"Спутник" та реванш: як російська вакцина розсварила владу Словаччини

Чи уникне Словаччина дострокових виборів та реваншу попередньої влади, яку навіть словацькі ЗМІ часом називають "проросійською"? 

Шанси уникнути цього сценарію ще залишаються, проте стрімко зменшуються.

Причому поштовх до цього, знову ж таки, дали відносини з Росією. Рішення прем’єра Ігоря Матовича закупити російську вакцину "Спутник V" потайки від партнерів по коаліції дало старт глибокій політичній кризі. 

Про можливий вихід з коаліції вже заявили три політсили – всі, окрім партії чинного прем’єра. Разом із тим, усі вони чудово розуміють: дострокові вибори можуть лише поглибити кризу, спричинивши розворот Словаччини від проєвропейського курсу. 

Проте чи вистачить цієї небезпеки для блокування негативного сценарію?

Напіввідставка з умовами

"Я готовий піти у відставку як прем’єр, залишившись працювати в уряді", – така заява словацького прем’єра Ігоря Матовича, що пролунала вранці 22 березня, теоретично мала означати швидке завершення політичної кризи.

Адже згода Матовича піти з посади прем’єра була ключовою вимогою партії SaS та її лідера, міністра економіки Ріхарда Суліка. Останній дав Матовичу часу до середи 24 березня, щоб оголосити про свою відставку. В іншому разі в SaS обіцяли залишити коаліцію. 

Нагадаємо, що старт кризі дало рішення Ігоря Матовича закупити російську вакцину "Спутник V", навіть незважаючи на те, що інші учасники коаліції – SaS та "За людей" – були категорично проти цього. Тому закупка проводилася таємно, а дозвіл на використання несертифікованої в ЄС вакцини, як виняток, узгодив своїм наказом голова МОЗ. 

Ця історія знищила і без того невисоку довіру між коаліційними партіями. А ініціатор закупівлі у росіян, тобто прем’єр Ігор Матович, перетворився на подразник, таку собі "живу червону ганчірку" для партнерів.

При цьому учасники коаліції не заперечували, щоб замість Матовича уряд очолив хтось із його однопартійців, наприклад – міністр фінансів Едуард Гегер.

Згодом до цих вимог приєдналася ще одна коаліційна партія "За людей". І це посилення зробило вимоги на адресу Матовича категоричними. Бо у разі виходу з коаліції обох цих партій Матович втрачав підтримку парламентської більшості. 

Це означало для нього потребу або працювати в умовах уряду меншості (це означає постійну потребу шукати голоси поза коаліцією, що за умови нинішнього конфлікту виглядає малореально), або піти на дострокові вибори, які для коаліційних партій небажані.

Однак готовність Матовича піти з посади прем’єра не задовольнила його партнерів.

Проблемою стала низка додаткових умов, які він висунув. 

Якщо раніше йшлося про сценарій, за яким усі лідери коаліційних партій мають піти з уряду, то Матович поставив вимогу, що він має там залишитися, хоч і на іншій посаді.

У партії прем’єра OĽaNO уточнюють, що такою посадою може стати віцепрем'єр із питань антикорупції чи прозорості влади. Рік тому під час передвиборчої кампанії саме ці теми забезпечили перемогу партії Матовича – тож цілком логічно, що він прагне зберегти контроль за такою електорально прибутковою темою.

При цьому Матович вимагає, щоби з уряду остаточно пішов його опонент, віцепрем’єр Сулік, проте не вимагає аналогічного від лідерки "За людей" Вероніки Ремішової (натомість у відставку мають подати інші висуванці партії, зокрема міністр юстиції Марія Колікова, яку Сулік називав найкращим членом уряду).

А ще Матович вимагає перерозподілу міністерських портфелів, внаслідок чого SaS Суліка має поступитися одним міністерством.

Словом, він висунув вимоги, які гарантовано мали не влаштовувати "бунтівників".

Але його опоненти знайшли несподівану відповідь. Вони заявили, що не сприймають ультиматум Матовича, але водночас... вирішили виконати майже всі його вимоги.

Ріхард Сулік заявив, що хоче зберегти коаліцію, і тому робить свій крок задля подолання кризи – й оголосив, що йде у відставку.

Відповідну заяву вже прийняла президентка Зузана Чапутова. Найближчими днями очікується відставка й інших міністрів від SaS, вони пообіцяли зробити це у четвер, якщо до того Матович не залишить посаду прем’єра. 

Піти з посад на вимогу Матовича також погодилися вже згадана представниця партії "За людей" Марія Колікова та віцеспікер парламенту від цієї партії Юрай Шеліга.

Але на додаток до цього безладу та серії відставок з’явився ще один гравець, який вирішив забити цвях у домовину коаліції. Ним став лідер четвертої коаліційної партії "Ми – родина" Борис Коллар, який до останнього підтримував Матовича. Коллар оголосив, що у разі, якщо всі питання не владнаються до кінця тижня, його партія виходить з коаліції, що зробить дострокові вибори неминучими.

Подарунок для опозиції

Чим загрожують Словаччині дострокові вибори?

Останнє соціологічне опитування, проведене вже у середині березня, тобто у розпал політичної кризи, свідчить, що від неї втратили більшість коаліційних партій.

І хоча повернення у передвиборчий режим дещо покращило рейтинги партії Матовича – OľaNO повернулась на другу сходинку, посунувши тепер вже принципових суперників з SaS (11,3% проти 10,3%), – нинішній рейтинг партії прем’єра значно поступається її результату на виборах минулого року (25%).

Двоє з учасників коаліції, партії "Ми – родина" та "За людей", мають рейтинги, близькі до прохідного бар’єра (у Словаччині це 5%).

Натомість зросли шанси пройти до Словаччини у партії "Прогресивна Словаччина", близької до президентки Чапутової (рік тому їхній провал став однією з головних сенсацій парламентських виборів). Зараз цю партію готові підтримати 9,3% опитаних, що дає високі шанси на проходження до парламенту.

Таким чином, шанси на збереження більшості у "проєвропейських" партій зберігаються, проте залежатимуть від проходження проєвропейської "За людей" або, навпаки, євроскептичної "Ми – родина".

Та найбільшою інтригою нового розкладу сил у парламенті у разі дострокових виборів стане те, якою на практиці буде політика нової партії "Голос" експрем'єра Петера Пеллегріні, створеної вихідцями зі Smer. Донедавна Smer була такою собі "вічною партією влади" на чолі з Робертом Фіцо, але вона зібрала на себе величезну кількість негативу, звинувачень у корупції та заграванні з Росією і минулого року отримала нищівну поразку на виборах.

Але попри увесь цей негатив колишні партійці Smer мають імідж "міцних господарників" (нічого не нагадує?), і це стає їхнім відчутним козирем на тлі суцільного безладу в новій владі.

Невипадково найгучніше про неминучість дострокових виборів зараз говорить саме опозиція, очікуючи на реванш.

І він цілком може відбутися.

* * * * *

Попри те, що приводом для кризи стали закупки російської вакцини, причини кризи – набагато глибші.

Справа тут і в особливостях характеру Ігоря Матовича – все частіше у медіа з’являються згадки про його хамську поведінку під час урядових засідань, і в його неготовності до системної роботи, найяскравішим свідченням чого став провал у протидії коронавірусу.

Втім, "Спутнику" вдалося посилити напруження у словацькій коаліції до такого рівня, коли шанси на компроміс тануть з кожним днем.

А одночасно російська вакцина суттєво посилила недовіру серед коаліції – і це може стати чималою проблемою, навіть у разі перемоги проєвропейських сил на дострокових виборах.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"