Вже 11 лютого Україна та ЄС проведуть засідання Ради асоціації.

Це засідання має шанси стати "проривним" – переговори вперше пройдуть після офіційної згоди ЄС розпочати процес оновлення Угоди про асоціацію.

І хоча вже стало остаточно відомо, що 11 лютого не буде підписання довгоочікуваної Угоди про спільний авіаційний простір з ЄС (як стверджують, перенесення має винятково технічний характер), навіть без "відкритого неба" засідання 11 лютого обіцяє чимало приємного для України.

Зокрема, за словами віцепрем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної, це буде "дуже конструктивне, практичне і проривне засідання". За її словами, окрім юридичного старту процесу оновлення УА Київ очікує за результатами Ради асоціації "досягти низки політичних домовленостей щодо секторальної інтеграції, відзначити "гарний прогрес" у просуванні в напрямку переговорів про так званий "промисловий безвіз".

Втім, щоби старт оновлення УА був справді вдалим, Україні треба показати успіхи у виконанні чинної угоди.

За словами посла ЄС в Україні Матті Маасікаса, "наступного тижня буде запроваджено двоетапну процедуру, коли кожна сторона проведе власну оцінку перед спільним обговоренням результатів". Таким чином, пояснює дипломат, Україна та ЄС зможуть "оцінити успіхи та досягнення цілей угоди через п’ять років після набуття нею чинності".

Досі одним зі слабких місць України було ухвалення євроінтеграційних законів у Раді. Часто під виглядом євроінтеграційних ініціатив у парламенті реєстрували документи, що не стосувалися євроінтеграції або навіть прямо їй суперечили.

При цьому профільний парламентський комітет має недостатній експертний потенціал, щоб оперативно охарактеризувати усі законопроєкти на їх відповідність УА.

Частковим рішенням цієї проблеми стало ухвалення переліку пріоритетних євроінтеграційних законопроєктів (в першу чергу – поданих депутатами), яким має бути дано у Раді "зелене світло".

Вперше такий список було створено минулого року, і як запевняє прем’єр Деніс Шмигаль, цей підхід себе виправдав. Схожі оцінки й у Матті Маасікаса – визначення пріоритетів дозволяє Україні сфокусуватися на головному.

3 лютого перелік євроінтеграційних пріоритетів було оновлено. Поки його не оприлюднено, проте ЄвроПравді вдалося ознайомитися із попередньою версією списку.

Найбільш резонансне – уряд визнав пріоритетним ухвалення законопроєкту №4210, який стосується удосконалення процедур оборонного планування, а також №3711 про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Останній документ, положення якого були схвалені Венеціанською комісією, має сприяти перезапуску роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів та вирішити проблему дефіциту суддівських кадрів у судах першої та апеляційної інстанцій.

Серед них – великий блок ініціатив у сфері санітарії та фітосанітарії. Це і законопроєкти "Про захист рослин", "Про матеріали і предмети, що контактують з харчовими продуктами" та "Про насіння і садивний матеріал". 

У сфері транспорту пріоритетними названо законопроєкти "Про залізничний транспорт ", "Про мультимодальні перевезення", а також ініціативи щодо впровадження плати за використання автомобільних доріг.

Серед інших ініціатив, визнаних пріоритетними: законопроєкти "Про поштовий зв'язок", "Про адміністративну процедуру", а також "Про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою України".

Показово, що до списку мав увійти і законопроєкт "Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин", проте його вже наступного дня було схвалено Радою в цілому.

Також в уряді обіцяють завершити роботу над попередньо затвердженим списком із 40 законопроєктів, які має подати уряд.

За словами Дениса Шмигаля, із 40 євроінтеграційних законопроєктів, визначених пріоритетними на минулому засіданні комісії, сім вже внесено урядом на розгляд Верховної ради, а ще два – передані для подання президентом Володимиром Зеленським як невідкладні.

"Дуже важливо, щоб євроінтеграційний поступ зберігався і ми своєчасно виконували свої завдання", – додав прем’єр.

Втім, успішність євроінтеграційного поступу України залежить не лише від кількості (і якості) прийнятих законопроєктів, але й від їхньої імплементації (з чим у нас традиційно проблеми), а також від захисту від ініціатив, які торпедують євроінтеграцію.

Показовим став виступ Матті Маасікаса. Посол ЄС волів говорити про антикорупційні проблеми. Зокрема, позитивно оцінивши відновлення вимоги про електронне декларування майна, він зазначив, що в Євросоюзі хотіли би "побачити подальші покращення, зокрема запровадження ефективного стримувального чинника".

Також він нагадав про тривожний розвиток подій навколо законопроєкту №4229 про внесення змін до законів "Про судоустрій і статус суддів" і "Про Вищу раду правосуддя" щодо завершення конкурсних процедур на посади суддів місцевих судів.

Втім, попри ці зауваження, він не має сумніву, що визначення пріоритетних ініціатив у сфері євроінтеграції має пришвидшити виконання Україною Угоди про асоціацію. 

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"