Навесні 2020 року новим прем’єром Словаччини став Ігор Матович, який не мав урядового досвіду, але переміг на виборах завдяки обіцянкам масових посадок корупціонерів (через що його іноді називали "словацький Зеленський").

За дев’ять місяців на посаді він не лише почав втілювати цю обіцянку – але також дійшов топ-рівня. 

Ми вже розповідали про арешт одного з найбагатших словацьких олігархів (детальніше в статті "Прийшла зима – саджати будемо"). Наступною "великою рибою" став колишній міністр економіки Петер Жига.

Щоправда, за даними обвинувачення, міністр не брав хабарі, а давав. 

Ексміністра звинувачують у підкупі слідчих, які розслідували справу про податкові махінації його племінника Штефана Жиги. Також колишнього міністра звинуватили у даванні хабаря судді Верховного суду за рішення не на користь держави у справі щодо гідротехнічного комплексу "Габчикове".

І це – не кінець історії.

Дуже імовірно, що розслідування приведе до відкриття інших справ. Особливо зважаючи на те, що гучні корупційні скандали супроводжували обидві міністерські каденції Петера Жиги. Та справа ексміністра може стати "ключиком" для висунення офіційних звинувачень навіть колишньому прем’єру Роберту Фіцо.

"Велика риба"

"Сезон арештів" розпочався у Словаччині на початку грудня, коли за два дні затримали, а згодом взяли під арешт низку нинішніх та колишніх силовиків.

Зокрема, за ґратами опинився чинний заступник очільника SIS (Словацька спецслужба, що займається розвідкою та контррозвідкою) Борис Беньо, а також колишні керівники SIS Любомир Арпаш та Петер Гашпарович.

Прийшла зима – саджати будемо: як у Словаччині арештували топ-олігарха та низку посадовців

На додачу затримали керівників Служби спеціальних поліцейських операцій Йозефа Регака, а також Даніела Чеха – заступника голови Мінфіну, відповідального за фінансову розвідку.

Усі вони стикнулися зі звинуваченнями у зловживанні службовими повноваженнями в останні роки, у тому числі – наданні послуг словацьким кримінальним групам. 

Одночасно під арештом опинився другий за статками багатій країни – олігарх та співвласник фінансової групи Penta Ярослав Гашчак. Останньому висунули звинувачення у дуже давній справі "Горіли", яка стала символом словацької корупції.

На цьому тлі інформація про можливе висунення звинувачень на адресу ексміністра, а нині – депутата опозиційної партії "Голос – соціальна демократія" Петера Жиги пройшла майже непоміченою в Україні.

Хоча ця справа заслуговує на увагу.

Свідчення проти Жиги дали затримані раніше урядовці нижчого рівня.

А точніше – колишній держсекретар Мін’юсту Моніка Янковська та колишній керівник фінансового слідчого управління Національної кримінальної агенції Бернард Слободнік.

Тепер Петер Жига має шанс стати четвертим міністром в історії Словаччини, який буде засуджений за кримінальний злочин.

Міністр із корупційним шлейфом

"Це міністр, який мав чудові результати у відомствах, якими керував... Тому мій обов'язок як його колишнього начальника – захищати його. Я ніколи не передумаю. Це суто політичне замовлення", – так прокоментував висунуті на адресу Жиги звинувачення його колишній начальник, експрем’єр (з 2006 по 2010 та з 2012 по 2018) та голова нині опозиційної партії Smer-SD, донедавна всесильний словацький політик Роберт Фіцо.

Примітно, що Жига нині не є його однопартійцем (хоча був ним за часів спільної роботи в уряді). Втім, нині Фіцо є більш ярим захисником Жиги, аніж Петер Пеллегріні, глава іншої опозиційної сили "Голос – соціальна демократія", до лав якої зараз належить звинувачений ексміністр. 

Сам Жига встиг попрацювати і в двох урядах Фіцо. Він був міністром захисту навколишнього середовища, а потім очільником Мінекономіки, залишившись працювати на останній посаді і в уряді Пеллегріні. 

Втім, корупційні скандали супроводжували Жигу на обох міністерських посадах.

Одне лише його призначення у 2012 році викликало скандал і підозри у конфлікті інтересів.

Сам Жига, який до того був власником лісозаготівельної компанії, заявляв, що його організація принципово не купує деревину в держави. Втім, журналістські розслідування спростували ці слова. Також Жигу звинувачували у непрозорому розподілі європейських екологічних субсидій.

Конфлікти продовжилися і у наступному уряді, де наш герой став міністром економіки. Щоправда, тепер міністра частіше звинувачували у непрозорій приватизації.

Тож навіть якщо претензії Фіцо правдиві, якщо слідство не має реальних доказів, а ці звинувачення є лише піар-кампанією чинного прем’єра Матовича, який, на думку опозиції, цим "намагається відвернути увагу від провалів у боротьбі з пандемією", то варто визнати: підозрюваний має настільки давній шлейф корупційних скандалів, що навряд чи зможе розраховувати на потужну підтримку навіть серед противників чинної влади.

У словацькому суспільстві особисто для нього діє радше "презумпція винуватості". 

Але ще важливіше інше. Такий багатий бекграунд, а також така завзятість Фіцо у захисті одіозного ексміністра дозволяють припустити, що Жига має й компромат на експрем’єра. 

І може, в рамках угоди зі слідством, відкрити шлях до арешту "найбільшої риби".

Удар по партії "Голос"

Ще один показовий момент – Петер Жига наразі є депутатом парламенту. Проте не від партії Фіцо, а від нової політсили "Голос", яку очолює інший експрем’єр Петер Пеллегріні, наступник Фіцо на посаді і донедавна його однопартієць. Ця політична сила відкололася від Smer і наразі є лідером симпатій серед словаків.

Цього вдалося досягти завдяки тому, що Пеллегріні набагато менше був залучений до скандалів, а в останні дні свого прем’єрства досить успішно протистояв коронавірусу (як вважають самі словаки, навесні він діяв успішніше, аніж чинний голова уряду Ігор Матович).

При цьому Пеллегріні, який за часів свого прем’єрства мав репутацію слухняного виконавця волі Фіцо, вдалося відгородитися від токсичного оточення свого колишнього патрона, позиціонуючи свою політсилу як чесних професіоналів.

Офіційні звинувачення проти члена "Голосу" можуть знищити з таким трудом побудований імідж партії. Зокрема, показуючи, що неможливо бути "колишнім фіцовцем".

Втім, щоби досягти такого результату, однієї лише "справи Жиги" буде замало.

Добитися цього Ігор Матович зможе, лише довівши суспільству, що готовий йти до кінця у покаранні корупціонерів. Втім, іншого шляху в нього вже немає. Адже опозиція сприйняла офіційні звинувачення на адресу Жиги як початок політичної війни. Та й коронавірусні проблеми можливо "перебити" лише чимось потужним. 

У команді Матовича також кажуть про готовність йти далі.

Тому вже незабаром ми можемо побачити нові гучні антикорупційні справи. Нинішня зима у Словаччині обіцяє бути дуже гарячою. 

Автор:  Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"