У 2011 році ООН оприлюднила "керівні принципи щодо бізнесу та прав людини", що були присвячені корпоративній відповідальності транснаціональних компаній та корпорацій.

Однак у Швейцарії вирішили, що лише декларування цих принципів явно недостатньо – і почали готуватися до загальнонаціонального референдуму.

Референдуму, який за багатьма ознаками став унікальним навіть для Швейцарії.

Виклик для міжнародних корпорацій

Згідно з новими ініціативами, компанії мали б обережніше вести бізнес особливо у країнах з поганою економікою (країнах третього світу), нести відповідальність за шкоду, завдану своїми ж дочірніми компаніями, постачальниками чи діловими партнерами. Будь-яке недотримання цих вимог могло б призвести до судового позову та накладення штрафу.

Основними аргументами прихильників змін стало використання корпораціями пестицидів, які заборонені у Швейцарії.

Це дало підстави звинувачувати компанії у "забрудненні води в Конго та повітря у Замбії" або у заподіянні "шкоди людському здоров'ю мікрочастинами цементу".

Варто нагадати – у Швейцарії розміщені головні офіси 14-ти корпорацій зі світового списку Fortune 500, а в цілому транснаціональні та іноземні компанії створюють більш ніж третину національного ВВП.

Очікувано бізнес не підтримав таку ініціативу.

Швейцарська федерація підприємців, яка представляє інтереси 100 тисяч компаній, у своїх зверненнях закликала відмовитись від підтримки цієї ініціативи, адже "вона виходить за рамки мети і є занадто великим експериментом".

У зверненнях наголошували, що це "правильна ціль, але не правильний шлях",  адже  жодна компанія не хоче порушувати права людини чи приносити шкоду довкіллю, проте не у всіх країнах можливим є забезпечення затверджених стандартів через внутрішні політики чи пріоритети країн, що розвиваються.  

А головне – за новими ініціативами, компанії, що зареєстровані у Швейцарії, могли покарати не лише за власні порушення, а й за дії їх партнерів або підрядників.

У відповідь бізнес зауважував,  що проконтролювати усіх постачальників надзвичайно важко, а тому прийняття такої ініціативи призведе до нескінченної судової тяганини.

Поразка через пандемію?

Натомість референдум охоче підтримало 130 неурядових організацій, включаючи Greenpeace, Amnesty International, Transparency International.

Фото автора

Значна мобілізація відобразилась в безпрецендентному бюджеті близько восьми мільйонів франків донацій громадян та NGO (наприклад Amnesty International виділила 300 тис. франків) витрачено було лише на агітацію "ЗА" – це по франку на людину, хоча зазвичай витрати на такого роду референдуми не перевищують одного мільйона.

Підготовка до референдуму тривала чотири роки - ініціатори активно агітували мешканців: розміщували рекламу на зупинках, вокзалах та у  громадському транспорті,  а жителі у французькій частині  вивішували на балкони помаранчеві написи "OUI" (з франц. "так").

Правозахисні організації разом з жіночими об'єднаннями та профспілками активно підіймали питання на зібраннях.

Агітували серед своїх прихожан навіть деякі церкви.

Втім, цього виявилося недостатньо.

Референдум пройшов 29 листопада – і його результати виявилися невтішними для організаторів.

Хоча нові обмеження для бізнесу в цілому підтримали 50,7% виборців, однак для перемоги цього виявилося недостатньо – ініціатива  "пройшла" лише у дев’яти кантонах (областях), включаючи найбільші міста, такі як Берн, Женева, Базель та Цюрих. Однак – і це виявилося критичним - решта з 26 кантонів проголосувала проти.

Така ситуація – формально програти, але здобути більшість голосів, в історії Швейцарії сталася лише один раз – у далекому 1955 році. А таких референдумів в історії країни було більше 450.

Проти змін спрацював консерватизм швейцарців. Для багатьох із них, особливо – старшого віку, референдум послабив би глобальну конкурентоспроможність швейцарської економіки, яка і так постраждала від COVID-19, а також вимоги для бізнесу виглядали як загроза "міграції" компаній у менш вимогливі юрисдикції.

А відповідно – країна могла б втратити і робочі місця, і податки.

Показово, що попередні результати опитувань влітку показували беззаперечну перемогу в 78%, а на початку осені знизилися до 57%.

Такий тренд на думку деяких експертів забезпечила пандемія – на тлі збільшення економічних ризиків багато швейцарців не стали  підтримувати ініціативу, що здатна призвести до спаду доходів.

****

Попри поразку, питання додаткової відповідальності швейцарського бізнесу не зникло з порядку денного.

Відразу після голосування чинності набув альтернативний документ про те, що компанії, які займаються видобутком ресурсів, мають звітувати про будь-які платежі урядам третіх країн та про відсутність експлуатації дітей на виробництвах і проводити видобуток за нормальних умов.

Ключова відмінність – швейцарські компанії можуть бути покарані за неправдиві дані у звітностях.

Проте, і це принципово для організаторів референдуму, швейцарський бізнес не має відповідати ані за своїх підрядників, ані за дочірні компанії у країнах, що розвиваються.  

Автор: Уляна Перескоцька,

інвестиційний консультант (Швейцарія)