Вже 31 жовтня у Грузії мають відбутися чергові парламентські вибори, проте – за вкрай незвичних обставин.

Нові вибори відбудуться за новою системою, яка ускладнює монополізацію влади та підвищує шанси на створення коаліційного парламенту з урахуванням інтересів різних політичних сил.

А це своєю чергою може відкрити можливість для України та Грузії надати відносинам нової, більш конструктивної динаміки.

Вибори у нових умовах

Чим унікальні грузинські парламентські вибори 2020 року? По-перше, зміною правил гри.

Під тиском громадянського суспільства та закликів до лібералізації виборчого процесу з боку ЄС та США грузинський парламент у червні 2020 року змінив виборче законодавство.

Згідно зі змінами, парламентські вибори цьогоріч відбудуться зі зменшеною кількістю мажоритарних парламентаріїв — 30 замість 73 (кількість місць за пропорційною системою збільшується з 77 до 120); бар’єр для проходження партій до парламенту становитиме лише 1%, а партія, яка отримає менш як 40,54% підтримки, не зможе сформувати парламентську більшість.

Очікується, що зміни допоможуть новим політичним силам потрапити в парламент, а двом основним партіям (правляча "Грузинська мрія" та опозиційний "Єдиний національний рух"), найімовірніше, доведеться формувати коаліцію з невеликими партіями.

А це дуже важливо, адже коаліції у грузинському парламенті не було з 2003 року.

Крім того, встановлені гендерні квоти, згідно з якими щонайменше 30 місць у партійних списках закріплено за жінками. Це значний крок для Грузії, у поточному складі парламенту якої 90% — чоловіки.

Ще одна особливість – втома від "старих" партій.

Позбутися Саакашвілі: чим важливі для України вибори у Грузії

І "Мрія", і ЄНР формують свої візії майбутнього країни здебільшого через критику одне одного, що виливається під час кампанії-2020 у вкрай емоційну комунікацію та сутички між прихильниками партій.

Одночасно у суспільстві зростає запит на конструктивніші підходи у політиці: 80% населення воліли б бачити в державі нову політичну силу. А близько 20% виборців наразі не бачить свою партію поміж зареєстрованих та не вірить у можливість змін.

Також ці вибори стали унікальними через COVID-19 та поглиблення економічних проблем.

Грузія належить до країн, які у перші пів року від початку пандемії успішно стримували її поширення. Більшість грузинів (82%) були задоволені тим, як влада бореться з вірусом.

Водночас жорсткі карантинні заходи поглибили ті проблеми, які ще до пандемії турбували грузинів найбільше: безробіття, високі ціни та бідність. Згідно з опитуванням,64% громадян вважають, що їхнє економічне становище погіршилось через COVID. Карантинні обмеження завдали серйозного удару туризму, який становить біля 20% ВВП країни.

Новий парламент матиме якнайшвидше запропонувати рішення для боротьби із кризою.

Ще один фактор — інформаційне втручання Росії.

Останніми роками в Грузії зростає кількість НУО та медіа, які отримують фінансування з Росії. За даними розслідування Dossier Center партія "Альянс Патріотів Грузії" ("АП") також функціонує на російські кошти.

За місяць до виборів на сервери Міністерства охорони здоров’я було здійснено кібератаку — спостерігачі вважають, що за спробами зламу стоїть Росія і що слід очікувати подальших кібернападів з РФ.

Грузія після виборів

Згідно з опитуваннями, "Мрія" залишається найпопулярнішою партією (33% підтримки), але її шанси знову отримати більшість у парламенті незначні.

Натомість рейтинг ЄНР (15%) ускладнює створення коаліції з опозиційних партій.

У такій ситуації найімовірнішим виглядає сценарій коаліції, що буде сформована "Мрією" та однією чи кількома опозиційними партіями. Втім, наразі майже всі опозиційні сили заперечують можливість блокування із владою.

Тому не виключено, що після виборів країна увійде у стан політичної кризи.

Так само кризою може завершитися й оголошення про здобуття "Мрією" монобільшості — суспільство може не повірити у чесність такої перемоги й відповісти новими масовими протестами. 

Спробуємо розглянути, як зміниться зовнішня політика Грузії за найімовірніших сценаріїв.  

ЄС та НАТО. Імовірна коаліція на чолі з ЄНР матиме більш прозахідний порядок денний, що сприятиме пожвавленню контактів між Україною та Грузією.

Виходячи з попередньої історії відносин, така інтенсифікація та глибша дружба між країнами не обов’язково виллється у реалізацію конкретних заходів.

Цей сценарій допоможе перезавантажити відносини між Україною та Грузією, якщо країни зможуть створити реалістичну стратегію співпраці та крок за кроком реалізовувати її у наступні декілька років.

На тлі погіршення безпекової ситуації у Нагірному Карабасі НАТО посилює свою співпрацю з Грузією, наголошуючи на стратегічній важливості Чорноморського регіону для Альянсу. 

Чинна грузинська влада вітає активізацію співпраці, таку ж позицію мають більшість із невеликих партій, які мають шанси потрапити у парламент, зокрема "Лело за Грузію", "Єдина Грузія – демократичний рух",  "Стратегія Агмашенебелі".

Протидія російській агресії. Наразі немає свідчень на користь того, що "Мрія" змінить "прагматичний, але принциповий підхід" у відносинах із Росією, який знаходить підтримку серед населення (75% грузинів "за" діалог із РФ).

Цей підхід полягає у розділенні двох сфер: співпраця в економічній та гуманітарній сферах відбувається окремо від комунікації питання територіальної цілісності Грузії.

Хоча серед представників чинної влади є прихильники більш активної безпекової співпраці з Україною та спільної боротьби з російською агресією, правляча партія уникає вступати у відверту конфронтацію з Росією.

Водночас малоймовірно, що за будь-яким сценарієм парламент піде на компроміси Росії у питанні окупованих територій (82% грузинів вбачають у РФ політичну загрозу, а 72% вважають, що агресія Росії щодо Грузії триває).

Позаяк у "Грузинській мрії" заявляли, що у жодному разі не створять коаліції з ультраправим "Альянсом Патріотів", можна припустити, що "мрійники" не бачать себе у компанії з відверто проросійськими партіями і з-поміж партій-переможців обиратимуть помірковану політичну силу.

Додатковим фактором, який може вплинути на відносини Києва та Тбілісі, є особа експрезидента Грузії Міхеїла Саакашвілі.

Ставлення грузинів до свого колишнього президента поляризоване, а його давнішні опоненти й надалі болісно реагуватимуть на політичну діяльність Саакашвілі в Україні, а також на використання ним державних посад як трибуни для висловлювань на адресу своїх політичних супротивників у Грузії.

Від того, наскільки конструктивно Україна комунікуватиме події навколо Саакашвілі (та чи комунікуватиме взагалі), значною мірою залежатиме перезавантаження відносин між країнами.

Автор: Ганна Мєдвєдєва, 

Центр "Нова Європа"