Вірус соціалізму: як боротьба з наслідками епідемії змінює США
Сполучені Штати перетворилися на епіцентр епідемії коронавірусу.
США стрімко обігнали усі інші держави за кількістю інфікованих – і ситуація розвивається не за оптимістичним сценарієм. На кінець тижня кількість заражень перевищила 300 тисяч, понад 8300 людей померли
Та окрім прямих втрат людських життів від хвороби наймогутніша країна світу зіткнулася з відчутним ударом по економіці.
Щоби зупинити падіння, американська влада напрацювали величезний пакет допомоги громадянам та бізнесу, що постраждали або постраждають від поширення COVID-19 територією держави.
Попри передвиборчу кампанію, яка вже увійшла в гарячу фазу, дві ключові сили американської політики – Республіканська та Демократична партії – відклали боротьбу та об’єдналися заради ухвалення пакета законодавчих змін.
Якою ціною вдалося це зробити та що містить план порятунку США від кризи?
Битва у парламенті
Ситуація, в якій опинилися Сполучені Штати Америки – безпрецедентна. І не лише через високу кількість хворих та померлих.
Наочний показник: кількість нових безробітних, що звернулися за отриманням допомоги, склала за даними на 2 квітня понад 6 мільйонів людей за тиждень.
Це, безумовно, новий рекорд показника, адже минулий тижневий максимум, зареєстрований під час рецесії у жовтні 1982 року, складав менше ніж 700 тисяч.
І це вже не кажучи про те, що величезна кількість американців мали перебої з виплатами заробітної плати (бо сам бізнес теж добряче страждає від епідемії) або були відправлені у відпустку за свій рахунок. Тому соціальна напруга, безумовно, була досить високою у ті дні.
Початковий розмір цього пакета допомоги країні планувався на рівні $850 млрд, проте американських сенаторів просто завалили зверненнями величезні групи різноманітних лобістів від великого бізнесу, який теж дуже страждає від наслідків епідемії. А на додачу, епідемічна ситуація продовжувала курс на погіршення, що змусило суттєво збільшувати витрати на систему охорони здоров’я.
Зрештою згоди було досягнуто на цифрі у $2,2 трильйона.
Та навіть настільки збільшений план порятунку не одразу влаштував необхідну кількість сенаторів від обох партій.
Перші проблеми почалися ще з моменту оприлюднення проєкту плану лідером республіканців та більшості у Сенаті Мітчем Макконелом. Демократи почали критикувати документ, говорячи про його більшу спрямованість на вирішення проблем великих корпорацій, ніж простих американців. Переговори щодо змін вели майже тиждень.
І демократи таки частково домоглися свого.
Зокрема, їхній лідер у Сенаті Чак Шумер заявив, що ухвалені заходи з допомоги американцям, які втратили роботу, на $250 млрд – це "страхування на випадок безробіття на стероїдах".
Вони дозволять американцям, що втратили роботу, отримувати додаткові $600 до звичайної виплати з безробіття щотижня протягом чотирьох місяців з моменту втрати роботи внаслідок епідемії. Окрім того, усі бізнес-об’єкти, що належать можновладцям (в тому числі і готелі президента Трампа), не зможуть претендувати на допомогу платників податків.
З боку сенаторів-республіканців також були кілька не згодних із планом. Вони вважали, що такі збільшені заходи допомоги безробітнім можуть, навпаки, стимулювати громадян не працювати, а спокійно сидіти на державному утриманні, адже велика кількість потенційних та поточних безробітних отримуватимуть дохід більший, аніж за часи своєї роботи.
Проте з ними вдалося домовитися лідерам Республіканської партії у Сенаті і Дональду Трампу зі своїми представниками. Зрештою пакет допомоги таки було проголосовано.
Нижня палата парламенту, Палата представників, незважаючи на всю небезпеку, яка вже панувала на Капітолійських пагорбах через коронавірус (фіксувалися випадки захворювання серед сенаторів, конгресменів та працівників парламенту), змогла досить швидко (та майже без проблем) проголосувати за план допомоги і направити його на підпис президенту.
Трамп невідкладно підписав документ, тим самим ввівши його в дію.
Безпрецедентний порятунок
Ухвалений план передбачає величезний обсяг допомоги громадянам та бізнесу, найбільший за всю новітню історію країни. Розглянемо найбільш важливі та значущі розділи цього пакета порятунку.
Громадянам виплачуватимуть допомогу в розмірі $1200 на одну особу або $2400 на сімейну пару, а також по $500 за кожну дитину віком до 17 років.
Ці заходи стосуються осіб, чий річний дохід не перевищує $99 тисяч (для пар, відповідно, ліміт подвоєно), а для тих, хто має дохід більший за $75 тисяч на рік, виплати будуть меншими, пропорційно величині доходу.
Окрім того, не слід забувати про заходи допомоги безробітним, яких домоглися демократи, на загальну суму $250 млрд.
Бізнесу загалом також дістанеться велика частина коштів, запланованих планом порятунку.
Зокрема, майже $350 млрд виділено на кредитування та кредитні гарантії середньому та малому бізнесу, а також близько $500 млрд будуть розподілені між авіаперевізниками та критичними для національної безпеки компаніями.
Наприклад, за умовами ухваленого пакета, майже $17 млрд, за словами джерел The Washington Post, можуть спрямувати на допомогу компанії Boeing, що почала відчувати проблеми ще до епідемії, коли кілька пасажирських літаків цього виробника потрапили у авіакатастрофи.
Звичайно, план також передбачає значну кількість податкових послаблень, включаючи усі попередні заходи, що ухвалювалися з подачі президента Трампа.
У прийнятому комплексі заходів новим є надання можливості компаніям відкласти сплату податків на заробітну плату задля збереження робочих місць у період кризи.
Тест для всієї країни
США у своїй історії ще не знали подібних вливань в економіку.
Ухвалені заходи на трильйони доларів стосуються майже усіх громадян країни у тому чи іншому вигляді.
Як сказав викладач школи бізнесу Університету Мічигану Ерік Гордон у коментарі The New York Times після схвалення плану Сенатом,
ми лягали спати Америкою, а прокинулися – соціал-демократичною Європою.
Бо й справді, уряд підтримуватиме величезну кількість галузей, хоча дуже часто у США дотримувались логіки, що під час кризи виживуть найсильніші, не надто допомагаючи саме приватному бізнесу.
Окрім того, цей план взагалі дуже сильно трансформує систему урядування в країні. Значна частина бізнесу та громадян опиняться на утриманні державного бюджету.
Деякі великі корпорації будуть врятовані від банкрутства, передаючи частину акцій у державну власність в якості гарантій. Приватні компанії будуть змушені виконувати умови, що перед ними поставить держава, щоби отримати таку потрібну допомогу.
Зокрема, компанії середнього бізнесу (від 500 до 10 000 працівників за визначенням американських законодавців) зможуть отримати позику від держави за ставкою не вище 2% річних і можливість не виплачувати відсотки та тіло кредиту в перші шість місяців. За це такі компанії не матимуть можливості віддавати роботу підрядникам протягом усього періоду кредиту та два роки після його повної сплати.
Малий бізнес (компанії, що мають у штаті менше 500 працівників) отримав можливість брати кредити напряму у банків за підтримки уряду для безпосереднього покриття видатків на оплату праці та деякі інші операційні витрати протягом двох місяців. Головною умовою є не скорочувати штат або повернути тих працівників, яких вже було скорочено з початком кризи.
Треба зазначити, що втілення плану в життя на практиці вже стикається з певними проблемами.
Наприклад, 2 квітня Американська рада з питань освіти, що об’єднує велику кількість коледжів та інших вищих навчальних закладів США, звернулася до Міністерства освіти з проханням не затримувати допомогу сфері вищої освіти на суму $14 млрд, що входить у загальний схвалений план допомоги.
З цього ж питання до міністерства звернулися і губернатори штатів, але вже 4 квітня, з проханням впоратися з виділенням фінансової допомоги закладам вищої освіти відповідно до прийнятого пакета, бо кошти на той час ще й досі не почали свій рух до регіонів.
Уся ця ситуація стала справжнім тестом на міцність та ефективність для бюрократичної машини США.
За допомогою вже звертаються мільйони американців, а після схвалення величезного плану порятунку отримувачів допомоги стане на порядок більше. І, наприклад, малий бізнес потребуватиме коштів якнайшвидше.
Саме тому швидкість роботи відповідних органів, що прийматимуть та оброблятимуть заявки, а також загалом усіх пов’язаних державних інституцій стане критичною, бо Америка до того не знала, як це – допомагати такій кількості людей та підприємств фінансово – під час усіх минулих криз в історії країни.
Автор: Денис Ліхачов,
голова громадської організації "Маніфест Харків"