Європейський комісар з питань розширення Олівер Варгеї завершив дводенний візит до Києва.

Варгеї – угорський юрист та дипломат, який увійшов до нового складу Єврокомісії за квотою уряду Орбана. У Брюсселі він опікується питаннями розширення ЄС та європейської політики сусідства. Простіше кажучи, його зона відповідальності – це Україна, 15 інших держав зі статусом "сусіда ЄС", а також Туреччина та Західні Балкани.

Наша держава стала першою із сусідів, до якої приїхав посадовець.

Цей вибір не є дивним. Чутки про те, що до нашої держави у комісара є особлива увага, ходили й раніше, а на закритих зустрічах у Києві Олівер Варгеї їх підтвердив.

До України новий комісар привіз "коробку пряників", але не забув і про "батіг".

Асортимент "пряників", тобто стимулів та добрих новин, дійсно надихає.

"Куратор України" у новому складі Єврокомісії довів, що Брюссель – принаймні, у його особі – готовий змінити тональність відносин із Києвом. "Промисловий безвіз", швидкий запуск угоди про відкрите небо і навіть перегляд торговельної частини Угоди про асоціацію – все це стає можливим. Отже, для українського уряду візит став мегауспішним... 

...Але є одна умова. Київ та угорці Закарпаття (читай – Зеленський та Орбан) мають домовитися про те, як змінити освітнє законодавство.

Варто зазначити: прямого шантажу з цього приводу не було. Але й побіжних натяків виявилося достатньо, щоби українські посадовці їх вловили.

Безвіз без меж

Про пріоритети чинної української влади у відносинах з Євросоюзом ЄвроПравда писала неодноразово. Один з них (чи не головний) – це робота над укладанням угоди про так званий "промисловий безвіз", відомої також за англійською абревіатурою ACAA.

Ця назва розшифровується як "Угода про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції". Йдеться про те, що Україна приводить свою систему перевірок промвиробництва у відповідність до європейських норм, а ЄС дозволяє імпорт цих товарів без додаткової сертифікації. Звідси й неформальна назва угоди – "промисловий безвіз".

Для уряду України ухвалення АСАА – це питання не лише торгівлі, але також якості продукції та іміджу держави (зрештою, це і є реальна євроінтеграція!). Але до кінця минулого року всі аргументи Києва розбивалися о брюссельську бюрократію.

Ще в листопаді брюссельські посадовці, відповідальні за Україну, ставили під сумнів те, що угода АСАА взагалі колись буде підписана. Доходило навіть до публічних суперечок з цього приводу. Згодом у Брюсселя вдалося вибити обіцянку, що до України приїде оціночна місія, але без дат і без жодної конкретики.

Візит Олівера Варгеї став реальним проривом.

По-перше, він – на відміну від посадовців з попереднього складу Єврокомісії – взагалі не ставив під сумнів те, що АСАА буде підписана.

Ба більше, комісар зважився на публічні прогнози щодо строків переговорів з цього приводу: "Я сподіваюся перейти на наступну стадію (відкриття офіційних переговорів) вже цього року, хоча це, повірте мені, дуже, дуже швидкісні плани".

До слова, європейські дипломати вважають прогнози свого шефа украй сміливими.

"План такий: навесні в Україну приїздить оцінювальна місія по ACAA, працює тут кілька тижнів, потім дає Києву рекомендації про те, що треба виправити. Коли Україна їх усі виконає – ми надсилаємо другу місію, і знову той самий процес. Лише якщо друга місія не знайде жодних проблем, Єврокомісія запитує у Ради ЄС мандат на початок переговорів", – розповів дипломат, причетний до підготовки візиту.

Виконати цей план до кінця року, як обіцяв Варгеї – украй складно. Комісар про це був повідомлений – але все одно вирішив надіслати Києву оптимістичний сигнал.

А з уваги, яку він приділив цій темі, складалося враження, що цей український пріоритет став також пріоритетом самого Євросоюзу.

І це – не єдина "переможна" сфера.

Від торгівлі до лоукостів

Варгеї ледь не на кожній зустрічі в рамках візиту відзначав, що його мета – "підштовхнути" українську економіку.

"Новий склад Єврокомісії зацікавлений надати Східному партнерству додаткового економічного поштовху", – розповів він у вівторок на зустрічі з журналістами.

І тут уряд Гончарука може святкувати другу перемогу.

Олівер Варгеї став першим європейським посадовцем, який публічно припустив, що невдовзі розпочнуться переговори про оновлення торговельної частини Угоди про асоціацію. Так, це пролунало без конкретики (та й для неї бракує ґрунту – Єврокомісія чекає на пропозиції України), але готовність Брюсселя говорити про це – вже досягнення.

Досі в ЄК просто відкидали цю можливість!

Але для багатьох важливіша інша новина. Довгоочікувана.

ЄС готовий перейти до підписання "відкритого неба" – угоди, якої бракує для запуску нових лоукост-рейсів.

Цей документ, що офіційно зветься Угодою про спільний авіаційний простір (САП), чекає на підпис ще від 2013 року. Тоді, на сумнозвісному вільнюському саміті Східного партнерства, Україна та ЄС парафували (тобто попередньо погодили) її текст, але затвердити його завадив внутрішній конфлікт всередині Євросоюзу.

Британія та Іспанія, між якими загострилася давня суперечка про статус аеропорту Гібралтару, вимагали додати до САП "своє формулювання" щодо цього аеропорту. Роки переговорів нічого не дали. Але від лютого, коли Британія вийшла з ЄС, ця проблема вирішилася сама собою.

І хоча Єврокомісія мала всі підстави поновити переговори щодо цієї угоді (минуло сім років, документ потребує змін), та на прохання України не стала цього робити. Отже, вже цього року угода має бути фінально затверджена.

Загалом, за даними джерел ЄвроПравди, закриті переговори Олівера Варгеї з урядовцями були таким собі концентрованим позитивом.

"Усі наші ідеї зустрічали позитивний відгук. Відкрите небо? Добре, давайте йти до підписання. Щоби цього року? Добре, домовилися, але в другій половині, раніше не встигнемо. Кажете, липень – це теж друга половина? Ха-ха, ну спробуймо пройти якийсь етап. АСАА? Домовилися, працюємо. Оновлення Угоди про асоціацію? Маєте право, чекаємо на пропозиції", – нарисно переповів хід дискусії один із присутніх на переговорах.

Звісно, були теми, у яких Варгеї лишився не згідний з діями української влади, але все це було за межами економіки.

Наприклад, комісара непокоїло те, що керівна фракція готує відставку голови НАБУ. Або те, як відбувається судова реформа Зеленського. За даними джерел ЄП, обидві ці теми він підняв щонайменше на чотирьох зустрічах за два дні – від переговорів у Верховній раді до зустрічі із президентом Зеленським. Хоча ці речі також звучали радше як дружнє попередження, а не як загроза для Києва.

Здавалося би, не комісар, а мрія!

Але, як це часто буває, "є одне але".

Діжка дьогтю

У Європейській комісії діє правило: і комісари, і посадовці нижчого рівня після призначення у Брюссель перестають представляти інтереси своєї держави. Вони стають євробюрократами, що виражають інтереси всього Союзу.

Це – в теорії.

На практиці ж навіть у Брюсселі усі лишаються людьми зі своїми уподобаннями та політичними зв’язками.

Черговим підтвердженням цього став комісар Олівер Варгеї. Ставши топ-чиновником Єврокомісії, він лишився угорцем. І немає нічого дивного в тому, що в одному питанні – щодо прав національних меншин – його риторика та дії виявилися неймовірно схожими на риторику його донедавна шефа, міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто.

Публічний доказ цього – заява комісара про те, що для Єврокомісії важлива не позиція "Венеціанки", не дотримання Україною стандартів Ради Європи, а думка нацменшин щодо освітньої реформи.

І це був не просто виступ для журналістів. Тему меншин Варгеї підняв і на переговорах із Зеленським, і на зустрічах в уряді.

"Було чітке враження, що він вийшов за свій мандат і просував це питання не як комісар, а як представник Угорщини", – так описав цей фрагмент зустрічі один зі співрозмовників ЄП. Цікаво, що на Банковій у довгому повідомленні про переговорні теми просто не стали згадувати про питання меншин. Показовий жест - зважаючи на те, що сам Варгеї назвав цю тему однією з ключових, що обговорювалися під час зустрічі. 

Варто окремо наголосити: всі співрозмовники ЄП вважають, що Варгеї "ходив по лезу", але все ж не перетнув межу.

Угорського комісара не можна звинувачувати у прямому шантажі України.

Усе було коректно.

Але натяків, які пролунали, виявилося достатньо, щоби офіційний Київ їх почув.

У середу вранці Олівер Варгеї (звісно ж, без участі українських дипломатів) провів окремі переговори із представниками національних меншин, в тому числі угорської та румунської. Переговори відбулися без участі української сторони і навіть за межами представництва ЄС (за чутками, посольство не було основним організатором цих переговорів, що здивувало тепер вже європейських дипломатів).

Чи переростуть такі натяки у щось більш вагоме? Це лишається під питанням. Адже хоча єврокомісар і не може накладати вето на українські рішення так, як це робить Угорщина в НАТО – але й недооцінювати його вплив та здатність гальмувати чи прискорювати окремі рішення точно не варто.

За даними ЄвроПравди, під час цього візиту українські посадовці запевнили гостя, що Україна виконала свої зобов’язання щодо мови освіти. "Відкат" освітнього законодавства до старої версії, як цього вимагає Угорщина, не розглядається.

Та поза тим, "заговорити" проблему не вийде. Сама собою вона "не розсмокчеться".

І це ще більше підвищує важливість майбутньої зустрічі Зеленського і Орбана, про яку ми писали днями. Якщо вони зможуть знайти компромісне рішення – це не лише зніме для України блокаду в НАТО, але й забезпечить підтримку нашого "профільного" комісара, який під час цього візиту показав, що здатний і готовий допомагати Україні.

І краще, щоби він робив це без жодних "але".

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди"