"Втрата лідера СОТ – це серйозний удар. Світова система торгівлі наразі підірвана, а для виправлення цього потрібен лідер", – заявив не так давно директор глобальної програми бізнесу та економіки Атлантичної ради Джош Ліпськи. 

Ні для кого не секрет, що Світова організація торгівлі переживає найглибшу кризу з часів свого заснування.

Дохійський раунд переговорів, який розпочався ще в далекому 2001 році, так нічим і не завершився – з основних питань члени СОТ не досягли згоди. Це свідчить про те, що, на жаль, СОТ поступово втратила свою переговорну функцію.

У грудні минулого року СОТ втратила найефективнішу систему вирішення спорів. Апеляційний орган СОТ припинив існувати через те, що у попередніх членів завершилися строки повноважень, а призначення нових членів блокують США.

Нагадаємо, що відсутність Апеляційного органу призводить до того, що фактично будь-яке рішення групи експертів, яка розглядає спір в першій інстанції, дуже легко заблокувати, подавши апеляцію в неіснуючий Апеляційний орган. А це своєю чергою означає, що правила СОТ можна порушувати, не боючись покарання – чим вже успішно скористалися США та Саудівська Аравія.

14 травня 2020 року відбулася ще одна подія, яка, на думку експертів, тільки поглибила кризу СОТ.

Генеральний директор СОТ Роберто Азеведо, який обіймав свій пост з 2013 року, повідомив, що хоче залишити його 31 серпня 2020 року до закінчення терміну своїх повноважень.

Одна з версій полягає у тому, що влітку 2021 року має відбутися наступна міністерська конференція членів СОТ, що є фактично найвищим органом у організації (topmost decision-making body of the WTO).

Якби Роберто Азеведо залишився на посаді, то наступна міністерська конференція звелася би не до перемовин щодо реального покращення умов міжнародної торгівлі, а до виборів нового генерального директора. Це б означало, що члени СОТ не просунуться у напрямку вирішення чинної кризи в організації.

У разі ж обрання нового гендиректора вже зараз у нього буде фактично рік для ефективної підготовки до міністерської конференції.

Спробуємо розібратися, хто має шанси очолити СОТ та які наслідки це матиме.

Вісімка кандидатів

Процес призначення зазвичай розпочинається за дев'ять місяців до закінчення строку повноважень чинного генерального директора, а завершується зустріччю Генеральної ради не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку повноважень чинного гендиректора.

Процесом керує голова Генеральної ради за підтримки двох фасилітаторів: голови Органу з врегулювання суперечок та голови Органу з огляду торговельної політики.

Протягом місяця після початку процесу члени СОТ можуть подавати голові Генеральної ради своїх кандидатів на посаду з числа своїх громадян. Протягом наступних трьох місяців кандидати презентують себе та залучаються до обговорень питань, що постають перед організацією. Зустріч кандидатів з членами СОТ на офіційних зборах Генеральної ради проводиться якнайшвидше після формування списку.

Протягом останніх двох місяців процесу Генеральна рада шляхом консультацій з членами звужує список кандидатів таким чином: у ході консультацій визначається, які кандидати мають більшу підтримку членів СОТ, звіти з результатами таких консультацій повідомляються членам, а від кандидатів з найменшою підтримкою очікують зняття своїх кандидатур.

Наприкінці цього етапу голова за підтримки фасилітаторів повинен подати ім’я одного кандидата, щодо якого досягнення консенсусу є найімовірнішим. Тоді відбувається офіційний процес обрання шляхом консенсусу.

Якщо із застосуванням зазначеної процедури обрати генерального директора шляхом консенсусу у встановлені строки не вдається, можливе звернення до процедури голосування як до крайнього засобу.

В нинішній ситуації графік обрання виглядає так:

7 червня – 7 липня – процес прийняття кандидатур від держав-членів. За його результатами сформовано список з восьми кандидатів: Хесус Сеаде Курі (Мексика), Нгозі Оконджо-Івела (Нігерія), Абдель-Хамід Мамд (Єгипет), Тудор Ульяновський (Молдова), Йо Мюн Хе (Південна Корея), Аміна К. Мохамед (Кенія), Мухаммед Мазед Аль-Тувайдрі (Саудівська Аравія) та Ліам Фокс (Велика Британія).

15-17 липня – відбулися зустрічі кандидатів із членами СОТ.

31 липня – мало відбутися обрання тимчасового генерального директора (на кілька місяців до завершення виборів постійного). Ним мав бути обраний один із заступників генерального директора, які є представниками Китаю, Німеччини, Нігерії та США.

Разом з тим через тиск з боку США, які наполягають на обранні американця, консенсусу не було досягнуто.

Тож посада тимчасового генерального директора залишатиметься вакантною.

7 вересня комітет, очолюваний головою Генради Девідом Волкером (англ. David Walker), Нова Зеландія, разом з головою ОВС Дасіо Кастільо (англ. Dacio Castillo), Гондурас, та головою Органу з огляду торговельної політики Харальдом Аспелундом (англ. Harald Aspelund), Ісландія, почне проводити консультації з членами, аби зрозуміти, який кандидат має найбільшу підтримку.

Наразі заплановано три раунди консультацій.

Перший раунд триватиме з 7 по 16 вересня, за його результатами список кандидатів має скоротитись з восьми до п'яти. За результатами другого раунду кандидатів має лишитись двоє. Дати двох наступних раундів ще не відомі.

Дати озвучення імені одного кандидата та прийняття остаточного рішення поки також не оголошувались. Разом з цим, на думку експертів, обрання нового генерального директора може затягнутися до завершення президентських виборів у США, які зараз є основним опонентом СОТ.

Що це значить для України?

Незважаючи на всю критику, яка наразі спрямована проти СОТ, роль організації є надзвичайно важливою.

Прямим підтвердженням цьому є той факт, що президент США Дональд Трамп, який неодноразово лякав світову спільноту виходом з СОТ, так цього і не зробив.

Річ у тім, що СОТ – це домовленість її членів про прозорість і передбачуваність міжнародної торгівлі.

Завдяки цій домовленості всі члени СОТ знають, які застосовуються мита, які нетарифні бар’єри діють, як можуть застосовуватися/переглядатися ті чи інші обмежувальні заходи.

Тож якщо СОТ перестане існувати, фактично передбачувані умови торгівлі залишаться тільки у відносинах з країнами, з якими є певні двосторонні домовленості, наприклад угоди про вільну торгівлю або про митні союзи.

А з іншими країнами світу буде повна непередбачуваність.

Наприклад, певна українська компанія вирішить постачати щось у США чи Японію, розраховуючи на одне імпортне мито, а коли дійде діло до розмитнення цього товару вже по місцю призначення, з’ясується, що мито стало в п'ять разів більше або й взагалі імпорт даної продукції заборонений…

Члени СОТ дуже сподіваються, що обрання нового генерального директора зрушить з мертвої точки перемовини членів у напрямку подолання кризи в СОТ.

Наскільки це ефективно відбуватиметься, безперечно, залежатиме від того, хто обійме посаду.

Тож і Україні обов’язково потрібно дуже відповідально підійти до свого вибору, адже від цього залежить, наскільки ефективно пройдуть переговори щодо "нової" СОТ і чи вдасться нам провести роботу над помилками, які були допущені в ході перемовин про вступ України до СОТ.

Автор: Анжела Махінова,

партнер практики міжнародної торгівлі Sayenko Kharenko

Автор дякує за допомогу у підготовці даного матеріалу стажерці Sayenko Kharenko Олександрі Сандул