30 серпня у Чорногорії пройдуть парламентські вибори. Вибори, які вже зараз можна назвати найбільш невизначеними за всю історію цієї балканської країни.

Їхні результати можуть стати найбільш невдалими для правлячої партії Міло Джукановича – вже 30 років незмінного лідера республіки. Але якими б не були результати голосування 30 серпня, зрозуміло: ера харизматичного майже одноосібного правління в Чорногорії добігає кінця.

Однак в цьому випадку цей, в принципі, позитивний розвиток подій сприймається із тривогою та занепокоєнням. Адже на зміну "старим обличчям" до влади можуть прийти сили, близькі до Кремля.

Незмінний лідер

Міло Джуканович керує Чорногорією з початку 1990-х – весь час перебуваючи на офіційних посадах або в ролі політичного лідера республіки, нехай і "без портфеля". Достатньо згадати, що він був президентом Чорногорії і за часів її перебування у складі однієї держави із Сербією, і з 2018 року – в часи незалежності. 

При владі й політична сила Джукановича – Демократична партія соціалістів (ДПС). На виборах 2016 року вона тримала 41,41% голосів, вдвічі випередивши опозиційний проросійський "Демократичний фронт" (20,32%). Перемозі не завадила навіть спроба державного перевороту за участі агентів російських спецслужб.

На нових виборах ДПС знов є лідером перегонів. Але вже не таким переконливим, як раніше.

Напередодні виборів було проведене фактично єдине "відкрите" опитування громадської думки. За даними дослідження Центра демократії та прав людини (CEDEM), результати нинішніх виборів можуть стати найбільш неприємними для Джукановича за всю історію.

Демократична партія соціалістів разом з Ліберальною партією в коаліції "Рішуче для Чорногорії! ДПС-Міло Джуканович" може отримати 35,3% голосів виборців, що є одним із найнижчих показників за весь період існування ДПС.

Провідна опозиційна сила – "За майбутнє Чорногорії" – має, за даними опитування, 24,7% підтримки. В цей блок об’єдналися, зокрема "Демократичний фронт", "Справжня Чорногорія" (Prava Crna Gora), "Єдина Чорногорія", які є головними провідниками не лише просербської, але і проросійської політики, послідовними противниками НАТО та непримиренними захисниками Сербської православної церкви (СПЦ). Втім, лідером списку є Здравко Кривокапич – не політик, а університетський професор.

Інші, більш помірковані опозиційні об’єднання – "Мир є наша нація" (Демократи, Demos…) та "Чорне та біле" (Громадянський рух URA) – мають 16,5% та 6,6% підтримки відповідно.

Провладний блок "Ми вирішуємо ПОСЛІДОВНО - Іван Брайович" може набрати 5,3%, поміркована прочорногорська опозиційна "Сильна Чорногорія" – 4,25%.

У ДПС дослідження CEDEM різко розкритикували, стверджуючи, що це "брудна пропаганда" і що внутрішні партійні дослідження показують, що рейтинг партії влади значно вищий. Але соціологи спростували звинувачення.

Війна за церкву

Нинішні вибори можуть стати найбільш невдалими для правлячої вже 30 років політичної сили, через кілька причин:

- Економічна стагнація, що посилилася в цьому році через катастрофічний стан провідної для Чорногорії туристичної галузі у зв'язку з пандемією.

- Уповільнення шляху Чорногорії до Європейського Союзу, що не зовсім залежить від чорногорської влади, чи взагалі мало залежить, але винними чорногорці все одно вважають своїх, а не європейських політиків.

- Гучні та численні корупційні скандали навколо представників влади та функціонерів ДПС.

- Втома громадян від влади, яка не змінювалася три десятиліття, з часів соціалістичної Югославії.

Втрата підтримки правлячою партією була би трохи менш відчутною, якби Джуканович та його команда об’єднали навколо себе представників національних меншин – в першу чергу відносно чисельну албанську громаду, як це було під час здобуття незалежності Чорногорією, під час голосування на референдумі.

Але на цих виборах частина албанської меншини різко пішла в опозицію до ДПС.

Лідери партії Forza – яка зараз входить в правлячу коаліцію та в передвиборчий блок "Албанський список Генці Німанбегу - Нік Делошай" – не просто не підтримали Джукановича та його команду, вони продукували компромат на ДПС, звинуваючи функціонерів партії в купівлі голосів виборців в Ульцині.

А лідер коаліції "Чорне та біле" та Громадянського руху URA, албанець за національністю Дрітан Абазович, взагалі не виключив входження до коаліції із "Демократичним фронтом" та "Демократами".

Не можна не згадати і про несприятливий для ДПС медійний фон.

Провідна незалежна медіагрупа Чорногорії, Vijesti, до якої належать найпопулярніший телеканал, найтиражніша газета та найпопулярніший портал і сторінка в соцмережах, усі останні роки має достатньо критичну щодо Джукановича та його політичної сили позицію.

Натомість "своїх", лояльних та водночас популярних і впливових ЗМІ у ДПС немає.

Однак ключовою причиною втрати впевнено лідируючого положення правлячою партією стало ухвалення більшістю в парламенті закону про свободу віросповідання.

Нагадаємо, проголосований наприкінці минулого року закон запроваджує принцип рівноправності для всіх релігійних громад, в тому числі і для Сербської православної церкви, що означає обов’язкову реєстрацію СПЦ та створює умови для повернення до державної власності храмів та монастирів, які належали державі до приєднання Чорногорії до Сербії в 1918 році і щодо яких церква не має правовстановлюючих документів.

Метою влади було позбавлення Сербської православної церкви впливу на суспільно-політичну ситуацію в країні, створення умов для розвитку власної, Чорногорської церкви.

Але ухваленням закону правляча партія та Джуканович не тільки не здобули нових прихильників, але об’єднали проти себе просербських та опозиційно налаштованих громадян та ще й відштовхнули частину своїх власних виборців. які одночасно є вірянами СПЦ.

Протести проти закону про віросповідання – з перервою на період жорсткого карантину – тривають вже кілька місяців.

У країні, населення якої трохи більше 600 тисяч, на ці мітинги виходять тисячі протестувальників. Головні лозунги – "Не дамо святинь" та "Чорногорія та Сербія – одна родина".

Балканський варіант "русского мира": що стоїть за церковними протестами у Чорногорії

Лідери "Демократичного фронту", "Справжньої Чорногорії" та коаліції "За майбутнє Чорногорії", які виступили головними захисниками церкви та сербського народу, отримали постійний яскравий інформаційний привід та постійну вдячну аудиторію на масових акціях протягом передвиборчого періоду.

На додачу і сама Сербська церква розпочала жорстку агітацію проти правлячої партії та Джукановича.

Останніми днями митрополит Чорногорський та Приморський СПЦ Амфілохій взагалі виступив у ролі віп-агітатора та закликав голосувати проти нинішньої влади, за опозицію. Він заявив, що вперше в житті піде на виборчу дільницю, і звернувся до "усіх чорногорців, усіх жителів Чорногорії" із закликом прийти на вибори і "проголосувати за захист святинь", "заради майбутнього всіх чорногорців".

В очікуванні заворушень

Якщо скласти "відсотки" рейтингу провладних та опозиційних партій, можна побачити – у Джукановича та його команди серйозні проблеми.

Нагадаємо, що Скупщина (парламент) Чорногорії складається з 81 депутата, що обираються за пропорційною системою із закритими списками в єдиному багатомандатному окрузі. Мандати розподіляються з урахуванням 3-відсоткового виборчого бар'єра. Партії національних меншин отримують місця за іншим принципом.

Якщо вірити опитуванню CEDEM, є дуже велика ймовірність того, що створення коаліції навколо ДПС у майбутньому парламенту буде достатньо складним процесом із негарантованим позитивним результатом. Але проблематичним може стати вже день виборів.

Ні, "другої Білорусі" очікувати не варто – країна-член НАТО та кандидат №1 до ЄС відвертих та масових підтасовок результатів голосування влаштовувати не стане. Також не схоже, що росіяни захочуть повторити спробу держперевороту – після вступу Чорногорії до НАТО це вже не так легко.

А ось вуличного протистояння виключати не можна.

Про можливість саме такого сценарію вже заявив 26 серпня очільник чорногорської поліції.

"За нашими даними", окремі особи "через соціальні мережі та іншими каналами" закликають до того, "щоб під час голосування та після закриття виборчих дільниць громадяни виходили на вулиці, ініціювали заворушення та порушували громадський порядок", повідомив директор Управління поліції Чорногорії Веселін Вельович.

За його словами, поліція у відповідь діятиме рішуче та відповідально. "Ті, хто буде демонструвати деструктивну та екстремальну поведінку, кидати виклик громадському порядку та порушувати законодавчі норми, будуть попереджені та нестимуть відповідальність", – заявив він.

Як це виглядатиме на практиці, побачимо вже 30 серпня. Але навіть якщо все пройде тихо-мирно, і навіть якщо потім Джукановичу вдасться сформувати правлячу більшість, вже зрозуміло, що епоха незмінного лідера зі схильністю до авторитарності закінчується ще в одній постсоціалістичній країні.

Втім, саме у випадку із Чорногорією констатація цього, в принципі, позитивного факту викликає стурбованість та занепокоєння, бо фактично "диктатора" відсувають від влади не стільки нові прогресивні політики чи громадянське демократичне суспільство, як прихильники Путіна та привиду Великої Сербії.

Автор: Наталя Іщенко,

журналіст, редактор порталу "Балканський оглядач"