з ЄС

Перше – затвердження макрофінансової допомоги у сумі 500 млн євро. За твердженням єврокомісара Валдіса Домбровскіса, Україна вже виконала всі вимоги для отримання цих коштів, за винятком відновлення співпраці з Міжнародним валютним фондом. 

Втім, на думку Гончарука, відновлення співпраці з МВФ має відбутися вже у цьому кварталі, що дозволяє розраховувати на швидке отримання цих коштів. "Це гігантська сума для нашої країни", – вважає Олексій Гончарук.

Друге досягнення, на якому акцентували увагу сторони – зрушення з мертвої точки отримання Україною "промислового безвізу". 

"Сторони підтвердили взаємне зобов’язання щодо проведення та надання сприяння місії з попередньої оцінки стану української системи якості та адаптації національного законодавства до стандартів ЄС", – йдеться у спільній заяві.

Тим самим було вперше офіційно оголошено, що оціночна місія найближчим часом прибуде в Україну. 

На базі її висновків ЄС може ухвалити рішення про початок переговорів про долучення України до угоди ACAA. "Звичайно, все залежатиме й від того, якими будуть висновки цієї місії. Але у будь-якому варіанті ми отримаємо перелік домашньої роботи, за умови виконання якої ЄС буде вкрай складно ігнорувати наш запит", – неофіційно пояснюють в українській делегації. 

На пресконференції після засідання Олексій Гончарук раптом заявив про домовленість з ЄС "вести роботу над оновленням Угоди, а особливо – її торговельної частини".

Втім, як виявилося, під цим оновленням він має на увазі лише "промисловий безвіз", тоді як питань мит та безмитних квот навіть не торкалися. "Ми лише на початку масштабного діалогу щодо лібералізації торгівлі", – пояснив Гончарук ЄвроПравді відсутність консультацій з цього питання.

Згадали в Брюсселі і про українські амбіції щодо оновлення політичної частини угоди – щоправда, без конкретики.

"Україна представила ЄС свою пропозицію щодо нового порядку денного у сфері юстиції, свободи та безпеки", – йдеться у спільній заяві. Чи увійшла до цієї пропозиції ідея експертів про механізм оцінювання українських реформ, та чи погодиться на неї ЄС – наразі невідомо.

Про що ще домовилися у Брюсселі

Це не всі результати Ради асоціації. Принципово важливо, що українській стороні вдалося включити у текст Спільної заяви згадку і про інші ключові ініціативи, які має намір просувати Київ. 

Так, це ще не є результатом, який можна "помацати", який є реальною перемогою.

Та будемо відверті – очікувати більшого після першого раунду переговорів було неможливо.

Зокрема, у Спільній заяві звертає на себе увагу згадка про долучення України до Європейської зеленої угоди, Green Deal: "Сторони погодилися з необхідністю амбітної політики щодо клімату і охорони довкілля". І хоча конкретики тут бракує, для України дуже важливо це зафіксувати. 

"Доцільність нашого приєднання до цієї угоди не викликає жодних заперечень у ЄС, питання лише у тому, в якому форматі це буде зроблено", – пояснюють в українській делегації. Це особливо важливо, зважаючи на те, що ЄС наразі переглядає фінансовані ним програми, роблячи акцент саме на проєктах в рамках кліматичної політики. 

У Спільній заяві вкотре згадується договір про "відкрите небо": "Рада асоціації нагадала про важливість якнайшвидшого укладення Угоди про спільний авіаційний простір". Ця угода була парафована ще у 2013 році, але її так і не підписали через суперечку Британії та Іспанії навколо статусу Гібралтару. Brexit, який станеться вже за три дні, дає можливість повернутися до угоди.

Ще одне явне досягнення – домовленість про активізацію перевірок ситуації з поширенням пташиного грипу в Україні, що повністю заблокувало український експорт курятини до ЄС.

В українській делегації сподіваються, що вже найближчим часом ця заборона буде локалізована найближчими селами навколо виявлених осередків зараження.

Що пообіцяла Україна

Серед зафіксованих у Спільній заяві зобов’язань України варто відзначити такі:

- прискорення гармонізації українського законодавства з правовою системою ЄС у сфері захисту прав інтелектуальної власності, а також у сфері транспорту, де відставання є найбільшим;

- усунення із двосторонньої торгівлі подразників, "включно із забороною на експорт деревини";

- вирішення проблем, що виникли навколо ПриватБанку. При цьому ЄС "особливо акцентував на здійсненні правосуддя стосовно осіб, відповідальних за широкомасштабне шахрайство в ПриватБанку, та поверненні активів".

Ще одна новація – синхронізація зовнішньої політики Україна та ЄС.

Зокрема, Україна анонсує узгодження своєї позиції щодо міжнародних та регіональних питань із заявами та деклараціями ЄС.

І нарешті – болюче для України питання захисту прав національних меншин. Україна вже імплементувала більшість рекомендацій Венеціанської комісії щодо закону "Про освіту". Натомість у Раді асоціації закликали Україну до повної імплементації рекомендацій "Венеціанки", в тому числі – і через зміни до закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

На додачу, під час дискусії європейська сторона дорікнула Україні невирішеним питанням відшкодування податку на додану вартість. Варто нагадати, що Україна вже давно перейшла на систему автоматичного відшкодування ПДВ, проте останні місяці бізнес почав скаржитися на збільшення термінів відшкодування.

* * * * *

Отже, чи стало шосте засідання Ради асоціації проривним? В українському уряді вважають, що так.

"Дійсно, Спільна заява написана досить прісно – без гучних заяв, але її текст готувався ще до засідання", – переконує учасник консультацій з українського боку.

Натомість, за його словами, Україна отримала на політичному рівні підтримку ініціатив щодо подальшої інтеграції. "Тепер головне – зуміти реалізувати все на практиці. Адже вже неодноразово бувало, що високі домовленості хоронилися під час технічних консультацій", – додає він.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди", Брюссель