"Ви ж не хочете, щоб новим прем’єром стала така людина, як Джеремі Корбін?" – тривалий час яскрава, проте скандальна особистість лідера Лейбористської партії була ледь не ключовим аргументом на користь консерваторів.

Проте після розгромного програшу на дострокових парламентських виборах у грудні 2019-го обрання нового лідера лейбористів стало лише питанням часу.

І от друга за потужністю політична сила Великої Британії має нового керівника – 4 квітня ним було оголошено Кіра Стармера.

Новий лідер опозиції є суттєво небезпечнішим опонентом для Бориса Джонсона, аніж революціонер Корбін. А зважаючи на необхідність приймати непопулярні рішення для виходу країни з "коронокризи", Стармер має чудові шанси вже незабаром стати новим головою уряду Її величності.

Вибори в режимі онлайн

Пандемія коронавірусу трохи змінила плани проведення виборів керівника Лейбористської партії.

Так, було прийнято рішення скасувати конференцію, де мали б оголосити переможця виборів. Натомість про це, як і передбачалося процедурою, щоправда, онлайн, оголосили 4 квітня.

Беззаперечний лідер передвиборчого марафону, Кір Стармер зрештою і переміг з серйозною перевагою – за нього проголосувало 56% від загальної кількості виборців (225 тисяч членів Лейбористської партії, 10 тисяч зареєстрованих виборців та більш ніж 40 тисяч представників афілійованих профспілок та соціалістичних організацій).

Свої політичні погляди Стармер характеризує як "м’який лівий".

Якщо ми поглянемо на те, з якою програмою він йшов на вибори лідера лейбористів, то це 10 пунктів: економічна справедливість, соціальна справедливість, кліматична справедливість, промоція миру та прав людини, спільна власність, захист прав мігрантів, посилення прав робітників та профспілок, децентралізація влади, рівність, ефективна опозиція до консерваторів.

Новий лідер партії був активним учасником лейбористського руху ще з дитинства, будучи членом Товариства юних соціалістів Східного Суррею.

Став відомий як юрист, що працює в справах з питань прав людини.

У 2002 році Стармер здобув статус королівського адвоката – одну з ключових юридичних посад Великої Британії. Впродовж 2008-2013 років був керівником Державного обвинувачення. В 2014 році став кавалером Ордена Лазні, і відтоді до нього варто звертатися сер Кір Стармер.

Активна політична кар’єра нового лідера лейбористів почалася 5 років тому – у 2015 році він стає депутатом британського парламенту, займаючи посади у "тіньовому уряді" – спочатку міністра з питань імміграції, а згодом – з питань Brexit (відстоюючи необхідність проведення повторного референдуму).

У 2016 році разом з іншими членами Лейбористської партії Стармер виступив проти засилля Корбіна в політсилі. "Просто неможливо припустити, що ми можемо запропонувати ефективну опозицію без зміни лідера", – заявляв він тоді.

Кір Стармер (ліворуч) та попередній голова лейбористів Джеремі Корбін

"Моральний соціалізм"

Ставши головним лейбористом Британії, сер Кір Стармер має вирішити декілька основних завдань, адже спадщина дісталася йому зовсім непроста.

Чотири програні виборчі парламентські кампанії, зменшення впливу політсили в країні – такої кількості депутатів у парламенті лейбористи не мали з часів Другої світової війни!

Одна з основних причин, що призвела до цього – курс вже колишнього лідера партії Джеремі Корбіна, що зробив ставку на молодь та ліворадикальні ідеї.

Так, звісно, певний політичний ефект це мало, проте, як стало зрозуміло після грудня 2019-го, цього виявилось недостатньо для здобуття влади у Вестмінстері.

Стармер натомість прагне звернути увагу й на центристський спектр політики, який ще донедавна здавався електоральним полем консерваторів.

Ключовим меседжем Стармер обрав "моральний соціалізм" – проте поки складно прогнозувати, як саме буде втілюватися це гасло. Втім, у своїй вступній промові Стармер вже попросив вибачення за антисемітизм всередині Лейбористської партії – такі звинувачення супроводжували всю політичну кар’єру Джеремі Корбіна.

Швидше за все, новий керівник Лейбористської партії оновить кадрові резерви. У своїй вступній промові він вже пообіцяв "змінити там, де ми потребуємо змін, та переосмислити там, де ми маємо переосмислити".

У небуття йдуть політики, пов’язані з Корбіном – Єн Левері, Джон МакДонелл, Джон Трікетт.

Щоправда, свою посаду зберіг тіньовий міністр охорони здоров’я Джонатан Ешворт – в умовах пандемії це місце в опозиційному уряді нині одне з найважливіших.

Серед тих, хто прийшов у новий тіньовий уряд, багато жінок. Зокрема, вперше в історії жінка стала канцлером казначейства в опозиційному Кабінеті – нею стала Аннеліз Доддс.

Проте набагато важливішим для нас є призначення Лізи Ненді на посаду тіньового міністра закордонних справ.

Коронавірус як шанс

В день свого обрання Стармер провів коротку бесіду з прем’єр-міністром Борисом Джонсоном, сказавши, що буде "критичним, але конструктивним".

Він прийняв запрошення від Джонсона взяти участь у брифінгу цього тижня на тему британської стратегії щодо COVID-19.

Борис із вірусом: як Британія із хворим прем'єром змінила стратегію протидії епідемії

І цей виклик пандемії стане мірилом політичної впливовості консерваторів, адже зараз не до кінця зрозуміло, якою Британія вийде з цієї кризи, в першу чергу соціальної.

І це створює чудові шанси для лейбористів.

Ключовими завданнями перед новим лідером партії є спільна з консерваторами боротьба проти коронавірусу та перемога на місцевих виборах, перенесених на наступний рік. 

Успішне їх виконання може відкрити для Стармера шлях і на посаду прем’єра.

Опитування показують, що багато з прихильників лейбористів втомилися від гучних гасел Корбіна й очікують від нового лідера в першу чергу компетентності.

А зважаючи на професійний досвід Стармера у веденні дебатів, новий лідер британської опозиції виглядає набагато більш небезпечним суперником для Джонсона. Особливо в ситуації, коли економічні втрати від пандемії (а також фактично "проспаний" її старт) неодмінно вплинуть на рейтинги консерваторів.

Як мінімум, це означає, що Україні вже зараз треба працювати з новим лідером лейбористів, не чекаючи чергових чи позачергових виборів у Британії.

Як мінімум, позиція лідера опозиції буде важливою для формування умов зони вільної торгівлі між Сполученим Королівством та Україною.

При цьому зовнішньополітичні питання майже були відсутні під час виборів очільника лейбористів.

Наразі відомо, що Стармер виступає за зменшення британського військового втручання за кордоном, особливо на Близькому Сході. Розв’язання арабо-ізраїльського конфлікту політик бачить у консенсусі між двома державами.

Такі погляди самі по собі не загрожують Україні, проте вітчизняній дипломатії варто вже зараз "підстрахуватися" від того, щоб аналогічні інструменти політик не використовував і для вирішення питань, пов’язаних із російською агресією проти України.

Автор: Єгор Брайлян,

історик, редактор Toynbee Prize Foundation