20 різновидів нерівності: як Франція посилить боротьбу з дискримінацією

Середа, 24 лютого 2021, 07:00 —
Фото AFP/East News
Антирасистські протести у Парижі, 6 червня 2020 року

У Франції розпочала роботу "платформа проти дискримінації" – нова ініціатива президента Еммануеля Макрона.

Анонсував запуск платформи по боротьбі з дискримінацією сам Макрон. Це сталося в грудні на тлі скандалу з побиттям поліцейськими темношкірого продюсера Мішеля Зеклера.

"Сьогодні, якщо у тебе не білий колір шкіри, тебе набагато частіше перевіряють, і це нестерпно", – заявив президент Франції, викликавши тим самим різку критику з боку поліцейських профспілок, які заявили, що "поліція не є расистською і не вибирає собі правопорушників".

500 юристів

"Будь-яка дискримінація – це приниження, це насильство. Існування дискримінації нагадує нам про те, що (розбудова) Республіки ніколи не завершується", – заявив Еммануель Макрон, назвавши нову платформу "конкретним інструментом для того, щоб покласти край несправедливості".

Відтепер усі, хто вважає, що став жертвою дискримінації будь-якого роду, можуть піти на сайт antidiscriminations.fr або зателефонувати на гарячу лінію.

При заповненні формуляра на сайті вам пропонують вибрати сферу прояву дискримінації: приватне майно і послуги; освіта; робота в держсекторі; робота в приватному секторі; житло; державні служби.

Критеріїв дискримінації пропонується на вибір понад двадцять.

Серед них: профспілкова діяльність; вік; зовнішність; генетичні характеристики; релігійні переконання; банківські операції; стан здоров'я; вагітність; інвалідність; гендерна ідентичність; місце проживання; звичаї; національність; політичні погляди; сексуальна орієнтація; походження, раса або етнос; ПІБ; втрата автономності; стать; сімейний стан; економічна вразливість.

У перші пів дня на платформу надійшло понад 200 повідомлень. Для порівняння: раніше апарат уповноваженого отримував приблизно 5500 скарг на дискримінацію за рік, що, звісно, неймовірно мало для 67-мільйонної Франції.

Нова платформа знаходиться під управлінням служби уповноваженого з прав людини (якого призначає на цю посаду президент, але який, формально, йому не підпорядкований).

"Наші юристи, а це 500 осіб, спеціально навчені для вирішення питань, пов'язаних із дискримінацією, зможуть вислухати, відповісти на запитання і запропонувати рішення", – заявила уповноважена з прав людини Клер Едон.

В апараті відомства уточнили, що юристи спрямують людину або до "компетентних органів" (поліції, прокуратури), або до однієї з неурядових правозахисних організацій, або самі почнуть процедуру, яка закінчиться медіацією чи юридичним переслідуванням.

При цьому багато ЗМІ відзначили, що запуск платформи стався одночасно з ухваленням 16 лютого Національними зборами в першому читанні закону про "зміцнення республіканських принципів" (який представники лівих партій назвали "антимусульманським", а праві й ультраправі, навпаки, недостатньо жорстким).

Види дискримінації

В апараті уповноваженої повідомляють, що найчастіше (47%) французи зазнають дискримінації на роботі.

Основні види дискримінації: за ознакою походження (включаючи расу і національність) – 24,5%, через інвалідність – 22,7%, за ознакою статі – 12,7% (підкреслюється, що в переважній більшості випадків страждають жінки). Досить поширеною є дискримінація за віковою ознакою – 5,7%, і навіть дискримінація через профспілкову діяльність – 5%.

Майже половина людей, пов’язаних із профспілками, заявили, що хоч раз у житті ставали жертвами дискримінації. Втім, це все ж таки не є предметом загальнонаціонального обговорення, на відміну від расової проблеми.

У червні 2020 року попередній уповноважений з прав людини Жак Тубон випустив доповідь під назвою "Дискримінація за ознакою походження: необхідність терміново діяти".

Публікація доповіді сталася на тлі триваючої вже кілька місяців санітарної кризи, яка "тільки погіршила стереотипи про мешканців бідних кварталів, яких часто подають як "недисциплінованих поширювачів вірусу", котрі погано дотримуються соціальної дистанції і правил карантину", – відзначала газета Le Monde у зв'язку з доповіддю.

Дискримінації за ознакою походження піддають і іноземців, і нащадків іноземців, а це 21% населення Франції.

Проблема має системний характер, зазначив Жак Тубон: "Дискримінація не є результатом індивідуальної логіки деяких співробітників відділів кадрів, які відмовляються наймати чорношкірих або людей арабського походження. Під питанням – уся наша система, яка відтворює нерівність".

Інший орган – Національна консультативна комісія з прав людини (CNCDH) – у своїй щорічній доповіді (теж червень 2020 року) навів результати соцопитування про те, які у Франції існують стереотипи на "національному ґрунті".

45% опитаних заявили, що "іслам – це загроза для французької ідентичності", 37% вважають, що "імміграція – основна причина відсутності безпеки" в країні, 59% переконані, що "багато мігрантів приїжджають до Франції тільки для того, щоб скористатися системою соціального захисту", 60% заявили, що "рома дуже часто використовують дітей"; 34% вважають, що "євреї мають особливий стосунок до грошей".

* * * * *

Критики проєкту нагадують, що це не перша подібна ініціатива. Наприклад, у 2017 році була запущена урядова платформа під егідою Міжвідомчої делегації з боротьби з расизмом, антисемітизмом і ненавистю до ЛГБТ, і "це стало невдачею", заявив в інтерв'ю France Inter голова Представницької ради чорних асоціацій Франції (CRAN) Гіслен Ведо.

Нова платформа antidiscriminations.fr будується на активній участі обізнаних з проблемою правозахисних асоціацій, і це може збільшити її ефективність, сподівається Ведо.

Втім, проблема не тільки в операційних можливостях самої платформи, але і в тому, що навіть у разі звернення до її фахівців у потерпілого не так багато шансів на те, що дискримінацію можна буде довести юридично.

Адже часто расизм і ксенофобія проявляються завуальовано, тонко, відзначав у доповіді Жак Тубон, уточнюючи, що

лише 12% з тих, хто зазнав дискримінації на роботі через своє походження, йшов до суду.

І нарешті, багато ЗМІ відзначили, що запуск платформи стався одночасно з ухваленням парламентом 16 лютого в першому читанні закону про "зміцнення республіканських принципів", який представники лівих партій назвали антимусульманським.

Уряд не погоджується з такими звинуваченнями, уточнюючи, що закон не бореться з жодною релігією, а спрямований перш за все на боротьбу з ісламізмом.

Запуск платформи став можливістю для влади на практиці довести ці слова.

 

Текст Radio France International публікується "Європейською правдою" з дозволу правовласника

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Реклама: