25 жовтня завершився другий етап парламентських виборів у Литві (перший відбувся 11 жовтня), за результатами якого буде остаточно сформований новий склад Сейму.

Як і очікувалось, головне протистояння розгорнулось між нинішньою партією влади "Союз селян і зелених Литви" (Lietuvos valstiečių ir žaliųjų sąjunga, LVŽS) та опозиційною силою "Союз Вітчизни — Литовські християнські демократи" (Tėvynės sąjunga — Lietuvos krikščionys demokratai, TS-LKD).

Говорячи про литовську політику, варто пам’ятати: серед провідних партій країни не знайти проросійських сил.

Проте чинна влада, в першу чергу "Союз селян і зелених Литви", була відома спробами налагодити відносини з РФ, тоді як опозиція схильна до більш жорсткого протистояння Кремлю.

І саме опозиція має шанс сформувати новий уряд.

Голосування drive-in

Пандемія залишила свій слід на виборчих перегонах.

Хоча загальна кількість литовців, що захворіли на COVID-19, поки що не перевищує позначку у 10 тисяч, а рівень смертності є одним із найнижчих у ЄС, занепокоєння литовців викликає падіння економіки (скорочення ВВП на 4% у ІІ кварталі ц.р.) та стрімке зростання рівня безробіття.

Коронавірус вплинув і на сам виборчий процес.

Одним із нововведень стало дострокове голосування, яке тривало декілька днів поспіль до основної дати, як перед першим, так і перед другим туром виборів. Подібне рішення було прийнято з метою уникнення зайвого скупчення людей на виборчих дільницях.

Ще одне нововведення – створення спеціальної drive-in дільниці, де кожен бажаючий міг віддати свій голос, не виходячи з власної автівки.

Також влада мала створити належні умови для тих, хто хотів скористатися своїм правом волевиявлення, але під час виборів перебував на самоізоляції чи хворів на коронавірус.

Таким чином у першому турі виборів взяли участь 47,5% виборців, що на 3% менше, ніж минулого разу (у другому турі явка є традиційно нижчою).

Отже, це говорить про те, що коронакриза як така, пов’язані з нею обмеження та наявні вади існуючою національної системи охорони здоров’я вплинули менш суттєво на електоральну поведінку середньостатистичного громадянина Литви, ніж очікувалося.

Колишні, нинішні та молоді

За попередніми підсумками парламентських виборів у Литві, перше місце і 50 мандатів із 141 отримають правоцентристи із "Союзу Вітчизни".

Ця партія, яка останні чотири роки перебувала в опозиції, завжди мала високу підтримку у країні, але одночасно – й високий рівень недовіри. Через останнє, наприклад, переможець минулорічних президентських виборів Гітанас Науседа відмовився балотуватися від цієї партії та пішов самовисуванцем. 

Для залучення нових виборців партія зробила ставку на питання реформи освіти та системи охорони здоров’я, а також трансформації ринкової економіки з акцентом на розвитку "зелених технологій".

Обираючи за очільника молодого лідера Габриелюса Ландсбергіса (онука першого "пострадянського" глави держави Вітаутаса Лансбергіса), "Союз Вітчизни"  поставив на меті "ребрендинг" своєї політичної сили, націлений на залучення молодіжного електорату та зменшення тиску стосовно гострих соціальних питань, які традиційно присутні на порядку денному правих партій (дозвіл на аборти, ставлення до ЛГБТ-спільноти тощо).

На другому місці – Союз селян і зелених Литви, що перебував при владі з 2016 року – ця партія отримає 32 мандати. Варто визнати, що по партії суттєво вдарила нинішня криза, викликана пандемією COVID.

Коронакриза затьмарила попередні досягнення на кшталт збільшення мінімальної заробітної плати, пенсій та соціальних виплат.

Створення сприятливого бізнес-середовища для фермерів, що супроводжувалось зниженням податків, часто ставало предметом критики з боку опозиції через нібито пов’язане з цим недофінансування державного сектора.

На контрасті в засобах масової інформації наголошувалося на тому, що очільник "Союзу селян і зелених Литви" Рамунас Карбаускіс входить до переліку найбагатших парламентаріїв та ставилось питання, наскільки провідний кандидат від партії та водночас прем’єр-міністр Саулюс Скверняліс є самостійною фігурою.  

Наступні за розміром фракції отримають Рух лібералів (13); Литовська соціал-демократична партія (13); Партія свободи (11) та  Партія праці  (10). Ще по три мандати має отримати Виборча акція поляків Литви – Спілка християнських родин (єдина політична сила у країні, яка виступає із зручними для РФ тезами), а також Литовська соціал-демократична партія праці. По одному мандату отримають Партія "Свобода та справедливість" та Литовський союз "зелених". І нарешті, чотири мандати мають отримати кандидати-самовисуванці.  

Із цих політсил варто окремо описати відкриття нинішніх виборів – Партію свободи, яку було засновано трохи більше року тому. Головний меседж партії на чолі з Аушріне Армонайте полягав у наголошенні на важливості вищої освіти, правах ЛГБТ-спільноти, електронному врядуванні та вуглецевій нейтральності.

Популярність партії головним чином серед молоді свідчить про формування соціального запиту на подібну тематику, яка поступово буде інкорпоруватися до політичного дискурсу країни.

Швидка коаліціада

Оскільки жодна з партій, які пройшли до Сейму, не отримала абсолютної більшості, це означає, що їм у будь-якому разі доведеться розпочати переговори про створення коаліції.

Як повідомляє литовська новинна агенція LRT, голови партій "Союз Вітчизни — Литовські християнські демократи", Руху лібералів та Партії свободи після зустрічі в ніч проти понеділка прийняли спільну декларацію про намір сформувати уряд на чолі з Інгридою Шимоніте.

Оперативність прийняття подібного рішення говорить про прогнозованість отриманих партіями результатів та свідчить про їхній твердий намір якомога швидше перейти до розподілення функцій та посад.

Наразі ключовим кандидатом на пост прем’єр-міністра називають колишню міністерку фінансів Інгриду Шимоніте, яка минулого року балотувалася в президенти й вийшла у другий тур. Зауважимо, що її протистояння на виборах 2019 року з нинішнім президентом було вкрай коректним – після перемоги Гітанас Науседа назвав суперницю своїм однодумцем, висловивши сподівання, що їм вдасться попрацювати разом. 

Тепер це побажання має всі шанси здійснитися. 

Зміна влади у Литві може дати поштовх для відносин із Україною.

Достатньо лише згадати, що очільником "Союзу Вітчизни" був експрем’єр Андрюс Кубілюс – один із найбільших лобістів України у ЄС, який входив до парламентської групи співпраці з Україною та виступив ініціатором заснування у Європарламенті форуму для підтримки євроінтеграції країн "Східного партнерства".

А це означає, що зовнішня політика Вільнюса повернеться до часів Далі Грибаускайте – безкомпромісної підтримки України та жорсткої критики дій РФ.

Автор: Ольга Русова,

кандидат політичних наук, провідний фахівець

Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка