Величезні черги на виборчих дільницях, безпрецедентні заходи безпеки через пандемію та одночасно рекордно висока явка – 64,4%.

Саме так у Польщі пройшов перший тур президентських виборів.

Інтриги не сталося – остаточно ім’я свого нового президента країна дізнається лише через два тижні. 

Разом із тим, перший тур залишив інтригу: за його результатами, шанси чинного президента Анджея Дуди та опозиціонера Рафала Тшасковського виглядають майже рівними.

Студенти проти пенсіонерів

"Перемога Тшасковського означатиме трирічну безперервну війну та хаос", - заявив під час голосування лідер партії "Злагода", яка у Сеймі формує більшість із "Право і справедливість", Ярослав Говін.

Іронія долі – шанси на перемогу у Тшасковського з’явилися саме завдяки Говіну. Наприкінці квітня він різко виступив проти проведення під час піку пандемії першого туру президентських виборів, попередньо запланованих на 10 травня.

Виклик для моновлади: як змінять Польщу нові президентські вибори

Загроза розпаду правлячої коаліції змусила відмовитися від травневого голосування та перенести вибори на більш безпечну дату. Враховуючи пандемію коронавірусу, голосування відбувалося, окрім двох ґмін, гібридним методом — традиційно та, для бажаючих, поштою.

Втім, перенесення дати зіграло на користь влади – якщо на початку травня опитування припускали перемогу чинного президента Анджея Дуди вже у першому турі, на виборах 28 травня Дуда отримав  43,5% голосів.

Це суттєво більше, аніж результати екзит-полів, які віддавали чинному президенту лише 41,8%. Більш того, чинний президент виграв у дванадцяти воєводствах із 16.

Але одночасно, попри формальну перемогу, такий результат не є гарантією перемоги для Дуди. За попередніми оцінками експертів, для того, щоб впевнено вигравати у другому турі, чинний президент у першому мав отримати підтримку щонайменше на рівні 45%.

І це – не єдина проблема для влади, викликана перенесенням голосування.

Визнання голосування 10 травня таким, що не відбулося, дозволило опозиції провести "роботу над помилками". Результатом цього стала заміна кандидата від провідної опозиційної партії "Громадянська платформа".

Ним став мер Варшави Рафал Тшасковський, який швидко перетворився на головного опонента Анджея Дуди.

За результатами першого туру опозиціонер отримав підтримку 30,36% виборців (тут екзит-пол не помилився). На відміну від Дуди, чий результат повністю відповідав очікуванням, результати Тшасковського є скоріш оптимістичними.

Опитування лише пару разів давали йому результат вище психологічної позначки 30%. Більш того, останній тиждень перед першим туром взагалі показав тенденцію просідання рівня підтримки опозиціонера – як виявилося, її вдалося переломити.

Як показувало опитування Ipsos, Анджей Дуда виграв серед пенсіонерів, безробітних, а також серед селян. Зокрема, серед виборців 50-59 років, Дуда здобув майже 52% голосів. Серед тих, яким понад шістдесят — майже 60%.

Натомість, мера Варшави набагато краще підтримали студенти та власники бізнесу. Важливо, що ледь не вперше явка серед польської молоді (62%) виявилася вищою, аніж серед пенсіонерів (56%).  

Хто отримає "золоту акцію"?

Другий тур виборів має відбутися 12  липня. І успіх на ньому дістанеться тому кандидату, який зуміє залучити на свою підтримку виборців тих учасників перегонів, які не пройшли до другого туру.

Серед кандидатів, які не потрапили до другого туру, найкращий результат – у незалежного кандидата Шимона Головні. За телеведучого, якого називають "польським Зеленським" віддали голоси 13,87% виборців.

На четвертому місці – кандидат від ультраправої "Конфедерації" Кшиштоф Босак — 6,78%.

Лідер "селян" Владислав Косіняк-Камиш, отримавши підтримку на рівні 2,36%, все ж випередив лівого кандидата Роберта Бедроня (2,22%).

Якщо рахувати суто математично, то шанси Анджея Дуди виглядають пріоритетними. Для перемоги у другому турі йому достатньо залучити виборців ультраправого Кшиштофа Босака.

Зважаючи на те, що й ідеологічно "Конфедерація" куди ближча до партії влади, аніж до ліберальної "Громадянської платформи", це здається нескладним завданням.

Однак насправді все суттєво складніше.

Конкуренція у правій ніші не дає підстав "Конфедерації" відкрито підтримувати Дуду. У керівництві партії вже встигли заявити, що не будуть офіційно підтримувати когось у другому турі, залишивши прихильникам партії самим робити вибір 12 липня.

У такій ситуації частина виборців "Конфедерації" може не прийти на другий тур, а частина – і взагалі, задля антивладного протесту, проголосувати за опозиціонера.

Завдання Тшасковського виглядає набагато складнішим: для перемоги йому потрібно залучити електорат і Головні, і Бедроня, і Косіняк-Камиша.

Найменше проблем із виборцями Роберта Бедроня. Цей кандидат ще до першого туру заявив, що готовий підтримати у другому саме Тшасковського. Скоріш за все, його електорат у другому турі майже одноголосно підтримає саме опозиціонера.

Із Головнею та Косіняк-Камишем натомість ситуація складніша.

Шимон Головня, який з самого початку виключав підтримку Дуди, готовий підтримати  опозиціонера, однак ще має намір із ним зустрітися та висунути свої вимоги для цього.

Так само і в Польській селянській партії заявляють, що спробують вигідно обміняти свою підтримку Тшасковського на політичні поступки. "В обмін на підтримку ми маємо щось отримати – і він (Тшасковський) мусить бути конкретним", - неофіційно заявив медіа один із лідерів партії.

У цих поступках полягає ледь не найбільший ризик для опозиціонера. Йому потрібно залучити ідеологічно протилежний електорат, а тому суттєві поступки правим Головні та Косіняк-Камишу можуть негативно сприйнятися лівим електоратом – і навпаки.

Особливо – на тлі дискусії про права ЛГБТ, ініційовані владою. Гучні заяви Тшасковського на цю тему можуть негативно вплинути на його підтримку з консервативного електорату.

Секретна зброя

"Це честь, що з нами сьогодні мій друг, пан президент Дуда з Польщі, який зробив насправді несамовиту роботу. Я знаю, що у нього скоро вибори, і маю надію, що він здобуде перемогу", — такими словами президент США Дональд Трамп 24 червня зустрів у Білому домі Анджея Дуду.

Візит за пару днів до голосування – нечасте явище у міжнародній політиці.

Втім, Дональд Трамп не зважає на норми. А ще – він твердо вирішив показати, кого з кандидатів він підтримує.

І, згідно із результатами першого туру, така підтримку додала Дуді голосів.

Американський фактор ще може зіграти свою роль у другому турі – особливо, якщо компліменти на адресу Дуді будуть підкріплені конкретними діями з боку США.

А може – навпаки, заяви Трампа напередодні першого туру можуть стати "фальстартом", мало вплинувши на другий тур.  

На боці чинного президента і державні медіа. Останній тиждень вони настільки відверто підтримували чинного президента, що така державна пропаганда була мало схожа на медіа ЄС.

Виклик для моновлади: як змінять Польщу нові президентські вибори

Рафал Тшасковський може похвалитися куди менш гучною міжнародною підтримкою. Зокрема, напередодні першого туру він оприлюднив відеозвернення із побажаннями успіху на виборах від мерів низки європейських столиць.

В такій ситуації опозиціонер вимушений загострювати свою критику в бік Дуди. "Незабаром ви вирішите, чи буде у Польщі сильний президент, який буде не боятися використовувати свою владу, чи буде президент, який боїться навіть свого підпису", - заявляє Тшасковський, натякаючи на залежність Дуди від правлячої партії. "Це будуть вибори між відкритою Польщею та Польщею, яка шукає ворогів та розділення. Це буде вибір між тими, хто поважає права жінок, і тими, хто цього не робить", - додає Тшасковський.

Останнє опитування, проведене вже в день голосування, показує мінімальну перемогу Анджея Дуди у другому турі – за нього голові проголосувати 45,4% поляків, тоді як за мера Варшави – 44,7%.

Мінімальний розрив – трохи більше статистичної похибки – і одночасно велика кількість виборців – майже 10%, які ніяк не можуть визначитися, за кого голосувати у другому турі.

А це означає, що результат цих виборів є по-справжньому непередбачуваним.

"Ці вибори стали для Польщі світоглядними. По суті, питання для нас стоїть на рівні "пан або пропав",- вважає екслідер опозиційної "Громадянської платформи" Гжегож Схетина.

Автори:

Юрій Панченко, редактор "Європейської правди"

Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України ім. Геннадія Удовенка