Арбітраж між Україною та Європейським Союзом щодо заборони експорту лісу-кругляка вийшов на фінішну пряму. 

Два дні поспіль, 22 та 23 вересня, у режимі онлайн проходитимуть слухання Арбітражної групи. До неї входять троє юристів: голова групи Крістіан Хеберлі, арбітр від ЄС Джорджо Сакердоті та Віктор Муравйов від України.

Після цього протягом пари тижнів сторони мають подати свої звіти – і вже на початку жовтня можна буде очікувати на фінальне рішення.

Втім, чи означатиме завершення арбітражу кінець суперечки між Україною та ЄС? Адже навіть в уряді визнають, що, швидше за все, арбітраж зафіксує факт порушення Україною Угоди про асоціацію.

А відповідно, дискримінацію доведеться усувати. Проте протягом останніх років питання лісу-кругляка настільки політизувалося, що попередні уряди навіть не наважилися внести в Раду свої пропозиції щодо заміни ембарго на експорт.

Тож за будь-яких обставин рішення арбітражу стане викликом і для нинішньої влади, і для України загалом.

Шлях довжиною у п'ять років

В ЄС часто любили нагадувати, що питання лісу-кругляка стало першим прецедентом використання інструменту арбітражу, прописаного у всіх двосторонніх торговельних угодах Євросоюзу.

Щоправда, після України аналогічний механізм ЄС задіяв у суперечках з іншими країнами, наприклад – із Південною Кореєю.

Тож невипадково, що зверненню до арбітражу передували численні політичні консультації та вмовляння.

Саме ембарго було введено ще у квітні 2015 року. А вже наступного року президент Петро Порошенко публічно пообіцяв президенту Єврокомісії Жану-Клоду Юнкеру найближчим часом скасувати цю заборону.

Проте виконати таку обіцянку виявилось неможливо.

Ініціатива мораторію подавалася одночасно і як захист національного виробника, і як захист українських лісів від нелегальної вирубки. У такий ситуації будь-яка ініціатива щодо скасування мораторію стикалася з потужними інформаційними атаками (на кшталт "безвіз в обмін на безліс").

Кругляк довів до арбітражу: плюси і мінуси позиції України у суперечці з ЄС

Тож розроблений та узгоджений з ЄС варіант компромісу – заміна мораторію на аукціони, в яких вітчизняний покупець матиме певні переваги, – уряд Володимира Гройсмана так і не зважився внести у Раду.

ЄС спробував включити скасування мораторію в умови надання Україні макрофіну, проте згодом стало очевидно, що навіть така "морквинка" не здатна змусити скасувати дискримінаційне рішення.

"Було прийняте рішення, щоб спустити пару, виключити питання мораторію з умов макрофіну, а Україна натомість погоджується на такий арбітраж", – розповідає торговий представник України Тарас Качка.

Сам арбітраж стартував на початку 2019 року. Попередньо передбачалося, що рішення буде прийнято ще нинішньої весни, проте свої корективи внесла пандемія.

Суперечка із програшної позиції

Чому Україні не варто чекати виграшу в арбітражі з ЄС?

Перш за все – через масові порушення, які тягнуться із 2015 року. "Не можна, ухвалюючи закон у Раді, говорити про підтримку національного виробника, а потім їхати в Європу і з poker face розповідати, що ми справді турбуємося про екологію", – так у 2016 році коментувало нам ситуацію джерело в Кабміні.

Дійсно, законопроєкт приймався в першу чергу з метою захисту національного виробника, проте, як стало зрозуміло згодом, позитивний ефект від цього кроку виявився набагато меншим за прогнози.

Проте "експортна" українська позиція полягала в тому, що головною метою заборони є саме екологія (щоправда, і тут ефект від заборони виявився сумнівним).

"На відміну від ЄС, який розглядає це питання як винятково торговельне, ми розглядаємо його більш комплексно. Це питання екології, внаслідок чого до деревини не можуть застосовуватися такі ж норми, як до інших товарів", – коментує Тарас Качка.

Втім, і він визнає, що оцінки переважної більшості юристів – не на нашому боці. "На жаль, політизація цього питання у 2015-16 роках суттєво нам завадила", – визнає Качка.

Саме тому в уряді зараз воліють говорити про арбітраж не з фокуса "програв/виграв", а з позиції, що арбітраж має допомогти Україні знайти шлях для усунення можливого порушення, при цьому врахувавши потреби захисту довкілля. А тому будь-яке рішення має стати перемогою України. 

"Ми маємо прийти до цивілізованого ринку деревини, який не завдає шкоди екології. І рішення арбітражу має допомогти нам у цьому", – вважає Тарас Качка.

Знову "зрада"

Чи можливе ухвалення у Раді законопроєкту, який замінить мораторій?

В уряді стверджують, що цілком, адже Україна вже давно доросла до розуміння необхідності "прозорого ринку деревини".

Проте така впевненість викликає певні сумніви. Особливо якщо згадати, скільки міфів за ці п'ять років з’явилося навколо цього мораторію.

Швидше за все, навіть найкомпромісніше рішення арбітражу буде сприйняте у суспільстві як "питання життя та смерті".

Так само як це було із впровадженням ринку землі навесні цього року. Згадаймо, як проходило впровадження цього прогресивного, але непопулярного рішення. Конфлікти у Раді, неготовність голосувати за ініціативу навіть депутатів більшості…

Голосування за заміну мораторію пройде з не меншими скандалами, проте керованість монобільшості зараз набагато гірша, аніж пів року тому. Як і рейтинги влади, по яких "ліс-кругляк" може додатково вдарити.

Щоправда, арбітраж напевно не змушуватиме Україну прибрати дискримінаційну норму тут і зараз. Для впровадження необхідних змін визначається певний час, щонайменше – пів року.

Це означає, що до місцевих виборів це питання точно не чіпатимуть.

Проте далеко не факт, що ситуація навесні 2021 року буде більш сприятливою для складних рішень, аніж зараз.

І тоді питання кругляка стане додатковим – і дуже потужним – фактором дестабілізації України.

Автор: Юрій Панченко, 

редактор "Європейської правди"