Економіст ЄБРР: За швидким кризовим падінням через епідемію піде різке зростання

Провідні міжнародні організації лише розпочинають перегляд своїх прогнозів, як пандемія вплине на світову економіку.

Для України це має величезне значення - і тому, що українська економіка досить відкрита, і тому, що ЄС, який став новим центром епідемії, є нашим ключовим торговельним партнером.

Цю економічну кризу часто порівнюють зі світовою фінансовою кризою 2008 року. У цьому є своя логіка - з огляду на глибину падіння, однак темпи відновлення світової економіки можуть виявитися швидкими.

Ще одна добра новина: Україна набагато краще підготовлена до нової економічної кризи, ніж була 12 років тому.

Про це в інтерв'ю "Європейській правді" розповів провідний регіональний економіст Європейського банку реконструкції і розвитку, колишній глава центробанку Македонії Дімітар Богов.

Глибина кризи і швидкість відновлення економіки

Яким зрештою виявиться спад світової економіки - оцінити поки що дуже складно. Усе залежить від тривалості кризи, спричиненої коронавірусом, а це питання зі сфери не економіки, а медицини.

Виходячи з того, що нам відомо зараз, можна зробити досить песимістичний прогноз - спад буде вимірюватися двозначними цифрами. Втім, цілком імовірно, що показник за підсумками року буде набагато кращий за результати першого півріччя.

Поки що базовий сценарій того, як буде проходити криза - після короткочасного спаду піде різке зростання економіки.

Дуже важливо, що детермінанти (фактори), які забезпечили зростання як світової, так і української економіки, до кризи були досить надійними. Вони здатні забезпечити швидке відновлення економіки і після завершення нинішньої кризи.

Чи підходять уроки минулої кризи до нинішньої ситуації

Це дуже специфічна криза, яка відрізняється від усіх попередніх, і класичні заходи стимулювання попиту мають бути скориговані.

Через заходи стримування епідемії втрачено частину поточного приватного споживання, такого як витрати на поїздки, туризм, ресторани, розваги та побутові послуги.

З іншого боку, на відміну від попередніх криз, витрати на товари тривалого користування можуть бути просто відкладені на період після кризи.

Крім того, через невизначеність приватні інвестиції перебувають у режимі очікування.

І хоча тимчасового спаду економічної активності вже не уникнути, проте основне завдання урядів у всьому світі полягає у збереженні "життя" компаній, які страждають від кризи, а також у збереженні купівельної спроможності населення. Це дозволить після закінчення кризи швидко відновити нормальні виробництво і споживання.

Перед урядами зараз стоять два ключових завдання. З одного боку, заходи стимулювання бізнесу мають полегшити тягар для підприємств, підтримати їхню активність і в підсумку зберегти робочі місця.

Своєю чергою заходи соціального забезпечення повинні доповнювати ці зусилля шляхом надання підтримки тим, хто, попри всі зусилля, все ж втратить роботу.

Тепер уряд кожної країни має ухвалити рішення, що буде входити до їхнього антикризового пакета. Чи буде там підтримка бізнесу у вигляді зниження податків, або у вигляді субсидій, чи поєднання цих інструментів.

У будь-якому разі, очевидно, що фіскальна політика (податкові пільги) - найпотужніша відповідь на кризу такого типу.

І хоча ефект від державних інвестицій не буде миттєвим, він дозволить стимулювати відновлення економіки і пом’якшить негативний вплив цього "чорного лебедя".

Якими є можливості ЄС реагувати на кризу

Фінансові можливості країн Євросоюзу значно відрізняються. Тому відповідь на це запитання знають лише міністри фінансів цих країн.

Деякі з цих держав вже зіткнулися з надмірним навантаженням на бюджет, в той час як інші мають досить комфортне фінансове становище.

Ще один урок нинішньої кризи - що дах треба ремонтувати в сонячні дні.

Це означає, що країни повинні проводити антициклічну політику, тобто коли їхня економіка зростає - прагнути зменшувати бюджетний дефіцит або навіть забезпечувати його профіцит.

Від того, якою була бюджетна політика країн до кризи, і залежить відповідь на питання, яку політику реагування на кризу вони можуть собі дозволити.

На щастя, в попередні роки Україна проводила правильну фінансову політику. Вона ліквідувала квазіфіскальний дефіцит (прихований дефіцит держбюджету), знизила дефіцит бюджету і суттєво знизила рівень державного боргу.

Це збільшує ваші можливості в умовах нинішньої кризи.

Рекомендації для України

Ще одна добра новина для України - завдяки відмінній роботі Національного банку макрофінансова стабільність зараз сильніша, ніж будь-коли за останні тридцять років.

Український банківський сектор є стабільним, добре капіталізованим і ліквідним.

Це велика перевага України в умовах економічних шоків.

Що стосується подальших дій уряду, то ми виходимо з того, що заходи, необхідні в цій ситуації, потребують величезного фіскального стимулювання. Антикризові заходи безумовно збільшать бюджетні витрати.

При цьому вже очевидно, що зниження економічної активності матиме серйозний негативний вплив на доходи бюджету.

Це означає, що тимчасове збільшення дефіциту бюджету є неминучим. Однак ці гроші ще треба знайти.

На жаль, фінансові ринки стали більш жорсткими для країн з економікою, що розвивається.

З іншого боку, міжнародні фінансові інститути (такі як МВФ, Світовий банк, ЄБРР і Європейський інвестиційний банк) вже виділили безпрецедентні кошти на надання допомоги країнам у боротьбі з кризою.

Україна повинна використати цю можливість і доопрацювати програму МВФ, яка дозволить отримати додаткові кошти від Світового банку, ЄС, а також поліпшить умови доступу на міжнародні фінансові ринки.

В умовах нинішньої кризи для України це - одне з найважливіших питань.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"