Відносини Польщі та Росії складно назвати добросусідськими, проте останнім часом в них з'явився додатковий подразник.

Новий конфлікт між країнами пов'язаний серед іншого з темою Другої світової війни. У Польщі інформаційні атаки Москви розцінюють як історичний ревізіонізм.

За змістом і стилем ці висловлювання нагадують пропаганду СРСР передвоєнних років і післявоєнну версію історії.

Ставлення нинішньої російської влади до пакту Молотова – Ріббентропа – найяскравіший приклад цього: попри те, що раніше угода між Сталіним і Гітлером була однозначно засуджена російською владою, зараз цей документ все частіше виправдовують, а його злочинний характер ставлять під сумнів.

Діагноз відносин

Сьогодні 42% поляків оцінюють польсько-російські відносини як погані чи навіть ворожі. Про це свідчать дані дослідження, проведеного на замовлення варшавського Центру польсько-російського діалогу та згоди.

Цікаво, що цей відсоток змінюється залежно від віку: негативне сприйняття відносин найбільш поширене серед поляків старшого покоління (65 років і більше) – 53%.

"Для них Росія – це більше, ніж просто країна на карті. Це конкретний досвід в їхній біографії. Люди старшого покоління пам'ятають мову і аргументацію пропаганди Радянського Союзу, яка має багато спільного з сьогоднішніми меседжами з Росії", – пояснює соціолог Лукаш Мазуркевич, керівник дослідницької компанії ARC Rynek i Opinia, що проводила опитування.

В той самий час серед молодих поляків (18-24 роки) тільки 26% оцінюють відносини з РФ негативно.

За словами експерта, присутність або відсутність особистого або історичного досвіду грає ключову роль в оцінці сьогоднішніх польсько-російських відносин.

"Молоде покоління поляків бачить Росію найчастіше просто як країну, котра має свою специфіку. Москва не займає в їхній свідомості такого місця, як у старших людей, які пам'ятають часи СРСР і його панування в Польщі", – вважає Мазуркевич.

Експерт також відзначає, що російська пропаганда значною мірою спрямована на молодих людей, тому не випадково, що вони більш схильні довіряти їй.

Хто винен? У цьому питанні думки сильно розділилися, а деякі дані дивують.

Майже половина поляків (46%) вважають, що в погіршенні польсько-російських відносин винні обидві сторони. Відповідальність на Кремль покладає 41%.

У цьому питанні теж видно величезну різницю у сприйнятті ситуації різними віковими групами.

Так, 72% молодих людей у ​​Польщі дотримуються думки, що польська влада винна тією ж мірою, що і російська.

З віком тенденція покладати відповідальність на Москву посилюється. У групі 60+ таких половина.

Інший важливий розподіл у цьому питанні – рівень освіти.

59% людей з вищою освітою кажуть про відповідальність обох країн за погані відносини. Серед респондентів з повною загальною середньою освітою таких 42%, з початковою і середньою спеціальною – 38%.

При цьому саме в останній групі найбільше людей, які однозначно вважають відповідальною Росію (53%).

На думку авторів опитування, така залежність може бути пов'язана з тим, що для людей з вищою освітою зазвичай більш характерним є уявлення про міждержавні відносини як про складну сферу, де в принципі діє великий комплекс різних факторів.

Ян Пєкло: у новому Сеймі стане простіше протистояти "друзям Путіна"

Це може бути також ознакою своєрідної політкоректності, яка вимагає поважати аргументи протилежної сторони, або ж наслідком психологічного механізму, який призводить до помилкової думки, що істина завжди лежить посередині.

"Люди, які вважають, що в погіршенні відносин винні обидві сторони, частіше погоджуються з російським аргументом, що Польща маніпулює пам'яттю про радянських солдатів-визволителів. Ця думка падає у сприятливий ґрунт", – зазначає Лукаш Мазуркевич.

Коли респондентів запитали, якими, на їхній погляд, є мотиви російської влади, найпопулярнішими (по 14%) були відповіді: "створення негативного іміджу Польщі" і "поліпшення іміджу Росії".

Крім того, поляки вважають, що російська сторона прагне фальсифікувати історію (11%) і викликати напругу і конфлікти між народами (10%).

Ця діяльність також сприймається як спосіб досягнення і зміцнення влади, а 6% респондентів кажуть про імперські зазіхання Росії і навіть її прагненні захопити Польщу.

Разом з Україною

У сприйнятті польсько-російських відносин величезну роль відіграє кремлівська пропаганда.

Російська кампанія, що стосується в першу чергу Другої світової війни, досить добре відома полякам.

Три чверті опитаних називають саме історичні питання причиною напруженості між країнами (для порівняння, поточні економічні та політичні питання називають всього 37% і 26% відповідно).

Незважаючи на те, що більшість поляків не погоджується з тезами кремлівської пропаганди, окремі повідомлення провладних російських ЗМІ знаходять у Польщі прихильників.

Йдеться перш за все про звинувачення в тому, що в Польщі применшують роль Червоної армії у визволенні країни від окупації, і в збройному захопленні Польщею Заолжя (участь у поділі Чехословаччини) в 1938 році як доказ співпраці з Гітлером.

З першою тезою стикалися 73% опитаних, з другою – 57%; в кожному разі по 20% від них були схильні з цими твердженнями погодитися.

"Російська пропаганда змішує достовірні факти з різними інтерпретаціями. Є історичний факт, що 1938 року Польща зайняла Заолжя, яке перебувало до того часу в межах Чехословаччини.

В цьому випадку Росія маніпулює цією подією нарівні з пактом Молотова – Ріббентропа. Кажуть: мовляв, відчепіться від цієї угоди, адже ви зайняли Заолжя, – пояснює Мазуркевич. – З одного боку, складно заперечувати цей факт, але водночас складно погодитися з інтерпретацією, яка прирівнює його до поділу Європи між Сталіним і Гітлером".

При цьому кремлівські меседжі потрапляють на перші сторінки провідних видань, вони – в центрі уваги польської громадської думки.

"Можна обговорювати, чи не надто докладно польські ЗМІ передають інформацію з Росії, але це факт. У Москві розуміють і знають, що їхні послання будуть почуті і їх кілька днів обговорюватимуть в медіа, – міркує соціолог. – Другий шлях, яким доходить до поляків кремлівська пропаганда, – це інтернет. Йдеться, перш за все, про коментарі та тролінг. Достатньо опублікувати новину, яка стосується Росії, Польщі, України або країн Балтії, як відразу ж з'являються коментарі з так званих фабрик тролів: вони написані з кожним разом дедалі грамотніше, але в них все одно помітні пропагандистські кліше".

Цікаво, що дослідження показує явний взаємозв'язок між обізнаністю про зміст російської пропаганди і погіршенням сприйняття польсько-російських відносин.

Так, за словами Мазуркевича, в середньому лише 9% опитуваних поляків оцінюють відносини Польщі та Росії як дружні. В той самий час серед людей, які сказали, що не стикаються з пропагандою, таких аж 19%.

Кількість тих, хто вважає, що відносини є недружніми, в середньому становить 49%, а серед тих, хто не стикався з російською пропагандою – всього 21%.

Пропаганда Росії викликає у поляків не лише гнів чи обурення (42%), але й роздратування (35%).

"Російська пропаганда у поляків не викликає страху, і це добра новина, – оцінює результати дослідження Мазуркевич. – Адже дії Росії спрямовані на те, щоби залякати людей, щоб її боялися".

Страх у зв'язку з російською пропагандою відчувають сьогодні тільки 9% поляків, причому частіше це жінки (12%), ніж чоловіки (5%).

Кожен п'ятий поляк відчуває подив, а у 11% опитуваних пропагандистські повідомлення викликають сміх; так частіше реагують чоловіки (16%), ніж жінки (6%).

Якої ж реакції на дії Росії очікують від своєї влади поляки?

42% опитаних вважають, що керівництво Польщі робить все правильно, однак лише трохи менше тих (38%), хто вважає, що реакція Варшави є надто слабкою. При цьому надмірно сильною її вважають лише 7%.

Найнеобхідніша, на думку опитаних, реакція – це заяви у відповідь, подання польської точки зору (43%) – такі очікування є особливо сильними серед людей 25-34 років (60%). 27% поляків вважають, що необхідно привертати увагу до маніпуляцій, що стосуються спільної історії, всередині самої Росії.

Прихильників зниження рангу дипломатичних відносин серед опитаних порівняно небагато – лише 9%. Така ж кількість респондентів вважає, що заяви російської сторони варто просто ігнорувати.

Поляки схиляються до думки, що задля більшої ефективності влада країни повинна координувати свою реакцію на дії Росії з владою Литви та України.

На думку опитаних, це зробить протидію пропаганді ефективнішою (42%), порушить плани Кремля щодо посилення конфліктів між цими країнами (30%), а також є необхідним з тієї причини, що представники цих народів стали жертвами радянського тоталітаризму (29%).

Є, втім, і ті, у кого такий сценарій викликає змішані почуття: на думку 21% опитаних, Польща має діяти самостійно, а майже кожен десятий вважає, що перешкодою для координації зусиль є історичні суперечки з Україною і Литвою.

Наведені дані – результати кількісного дослідження, яке було проведене методом телефонного інтерв'ю з використанням комп'ютерних технологій (CATI). В опитуванні, проведеному в середині квітня дослідницькою компанією ARC Rynek i Opinia, взяли участь 1005 дорослих поляків. Вибірка була репрезентативною, тобто відображала пропорції з точки зору статі, віку і місця проживання мешканців Польщі.

Стаття була опублікована на порталі "Новая Польша". Републіковано за згодою власника авторських прав