Несподівано Вірменія отримала різке загострення політичної кризи.

Прем’єр-міністр Нікол Пашинян вже небезпідставно заявляє про "спробу державного перевороту". Ініціаторами цієї спроби є військові, що робить ситуацію ще більш небезпечною.

Чому ситуація "вибухнула" саме зараз? Як далі розвиватимуться протести і чи не відбудеться у Вірменії повноцінний військовий заколот?

Та перш ніж шукати відповідь на ці запитання, треба відповісти на інше: яку роль у нинішньому політичному загостренні відіграє РФ? І чи не перейшов Кремль до форсування зміни влади у союзній державі?

Непозбувний Пашинян

Політична криза у Вірменії триває від завершення другої війни за Нагірний Карабах, яку виграв Азербайджан.

Відразу після оприлюднення в ніч на 10 листопада минулого року спільної заяви лідерів Вірменії, Азербайджану та РФ, що поклала край бойовим діям, але за змістом була схожа на визнання поразки Вірменії у війні, Єреван охопили масові протести.

Нікола Пашиняна називали головним винуватцем такого підсумку бойових дій та звинувачували у невиправданій капітуляції, вимагаючи його термінової відставки.

Втім, вірменському уряду вдалося утриматися при владі. Партія Пашиняна "Мій крок", яка прийшла до влади після революції 2018 року, наразі має стійку більшість у вірменському парламенті і переважно зберегла лояльність своєму лідеру.

А тому відставка уряду могла відбутися лише за згодою самого прем’єра.

Одночасно опозиції так і не вдалося дати старт силовій зміні влади.

Не в останню чергу через те, що нинішня опозиція – це в основному представники колишньої влади, проти якої й була спрямована революція 2018 року.

Зрештою, на зменшення градусу напруги вплинула й обіцянка Пашиняна провести у 2021 році дострокові парламентські вибори. Хоча їхню дату ще не затвердили, найімовірніше, вони відбудуться у вересні разом із місцевими виборами.

Це дає уряду достатньо часу для "роботи над помилками". Зокрема, в правлячій партії заявляють, що достроковим виборам має передувати реформа виборчого законодавства, а також судова реформа. А ще – до законодавства планують внести норму, яка позбавляє прем’єра необхідності йти у відставку для участі у виборах.

Рейтинг Пашиняна почав відновлюватися з часів післявоєнного провалу. Згідно з соціологічними опитуваннями  вірменського представництва "Gallup International Аssociation", Пашинян має найвищу підтримку серед політиків – 2,8 за 5-бальною шкалою, випереджуючи як чинного президента Армена Саркісяна (2,3), так і своїх ключових опонентів: експрезидентів Роберта Кочаряна (2) та Сержа Саргсяна (1,7), а також лідера вуличної опозиції "Рух за порятунок Батьківщини" Вазгена Манукяна (1,6).

Правляча партія "Мій крок" у разі дострокових виборів отримала б підтримку 33,1% виборців. Не найкращий результат, адже на минулих виборах вони мали 70,4%, проте опоненти влади не можуть похвалитися й такими показниками. Зокрема, за партію "Процвітаюча Вірменія" готові голосувати лише 4,4% виборців, за "Просвітлену Вірменію" – 2,6%, за колишню владу з Республіканської партії – 2,2%.

Натомість 27% вірмен готові голосувати "проти всіх", а ще майже 16% – не можуть визначитися, кого підтримувати. Вдала робота уряду у найближчі місяці дає надію на повернення чималої частини цих голосів.

Тож хоча вірмени швидше підтримують відставку Пашиняна (43,6%), аніж його збереження на посаді (38,8%), опозиції так і не вдалося зробити свої протести масовими. Особливо – у порівнянні з революцією 2018 року, до якої часто апелюють у Єревані.

Втім, усе змінив необережний вислів вірменського прем’єра.

"Вибухнути на 10%"

"Нехай запитає, чому не вибухнула запущена ракета "Іскандер" або чому вона вибухнула на 10%", – так 23 лютого Нікол Пашинян відповів порталу 1in.am на прохання прокоментувати заяву експрезидента Сержа Саргсяна, чому Вірменія під час війни з Азербайджаном не використовувала російські ракетні комплекси "Іскандер".

"Можливо, це зброя 80-х років", – додав прем’єр.

Ця заява вмить стала сенсацією. Причому не лише у Вірменії, а в першу чергу – в РФ.

Річ у тім, що російська пропаганда зображує "Іскандер" як найсучаснішу зброю, що не має аналогів у світі. Втім, можливостей перевірити це досі не було (або РФ про це не повідомляє).

Відомо, що "Іскандери" використовували під час війни 2008 року із Грузією, що ними озброєні російські війська у Сирії – проте досі невідомо, наскільки вони ефективні в умовах бойових дій із технічно просунутим противником.

При цьому Вірменія стала першою країною, якій РФ продав свої "Іскандери". І от тепер вірменський прем’єр заявляє, що ця "суперзброя" абсолютно неефективна!

Більшого ляпаса РФ складно й вигадати.

Тож не дивно, що ця заява спричинила гостру реакцію в РФ. Та одночасно вона викликала не менш гостру критику в Генштабі Вірменії.

Першим на слова Пашиняна відреагував заступник голови Генштабу Тіран Хачатрян, який зі сміхом заявив, що те, що сказав Пашинян, "неможливо та несерйозно". Замість відповіді прем'єр просто звільняє Хачатряна.

Проте конфлікт від того не згас, а навпаки, розгорівся.

Генштаб Вірменії оприлюднив заяву, в якій назвав це рішення недалекоглядним та безпідставним, і у відповідь вимагає відставки самого Пашиняна.

"Прем’єр-міністр та уряд Вірменії віднині не здатні ухвалювати адекватні рішення у цій критичній та доленосній для вірменського народу ситуації. Збройні сили Вірменії довгий час терпіли зусилля, спрямовані на дискредитацію ЗС чинною владою, але усе має свої межі…

Неефективне управління чинної влади та серйозні помилки у зовнішній політиці підвели країну до прірви. У зв’язку з цією ситуацією ЗС Вірменії вимагають відставки прем’єр-міністра та уряду, одночасно закликаючи утриматися від застосування сили проти народу", – йдеться у заяві.

"Я вважаю заяву Генштабу спробою державного перевороту. Я закликаю усіх наших прихильників зараз вийти на площу Республіки", – відповів на цей ультиматум Пашинян, додавши, що найближчим часом виступить зі зверненням до народу. 

Також голова вірменського уряду звільнив з посади голову Генштабу Оніка Гаспаряна.

 * * * * *

"Військовий скандал" очікувано посилив позиції опозиції. Наразі там оголосили про новий великий мітинг на підтримку вимог військових.

Тож 25 лютого у вірменській столиці мають пройти мітинги як прихильників, так і противників Пашиняна. Подальший розвиток кризи значною мірою залежить від того, чий мітинг виявиться більшим і чи зможуть опоненти утриматися від насильства.

Наразі шанси чинного прем'єра взяти гору в цьому раунді протистояння виглядають відверто більшими. Особливо якщо у найближчі години заколотники не перейдуть до активних дій. 

Проте різкий демарш військових може докорінно змінити ситуацію. Хоча серед найвищих військових Вірменії традиційно було багато прихильників старої влади, там досі утримувалися від участі у політиці.

Втім, серед найвищих військових є багато симпатиків РФ і, напевно, навіть російських агентів. 

Тож не зайвим є питання: чи не був демарш Генштабу інспірований РФ? 

Нікол Пашинян, який прийшов до влади революційним кроком та часто відмовлявся "розуміти" натяки Кремля, ніколи не був для РФ своїм. 

Проте гостра заява про "Іскандери" могла стати для РФ "останньою краплею", після якої там вирішили дати старт операції по терміновій зміні влади у Вірменії.

Якщо це припущення справедливе – на Єреван чекатимуть серйозні випробування. 

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"