У ніч на середу – вранці за київським часом – Дональд Трамп зібрав пресконференцію та оголосив про своє переобрання на посаді президента США.

"Насправді ми вже виграли ці вибори", – заявив він кілька разів. А ще – наголосив, що на виборах можна враховувати тільки ті голоси, що вже надійшли до пунктів обліку і будуть пораховані вже зараз. Щоправда, віцепрезидент Майк Пенс виявився стриманішим у заявах, сказавши, що Трамп нині "прямує до перемоги", а не здобув її.

На перший погляд, у Трампа дійсно є підстави для оптимізму. Він здобув перемогу або прямує до неї в більшості ключових штатів. Якщо оцінювати лише дані про пораховані на ранок голоси, то Трамп не просто перемагає, а й робить це з чудовим відривом, отримавши під 300 голосів у колегії виборників (для перемоги достатньо 270).

Виходячи з цього, багато хто поспішив віддати перемогу чинному президенту. Але робити це зарано. І тим більше рано вітати його із переобранням, як дехто поспішив зробити. І хочеться сподіватися, що українська влада не повторить таку помилку.

Адже Трамп не дарма нервує.

Не дарма він пише твіти про те, що у нього "хочуть вкрасти перемогу" (Twitter маркує їх як "фейкові").

Аналітики його штабу знають, що швидка перемога може змінитися на поразку найближчими днями. А якщо не пощастить – вже у найближчу добу.

Варто відразу наголосити: ми не стверджуємо, що Байден точно переможе.

Для цього поки немає підстав.

Однак впевненість у його поразці станом на зараз є ще більш безпідставною.

Натомість висока ймовірність, що відмінність між лідерами перегонів буде буквально у декілька голосів колегії. І це означає, що на США може чекати тривала та жорстка суперечка про результати виборів та спроба оскаржити їхні результати.

Що може призвести навіть до обрання президента парламентом США (так, такий варіант передбачений американським законодавством).

І ми маємо аргументи на користь цього твердження.

Щоби пояснити це, треба наголосити: у США виборча система радикально відмінна від української. Через це не варто оцінювати підрахунок голосів, відштовхуючись від українського досвіду. І йдеться не лише про те, що вибори президента не є прямими, а відбуваються за "посередництва" колегії виборників.

В даному разі ключовим є інше. Змінити переможця виборів у США здатні наслідки пандемії, одним з яких є рекордний неймовірно високий рівень тих виборців, хто проголосував, не чекаючи на день виборів. Передусім – поштою.

А цей механізм голосування у США є дуже специфічним. Про чимало з цих особливостей йшлося у статті ЄвроПравди "Голосування поштою і "зневірені виборники": маловідомі правила виборів президента США".

Зокрема, йдеться про те, що поштові листівки з бюлетенями, відправлені до дня виборів, можуть надходити і ще кілька днів після того – а отже, ці голоси неможливо порахувати вже зараз. Причому переважна більшість тих, хто голосував поштою – це виборці Джо Байдена. А тому навіть у разі, якщо пораховано 95% голосів і лишилося 5% "поштових" бюлетенів – то в штатах, де Трамп зовсім трохи випереджає Байдена, ці кілька відсотків можуть і навіть мають стати вирішальними.

А таких штатів на карті США чимало.

І зміна лідера у частині з них є цілком реальною.

Цього може бути достатньо, щоби Трамп втратив шанси на переобрання.

Не вірите? Давайте порахуємо разом. Ще на ранок здавалося, що Трамп виграв у Вісконсині, одному з ключових штатів. Після підрахунку 2/3 голосів розрив був понад 5%, і показник Трампа стабільно зростав, година за годиною.

Але потім включився "фактор пошти". І в один момент лідер перегонів змінився: Байден перебрав лідерство. Причому порахували ще не всі поштові бюлетені – лишилося, за різними оцінками, від 5 до 10%.

Точно така історія, схоже, чекає на Мічиган (там вже різко зменшився розрив, а не порахований обсяг голосів – величезний) та на Пенсильванію (там розрив між лідерами реально великий, понад 12%, але непорахований обсяг ще більший – від 25% до 36%).

Лише цих трьох штатів достатньо, щоби Трамп мав підстави готуватися до від’їзду з Білого дому. А це – ще не повний список. Під питанням лишається лідер виборів у Джорджії та Північній Кароліні...

А тепер найцікавіше.

Навіть якщо Трамп "виграє" вибори, отримавши 270-272 голоси у колегії виборників (тобто з мінімальним відривом), він може так і не стати президентом.

Ми вже розповідали про те, що у США є термін "зневірені виборники". Йдеться про те, що у США процес виборів не завершується із підрахунком голосів. "Колегія виборників" – це не формальність. Це – реальні люди, яких призначають у кожному зі штатів. І хоча партія-переможець намагається підібрати на ці "посади" перевірених партійців, іноді ця система дає збій.

Голосування колегії відбудеться лише 14 грудня. І за цей час її члени можуть змінити свою думку. Зважаючи на те, що Трамп викликає сильні емоції (і позитивні, і негативні), цілком можливо, що 1-2-3 виборники погодяться зрадити свого контроверсійного президента. До слова, не обов’язково, щоби вони голосували за Байдена – це малореально. На минулих виборах, наприклад, один зі "зневірених" символічно проголосував за обрання президентом місцевої індіанки (ні, це не жарт, йдеться про представницю племені сіу на ім’я Фейт Плямистий Орел).

І якщо внаслідок цього у Трампа залишиться тільки 269 голосів, він втратить право автоматично стати президентом. У цьому разі господаря Білого дому обиратиме Палата представників Конгресу США. Такого сценарію в історії США ще не було, але він прописаний у законодавстві.

Між тим більшість голосів у Палаті контролює партія Байдена, тобто демократи. А вони за жодних обставин не підтримають обрання Трампа президентом.

Тому, якби прямо зараз оцінювати шанси двох кандидатів-лідерів стати наступним президентом США, то у Байдена вони значно вищі, аніж у Трампа.

Хоча Україні краще не ставити на жодного з них.

По-перше, ситуація надто непевна.

По-друге, Америка має обрати свого президента сама.

До того ж треба усвідомлювати, що сторона, яка програє, сприйме свій програш дуже болісно і намагатиметься підважити нового президента. Власне, Трамп цього наміру навіть не приховує.

Тож Америка може увійти у період турбулентності, який Україні буде точно не на користь.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди"