Україна та Угорщина знову отримали шанс на вихід з протистояння, яке триває від кінця 2017 року – включно із завершенням політичної блокади України у НАТО. Таким є короткий підсумок візиту до України Петера Сійярто – глави МЗС та одного з найдовіреніших соратників Віктора Орбана.

Сигналів, які дають підстави для оптимізму, не бракує.

За найоптимістичнішого сценарію прорив може статися вже наприкінці весни, за підсумками зустрічі Володимира Зеленського та Віктора Орбана.

Та варто підкреслити: йдеться саме про шанс на успіх, а не про гарантію.

Адже Сійярто у Києві натякав, але не обіцяв.

"Посланець Орбана" свідомо лишав простір для того, щоби змінити стратегію, додаючи до своїх пропозицій ті, які навіть в Угорщині вважають нереалістичними. А це означає, що за бажання Будапешта нинішнє потепління може знову перетворитися на жорсткий конфлікт.

"Європейська правда" з’ясувала, що звучало на закритих зустрічах Сійярто у Києві, що це означає та якими є найреальніші сценарії розвитку ситуації.

Угорський перезапуск

З 2017 року, за час освітнього конфлікту між Угорщиною та Україною, Петер Сійярто упевнено здобув репутацію "яструба".

Від перших днів саме від нього лунали найжорсткіші епітети на адресу Києва (починаючи з відомої фрази про "ніж у спину"). Саме його відомство (або й міністр особисто) робило заяви, коли треба було повідомити про чергове загострення чи обмеження, або коли Будапешт вирішував відмовитися від домовленостей з Україною, досягнутих на робочому рівні (в історії нашого конфлікту було й таке).

Цю роль Сійярто виконував і після зміни влади в Україні (згадаймо дивне вето на рішення комісії Україна-НАТО під час її візиту в Київ, яким міністр похвалився росіянам у рамках візиту Путіна до Будапешта).

Але у 2020 році Сійярто змінився – немов за помахом чарівної палички.

У Києві угорський міністр буквально випромінював оптимізм.

На спільній пресконференції з віцепрем’єром Дмитром Кулебою він переконував усіх, що Україна та Угорщина нарешті отримали можливість вийти з кризи, і навіть болюче мовне питання може бути вирішене так, що у виграші залишаться обидві сторони.

"Ми зацікавлені у добрих відносинах з Україною, і причина мого сьогоднішнього візиту – бажання перезапустити ці відносини", – додав він у телеінтерв’ю у п’ятницю ввечері.

Та головне те, що одночасно почалася підготовка угорського суспільства.

Показовим став відеоролик угорською мовою, який він опублікував на своїй офіційній facebook-сторінці надвечір, вже перед відльотом на батьківщину.

Ознак "міністра-яструба" у цьому відео помітно не було. Навпаки, Сійярто не шкодував компліментів на адресу Києва. Мовляв, нарешті в Україні є влада, з якою ми можемо домовлятися. З його слів, різниця у діалозі між попередниками і нинішньою молодою командою – очевидна. А співпраця з більшості питань вже просувається. І на цьому фоні згадка міністра про мовне питання вже не виглядала аж такою критичною.

То в чому річ? Звідки цей оптимізм? Можливо, у Зе-команді Угорщині пообіцяли те, чого за Порошенка не вдавалося отримати?

Забігаючи наперед, дамо відповідь: ні, не обіцяли. Позиція уряду виявилася не менш жорсткою. І на цьому фоні зміна тактики Угорщини є особливо цікавою.

"Ні" для Сійярто

З угорським міністром зустрівся також прем’єр Олексій Гончарук, при цьому Київ та Будапешт наперед домовилися, що політики обміняються футбольними подарунками – футболками та м’ячами.

В угорському уряді футбол займає особливе місце. Це – улюблена гра прем’єра Орбана, який і сам любить поганяти м’яч, у тому числі з міністрами.

Чи використає Сійярто футболку з українською символікою – це питання. А от м’яч під час візиту до Києва вже пішов у хід. Принаймні, фігурально.

Прем’єр Гончарук у п’ятницю ввечері зробив facebook-пост, у якому повідомив: Київ чекає на розблокування роботи комісії Україна-НАТО, адже мовні вимоги, які лунали раніше, Україна (принаймні, на думку уряду) виконала.

Школи примирення: чи владнають нові мовні норми конфлікт України з Угорщиною

"Угорська сторона просила про виконання рекомендацій Венеціанської комісії щодо закону про освіту – і ми це зробили! Тепер м’яч на полі Угорщини!" – заочно звернувся прем’єр до угорського колеги.

Відповідь Сійярто надійшла також через facebook, буквально за пів години. Вже згаданий відеозапис за підсумками свого візиту він завершив запевненням про те, що у мовному питанні Україна виконала ще не все. "Отже, м’яч – на боці України", – заявив угорський міністр. Складно сказати, чи було це навмисним "тролінгом", чи це просто збіг, але фактом є те, що у мовному питанні позиції України та Угорщини і досі є далекими одна від одної.

Ми вже повідомляли, що Сійярто, відповідаючи на запитання "Європейської правди", заявив про потребу змінити мовні норми ще й нового закону про середню освіту. За даними наших джерел, ці ж вимоги, але більш деталізовані, лунали також на закритих переговорах.

Формально про зміну законів угорський гість не говорив – але побажання, які від нього лунали, можливо виконати, лише принципово змінивши підхід до мови освіти, що запроваджений у чинному законодавстві.

На кожній зустрічі він отримував відмову – але на наступній піднімав це питання знову.

Аж зрештою сутність вимог стала публічною.

Їх розкрила очільниця Міносвіти Ганна Новосад. У пресрелізі на сайті міністерства вона пояснила, що обидві змістовні ідеї Сійярто є неприйнятними для чинного уряду.

• Сійярто просив визнати угорську "мовою корінного народу". Відповідь – ні, бо цей статус можуть отримати лише меншини, які не мають власної держави.
• Сійярто просив відмовитися від викладання частини предметів державною мовою в старших класах, а просто збільшити кількість уроків української мови, без впливу на інші предмети. Відповідь – ні, бо тоді угорським дітям довелося би сидіти у школі 7 днів на тиждень – або українська знову перетвориться для них на "факультатив".

І лише в одному керівниця МОН погодилася з міністром – вона пообіцяла вести "системний діалог з освітянами Закарпаття" про те, як саме школи меншин будуть переходити на змішану, двомовну систему навчання. Але цей намір був у Києва і до візиту угорського міністра.

Отже, і вимоги Угорщини, і реакція Києва, по суті, не змінилися.

То що у такому разі дає підстави для оптимізму?

Мовчання "яструба"

Із кількох джерел "Європейська правда" отримала підтвердження, що доволі різка, як для світу дипломатії, заява Новосад не була наперед погоджена з іншими урядовцями. І питання не в її змісті (адже інші співрозмовники угорського гостя за закритими дверима також попереджали його, що висунуті ним вимоги, чи то "поради", точно не будуть виконані Києвом).

Питання у публічності. Адже заява МОН, яка пролунала ще під час візиту Сійярто, стала таким собі ляпасом – і в угорських ЗМІ вона перебила усі інші результати візиту.

Ба більше, надвечір міністра освіти публічно підтримав глава МЗС України. Два його твіти показали, що це не "особиста думка" Новосад. Так, очільниця МОН вчинила проти правил дипломатії і, можливо, не мала робити таких заяв публічно, але по суті вона висловила спільну українську позицію.

А тепер згадаймо про "яструба" Сійярто.

Якою була його реакція на критику від Новосад? В тому й річ, що ніякою!

Угорський гість просто продовжив візит. На позитивній ноті.

Публічно він прокоментував її слова лише пообіді наступного дня, вже з Будапешта. І хоча за формою його реакція нібито була жорсткою – але по суті міністр відмовився від демаршів у відповідь на цей "ляпас". Ба більше, Сійярто не став наголошувати на тих вимогах, на які отримав у Києві відмову. Натомість перелік очікувань скоротився до одного пункту – саме того, на який Новосад дала згоду.

"Міністр освіти України пообіцяла мені при свідках, включно з моїм колегою, міністром закордонних справ, що скоро вона зустрінеться з лідерами Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства (ЗУПТ) та обговорить ідеї (щодо освіти угорською мовою). Я сподіваюся, вона дотримає свого слова. Отже, повернення до добрих відносин між Україною та Угорщиною – це питання не до нас", – написав Сійярто у своєму Facebook.

Звісно, це не означає, що проблему знято.

На Новосад чекають непрості переговори.

Лідери ЗУПТ, про яке згадав Сійярто, украй жорстко налаштовані щодо освітньої реформи і навіть зараз пропонують взагалі скасувати норму закону про українську мову освіти. Президентка ЗУПТ Ілдіко Орош (яка є ректоркою Закарпатського угорського університету, фінансованого Будапештом) ще до початку мовного конфлікту здобула славу, м’яко кажучи, недружньо налаштованої до всіх ініціатив Києва. Тому є сумнів, що переговори представників товариства з Міносвіти здатні зняти хоч якісь питання.

Але поза тим, цю зустріч провести треба. Бо це – такий собі "ритуальний танок" перед головними переговорами, підготовка яких вже розпочалася.

Зеленський-миротворець

"Європейська правда" не раз наголошувала, що розвернути перебіг конфлікту між Україною та Угорщиною здатна лише особиста домовленість двох лідерів: прем’єра Угорщини Віктора Орбана та президента України Володимира Зеленського.

Нинішній стан відносин шкодить обом столицям.

Школи примирення: чи владнають нові мовні норми конфлікт України з Угорщиною

Шкода для України очевидна: "палки в колеса" від Будапешта хоч і не блокують нашу співпрацю з ЄС та НАТО, але ускладнюють її та постійно відволікають зусилля.

Але шкода для угорської столиці є не меншою, а можливо, й більшою.

Через свої недружні дії Угорщина, яка донедавна вважалася загалом дружньою до нас державою, за останні 2,5 роки, на жаль, здобула імідж одного з основних ворогів Києва на міжнародній арені.

Зі справедливістю цієї оцінки можна сперечатися; можна доводити, що ці звинувачення є занадто різкими; але це є сумною реальністю. Торік дві третини (!!!) експертів з міжнародної політики включили Угорщину до числа "вороже налаштованих до України держав". Попереду в цьому рейтингу – лише Росія; усі інші держави суттєво відстали, набравши до 10% голосів.

Усе це, звісно ж, не допомагає угорській меншині на Закарпатті.

Тобто блокада в ЄС та НАТО, яка мала на меті підтримати угорців Закарпаття, на практиці грає їй лише на шкоду. І в Будапешті, схоже, почали це розуміти.

У цьому сенсі візит Сійярто до Києва виявився дуже корисним. Він допоміг офіційній Угорщині зрозуміти, що попри зміну влади в Україні підхід до питань освіти не змінився. А це означає, що подальша ескалація не допоможе жодній столиці.

Саме тому Київ та Будапешт вже готують зустріч лідерів, яка має шанси стати поворотною.

На пресконференції в Києві Петер Сійярто розповів, що має передувати зустрічі Орбана і Зеленського.

Вона, за словами міністра, стане можливою у разі "успішного проведення" засідання міжурядової комісії, що відбудеться у Будапешті. Дата його проведення попередньо визначена – йдеться про кінець березня, свідчать джерела ЄвроПравди.

Впадає в очі те, що мовне/освітнє питання ця комісія не вирішуватиме. Навпаки, до її порядку денного включили застарілі проблеми, які досі були заблоковані Угорщиною через конфлікт щодо освіти, як-то відкриття нового пропускного пункту на кордоні та розблокування інфраструктурного кредиту у 50 млн євро.

Тепер Будапешт зняв політичну блокаду і готовий на поступ.

Ба більше, вперше від початку конфлікту з’явилися натяки на те, що в Угорщині припускають можливість реального компромісу щодо мовних/освітніх питань.

Так, у п’ятницю в ефірі головного угорського державного телеканалу M1 вийшов коментар експертки по Україні Чіли Федінец, яка визнала: хоча мовне законодавство в Україні і не до душі Угорщині, та змінити його не вдасться. "Якщо і є простір для маневру для угорського уряду у спробах допомогти угорській меншині в Україні, то він полягає лише у межах чинного українського законодавства", – йдеться у її поясненнях.

І не варто недооцінювати появу такого коментаря у головному державному медіа Угорщини. Зважаючи на особливості тамтешнього медіаландшафту, це – проривна подія.

У той самий час треба застерегти і від надмірного оптимізму.

Вихід з конфлікту зовсім не гарантований.

Це – той випадок, коли дійсно багато залежатиме від зустрічі на найвищому рівні.

Переговори Зеленського та Орбана, які можуть відбутися вже навесні, зовсім не будуть формальністю, і політичний стиль обох лідерів дозволяє це стверджувати із певністю.

Навряд чи є сенс чекати, що прямо на цій зустрічі Орбан відмовиться від угорського вето в Альянсі. Угорський прем’єр вже не раз обпікся на переговорах із Петром Порошенком, коли той давав обіцянки на переговорах віч-на-віч, а виходячи з переговорної кімнати – робив зовсім протилежне. Схожі претензії лунали від нього і до Володимира Гройсмана.

І хоча еліти в Україні суттєво змінилися, Угорщина напевно захоче пересвідчитись, що нова влада триматиме слово. І саме тому той же Петер Сійярто під час візиту до Києва залишав відкритими обидва варіанти.

Тож від домовленостей лідерів, а також від їх виконання залежатиме надто багато. Але ще більше залежить від того, хто переможе у Будапешті – ті, хто просуває загострення "до кінця", чи ті, хто розуміє, що конфлікт зайшов у глухий кут і обом сторонам потрібне примирення.

Тож нині українсько-угорське протистояння дійсно отримало шанс на владнання, але з точно такою імовірністю спіраль конфлікту може знову розкрутитися.

І, повертаючись до футбольної аналогії, м’яч зараз – рівно посередині поля. Головне тепер - щоби жодна сторона не забила його у власні ворота.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди"