Увечері 7 жовтня президент Володимир Зеленський приділив увагу флоту Її величності королеви Великої Британії.

Президент відвідав базу Королівських ВМС у місті Портсмут, де "ознайомився зі зразками озброєнь британського оборонно-промислового комплексу", зазначає пресслужба глави держави. А потім побував на борту авіаносця Prince of Wales – одного з двох найбільших у британському флоті. А ще – у його присутності (символічно саме там, на борту) підписали Меморандум про посилення співпраці між Україною та Британією у військовій і військово-технічній сферах.

Усе це – тісно пов’язані події.

Метою меморандуму, який передбачає відкриття для України кредитної лінії на суму 1,25 млрд євро, є спільне британсько-українське виробництво ракетних катерів. Корпуси двох перших кораблів будуть побудовані на верфі неподалік бази ВМС у Портсмуті – її президент також планував оглянути з повітря.

Про деякі деталі цієї домовленості багато хто вже читав у статті на "Європейській правді". Лишається сподіватися, що все буде реалізоване саме так, як йдеться у цій публікації (офіційних повідомлень про це немає).

Втім, вже зараз слід відповісти на запитання: чому цій домовленості надається настільки велике значення?

І що саме вона змінить для українського флоту?

Цивілізований світ 20 останніх років розвиває свої ВМС через нарощування спроможностей, які формують бойовий потенціал на морі. Вихідними для цього є такі фактори: завдання, операційна зона, наявний ресурс та можливості промисловості/ринку озброєнь.

Цей підхід зараз покладається в опрацювання всіх Стратегій і перспективних планів країн НАТО і ЄС. Це було взято і за основу Стратегії ВМСУ-2035, яка є основним документом середньо- та довгострокового розвитку ВМС України.

Всім, зрозуміло, що у 2014 році Україна була абсолютно не захищена від агресії на Чорному та Азовському морях.

Наразі наша держава створила комплект сил оборони узбережжя, але спроможність вести дії на морі лишається дуже невеликою. І це – в умовах, коли супротивник наростив своє домінування на морі та у повітрі і просунувся практично впритул до наших територіальних вод та берегів, які є під контролем українського уряду.

Тому на наступні п'ять років пріоритетним має бути доведення ВМС до рівня, коли вони будуть здатні стримувати агресію і захищати інтереси країни у Північній частині Чорного моря і на Азові, на відстані 50-100 миль від основних пунктів базування. Не буду повторюватися про москітний флот як єдину підйомну для нашої держави концепцію – про це детально написала "Європейська правда". У її рамках – з урахуванням бюджету Міноборони та враховуючи спроможності вітчизняної кораблебудівної галузі, оптимальним і реальним для України є придбання та/або будівництво катерів до 450 тонн, опрацьованих за проєктами НАТО, з локалізацією їх виробництва в Україні.

Важливо, щоб ці катери приходили до складу ВМСУ серіями з кількох однотипних одиниць – це оптимізує (здешевлює) їхнє бойове застосування, підготовку персоналу і технічне обслуговування.

Серія з восьми британських ракетних катерів є одною з них.

Британська пропозиція сучасного ракетного катера для нас дуже-дуже важлива.

Він – новий, сучасний і дуже технологічний. Його завдання – пошук і знищення десантних і пошуково-ударних корабельних груп противника на віддаленні біля 70-100 миль від нашого узбережжя і нанесення по них ракетних ударів. На кожному – по вісім протикорабельних ракет. 64 ракети разом. Це – сила і дуже серйозний аргумент стримування агресора.

Критично, щоб ракети були сучасні, надійні та технологічні, адже з боку противника буде серйозне застосування засобів радіоелектронної боротьби.

Основа застосування ракетного катера в морському бою – швидка і маневрена ракетна атака з позиційних районів, які знаходяться під прикриттям наших засобів ППО. Бажана наявність безпілотних систем (повітряних, надводних і підводних) – вони суттєво розширюють вікно спроможностей катера: починаючи з системи виявлення і цілевказання, протимінних дій, протидиверсійних дій і багато іншого.

Москітний флот Зеленського: деталі переговорів з Британією, здатних змінити українські ВМС

Чому йдеться про катер орієнтовно до 450 тонн?

Чим більший тоннаж корабля – тим він дорожчий. Орієнтовна вартість тонни тоннажу – це мінімум $100-$150 тис. Наявний фінансовий ресурс Міноборони дозволяє за такою арифметикою будувати не дуже великі кораблі. Це точно не кораблі-тисячники. Про них зараз можна тільки мріяти.

У минулому в Україні тривалий час на порядку денному була побудова корветів. Ці кораблі – значно більші та дорожчі, дозволити собі побудувати серію з восьми корветів Україна не зможе ще довго. Але що найцікавіше, практично єдина різниця цих корветів і катерів, про які ми домовляємося із британцями – це більша автономність і дальність плавання першого та, відповідно, кількаразово вища вартість корабля і обслуговування при фактично однакових бойових спроможностях! Ті ж вісім ракет. Та ж очікувана швидкість ходу.

До слова, про обслуговування.

Вартість самого корабля – це тільки 30% вартості його життєвого циклу. Решта 70% – застосування, ремонт, технічні регламенти, підготовка і утримання екіпажу.

Чим більший катер чи корабель – тим коштовніше буде не тільки його придбати/побудувати, але головне – утримувати у бойовій готовності.

Тому зараз нам варто почати з невеликого: надійно захистити прибережну зону.

Більші за габаритами кораблі теж будуть потрібні – але пізніше, через 5-10 років, за умови наявності фінансового ресурсу та за умови відновлення виробничих спроможностей суднобудування України.

Але мати базовий захист від імовірного нападу агресора з моря необхідно якнайшвидше. Вже зараз.

Кращого варіанту, ніж кораблі, про які домовилися сьогодні у Британії (за умови оснащення їх якісними ракетами), просто не існує. 

Автор: Андрій Риженко,

капітан 1-го рангу запасу,

для "Європейської правди"