Шенген готують до відкриття: як у ЄС змінюють правила для туристів-іноземців

Понеділок, 1 червня 2020, 10:25 — , Європейська правда
Правила літнього відпочинку точно зміняться (на фото - пляж у Франції з "коронавірусною розміткою"). Але головне - мати можливість дістатися до місця відпочинку. Фото Le Figaro

Останніми днями стрічки новин рясніють повідомленнями про "відкриття кордонів" між Україною та сусідніми державами. Вже розширено перелік КПП на кордоні з Польщею; 1 червня відкрилися додаткові пункти пропуску на кордонах зі Словаччиною та Молдовою. Угорщина також планувала поновити роботу кількох КПП в суботу, але відклала відкриття.

Але навіть якщо ви скучили за поїздками за кордон, не варто відразу збирати речі для подорожі. Про повноцінне "відкриття кордону" не йдеться: ані туристів, ані бізнес-подорожуючих, ані тих, хто зібрався в гості до родичів, через нього не пустять. В Євросоюзі і надалі діє спільна заборона на перетин кордону для іноземців, крім тих, хто живе або працює у державах ЄС.

Але є і добра новина.

Повна заборона для в’їзду туристів з-за меж ЄС скоро буде скасована. Дехто з шенгенських країн обіцяє відкритися 15 червня, але переважна більшість підтримують відкриття Шенгенської зони від 1 липня. Втім, повну заборону замінять "покраїновими" обмеженнями.

Громадяни відносно "чистих" держав отримають дозвіл для відпочинку на більшості європейських літніх курортів. Чи потрапить Україна у цей перелік, залежить лише від нашої держави. А саме – від кількості українських хворих, але також від того, чи зможе Київ переконати європейців у чесності своєї статистики. Бо наразі з довірою є проблеми.

Втім, повністю закритою наша держава не залишиться. Туреччина, Грузія та низка інших країн готові допускати українських туристів незалежно від думки ЄС.

ОНОВЛЕНО: детальніше про те, які проблеми чекають на подорожуючих літаками, читайте в статті Між безвізом та коронавірусом: як зупинятимуть туристів після відкриття авіарейсів до ЄС.

Шенгенська стіна

18 березня – у першій тиждень після оголошення пандемії коронавірусу, коли авіакомпанії масово скасовували рейси, а Україна вже припинила регулярне авіасполучення зі всім світом – Євросоюз запровадив нові правила перетину кордону, які лишаються чинними й досі.

Вони наклали заборону на усі "некритичні" подорожі до ЄС. В’їзд іноземців за звичними шенгенськими візами і так само безвізові подорожі для громадян України були майже повністю зупинені. Лишилося кілька виняткових категорій, які зберегли право в’їзду до Євросоюзу, як-то водії вантажівок (адже постачання товарів необхідно було будь-що зберегти), іноземці, які мають право на проживання або роботу в ЄС, дипломати тощо.

Це обмеження, запроваджене на 30 днів, відтоді вже двічі продовжували. Зараз заборона є чинною до 15 червня.

Ще місяць тому в Брюсселі мало хто мав сумнів, що це не останнє продовження. Ба більше, навіть у офіційних рішеннях Єврокомісії йшлося про те, що відкриття зовнішніх кордонів ЄС буде украй нешвидким процесом. Починати його пропонували лише після відкриття всіх внутрішніх кордонів – а отже, після подолання епідемії в усіх державах-членах.

Втім, ще у квітні, коли "Європейська правда" писала про це рішення, ми прогнозували: Єврокомісії доведеться відмовитися від цього підходу.

Але сталося це швидше, ніж очікувалося. Причому переламними стали останні тижні.

Повернення до нормальності

"Я розмовляю з колегами з Євросоюзу, і всі одностайно кажуть: у нас немає епідемічних підстав відкривати кордон. І всі як один додають: але ми все одно будемо його відкривати, бо суспільство тисне, і продовжувати обмеження ми вже не можемо".

Ця фраза, почута від одного з дипломатів, якнайкраще характеризує ситуацію в Європі.

Не лише українці вимагають від свого уряду повертати державу до нормального життя – подібні заклики чути по всьому континенту, від Польщі до Португалії. А повернення туристів стало однією з основних вимог бізнесу. Епідемія коронавірусу показала, наскільки європейська економіка залежна від туристичного та пов’язаних із ним секторів.

А зі зменшенням кількості хворих цей тиск став непоборним.

Іспанія днями оголосила, що з початку липня відкриє кордони для іноземців та скасує вимогу щодо 14-денного карантину для усіх приїжджих. 

Лише місяць тому це здавалося фантастикою: тоді у країні фіксували понад 300 смертей на день від коронавірусу, і навіть це здавалося неабияким досягненням, адже на піку доходило до майже 1000 загиблих за добу. Втім, зараз ситуація докорінно змінилася. За останній тиждень кілька днів поспіль тут було лише... по одному загиблому!

Хай що дозволило досягти такого успіху – чи то жорсткий карантин, чи то зміна погоди, чи інші фактори – але іспанська влада тепер анонсує літній туристичний сезон. Хоча ще донедавна уряд був впевнений, що країна взагалі не побачить закордонних туристів цього року.

Подібні зміни відбуваються і в Італії.

В країні, яка стала першим епіцентром епідемії в Європі та де готувалися до того, що не скоро побачать туристів, планують відкритися вже цього тижня. 

Від 1 червня відновлять роботу музеї Ватикану, а в середу уряд відкриває всі аеропорти та знімає обмеження на поїздки між регіонами. Втім, в італійського уряду менше оптимізму, аніж у його іспанських колег, адже тут епідемія ще не подолана, а у деякі дні добова кількість загиблих перевищує 100 осіб.

Чи це пояснюється відмінностями у підрахунку статистики, чи дійсно йдеться про різний перебіг епідемії – лишається під питанням. Втім, для туриста, який обирає місце відпустки, цифри можуть мати значення. 

Португалія, яка постраждала менше за сусідню Іспанію, але також має 1400 загиблих (а це чимало для 10-мільйонної країни!), вже зараз готова приймати гостей, хоча на відчутне збільшення кількості туристів розраховує лише від липня. Зараз у країні фіксують 10-15 смертей та 200-300 нових хворих на добу.

А Хорватія, Греція чи Кіпр взагалі не мали на своїй території відчутної епідемії, і останнім часом звітують про нуль загиблих за добу, підвищуючи свою привабливість для туристів.

Черги, готелі та “кутки для кашлю”: яким буде життя у посткарантинній Європі

Дещо окремо у цьому процесі стоїть Франція, яка останньою із середземноморських держав ЄС вийшла на пік епідемії. Париж не уточнює плани щодо іноземних туристів, але готується відкрити музеї наприкінці червня, а самим французам уряд рекомендує будувати плани на відпустку на липень-серпень.

Втім, усі ці плани мають одну ваду – вони спрямовані передусім на мешканців ЄС, а не на українців. А для того, щоби киянин чи одесит міг потрапити до готелю у Валенсії, Неаполі чи в Афінах, потрібні дві речі: діючі авіарейси та відкриті кордони ЄС. Коли можна на них чекати?

Три магічні дати

Коронавірусна криза роз’єднала держави ЄС. Багато з них відновили контроль на кордонах. Дехто запровадив заборону в’їзду, інші ні. Заходи безпеки кожна держава запроваджувала сама, і вони, як правило, не збігалися навіть у держав-сусідів. Пом’якшення карантину також кожен робить за своїм індивідуальним планом.

Однак епідемія спадає, і настає час для більшої єдності. Тому європейські столиці узгодили день, коли у різних країнах ЄС має одночасно відбутися величезна кількість пом’якшень.

Цей день – 15 червня.

Черги, готелі та “кутки для кашлю”: яким буде життя у посткарантинній Європі

Цього дня Франція, Німеччина, Австрія тощо планують різко збільшити кількість авіаперельотів. Austrian Airlines – одна з компаній, що припинили роботу із початком карантину, – цього дня відновить регулярні авіарейси, так само у повітря підніметься Brussels Airlines. Міжнародні авіалінії України також хочуть відновити польоти саме цього дня.

Також 15 червня має зникнути прикордонний контроль між великою кількістю шенгенських держав. А, до прикладу, Австрія скасує вимогу про тестування або двотижневий карантин, яка зараз діє для всіх приїжджих, що прилітають до країни літаком (втім, для окремих держав її можуть лишити чинною)

Наступною "магічною датою" має стати 22 червня. На цю дату призначене ще одне зростання кількості рейсів, а вже згадані Austrian Airlines планують відновити рейси в Київ.

І, нарешті, третьою знаковою датою має стати 1 липня, коли відкриються ще кілька країн, включно з Іспанією, авіакомпанії додатково збільшать кількість рейсів тощо. 

Та для України перша дата є найважливішою. Адже саме 15 червня закінчується повна заборона на в’їзд до Шенгену. А щоби Єврокомісія не захотіла продовжити її ще на 30 днів, окремі держави вже "застовпили" намір пускати іноземців з-поза меж ЄС.

Втім, поїхати до Євросоюзу на відпочинок зможуть тільки мешканці "відносно здорових" країн.

Показовим є приклад Греції.

Від 15 червня вона прийматиме без проходження карантину туристів з 11 країн, які не входять ані до Євросоюзу, ані до Шенгену, але їх у Афінах вважають епідемічно безпечними. 

України у цьому списку немає, а от Китай – є. Адже попри те, що епідемія коронавірусу почалася на китайській території, зараз там реєструють мінімальну кількість нових заражень. Також до "чистого списку" увійшли Ізраїль, Австралія, Японія, Албанія, Північна Македонія, Боснія і Герцеговина, Сербія, Ліван, Нова Зеландія та Південна Корея.

Українців також пускатимуть до Греції, але тільки за умови 14-денного карантину, що робить коротку відпустку неможливою.

Інші країни ще не оприлюднили такі списки, але дехто підтримав ідею відкриття кордонів вже 15 червня. "Напевно, це було б добре і для польських компаній, насамперед для авіагрупи LOT, яка завдяки цьому могла б пожвавити роботу", – пояснює заступник міністра державних активів Польщі Артур Собонь.

Але постає запитання: чому України немає у грецькому списку? Чи не опинимося ми також поза загальноєвропейським?

Чарівна статистика

Готовність європейських країн відкривати небо для рейсів з України та пускати наших громадян на свою територію визначають два фактори. Перший – це статистичні дані: кількість нових хворих, кількість активних хворих тощо.

Зараз в Україні зареєстровано понад 30 активних хворих на 100 тис. населення, і ця кількість не зменшується, у той час як Греція, наприклад, у список для допуску включила ті європейські держави, де їх менше ніж 25 і фіксується спадання. Втім, відмінність цих показників не завелика і у разі позитивних епідемічних змін в Україні ми маємо шанс увійти у другу хвилю дозволених Грецією гостей.

Також не можна виключати, що інші держави ЄС матимуть ліберальніший підхід – спільного критерію оцінки "безпечності" країн Євросоюз поки не визначив.

Втім, є інша проблема, яку доведеться долати українському МЗС.

Ця проблема – брак довіри до даних з України.

Її яскраво ілюструє рішення Європейської агенції з авіабезпеки включити Київ (а також Чернівецьку область) до регіонів, що є особливо ризикованими для авіаперельотів. При польоті до аеропортів, що потрапили у цей список, європейські авіакомпанії мають дотримуватися особливих норм безпеки, проходити посилене знезараження тощо.

Зважаючи на рівень тестування, який в Україні є чи не найнижчим серед європейських держав, такий скепсис не є дивним. І те, що за офіційною статистикою Київ не має зависоких показників і вже перейшов до пом’якшення карантину, думку агенції ЄС не змінило.

Тому українська влада – якщо прагне повноцінного відновлення роботи безвізу – має докласти всіх зусиль, щоби переконати європейців у тому, що ми не є епіцентром епідемії. Тим більше, що у Києва є аргумент на користь цього – у нас, на відміну від Італії, Іспанії, Франції тощо, немає зростання кількості померлих у порівнянні з минулим роком.

Втім, навіть у разі, якщо переговори не матимуть успіху, українці, схоже, не будуть закриті у власній державі на літо.

Грузія готується відкрити свої кордони для здійснення регулярних міжнародних рейсів з 1 липня, і Україна може увійти до держав "першої хвилі", які матимуть можливість полетіти до цієї країни. А Туреччина у понеділок офіційно повідомила МЗС, що відкриває кордони для українських туристів з 1 липня. У Мінінфраструктури також визнавали можливість відкриття рейсів до Єгипту.

Втім, усі ці домовленості мають одну умову, розповідають дипломати: Україна так само має почати пускати до себе іноземців. Поки що цю ідею, за словами джерел, в уряді вітають не всі, але дискусія триває. Лишається сподіватися, що це не стане перепоною для того, щоби літні відпустки українців за кордоном стали реальністю.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Реклама: