Нові пріоритети для ЄС: що пропонує трійка наступних лідерів Ради ЄС
1 липня Німеччина перебирає на себе головування в Раді ЄС на другу половину року.
Разом із Португалією та Словенією, які послідовно очолюватимуть Раду ЄС у 2021 році, Німеччина утворює нове Тріо головування.
Така практика була започаткована у 2007 році. Метою нової процедури було забезпечення плавного та впорядкованого переходу обов’язків між державами-членами ЄС, які перебирали на себе лідерство в ЄС.
Держави-члени розробляють загальну програму головування на 18 місяців, а додатково кожна з них розробляє власну піврічну програму.
16 червня Німеччина, Португалія та Словенія представили програму свого головування в Раді ЄС.
Тож варто детальніше розглянути, що стане пріоритетом Ради ЄС на найближчі півтора року. А також як ці плани можуть вплинути на Україну.
Від Донбасу до кібербезпеки
У пріоритетах головування важливе значення відводиться врегулюванню конфліктів на схід та південь від ЄС, зокрема конфлікту на Донбасі.
Тріо майбутніх лідерів Євросоюзу висловлюють свою прихильність до політики Східного партнерства та готовність до ретельної підготовки та виконання зобов’язань, взятих на наступному саміті Східного партнерства.
У програмі головування немає прямої згадки про агресію Росії щодо України, однак є посилання на п'ять принципів від березня 2016 року, якими має керуватися ЄС у своїх відносинах з Росією.
Йдеться про необхідність повного виконання Мінських угод, від чого залежить подальша доля санкційного режиму, підтримання тісніших відносин з державами пострадянського простору, зміцнення стійкості ЄС перед російською загрозою, вибіркову співпрацю з Москвою у визначених питаннях (співпраця з питань Близького Сходу, боротьби з тероризмом та змін клімату) та підтримка міжлюдських контактів.
Загалом Тріо має намір надалі зміцнювати спроможність ЄС рішуче діяти у часи кризи.
Підтримка надаватиметься національним зусиллям щодо збільшення можливостей цивільних місій у рамках Спільної політики безпеки та оборони ЄС (СПБО).
Поряд зі зміцненням європейської складової політики безпеки у програмі закріплено відданість трансатлантичному безпековому партнерству, повну відповідність і взаємодоповнюваність безпекових ініціатив ЄС та НАТО.
Зміцнення взаємозв’язку та можливостей для спільних дій ЄС та НАТО включає військову мобільність, кібербезпеку та оборону.
У контексті пандемії COVID-19 це також стосується військової підтримки цивільної влади та заходів зміцнення цивільної готовності на випадок надзвичайних ситуацій.
Розширення та торгівля
Німеччина, Португалія та Словенія схвалюють відкриття переговорів про вступ до ЄС із Албанією та Північною Македонією, а також підтверджують європейську перспективу для інших країн Західних Балкан.
Особлива увага прикута до подолання в регіоні соціально-економічних наслідків, спричинених поширенням COVID-19, підтримку демократії, верховенства права, свободи ЗМІ, протистояння гібридним загрозам та дезінформації.
Традиційно знайшли відображення у програмі важливі для ЄС питання торгівлі.
Наступного року передбачається укладення угод про створення зони вільної торгівлі з Індонезією, Австралією, Новою Зеландією і Таїландом.
Також Тріо виступило за підписання угоди про асоціацію із економічним союзом держав у Південній Америці – Меркосур, а також оновленої глобальної угоди між ЄС та Мексикою та угоди про асоціацію з Чилі. Продовжуватиметься робота щодо перезапуску переговорів з укладення амбітної торговельної угоди з Індією.
Поява та стрімке поширення світом коронавірусу засвідчили важливість підтримання тісної глобальної співпраці у сфері охорони здоров’я.
Майбутні очільники Ради ЄС висловили намір працювати задля збільшення ролі ЄС та його держав-членів на міжнародних форумах охорони здоров’я, зокрема у Всесвітній організації охорони здоров’я, а також підтримувати країни-партнери у зміцненні їхніх систем охорони здоров’я та послабленні соціально-економічних наслідків від пандемії.
Пандемія та відновлення економіки
З метою протистояння пандемії коронавірусу Німеччина, Португалія та Словенія підтвердили важливість п'яти напрямків, які були визначені лідерами держав-членів ЄС ще у березні, а саме: обмеження поширення вірусу, забезпечення лікарень медичним обладнанням, сприяння науковим дослідженням, подолання соціально-економічних наслідків кризи та допомога громадянам ЄС, що опинилися за межами Союзу.
Проблемою тут може стати відсутність згоди щодо європейського фонду відновлення економіки від наслідків кризи, спричиненої коронавірусом.
Як відомо, Єврокомісія презентувала пропозицію щодо Фонду відновлення економіки, згідно з якою на подолання наслідків пандемії сумарно передбачено виділити 750 млрд євро, серед яких 500 млрд євро мають виділятися як гранти, а 250 млрд – як кредити під низькі відсотки.
Із цією пропозицією не погодилися Австрія, Швеція, Данія та Нідерланди, які виступають за зменшення грантової складової та збільшення частки кредитів.
Важливим завданням під час головування Німеччини буде досягнення згоди щодо семирічного бюджету ЄС (Multiannual Financial Framework), який стане ключовим інструментом у сприянні довготривалому відновленню економіки ЄС.
Зелена економіка та диджиталізація
У програмі Тріо головування підтверджується мета досягнення до 2050 року кліматичної нейтральності Європи (тобто перехід до економічної діяльності з нульовими викидами парникових газів) згідно з цілями Паризької кліматичної угоди, а також прихильність Європейській зеленій угоді та Інвестиційному плану для сталої Європи.
Новий План дій з циркулярної економіки спрямований на забезпечення ефективного використання ресурсів та управління відходами.
Також наголошено на важливості приділяти увагу підтримці фермерських господарств у подоланні наслідків кризи, а також використанню потенціалу сільських районів.
У сфері диджиталізації Тріо анонсує розробку законопроєктів на виконання програмних документів ЄС у сфері цифрової трансформації, зокрема Комунікації Єврокомісії щодо визначення цифрового майбутнього Європи, Білої книги зі штучного інтелекту, Європейської стратегії даних та Акта цифрових послуг.
Одночасно відзначено важливість переходу до 2025 року на мережу 5G, захисту персональних даних у час кризи, створення екосистеми даних, що охоплює інфраструктуру даних, захист даних, відповідальне використання даних та ін.
Крім цього, увагу приділено захисту європейських громадян від загрози кібератак, гібридних атак та дезінформації.
На європейському рівні будуть посилені заходи, спрямовані на обов’язкове забезпечення мінімального рівня IT-безпеки для пристроїв, що під’єднані до мережі Інтернет.
За період головування Тріо заплановано розробити та прийняти Акт щодо оперативного та кіберзахисту фінансових послуг.
* * * * *
Чого чекати Україні від головування Тріо? Насамперед – не варто чекати, а варто ставати надійним партнером.
Це буде період привідкритих вікон, коли не будуть голосно кликати, але й не казатимуть "ні".
Україну будуть готові почути, вислухати і йти назустріч. Звичайно, наша країна не буде названа пріоритетом головування, як і Східне партнерство загалом, але із цим Тріо можуть бути гарні шанси як щодо перегляду Угоди про асоціацію, так і на рішення щодо Східного партнерства.
Санкційна політика щодо РФ матиме передбачуваний характер. Що стосується так званого "Промислового безвізу", то тут також можна очікувати на позитивну динаміку.
Якщо у випадку з Німеччиною Україна має давню історію партнерських стосунків, а її головування уже має розписану програму, то у випадку зі Словенією та Португалією це може бути гарна історія успіху з формуванням кількох спільних ініціатив.
Основними завданнями для Києва є максимальне лобіювання своїх інтересів в ЄС, приєднання до нових ініціатив блоку та постійне підтримання актуальності питань Криму та Донбасу на європейському та міжнародному порядку денному.
Німеччина, Португалія, Словенія мають добре розуміння ситуації в нашій країні й не належать до тих країн, чиї інтереси не збігаються з розширенням ЄС на Схід.
Тож у цьому випадку все буде залежати від України – наскільки ми зможемо включитися в порядок денний головування ЄС.
Це буде період, коли від солодких гасел варто перейти до конкретних дій, і чим більше буде цих конкретних кроків, тим глибше Україна зможе просунутися у своїй євроінтеграції.
Автор: В'ячеслав Голуб,
Український інститут міжнародної політики