"ЛГБТ-війна" Віктора Орбана: навіщо Угорщина перейшла червоні лінії у відносинах з Україною

Партія прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана за останні кілька діб має кілька "досягнень" у відносинах з Україною. Хоча навряд чи вона має підстави ними пишатися.

По-перше, офіційний Будапешт позбавився багатьох своїх друзів в Україні. Йдеться про тих, хто не є фанатами Орбана, але розуміє важливість добрих відносин з Угорщиною і був готовий захищати діалог із нею.

По-друге, чинна влада Угорщини продемонструвала світові, що вона зацікавлена у штучній дестабілізації Закарпаття.

По-третє, Будапешт довів, що не вважає Україну рівним партнером, у інших державах діє інакше, зокрема – утримується від втручання у вибори, навіть коли дуже кортить.

Втім треба усвідомлювати, що ключові червоні лінії Будапешт перетнув не через Україну. Є підстави вважати, що насправді

нападом на Україну у Орбана намагалися відволікти увагу від гей-скандалу у його партії.

У такій ситуації Угорщина зазвичай починає шукати "ворогів", мобілізуючи електорат на свою підтримку. Цього разу у переліку опинилася й Україна.

На щастя, штучність дій офіційної Угорщини бачать також наші західні партнери, що знижує ефект від "хрестового походу" Орбана – йому перестали вірити навіть ті, хто робив це донедавна. Це дає українській владі можливість для гідної реакції на проблему. Головне – самим не перетнути червону лінію і не позбавити себе козирів.

Оргія без Орбана

У середу офіційний сайт угорської партії "Фідес" (Fidesz), що є незмінною правлячою політичною силою в Угорщині протягом останніх 10 років, опублікував заяву про те, що Київ створив на Закарпатті "ситуацію громадянської війни".

Годі й говорити, наскільки заява є неприйнятною та водночас відірваною від реальності, але влада Угорщини далеко не вперше вдається до відвертої дезінформації та антиукраїнської пропаганди. На попередньому піку конфлікту, у 2017 році, придумані "факти" включали навіть у офіційні державні рішення, про що "ЄвроПравда" детально розповідала.

Та остання заява з Угорщини перетнула нові червоні лінії.

Формально йдеться про заяву лише частини партійного керівництва – депутатів Європарламенту від "Фідес" та афілійовані з нею групи KDNP, однак її не дарма опублікували на партійному сайті.

У четвер "Європейська правда" звернулася до посольства Угорщини в Україні, до офісу прем’єр-міністра Орбана та до престіму  "Фідес" із пропозицією відреагувати та відмежуватися від цієї заяви у разі, якщо вони з нею не згідні. Жоден з цих органів на це не зважився.

 Хоча схоже, що причиною заяви євродепутатів була зовсім не Україна.

У Віктора Орбана та його партії – серйозні проблеми вдома через євродепутата Йожефа Саєра.

Саєр – не простий партієць. Він був одним зі співзасновників партії "Фідес", близьким соратником особисто Орбана і мав непересічний авторитет у партії. Він побудував собі імідж поборника консервативних/сімейних цінностей та ЛГБТ-ненависника. Саєр був одним з авторів конституційної норми про заборону ЛГБТ-шлюбів тощо.

Однак днями євродепутата затримала поліція на приватній гей-оргії у Брюсселі, оскільки та проходила із порушенням бельгійських карантинних обмежень.

Вже згодом опозиційні угорські ЗМІ почали писати, що у партійних колах знали про розбіжність між його партійною риторикою та сексуальною орієнтацією, але закривали на це очі, зважаючи на авторитет політика.

Ба більше, згодом організатор вечірки, яку "накрила" поліція, заявив, що його попередні комерційні гей-оргії відвідували щонайменше 9 політиків "Фідес", як загальноєвропейського, так і національного рівня (а також політики з Польщі та України). З іміджем консерваторів це не дуже в’яжеться, тож партія отримала шалені іміджеві проблеми. І те, що Саєра змусили подати у відставку з Європарламенту та вийти з партії, не вирішило проблему.

Нині команда Орбана намагається відбити цей удар.

Оскільки в Угорщині партія Орбана контролює переважну більшість медіаполя, спершу там намагалися замовчати скандал. Зокрема, провладні медіа воліють не згадувати про те, що йдеться про гей-вечірку (що має вагу, зважаючи на риторику Саєра), а концентруються на порушенні ним коронавірусних правил, або й взагалі "забувають" про свого євродепутата і розповідають лише про іншого затриманого, естонського дипломата.

А одночасно, щоби згуртувати електорат, у партії почали видавати у медіа інші теми про "зовнішніх ворогів" (що є доволі типовою стратегією для чинної угорської влади).

Зокрема, різко активізувалися атаки на Сороса, на європейських бюрократів, а також – на Україну. Саме на цьому тлі у середу з’явилася заява про "громадянську війну" на Закарпатті. Все це звісно, не виправдовує заяву, із якою команда Орбана, і без того далека від демократії та принципів добросусідства, знищила ще одну червону лінію у відносинах з Україною.

Конфлікт для Угорщини

Треба зауважити, що тактика Будапешта не спрацювала. По-перше, практика довела, що питання Закарпаття не надто цікавить більшість пересічних угорців. По-друге, гей-скандал виявився настільки потужним (і привернув увагу ЗМІ всієї Європи), що замовчати його було вже неможливо. Тому Віктор Орбан, який мовчав понад добу навіть після того, як євродепутат визнав участь у "вечірці", зрештою вийшов із заявою про засудження свого соратника.

Втім, маховик вже був розкручений.

Угорській урядовій пропаганді необхідно було хоч якось проілюструвати свою тезу про "громадянську війну" на Закарпатті, підтверджень якої не існує у природі – тому у хід пішли найвідвертіші фейки.

Хто стежив за подіями на Закарпатті цього тижня – чув про фейкове відео із погрозами на адресу угорців, записане від імені "активіста Правого сектора" на фоні дорожнього знаку на в’їзді до Берегова. Ми розповідали про цей ролик, який з’явився у мережі незадовго до початку обшуків СБУ на Закарпатті та викликав підозри у тому, що його автори знали про їхню підготовку (хоча на той момент про них мала знати лише сама спецслужба). І саме відео, і нібито націоналіст на ньому були настільки неприродними, що видавалося – усі мають зрозуміти, що це фальшивка.

Поза сумнівом, це розуміють і угорські дипломати – принаймні ті, хто працює у Києві та на Закарпатті. Однак коли потрібні "докази громадянської війни", якість перестає мати значення.

Нині офіційний Будапешт взявся за "розкрутку" цього відео на міжнародному рівні.

Серед іншого, на цій підставі Будапешт вимагав надіслати до Закарпаття місію ОБСЄ, прирівнявши цей регіон за небезпекою до окупованого Донбасу. При чому Петер Сійярто, який проводив переговори щодо цього із головуванням ОБСЄ, чудово розуміє, що в Києві цю ідею сприймають із шаленим та обґрунтованим роздратуванням – але це його не зупинило.

Також про це відео розповідають угорським журналістам як про доказ проблем в Україні.

Втім, найбільшою проблемою є те, що лідери угорської громади на Закарпатті, які традиційно орієнтуються на думку офіційного Будапешта, поширюють цей фейк тут, в Україні. Це може здаватися нонсенсом, але чимало угорців Закарпаття у підсумку сприйняли його на віру – попри очевидну штучність, сфабрикованість відеозапису! Достатньо прочитати, принаймні у перекладі, дискусії на угорських форумах Закарпаття чи коментарі під Facebook-постами.

І ось це вже – значно серйозніше.

Бо для України це є ключовим.

Пропаганда Орбана у своїй боротьбі з інформаційними викликами на кшталт нинішнього ЛГБТ-скандалу у партії буде перемикатися з одного фейку на інший, але шкоду Україні вона вже нанесла. Це важко визнавати, але цього тижня саме Будапешт докладав найбільші зусилля для дестабілізації ситуації в Україні. І саме Угорщина – і словами, і діями – намагається створити досі не існуючий конфлікт на Закарпатті.

"Рівність" по-угорськи

Варто нагадати, що корінь нинішнього українського-угорського протистояння полягає у подіях двомісячної давнини, коли угорські посадовці – включно з міністром Петером Сійярто – неприховано агітували на місцевих виборах за одну з двох угорських партій, що балотувалися у місцеві органи влади. Йдеться про партію "Товариство угорської культури Закарпаття", відому також за угорською абревіатурою КМКС – саме ту, офіси якої у понеділок обшукала СБУ, додавши тим самим каністру палива у багаття.

Втім початок цієї пожежі поклали саме дії угорської влади на виборах. Будапешт досі не визнав некоректність цих своїх дій, хоча вони є очевидним втручанням у внутрішню політику України.

Втім Україна – не єдиний сусід Угорщини, де є велика угорськомовна діаспора. І дуже показовим стали вибори, які проходитимуть в грудні у ще одній такій державі – Румунії.

У Румунії Будапешт також має свого фаворита, одну з партій угорської меншини, що має назву DAHR.  

Але поведінка Угорщини на українських та румунських виборах виявилася дуже відмінною.

В четвер той самий Петер Сійярто, який відверто агітував за КМКС на виборах в Україні, з Румунією поводився гранично коректно, уникнувши підстав для звинувачень

В четвер він зустрівся в Будапешті з очільником DAHR Келеменом Хунором, і наголосив, що не поїде до Румунії, щоби уникнути підозр у втручанні у внутрішні румунські справи. Він також утримався від заклику голосувати за конкретну партію, зазначивши, що румуни обирають майбутнє своєї країни, хоча додав, що для Угорщини збільшення представництва DAHR було корисним.

Словом, до виборів у Румунії очільник МЗС Угорщини поставився з усією повагою.

І хотілося би, щоби українські посадовці під час наступного контакту із Сійярто запитали його – а що заважало вчинити так само щодо України? Чому щодо нас в дію йде порушення міжнародного права брехня та пропаганда ґатунку Russia Today? Чи Угорщина не вважає нас державою, що потребує поваги та коректного ставлення?

І головне – а на яке ставлення з нашого боку розраховує Будапешт після таких дій?

Міжнародна недовіра

Доброю новиною на цьому фоні є те, що неправдивість заяв та аргументів угорського керівництва очевидна не лише для нас.

В ОБСЄ Петеру Сійярто вже відповіли відмовою, через що він вже публічно скаржився, що ті не хочуть їхати на Закарпаття захищати угорців. В НАТО угорські вимоги вже також усім набридли: Генсек знову заявив, що не втручатимуться у суперечку, попри прохання угорської сторони.

А зважаючи на те, як саме угорці обґрунтовують свої дії під час останнього витка конфлікту, а також з огляду на кричущу некоректність заяви "Фідес" про "громадянську війну" та на очевидне припущення про її пов’язаність із ЛГБТ-скандалом, а не з реальним загостренням на Закарпатті, – нам буде нескладно довести у інших столицях, що винуватцем та ініціатором нового загострення є не Україна, а Орбан.

І це також є відповіддю на запитання "Що робити?".

Доки Будапешт не відмовиться від своїх звинувачень, не відмежується від думки про "громадянську війну" тощо, про конструктивний діалог із ним говорити складно. Він просто не лишив іншого вибору навіть для тих в Україні, хто волів би мати дружній діалог з Угорщиною. Підтримати таку політику щодо України - неможливо.

Тож лишається покладатися на тиск інших західних партнерів, включаючи США, які для Орбана завжди мали високий авторитет.

А паралельно – звісно, Києву необхідно працювати на Закарпатті з максимальним долученням тієї частини місцевої угорської громади, яка готова до діалогу (а рано чи пізно вона з’явиться). Долучати до роботи в облраді, інтегрувати їх до ухвалення рішень тощо.

Так, після хейт-кампанії з боку Будапешта це непросто робити, але необхідно. Нам доведеться вчитися сприймати угорців України окремо від Будапешта.

Адже те, що Угорщина вирішила перетнути червоні лінії і оголосити "війну" українцям, не має бути приводом робити те саме і з нашого боку.

Автор: Сергій Сидоренко, редактор "Європейської правди"