Від вечора 13 січня в Італії почалися "темні урядові часи" – після того, як відставка двох міністрів з правлячої коаліції та одного із заступників міністра закордонних справ поставила під сумнів майбутнє уряду Джузеппе Конте. 

А причиною тому – голова уряду, щоправда, колишній, Маттео Ренці. Він відкликав з уряду трьох міністрів, що є представниками його партії "Італія віва".

Політична криза має безліч сценаріїв вирішення. Але вже зараз можна сказати, що вона стала перешкодою для реалізації в Італії масштабної програми економічного відновлення, на яку ЄС виділяє рекордну суму – 209 мільярдів євро. 

Помста колишнього

Очікування, що Маттео Ренці готує персональний реванш за втрачене прем’єрське крісло, були дуже давно – аж з грудня 2016 року.

Все ж втрата прем’єрського крісла була для Ренці надто болісною. Він взяв паузу, сформувавши власну партію – "Італія віва", і навіть встиг увійти до другого уряду Джузеппе Конте, сформованого у 2019 році. 

Та 13 січня очікування стали дійсністю. Ренці розкритикував урядову політику та заявив, що відкликає трьох своїх урядових представників: міністерку сільського господарства Терезу Белланову, міністерку молоді Елену Боннетті та заступника міністра закордонних справ Івана Скальфаротто. 

"Новий уряд Конте? Ми не прагнемо нікого ветувати", – так прокоментував Маттео Ренці рішення про відставку його представників. Отже, він не просить відставки Джузеппе Конте напряму, але повідомлення виглядає доволі чітким: прем'єр-міністр повинен піти до Квіринальського палацу і передати мандат керування державою в руки президента Серджо Маттарелли.

"А зараз король голий", – додав Ренці.

Як зауважив у відповідь Джузеппе Конте, своє рішення про намір вийти з урядової коаліції партія "Італія віва" повідомила не особисто чи під час дискусій, а електронною поштою. 

При цьому позиція самого президента Маттарелли була незмінною – "знайти вихід із цієї невідомості". 

Хай там як, а в ніч на 14 січня Італія опинилася в глибокій урядовій кризі. 

12 годин по тому Конте оголошує, що має намір продовжити своє урядування, а склад уряду поповнять нові кандидатури (які саме – ще невідомо).

Оптимізм прем'єра пояснюється підтримкою з боку інших членів коаліції. Зокрема, міністр закордонних справ Італії та очільник "Руху 5 зірок" Луїджі Ді Майо заявив, що "через безвідповідальний жест Ренці ми йтимемо з ним різними шляхами". Навіть засновник "Руху" Беппе Грілло прихильно ставиться до Джузеппе Конте.

А за словами голови Демократичної партії Ніколи Дзінгаретті, "крок Italia viva демонструє приязнь друзям Трампа".

Проте і тут не усе так просто. Частина членів Демократичної партії мають сумніви в ефективності "перестановки" та заміни колишніх міністрів.

Підкидає хмизу в багаття й опозиція, яка добилася призупинення роботи Палати депутатів до моменту виступу Джузеппе Конте із роз’ясненням та повідомленням про свою відставку. 

"Золота акція" у Сенаті

Перед головою італійського уряду постало дві опції: відразу подавати у відставку, щоб відкрити спробу для формування нового уряду, або йти до парламенту, щоб перевірити кількість своїх прихильників.

Після консультацій із політичними силами та президентом Конте оголосив, що 18 січня він звернеться із промовою, в якій закликатиме підтримати його кандидатуру на ще одну каденцію. Це буде зовсім нелегко зробити, оскільки потрібно заручитися підтримкою як у Палаті депутатів, так і в Сенаті.

Цей шлях дає шанс отримати доволі незначну, але все ж перевагу із закликом підтримати та продовжити роботу чинного уряду в умовах пандемії. 

Однак якщо пропозиції щодо оновлення складу уряду не здобудуть підтримки, це означатиме неминучі дострокові вибори десь всередині року. 

"Якщо більшості немає, ми знову йдемо на (національне) голосування – так це працює в демократії", – коментує ситуацію лідер "Ліги" та відсторонений міністр внутрішніх справ Маттео Сальвіні.

Тут варто нагадати, що завдяки Сальвіні прем’єр уже має досвід захисту свого уряду та своєї кандидатури в парламенті. Це було 8 серпня 2019 року, коли міністр внутрішніх справ спробував оголосити недовіру уряду Конте. 

Свято популізму: що принесли Італії перші "коронавірусні" вибори

Та чи вдасться це зробити вдруге? 

Досить оптимістично виглядає ситуація з Палатою депутатів – голоси на підтримку уряду нададуть представники "Руху 5 зірок", але увага усіх буде прикута до голосування в Сенаті. І тут розклади є абсолютно непередбачуваними. 

Існує безліч сценаріїв, як можуть розвиватися події. Проте одне уже зрозуміло точно: усі почали рахувати кількість прихильників, які можуть з’явитися або які потрібні для голосування. За останні 24 години найпопулярнішим запитом в пошуку Google в Італії стала "кількість голосів для більшості на сьогодні". І не просто так. 

Доволі складно розібратися із підрахунками голосів у Сенаті (у якому 315 місць), адже у разі висловлення довіри не потрібна абсолютна більшість голосів, а насправді лише на один голос більше, ніж кількість тих, хто проголосує проти. 

Опозиція у Сенаті може розраховувати на 138 голосів, до яких може доєднатися частина з 18 сенаторів – прибічників партії "Італія віва".

Своєю чергою розрахунки демократів вказують на те, що кількість прихильників у Сенаті може сягнути 167-168 осіб, втім, розрахунки експертів не такі веселі – вони вважають, що голові уряду вдасться мобілізувати 155-156 голосів сенаторів. 

За таких розкладів вирішальне слово буде за так званою "Змішаною групою", яка складається із 29 сенаторів від різних політичних сил та груп, за чиї голоси боротимуться як уряд, так і опозиція. 

Ситуація загострилася так, що навіть Сільвіо Берлусконі довелося перервати своє лікування в Монако та повернутися до "політичних справ".

Горе від грошей

Може здатися кумедним, що цей уряд Конте ризикує позбутися своєї каденції через рекордно велику фінансову допомогу ЄС.

А точніше – через неузгодженість у тому, як найкраще витратити 209 мільярдів євро, виділених на гранти та у вигляді низьковідсоткових позик від Фонду відновлення ЄС. 

Італія, яка у 2020 році зазнала людських та економічних втрат чи не найбільше в Європі, вперше виборола право отримати аж стільки "багато" від Євросоюзу. 

Втім, як виявилося, великі гроші – це також і великі проблеми. 

Окрім голосування за прем'єра, Італія має іще пережити низку внесень змін до бюджету та голосувань щодо затвердження коштів з Фонду відновлення ЄС.

І тут євробюрократів найбільше цікавить план використання цих коштів та конкретні реформи, які мають здійснити італійці для подолання економічної кризи. 

Зокрема, йтиметься і про податкову реформу, реформу правосуддя та державного управління, які уже давно потребують грунтовних змін, на думку європейців. І тут експерти-економісти ставлять просте запитання: як ефективно уникнути марнотратства, що стало спортом, в якому Італія є провідним гравцем?

А відповідно, дострокові вибори можуть поставити під сумнів реалізацію цієї амбітної програми. Адже у разі дострокових виборів країну чекатиме чергове шоу популізму.

Автор: Вікторія Вдовиченко,

кандидат історичних наук,

асоційований експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма"