Три виміри допомоги Україні: чого чекають у Києві від Америки Байдена

Стратегічне партнерство України та США базується на спільних цінностях та спільних інтересах. Саме цінності та інтереси, а не кризові явища, мають стати рушійною силою відносин Києва та Вашингтона і за нової адміністрації Сполучених Штатів.

Тим більше – зважаючи на ентузіазм, з яким в Україні зустріли перемогу Джо Байдена.

Київ розраховує на ефективне втілення трьох пріоритетів, визначених кампанією Джо Байдена на українському напрямку, та сподівається, що нова американська адміністрація врахує очікування української сторони.

Центр "Нова Європа" зібрав сподівання щодо політики Вашингтона від представників української влади, аналітичних центрів та громадянського суспільства.

Їх можна умовно розбити на три групи.

1. Україна як пріоритетне питання і "спадщина" для Джо Байдена

В Україні очікують, що "українське досьє" стане одним із пріоритетів зовнішньої та безпекової політики адміністрації Байдена і, зрештою, фігуруватиме важливим елементом його "президентської спадщини" (legacy) – так на Заході називають здобуток, завдяки якому керівник держави лишається в історії.

Як зробити, щоби це була позитивна спадщина?

Для цього ми би пропонували розглянути розробку своєрідного українсько-американського плану дій на час першого терміну Байдена із ключовими завданнями двостороннього партнерства та окресленими шляхами їх досягнення.

Більш стале українсько-американське партнерство вимагає більш злагодженої інституційної співпраці двох країн на різних рівнях. Кулуарна дипломатія і політика суперечливих сигналів мають залишитися в минулому.

А комісія стратегічного партнерства Україна-США повинна мати змогу обговорювати навіть найчутливіші аспекти відносин.

У сприйнятті українського суспільства США залишаються головним союзником України.

Одним із найбільших розчарувань адміністрацією Обами в Україні було те, що за два президентських терміни він так і не знайшов можливості відвідати Україну з візитом.

Тож візит Джо Байдена до України в перший рік його президентства буде важливим сигналом підтримки українського народу. Запрошення українського керівництва до Білого дому натомість стане мотиваційним елементом до посилення стратегічного партнерства та реалізації програми реформ.

2. Без безпеки України немає безпеки Європи

Україна зацікавлена у відновленні тісної та **довірливої трансатлантичної співпраці, ефективної взаємодії США з європейськими партнерами, а також у посиленні ролі та впливу Сполучених Штатів у міжнародних організаціях – зокрема, НАТО, G7, ООН, а також МВФ.

"Європа цілісна, вільна та в мирі", над розбудовою якої працювали США впродовж останніх пів сторіччя, неможлива без завершення війни Росії проти України.

Внесок Сполучених Штатів у завершення цієї війни може бути вагомим, якщо взаємодія з російським керівництвом з боку Вашингтона відбуватиметься на основі передумови вирішити питання щодо Донбасу.

Першим кроком мало б стати призначення спецпредставника з питань переговорів щодо Донбасу, тобто створення посади, схожої на ту, яку до 2019 року обіймав Курт Волкер.

"Кримська декларація", поширена у 2018 році держсекретарем Майком Помпео, за адміністрації Байдена могла би бути набути додаткової ваги через її доповнення Декларацією щодо Донбасу – закріпленими позиціями, з яких виходять США щодо вирішення конфлікту на Сході України.

У безпековому діалозі пріоритетами є продовження тренувань та військових навчань, реформування українських безпекових та оборонних інституцій за стандартами НАТО, інвестиції в український ВПК, спільне оборонне виробництво.

Київ розраховує на суттєве збільшення військової підтримки України з боку США (до рівня 1 мільярда доларів).

Серед нагальних потреб України – створення посиленої системи ППО, розвідувальні дрони, сучасні засоби зв’язку та радіоелектронної боротьби, розбудова Військово-морських сил та Сил спеціальних операцій ЗС України. Потрібною є участь України у програмі Міжнародних оборонних продажів Пентагону.

Україна й надалі має намір виступати не лише як споживач, але й як контрибутор безпеки. Практичний досвід України у веденні гібридної війни, участь у миротворчих операціях та місіях НАТО – елементи цього внеску.

Росія є джерелом внутрішньої дестабілізації і для України, і для США. Тож за нинішньої агресивної політики РФ має відбутись не перезавантаження їхніх відносин із США, а перезавантаження санкцій (sanctions reset): санкції мають зачіпати інтереси не тільки окремих представників путінського режиму, але й їхніх родин та певні сектори економіки.

Євроатлантична інтеграція України відповідає інтересам як України, так і Сполучених Штатів. 

Україна розраховує на підтримку з боку США Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) впродовж наступних трьох років.

За неможливості отримати членство в НАТО в короткостроковій перспективі в українській столиці вітали би двосторонні безпекові домовленості із США (оновлення Хартії про стратегічне партнерство, надання статусу головного союзника поза НАТО).

Присутність США у Чорноморському регіоні могла б бути посиленою за рахунок не лише участі у спільних військових навчаннях, але й можливого запуску тренувальних місій США (або НАТО) в регіоні. Політична підтримка США потрібна Україні для приведення статусу Азовського моря у відповідність до Конвенції ООН з міжнародного морського права 1982 року, оскільки нинішній статус внутрішнього моря двох держав був нав’язаний Україні під тиском РФ у 2003 році, що створило односторонні переваги для Росії та серйозні безпекові ризики для України.

Україна зацікавлена в постійному діалозі зі США щодо безпекових загроз, які несе мілітаризація Криму, включно з технічною можливістю розміщення Росією на території півострова елементів ядерної зброї.

Також, розуміючи важливість питання ядерного роззброєння для світової безпеки, Київ розраховує на предметний діалог щодо зобов'язань, передбачених безпековими запевненнями в рамках Будапештського меморандуму, на які може розраховувати Україна (а у майбутньому й інші країни, котрі пішли або вирішать піти шляхом ядерного роззброєння).

Україна зацікавлена у продовженні послідовної політики з боку США у питанні остаточного припинення проєкту "Північний потік-2" на Балтиці, а також виступає за таку ж послідовну і тверду позицію Сполучених Штатів у питанні "Турецького потоку" на Чорному морі. Блокування подібних проєктів Кремля, а також обмеження на купівлю російської нафти і газу могли б скласти додатковий санкційний пакет для примусу РФ до звільнення окупованих територій України, Грузії та ліквідації військової присутності в Молдові.

3. Україна – лідер демократичних перетворень у регіоні

Україна – чи не єдина країна світу, яка знаходиться під триваючою зовнішньою агресією і водночас розбудовує демократію та бореться з корупцією.

Ця унікальна особливість дає, на наш погляд, підстави для запрошення України – як на рівні політичного керівництва, так і громадянського суспільства – на глобальний Саміт демократій, ініційований Джо Байденом під час президентської кампанії. 

У рамках підготовки до цього саміту Україна також могла б організувати регіональний Саміт демократій, на якому були б вироблені ідеї та пропозиції демократичних країн нашого регіону до глобального саміту.

Україна залишається трендсеттером демократичних процесів на пострадянському просторі.

Тож у Вашингтоні мають усвідомлювати, що від успіху чи поразки України багато в чому залежить напрямок розвитку інших країн регіону, зокрема й Росії. Вплив України на демократизацію Росію є вищим, аніж будь-якої іншої країни світу.

Україна зацікавлена в активному сприянні США у продовженні антикорупційних реформ, започаткованих за час віцепрезидентства Джо Байдена, із врахуванням уроків, винесених впродовж останніх шести років.

Очікуємо і на такі кроки адміністрації Байдена, як скасування американських віз та запровадження персональних санкцій проти осіб, які атакують реформи у сфері антикорупції та верховенства права, а також підривають незалежність антикорупційних інституцій, зокрема НАБУ, САП, Вищого антикорупційного суду.

Важливим внеском Вашингтона буде також тверда позиція у питанні деолігархізації, без поділу на "хороших" та "поганих" олігархів.

Враховуючи посилення акценту нинішньої української влади на економічну дипломатію, Україна зацікавлена у знятті мит, запроваджених за адміністрації Трампа на українську продукцію зі сталі та алюмінію (25% та 10% відповідно), та у повноцінному поверненні України до пільгової генералізованої системи преференцій.

Підготувала: Альона Гетьманчук, директорка Центру "Нова Європа" (Київ)

При підготовці очікувань враховані підсумки стратегічної дискусії "Якою має бути стратегія України щодо США?" 4 листопада 2020 року.

Центр "Нова Європа" дякує за цінний внесок у дискусію Євгенію Єніну, Тарасу Качці, Павлу Клімкіну, Михайлу Гончару, Олександру Моцику, Андрію Буквичу, Ігорю Прокопчуку, Остапу Кривдику, Віталію Шпаку, Ганні Гопко, Дарії Гайдай, Сергію Сидоренку, Катерині Смаглій та Дар'ї Каленюк.