Правий та ще правіший: що викликало нову політичну кризу в Польщі

Правляча польська коаліція, лише вийшовши із глибокої політичної кризи, опинилася у новій. Цілком можливо — ще глибшій.

Як і минулого разу, удар надійшов від політичної партії "Солідарна Польща", яку очолює міністр юстиції Збігнев Зьобро.

Нову кризу спровокувало рішення уряду Матеуша Моравецького відмовитися від анонсованого ветування бюджету Європейського Союзу на 2021-2027 роки. 

І хоча розвалу коаліції так і не сталося, нова криза показала, що ужитися у спільній коаліції польським правим стає все складніше. 

"Вето або смерть!"

Ще восени уряди Польщі та Угорщини повідомили європейських партнерів, що вони заблокують бюджет Євросоюзу та спеціальний фонд реконструкції. Причиною вето була протидія механізму, що дозволяє ЄС призупиняти фінансування країнам, де відсутність верховенства права створює ризик порушення фінансових інтересів ЄС (тобто проти принципу "гроші за верховенство права").

Згідно із заявами з Варшави та Будапешта, такий механізм є нічим іншим, аніж атакою на світоглядні засади ЄС, що підкреслюють рівність країн-членів, а відповідно, не делегують нікому права "карати" інших.

Ймовірне ветування могло би стати одним із ключових викликів, що постали перед Євросоюзом за останні роки. Саме тому Брюссель, а особливо — Берлін, з усіх сил намагалися цього уникнути, не шкодуючи ані пряників, ані батогів (звісно, фінансових).

Тож невипадково, що польський уряд, не маючи, вочевидь, бажання відмовитися від коштів з бюджету ЄС, почав втрачати категоричність. І це цілком зрозуміло, адже для Польщі в європейському кошторисі на наступну семирічку передбачено 123 млрд євро плюс 27 млрд євро з фонду реконструкції, а також 32 млрд євро дешевих позик Фонду.

У разі накладання вето Польща могла втратити десятки мільярдів євро.

Втім, всередині коаліції "Об’єднаної правиці" була політична сила, яка наполягала до кінця стояти на блокуванні бюджету ЄС.

"Під приводом верховенства права було підготовлено механізм політичного поневолення держав, які не хочуть підкорятися Європейському Союзу", — прокоментував позицію Варшави міністр юстиції Збігнев Зьобро, підкресливши, що "верховенство права — це тільки привід".

Тож партія поставила питання руба: "вето або смерть". Це гасло озвучив інший депутат від "Солідарної Польщі", Януш Ковальський. "Вето означає підтримку статусу Польщі як суб’єктної держави, яка не погоджується на те, аби за зеленим столом хтось іззовні говорив і вів переговори про польський суверенітет", — заявив він.

Безкомпромісна позиція "зьобристів" є зрозумілою.

Адже саме за каденції їхнього лідера на посаді міністра юстиції відбулося спустошливе реформування системи правосуддя у Польщі. І частково саме проти подібних реформ Брюсселем було винайдено механізм ЄС "гроші за верховенство права".

Останнього вимагають Нідерланди. Нещодавно Палата представників цієї держави схвалила резолюцію, що зобов’язала уряд притягнути Польщу до Суду Європейського Союзу за порушення верховенства права.

Реакція на нідерландську резолюцію показала конфлікт всередині польської влади.

Лідер партії "Право і справедливість" і віднедавна віцепрем'єр Ярослав Качинський не погодився на організацію пресконференції для Зьобро, на якій він планував дати "гідну відповідь" нідерландським депутатам.

Одна з причин цього була у веденні за лаштунками польською владою переговорів про відтермінування механізму "гроші за верховенство права" та небажанні ескалації напруженості напередодні саміту ЄС, на якому власне й вирішувалася доля коштів для Польщі.

Болісні компроміси

Так і сталося. На саміті ЄС, що пройшов 10-11 грудня, Польща та Угорщина розблокували новий бюджет ЄС — в обмін на політичну обіцянку, що застосування норми "гроші за верховенство права" буде відкладено на два-три роки.

Варто зазначити, що такий компроміс активно критикували як противники, так і прихильники такого механізму. Наприклад, філантроп Джордж Сорос назвав його поразкою ЄС, адже, на його думку, Німеччина не встояла перед тиском Варшави та Будапешта.

Втім, у цих двох країнах компроміс сприйняли ще більш гостро. Особливо у Польщі.

Прем’єр Матеуш Моравецький виправдовувався, заявляючи, що "метою не було блокування бюджету задля блокування бюджету" або "вето заради вето". За його словами, Варшава добилася "блокування поганого, несправедливого механізму".

Втім, Збігнев Зьобро не погодився з таким станом речей, розкритикувавши укладену Моравецьким угоду.

"Рішення прийняти положення в бюджетному пакеті без юридично обов’язкових гарантій є помилкою. Ми постійно застерігаємо від такого рішення після липневого саміту Європейської ради. Правління "Солідарної Польщі" збереться зараз, щоб обговорити наслідки рішення, прийнятого під час саміту", — зазначив Зьобро.

Під час зустрічі "Солідарної Польщі" Януш Ковальський подав прохання про вихід партії з урядової коаліції — "Об’єднаної правиці". Ковальський переконував однопартійців, що "ПіС" перетнув червону лінію, і тільки вихід із коаліції дозволив би відносинам у правому крилі вибудуватися по-новому.

Ситуація набула критичного характеру. Адже це могло означати, що більшості прийшов кінець, а разом з нею під загрозою опинилося б схвалення польським Сеймом рішення саміту ЄС. Як наслідок — ні коаліції, ні грошей.

Втім, розпад коаліції так і не відбувся.

Під час таємного голосування членів правління "Солідарної Польщі" 12 голосами проти восьми рішення про вихід із коаліції підтримано не було. Чому так сталося?

Під час дискусії з’явився аргумент про те, що "ПіС", втративши більшість, могла звернутися з пропозицією до Польської селянської партії, члени якої напевно зажадали б кілька міністерств, крісла заступників міністрів в кожному міністерстві, посад у службах тощо.

А якби це не вдалося, дострокові вибори ризикують стати фатальними саме для "Солідарної Польщі". Особливо зважаючи на її антирейтинг. Згідно з опитуванням, проведеним IBRiS, майже дві третини респондентів (61,5%) заявляють, що Збігнев Зьобро після прийняття бюджету ЄС має залишити уряд Моравецького.

Перманентна криза

Правляча коаліція знову встояла, проте чи можна говорити, що криза минула? Швидше за все, ні.

Адже соратники Зьобро своєї думки не змінили. Вони продовжують заявляти, що партія готова до самостійного старту.

На додачу, після усього вищезазначеного, їх важко назвати надійними союзниками. Адже навіть залишившись у коаліції, вони можуть проголосувати проти ратифікації рішень, що випливають із пакета бюджету, пов’язаних із прийняттям нових фінансових зобов’язань ЄС.

До того ж "Солідарна Польща" рекомендує негайно оскаржити постанову як у Конституційному трибуналі Польщі, через застереження щодо можливості втручання у діяльність конституційних органів держави, так і в Суді ЄС.

А це може породити вкрай негативні сценарії. І не лише для коаліції, а й для країни у цілому.

Ситуацію ускладнює той факт, що у правлячій партії вичерпуються ресурси для подолання все нових і нових криз.

Попередню кризу було вирішено за рахунок того, що глава "Права і справедливості" Ярослав Качинський увійшов до складу уряду. Цей крок заморозив кризу, проте мав свої негативні наслідки. Зокрема, все частіше польські протести (і не лише лівих і лібералів, а віднедавна й фермерів) проходять саме під будинком Качинського.

Як раніше в інтерв’ю "Європейській правді" заявляв другий президент Польщі Александр Квасневський, "Качинський у складі уряду відіграватиме роль "Pater familias" — батька сімейства, який буде дивитися на всіх і вказувати, що можна робити, а чого не можна". "Це допоможе продовжити термін роботи цієї коаліції. Але за півтора-два роки вона отримає нову кризу", — зазначив він.

Схоже, що нова криза почалася набагато раніше.

І невідомо, чи залишилися у коаліції можливості її зупинити.

Автори:

Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України ім. Геннадія Удовенка,

Юрій Панченко, редактор "Європейської правди"