За місяць після публікації нашої статті сталося те, що вона прогнозувала: під час візиту Володимира Зеленського Британія та Україна домовилися про спільне виробництво ракетних катерів. 

Оскільки деталі цієї домовленості ми вже описали, зараз повертаємо цю публікацію до вашої уваги.

 * * * * * 

Останнім часом Україні бракує позитивних новин у сфері зовнішньої політики. "Потепління" з Угорщиною знову відклали, події на білоруському напрямку відверто непокоять, коронавірусні обмеження лишають закритими кордони з ЄС...

Втім, менше ніж за місяць ця смуга може перерватися.

Ба більше, йдеться про непересічну подію також для української оборони. Як з’ясувала "Європейська правда", зараз ведеться підготовка до візиту президента Зеленського до Великої Британії, звідки він – якщо вдасться досягнути фінальної домовленості – привезе до України програму оновлення флоту ВМС.

Британці готові оснастити українські Збройні сили сучасними ракетними катерами, які вже сумісні зі стандартами НАТО і будуть здатні закрити цю потребу у Чорному та Азовському морях. Причому більшість із цих кораблів будуть вироблені в Україні, що додатково їх здешевить і підтримає наших суднобудівників. Навіть більше, Лондон надасть Україні "довгу" позику, що дозволить також оснащувати та модернізувати дві бази ВМС.

Словом, для українських військових моряків ця подія може стати поворотною.

ЄвроПравда з’ясувала, що може передбачати домовленість у разі її схвалення, навіщо ця допомога самій Великій Британії та до чого тут "москіти". Про це – далі у статті.

Угода для Зеленського

Перший публічний сигнал про підготовку історичної домовленості з Британією пролунав під час інтерв’ю нового посла України у цій державі Вадима Пристайка для "Європейської правди". Він висловив сподівання, що ближчим часом Київ отримає від Лондона "реальну військову допомогу, сприяння в розвитку Збройних сил", причому буде йтися "не тільки про придбання зброї, а й про виробництво в Україні, локалізацію".

Дипломат не уточнив деталі – мовляв, кінцева домовленість ще не досягнута. Втім, коли "Європейська правда" почала з’ясовувати, про що може йтися, то виявилося, що переговори нині на завершальній стадії. Лишається ключовий етап, який має відбутися за участі президента.

Це було однією з причин нещодавнього приїзду до України міністра оборони Великої Британії Бена Воллеса, кажуть співрозмовники видання. Час візиту здатний здивувати – середина серпня, розпал звичного сезону відпусток дипломатів та урядовців. Але поспіх мав причини.

Річ у тім, що за місяць – у першій декаді жовтня – запланований візит Володимира Зеленського до Лондона. Головна мета візиту – парафувати або підписати новий великий українсько-британський договір, що замінить Угоду про асоціацію у торгівлі з Британією після Brexit.

Але одночасно – якщо сторони встигнуть до візиту – буде підписаний також "морський" договір про наміри.

Варто зауважити, що суто формально Зеленський не ставитиме підпис під жодною з цих угод. Це – урядові документи. Але, по-перше, традиції міжнародних відносин спонукають "підганяти" великі, тим більше історичні домовленості під візити перших осіб. Не лише в Україні. А по-друге – і це є ще вагомішим – саме президент як верховний головнокомандувач має сказати останнє слово про контракт на постачання озброєння. Навіть якщо підпис під документом ставитиме не він.

Джерела "Європейської правди" свідчать, що офіційний Лондон чекає саме цієї "відмашки".

Що у документі?

Офіційно Київ та Лондон не коментують імовірну домовленість, що є нормальною практикою у таких переговорах. Втім, британці – так само, як і український посол Пристайко, – не приховують, що переговори ведуться.

У письмовій відповіді на запит ЄП у посольстві Великої Британії в Україні визнали, що йдеться саме про програму відновлення флоту, а саме "підтримку суднобудівних потужностей" в Україні. "Україна матиме можливість спостерігати та навчатися під час побудови перших кораблів у Британії, паралельно з модернізацією власного судновиробництва", – йдеться у коментарі пресвідділу дипмісії.

"Європейська правда" поспілкувалася із дипломатами та військовими з України та Британії і наразі має доволі точну картину домовленості, яка припускає певні коригування.

Британія, яка досі не надавала Україні доступ до закупівель озброєння, буде готова отримати всі необхідні погодження у власних регуляторних органах і забезпечити українські ВМС необхідною нам кількістю ракетних катерів. Кораблів такого типу в Україні зараз взагалі немає, хоча вони є ключовою ланкою, що здатна забезпечити опір імовірному нападу агресора з моря.

У Міноборони порахували потреби і кажуть про необхідність мати вісім катерів такого типу, свідчать джерела "Європейської правди" (ми спрямували також офіційний запит до міністерства і готові додати їхні уточнення).

Ключова деталь – йдеться не про звичайну закупівлю, а про локалізоване виробництво кораблів в Україні за технологією та проєктом, який надасть британський виробник. Два перші корпуси будуть виготовлені на британській верфі за участі фахівців українського підприємства-виробника (його має визначити уряд). Надалі все виробництво – від збирання корпусів до оснащення кораблів озброєнням – буде відбуватися в Україні, на верфі, яку уряд обере та погодить із британською стороною.

Незалежно від того, де вироблятимуть кораблі, це виробництво є доволі коштовним, тому перед українським урядом постане проблема стабільного фінансування проєкту. Її також допоможуть вирішити британці: уряд Сполученого Королівства надасть позику на 10 років на суму до 1,25 млрд британських фунтів ($1,6 млрд за поточним курсом).

Ця сума є максимумом кредитування, що його пропонує Лондон; є різні думки про те, чи має Україна використати всі доступні кошти. Рішення з цього питання лишається за Києвом. Від британських співрозмовників ЄП чула припущення, що Київ не позичатиме всю суму; українські військові розходилися в оцінках. Річ у тім, що британський кредит можна пустити не тільки на кораблі.

Окупувавши Крим, Росія забрала не лише кораблі, а й основну базу ВМС.

Потужностей, наявних в Одесі, недостатньо, щоби розмістити всі кораблі, які має побудувати Україна для забезпечення мінімального захисту. Через це Україна зараз розбудовує базу в Очакові на Чорному морі та у Бердянську, на Азовському. Втім, є сенс від початку розбудовувати бази таким чином, щоби вони відповідали стандартам НАТО, були здатні приймати кораблі союзників, готові до обміну даними із союзниками тощо (про це – трохи далі).

Словом, британська позика дає можливість покрити і ці витрати. Її частково планується пустити на модернізацію однієї чорноморської та однієї азовської баз а саме - розташованик поблизу Очакова та Бердянська відповідно, розповіли кілька співрозмовників ЄП, знайомих із ходом переговорів.

Капітан першого рангу Андрій Риженко, у минулому – заступник начальника штабу ВМС України з євроінтеграції, а до весни 2020 року – радник міністра оборони, у коментарі ЄП підтвердив цю інформацію. "Британія дає кредит на 10 років, і це не лише на кораблі, а також на інфраструктуру, порти", – стверджує він.

Імпорт без залежності

Катери, про які ведуть переговори, існують у декількох конфігураціях – за розміром, тоннажем, озброєнням тощо. Британці чекають від України деталізації цих параметрів.

"Ми рахували, що британський катер із потрібним нам оснащенням, вже зі зброєю та базовим боєкомплектом – тобто вісім ракет – може коштувати $60-80 млн за одиницю. Це буде катер довжиною у 50 метрів, швидкість 30-50 вузлів, тоннаж до 400 тонн", – розповів Андрій Риженко.

За умовами кредитування, не менше 20% цих коштів мають іти британським постачальникам, розповів ЄП дипломат, знайомий з переговорами.

Цей відсоток – доволі низький, адже Україна не має ракет морського запуску і буде змушена їх закуповувати. Точніше, у планах Укроборонпрому є адаптація крилатих протикорабельних ракет "Нептун" до морського запуску (зараз вони доступні лише у конфігурації для наземного старту). Втім, поки не зрозуміло, коли буде готова морська платформа "Нептуна". "А ракетні катери нам потрібні зараз", – наголошує Риженко.

Виникає питання: чи не стане Україна залежною від постачання імпортних (британських або, приміром, шведських, бо такий варіант також розглядається) крилатих ракет, якщо оснастить ними усі новозбудовані катери?

Джерела ЄП з українського та з британського боку переконують, що ні. Британські інженери вже надали Україні відповідь про те, що катери буде нескладно перевести на українське озброєння. "Ми говорили з британцями про те, щоби була конфігурація, яка дозволить замінити ракети на український "Нептун" після того, як його розробка та випробування завершиться", – підтвердила ЄвроПравді цю інформацію Аліна Фролова, ексзаступниця міністра оборони, яка брала участь у переговорах з британцями до березня 2020 року (нині – заступниця голови правління Центру оборонних стратегій).

Нащо це Британії?

Таке запитання є доволі природним – адже фінансово, у військовому сенсі, з мотивів підтримки національного виробництва тощо – цей контракт є однозначно вигідним для України.

Так, британський виробник, очевидно, отримає ліцензійні виплати; два з восьми корпусів кораблів будуть зібрані на британському заводі; частина озброєння та/або комунікаційного обладнання також може бути закуплена у британців. Тобто бізнес-складова тут присутня.

Однак складно сперечатися, що попри це, очікувані умови контракту є дуже привабливими для Києва. Для порівняння, МВС нещодавно уклало подібну угоду про постачання патрульних катерів для прикордонної служби, за нею в Україні побудують 25% кораблів із пакета замовлення. А тут йдеться про 75% кораблів локалізованого виробництва!

Співрозмовники ЄП сходяться на думці, що причиною став... Brexit. Точніше, процеси, які він викликав.

"Зараз Британія активно шукає своє місце у світі поза межами ЄС. Їй необхідно зацементувати свій вплив, свою вагу як міжнародного гравця. У тому числі на безпековому полі. Україна є державою, з якою британські інтереси повністю збігаються, адже Лондон зацікавлений у стримуванні Росії. Словом, тут зірки зійшлися", – розповів один із дипломатів.

Інший співрозмовник ЄП нагадав, що Україна вже досягла домовленостей про постачання інших типів військових катерів із США; прикордонники отримають техніку з Франції. Тож ракетні катери лишилися чи не єдиним вектором, де залишався простір для постачань від британців – і ті вирішили надати пропозицію, від якої складно відмовитися.

Спогади Аліни Фролової про те, як проходили переговори з Лондоном, підтверджують цю версію. "Рішення британців було доволі швидким. Ми почали ці розмови наприкінці минулого року, і вже на початку 2020 року нам повідомили про принципову готовність", – розповіла вона. Після того Україна та Британія перейшли до переговорів щодо деталей. Попри карантин, відбулися візити британців до потенційних виробників в Україні; військові оцінювали потреби тощо.

До слова, про виробника.

З усіх суднобудівних заводів є один, на який Лондон не дасть згоди.

Це – верф у Миколаєві, що входить до "Смарт-холдингу" Вадима Новинського. "Ми не хочемо мати справу із заводом, що підконтрольний російським власникам", – заявив ЄП на умовах анонімності британський дипломат, що долучений до переговорів.

Допомога Британії українським ВМС не обмежиться побудовою восьми ракетних катерів.

Так, у посольстві королівства, коментуючи запит ЄП щодо деталі контракту, наголосили, що зараз всіляко сприятимуть розбудові українських ВМС. "Британія очолить програму "Ініціатива з морської підготовки" для Військово-морських сил, яка розпочнеться у вересні. Це будуть багатонаціональні зусилля з розширення можливостей українських моряків", – йдеться у коментарі.

Москіти як порятунок

Після російської агресії та анексії Криму перед Україною постали непрості виклики. Поруч із нами – держава-агресор, яка швидкими темпами мілітаризує окупований Крим. Росія до цього поступово розвивала свій флот; вона має можливості перекинути до Чорного моря також кораблі з інших регіонів. Натомість Україна втратила більшість кораблів у окупованому Криму та не має ані фінансових можливостей, ані часу для того, щоби побудувати морські потужності, що будуть співставні з російськими.

Однак завдання оборони та відбиття імовірного російського нападу з моря це не знімає.

Причому розраховувати на те, що нас захистять "натівські кораблі", немає можливості. Кораблі нечорноморських держав взагалі не мають права перебувати у Чорному морі понад 21 день поспіль. Відразу після анексії тут постійно, методом ротації, намагалися перебувати кілька кораблів союзників, оскільки в НАТО вважали високим ризик нового наступу та десантної операції флоту РФ. Втім, починаючи з 2016 року іноземна присутність почала різко спадати і зменшувалася до 2018 року, свідчить аналіз Центру оборонних стратегій, з яким ознайомилася ЄП (документ планують оприлюднити протягом місяця, повідомили в організації).

Після подій у листопаді 2018 року, коли Росія захопила три українських кораблі, іноземна присутність знову зросла. Втім, та історія довела, що покладатися на іноземний флот не можна.

У пошуках можливих моделей розвитку ЗСУ Київ разом із союзниками з НАТО затвердив концепцію "москітного флоту".

Стримати багаторазово більший флот РФ можливо за допомогою "москітів" - малих та швидких кораблів.

Саме цей підхід затверджений у стратегії ВМС ЗСУ.

"Має бути три типи катерів. Перший - це ті, які забезпечують патрулювання, захист та конвоювання суден. Мінімально 6-8 таких катерів мають забезпечити захист портів, Зміїного та району Джарилгача. Другий тип – швидкі амфібійно-ударні катери, здатні реагувати на можливість висадки ДРГ, діяти на піщаних косах та доставити 15-20 піхотинців у необхідний район. Їх потрібно 16 штук. Третій тип – це ракетні катери, здатні запобігти можливій висадці десанту. Їх потрібно близько 8 одиниць, на кожному до 8 ракет", - розповідає Риженко.

Отримати два перших типи "москітів" Україні допомагають США. Це катери класу Island та Mark VI. Домовленість з британцями про ракетні катери повністю закриває "москітні" потреби флоту.

Причому експерти, з якими спілкувалася ЄП, наголошують на важливості саме того типу кораблів, який має забезпечити британський контракт.

"За практикою країн, чиї загрози і типи флотів ближчі до нас, таких як Швеція і Норвегія, - невеликі ракетні катери є одним із оптимальних варіантів задоволення існуючих потреб. Вони дають змогу захистити не лише прибережні 12 миль, а й просунутися (із зоною безпеки. - ЄП) далі у Чорне море", - розповідає Ганна Шелест, директорка безпекових програм "Української призми", яка брала участь у розробці стратегії ВМС.

 "Світ сьогодні вступив у чергову науково-технічну революцію, її напрямок - малі безпілотні системи, спеціалісти мріють про "рої" безпілотників, що з'являються з усіх сторін раптово і б'ють традиційних монстрів. "Москітний" флот, хай поки не безпілотний - це з цього тренду, - каже Андрій Клименко, головний редактор  blackseanews. - Зрештою, наші завдання  на морі – це не глобальна демонстрація, а патрулювання торговельних шляхів, боротьба з мінною загрозою, а також знищення кораблів тих типів, що є у РФ на Чорному морі. При цьому треба це робити швидко, дешево та у великій кількості. Іншого рішення, ніж "москіти" різного призначення, просто не існує ані технічно, ані фінансово".

Словом, аргументів на користь британського контракту – більш ніж вдосталь.

Учасники переговорів кажуть, що домовленості цілком можливо досягти до візиту Зеленського в Лондон, щоби підписати необхідні документи там, не відкладаючи до наступної зустрічі високого рівня.

Адже відновлювати обороноздатність України на морі необхідно якнайшвидше, а зволікання може мати завелику ціну.

Автор: Сергій Сидоренко,
редактор "Європейської правди"