Вже протягом вересня уряд має визначитися зі своєю переговорною позицією щодо перегляду умов режиму вільної торгівлі з Євросоюзом.

Проте перші новини про можливі побажання частини українського бізнесу для діалогу із Брюсселем відверто не тішать.

Існує ризик, що замість лібералізації Україна пропонуватиме Євросоюзу протилежне – вимагатиме права вводити обмеження та відтерміновувати реформи. У тому числі екологічні.

В такому разі переговори з ЄС про подальше відкриття ринків та про масштабне оновлення Угоди про асоціацію можуть взагалі втратити сенс.

Металургія передусім

Приводом для занепокоєння став офіційний лист Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості (далі – Мінпром), надісланий до віцепрем’єрки з питань євроінтеграції Ольги Стефанішиної.

Про наявність такого листа вперше заявила експертна організація StateWatch.

Документ містить список пріоритетних питань, які український бізнес пропонує відстоювати під час діалогу з ЄС.

Варто зазначити, що в самому Мінпромі, хоча й визнають наявність такого листа, стверджують, що викладені у ньому ініціативи "носять попередній характер", а тому не були призначені для громадського обговорення.

ЄвроПравді вдалося отримати копію цього листа, що датований 31 серпня. Його достовірність у коментарі нашому виданню підтвердила віцепрем’єрка Ольга Стефанішина. Щоправда, в самому листі зазначено, що перелік питань, які турбують український бізнес, може бути доповнений після завершення консультацій із бізнес-асоціаціями.

Отже, що пропонує міністерство?

Більшість ініціатив стосується сектора металургії. Серед них: скасування мита у розмірі 60,5 євро за тонну на постачання до ЄС гарячекатаних рулонів, а також підвищення для України тарифної квоти "для деяких сортаментних груп металопродукції".

Варто зазначити, що ці ініціативи не мають формального стосунку до режиму вільної торгівлі із ЄС. Йдеться про тимчасові заходи, запроваджені ЄС в рамках використання інструментів захисту свого ринку. Україна дійсно має про них говорити з Брюсселем, але у іншому форматі, адже перегляд УА не здатний їх змінити. 

Зокрема, рішення про введення цих мит було прийнято Єврокомісією у лютому минулого року в рамках відповіді на торгову війну США та Китаю. 

Воно дійсно створює проблеми для українських виробників – згідно з листом, квартальні безмитні квоти вичерпуються протягом кількох тижнів. Аналогічно – з питанням мит на імпорт гарячекатаних рулонів. 

"Ці ініціативи бізнес і раніше надсилав нам. Проте ми пояснювали, що це не стосується перегляду Угоди. Тоді вони вирішили "зайти" з іншого входу – через Мінпром",- пояснює Ольга Стефанішина.

Всупереч Угоді

Втім, ініціативи, які не стосуються Угоди про асоціацію – найменша проблема, з якою може зіткнутися українська переговорна група.

Набагато гірше, коли вносяться ініціативи, які прямо суперечать Угоді. І таких не бракує у листі Мінпромрозвитку.

Зокрема, українські виробники лобіюють перегляд строків імплементації в українське законодавство норм європейського права. Зокрема, щодо захисту довкілля. У Мінпромі зазначають, що ці зобов’язання України "передбачають реалізацію масштабних інвестиційних проєктів екологічної модернізації", і наголошують, що вважають це проблемою.

"Європейська правда" вже публікувала аналіз цієї ініціативи у колонці еколога Наталії Андрусевич. Вона доводить: відмова України від виконання своїх екологічних зобов’язань може трактуватися ЄС як створення преференцій українським виробникам. 

А це своєю чергою дає підстави вводити захисні заходи проти українського експорту. 

Тож, бажання заощадити на екологічній модернізації не лише несе шкоду здоров’ю мешканців України, але й здатне привести до набагато більших збитків для нашої промисловості.

Показово, що разом із проханням відкласти законодавчі вимоги про модернізацію лист містить ще одну "антиекологічну" ініціативу. Мінпром просить уряд не допустити впровадження для українського експорту "вуглецевого мита" – штрафних санкцій за перевищення норми викидів у атмосферу парникових газів.

Впровадження цих штрафів Євросоюзом у майбутньому – одна зі складових так званого Європейського зеленого курсу (European Green Deal), який стосуватиметься імпорту до ЄС з усього світу і спонукатиме інші держави брати на себе додаткові екологічні зобов’язання.

Проти цього також виступають металурги.

Та й це не всі ініціативи, здатні викликати проблеми.

Завалити переговори

Окремо Мінпром пропонує уряду підняти на переговорах з ЄС ті питання, які є традиційними подразниками у наших двосторонніх відносинах. На думку міністерства, Київ має вимагати, щоби Брюссель відмовився від претензій до нас через ті випадки, коли ми порушували нинішню редакцію Угоди.

Зокрема, вони просять також вписати в Угоду "пряму норму щодо можливості обмежувати торгівлю (наприклад, для кругляка, металобрухту)", а також дозволити нашій державі запроваджувати "обмеження міжнародних закупівель без проведення тендеру". 

Проблема не лише у тому, що ці теми – одні з найгостріших у торгових відносинах із ЄС.

Якщо уряд поставить їх на переговорах, 

це майже гарантовано "завалить" увесь переговорний процес про оновлення Угоди.

Адже ключовою ідеєю ЗВТ є поступова лібералізація торгівлі між Україною та ЄС – а ми пропонуємо піти зворотним шляхом.

Звичайно, ініціативи Мінпрому складаються не лише з подібного "трешу". Вони містять і пункти, які не суперечать Угоді про асоціацію.

Щоправда, таких небагато.

Це лібералізація транспортних перевезень, яка має усунути дискримінацію українських перевізників; ширше запровадження спільного митного контролю у пунктах пропуску, що має сприяти пришвидшенню товарообігу.

Ще одна ініціатива – включення в Угоду питання торгівлі вживаними автомобілями – формально також не суперечить угоді, проте незрозуміло, навіщо українському бізнесу право на експорт вживаних автомобілів до ЄС. Можна хіба припустити, що таким чином Мінпром хоче запровадити додаткові обмеження на імпорт вживаних авто до України.

Зараз важливо зрозуміти, якою буде офіційна реакція уряду на таку ініціативу. До того ж немає гарантії, що Мінпром буде єдиним, хто просуватиме подібні сумнівні ідеї. 

Чи зважиться Кабмін на те, щоби сказати тверде ні у відповідь на такі ідеї? 

Чи зможе уряд виставити потужні "фільтри" для ініціатив, здатних дискредитувати українську заявку та дати ЄС підстави говорити, що Київ не готовий до масштабного перегляду Угоди?

Так чи інакше, зараз уряд завершує збір пропозицій для переговорів із ЄС. 

Поки що в уряді, хоч і не коментують конкретні пропозиції, на кшталт "мінпромівської", але запевняють, що готують масштабну пропозицію з оновлення Угоди.

"У розмовах із європейськими колегами ми постійно чуємо: давайте будемо не дуже амбітними, давайте обмежимося лише технічними питаннями. Проте ми збираємося запропонувати ЄС амбітний план подальшої лібералізації нашої торгівлі", – заявила у відповідь на запит ЄП Ольга Стефанішина.

А вже до жовтня – тобто до саміту Україна-ЄС – переговорна позиція України має бути остаточно сформована.

Автор: Юрій Панченко, 

редактор "Європейської правди"