Конфлікт Польщі та Угорщини з рештою країн ЄС все ж не переріс у "війну".

Лише в останню хвилину Євросоюзу вдалося врятувати План семирічного бюджету (Multiannual Financial Framework) та спеціальний План порятунку "Наступне покоління ЄС".

Документи, які так складно погоджувалися влітку через суперечки навколо механізму розподілу коштів, знову опинилися під загрозою зриву. Тепер – через визначення верховенства права передумовою для отримання фінансування. 

Категорично проти цієї норми виступили Польща та Угорщина – країни, які найбільше критикують за недотримання принципів верховенства права. 

Як Євросоюзу вдалося уникнути загострення конфлікту? І які наслідки матиме компроміс, схвалений в останні години напередодні саміту ЄС? 

Підтримка не для всіх

Згідно з останніми домовленостями щодо механізму розподілу коштів у рамках нового семирічного бюджету ЄС та бюджету на подолання наслідків пандемії, встановлюється залежність між розміром виплат та дотриманням принципів верховенства права. 

Механізм виділення коштів передбачав можливість скорочення витрат у випадку, коли країни-члени не дотримуються норм верховенства права. 

Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що відповідні правила застосовуватимуть лише до бюджетних коштів ЄС, а якщо хтось ними не задоволений, то має йти до суду, де і вирішуються такі суперечки.

Таку ініціативу підтримують і більшість європейців – згідно з проведеним у вересні-жовтні опитуванням Kantar, 77% опитаних громадян Євросоюзу відповіли, що гроші ЄС не повинні виділятися без поваги до верховенства права та демократичних цінностей. 

Не було таємницею й те, по кому має "вдарити" цей механізм. 

30 вересня з'явилася офіційна доповідь Єврокомісії, де відверто критикують судові системи Польщі та Угорщини, що перевело напруження між країнами та ЄС у відкриту фазу.

Основними проблемами у відносинах Брюсселя та Варшави згідно з доповіддю є "посилений вплив законодавчої та виконавчої влади на судову владу", що де-факто означає відсутність незалежності судової системи в Польщі.

У випадку Угорщини основний акцент ставиться на посиленні корупції серед високопосадовців, відсутності покарання за зловживання, особливо серед керівництва державними підприємствами, а також на непрямому політичному впливі на ЗМІ. 

Варто зазначити, що конфлікт Брюсселя з Будапештом та Варшавою щодо верховенства права – давній та пов'язаний зі збільшенням державного контролю над судами, засобами масової комунікації та неурядовим сектором. Ще у 2018 році Європарламент висунув офіційне звинувачення Будапешту у зв'язку з порушенням принципів правової держави.

Офіційний Брюссель у квітні цього ж року ініціював чергове розслідування щодо судової реформи у Польщі й вимагає від Варшави наблизити судову систему до стандартів ЄС.

Відразу з'явилися негативні реакції Польщі та Угорщини. Юдіт Варга, міністр юстиції Угорщини, назвала доповідь ЄС "абсурдною та оманливою".

Варшава та Будапешт проти

Тож не дивно, що Угорщина та Польща, коли на липневому саміті всі країни підтримали бюджет Євросоюзу та механізм розподілу коштів, виступили категорично проти прив'язки фіндопомоги ЄС до стану верховенства права. 

26 листопада з'являється спільна заява прем’єр-міністра Польщі Матеуша Моравецького і його угорського колеги Віктора Орбана, де вони вимагають перегляду механізмів виділення бюджету та відмову від принципу верховенства права. 

"Ми об'єднаємо наші інтереси і аргументи в цьому обговоренні, і Угорщина не прийме ніяких пропозицій, які були б неприйнятні для Польщі. Ми будемо битися разом", – заявив Орбан.

Крім того, угорський прем'єр порівнює ЄС з СРСР та називає передумову верховенства права "шантажем на ідеологічній основі без об'єктивних критеріїв".

Шлях до катастрофи: як польська влада штовхає країну до виходу з ЄС

"Сьогодні в Брюсселі країнами, які дотримуються принципів верховенства права, вважають лише тих, хто пускає до себе мігрантів, – заявив Орбан. – Щойно ці положення будуть ухвалені, більше не буде жодних перешкод для прив'язки права держав-членів на кошти із загальних фондів до підтримки міграції і використання фінансової допомоги для шантажу країн, які виступають проти міграції".

Підтримку Угорщині та Польщі висловив лише прем'єр-міністр Словенії Янез Янша, проте Любляна так і не приєдналася до блоку країн, які обіцяли ветувати бюджет.

Інша річ – Угорщина та Польща, де в процесі переговорів частими стали заяви про можливий вихід країн з ЄС, навіть вводяться поняття "Polexit" та "Huxit".

І це при тому, що у Польщі та Угорщині 72% опитаних респондентів підтвердили, що верховенство права має бути передумовою отримання коштів. Демократичні рухи в обох країнах зібрали 300 тисяч підписів на підтримку верховенства права як передумови виділення коштів.

На захист європейських цінностей стала опозиція. Наприклад, три колишніх президенти Польщі Лех Валенса, Александр Квасневський та Броніслав Коморовський виступили зі спільною заявою, в якій попросили уряд Польщі "перестати звинувачувати інші європейські держави. Це все шкодить Польщі, місце якої – в об'єднаному ЄС".

Проти можливого вето виступили й мери обох столиць: Будапешта Гергей Карачонь та Варшави Рафал Тшасковський. 

Ситуацію загострював той факт, що можливе вето вдарило б саме по Польщі та Угорщині. 

Якщо лідери Євросоюзу не зможуть схвалити бюджет на 2021-2027 роки, то ЄС продовжуватиме функціонувати та витрачати кошти, але працюватиме на обмежених ресурсах, причому максимум одна дванадцята частина бюджету за попередній фінансовий рік буде витрачатися щомісяця. 

Проте одночасно це означало би, що багато проєктів для Польщі та Угорщини – які вже офіційно розслідуються ЄС на предмет можливих порушень верховенства права, – були б зупинені. 

На додачу низка європарламентарів виступили з жорсткою позицією – сказати ні переговорам з Угорщиною та Польщею – і почали розробляти план Б, який мав би принаймні розблокувати пакет відновлення економіки, що складає 750 млрд євро.

Чия перемога?

Напередодні вирішального саміту ЄС, запланованого на 10-11 грудня, діалог із країнами-дисидентами довелося вести Німеччині.

Переговори тривали протягом декількох тижнів – сторони обговорювали додаткову декларацію, яка, з одного боку, запроваджувала би механізми дотримання верховенства права, а з іншого – вводила б певні гарантії для Варшави та Будапешта.

Остаточне рішення щодо згоди на цей план було прийняте за результатами візиту Віктора Орбана до Польщі. Сам візит відбувся 8 грудня, а вже наступного дня, у переддень саміту ЄС, з'являється новина, що сторони все ж домовилися про компроміс.

Компромісний план передбачає, що

норма щодо верховенства права при виділенні коштів не буде застосовуватися доти, доки вищий суд ЄС не доведе її законність.

"Застосування механізму обумовленості буде об'єктивним, справедливим, неупередженим та заснованим на фактах, забезпечуючи належний процес, недискримінацію та рівне ставлення до держав-членів", – йдеться у запропонованому документі.

Згідно з проєктом тексту, "якщо буде подано позов про скасування відповідного механізму, то керівні принципи Європейської комісії щодо застосування механізму будуть доопрацьовані після рішення Суду, щоб включити будь-які відповідні елементи, що випливають із такого рішення".

"Поки такі керівні принципи не будуть остаточно затверджені, Комісія не буде пропонувати заходи згідно з Регламентом", – йдеться в тексті.

На додачу, відповідно до запропонованого компромісу, механізм верховенства права застосовуватиметься лише до нового бюджету та фонду оздоровлення ЄС на 2021-2027 роки, а отже, не впливатиме на виплати, пов’язані з проєктами з поточного бюджетного періоду.

Хто більше виграв від цього компромісу: ЄС чи Варшава із Будапештом?

З одного боку, досягнута домовленість дозволяє країнам-дисидентам щонайменше "зберегти обличчя", заявивши про свою перемогу. 

Саме таким чином на ухвалення компромісу відреагувала міністр юстиції Угорщини Юдіт Варга. "Перемога! Нам вдалося відокремити ідеологічні очікування від фінансової допомоги під час пандемії та запобігти політичному шантажу. Досягнута домовленість поважає Договори ЄС та нашу національну ідентичність. Ще один тріумф дружби Угорщини та Польщі!" – пише вона. 

Щоправда, в польському уряді угоді раді не всі. Проти неї вже виступив міністр юстиції Збігнев Зьобро, який перебуває у гострому конфлікті з головою уряду і намагався показати, що саме він готовий до кінця стояти за національні інтереси. 

Натомість якщо перемога Варшави та Будапешта має тактичний характер, то перемога ЄС – швидше стратегічна. 

Європейські лідери дякують Німеччині та Ангелі Меркель за досягнутий компроміс. Зокрема, Крістін Лагард, глава Європейського центрального банку, написала: "Чудові новини!" – та привітала головування Німеччини в Раді ЄС. Еммануель Макрон, президент Франції, написав: "Ми щойно ухвалили надійну угоду щодо механізму, який буде введений в дію, для дотримання верховенства права. Європа йде вперед, об’єднана, і несе свої цінності".

Вперше в офіційних документах ЄС з'явиться механізм, здатний покарати країну, що не дотримується цінностей Євросоюзу. 

І нехай через спротив двох країн цей механізм не запрацює відразу – це не зменшує історичного значення цієї домовленості.

Автор: Світлана Ковальчук,

кандидат політичних наук, виконавчий директор YES