Таємна закупівля російської вакцини "Спутник V" все ж коштувала посади словацькому прем’єру Ігорю Матовичу.

Політична криза у країні тривала майже місяць – і це стало підставою говорити про ризики реваншу "попередників" та повернення до влади вихідців із партії Smer авторитарного євроскептика Роберта Фіцо.

Втім, за крок до розпаду коаліції та оголошення дострокових виборів чотири партії влади змогли домовитися про взаємні поступки. Наразі всі учасники коаліції висловлюють задоволення досягнутим компромісом та запевняють, що готові відкласти образи в сторону. А прем’єр, який схвалив закупівлю російської вакцини, погодився піти з посади.

Проте чи дійсно Словаччина вийшла з кризи? І чи буде життєздатним новий словацький уряд?

Вирішальний голос найменших

"Ми хочемо довести, що правило "якщо не вбиваєш ти, то вб'ють тебе" не стосується політики", – із цими словами Ігор Матович оголосив про рішення покинути посаду голови словацького уряду.

До цього кроку прем'єра закликали не лише союзники по коаліції, а й президент країни Зузана Чапутова (на думку деяких політиків, тим самим порушивши червоні лінії повноважень голови держави).

"Спутник" та реванш: як російська вакцина розсварила владу Словаччини

Досі Матович відмовлявся йти у відставку, і це вже призвело до виходу з уряду партії SaS. У відставку подали всі її міністри, включаючи голову партії та міністра економіки Ріхарда Суліка, який мав особистий конфлікт із Матовичем.

Втім, навіть у разі виходу SaS із коаліції та зберегла би формальну більшість у парламенті у складі трьох партій, а не чотирьох, як досі.

Зважаючи на те, що ще одна партія-учасниця коаліції, популістська "Ми – родина", на відставці Матовича не наполягала, вирішальною ставала позиція ліберальної "За людей" – найменшої політичної сили коаліції. Але її позиція довгий час була вкрай непослідовною. 

Фактично саме "За людей" і дала старт політичній кризі, заявивши про неможливість подальшого перебування Матовича на посаді прем’єра після його рішення всупереч позиції коаліції купити російську вакцину "Спутник V". Проте далі партія кілька разів змінювала думку щодо Матовича. 

Лідерка партії, віцепрем’єрка Вероніка Ремішова не поспішала йти з посади в уряді на знак протесту проти дій прем’єра, як зробили декілька її однопартійців. Понад те, Ремішова непрямо стала на захист Матовича, заявляючи, що політика ультиматумів на адресу прем’єра може дорого коштувати країні (і, варто додати, дорого коштуватиме також її партії, бо у новий парламент вона за рейтингами може і не потрапити).

Втім, така поступливість не влаштовувала багатьох партійців "За людей" (нагадаємо, посади в уряді вже покинули інші її члени!). Тож у неділю Ремішовій довелося вкотре скоригувати свою позицію. Вона поставила крайній термін: якщо до понеділка Матович не піде з посади прем’єра, вона виходить з уряду, а коаліція остаточно розпадається. 

"Якщо не буде зрушень у переговорах у напрямку продовження чотиристоронньої коаліції та заміни прем'єр-міністра, в понеділок я оголошу про свою відставку. Урядову кризу не можна затягувати", – заявила вона. 

Словом, у Матовича не лишалося шансів відтягувати свою відставку.

Проте принциповим є те, на яких умовах він погодився це зробити.

Адже ці умови дозволили не лише зберегти коаліцію, а й знову розширити її до чотирьох партій.

Піца для Матовича

Про те, що він навіть після відставки хоче залишитися в уряді, Матович заявив ще тиждень тому. Тоді ймовірною новою посадою для нього називали посаду віцепрем’єра, що опікуватиметься питаннями протидії корупції або прозорості влади – питання, що під час виборів були "коником" Матовича.

Однак зрештою домовилися про інший сценарій.

Матович погодився, що новим прем’єром стане чинний міністр фінансів Едуард Гегер – варіант, який давно відстоювали у SaS та "За людей". Натомість сам Матович обійме посаду голови Мінфіну.

В якості зустрічної поступки Матович відмовився від своєї вимоги про звільнення з уряду лідерів всіх інших коаліційних партій. Це означає, що всі міністри, які протягом минулого тижня подали у відставку (включаючи й Ріхарда Суліка з SaS), можуть повернутися на посади.

Вже перша реакція у SaS та "За людей" дозволяє сміливо говорити, що така пропозиція Матовича їх влаштовує.

Тож із затвердженням нового прем’єра, очевидно, проблем не буде. В ситуації, коли коаліційні переговори виглядали затяжним процесом із вкрай низькими шансами на успіх, така рокіровка виявилася найкращим можливим виходом із ситуації.

Партнери навіть погодилися закрити очі на те, що Матовичу явно бракує компетенції для керівництва Мінфіном.

"Ігор Матович прийшов із бізнесу. Він знає, що таке керувати компанією", – прокоментувала цю проблему Ремішова.

Про згоду працювати з Матовичем-міністром заявив і Сулік – він назвав пропозицію прем’єра "державницьким жестом" та заявив, що приймає її і готовий продовжити роботу в коаліції.

Сулік, який досі був найгострішим критиком Матовича, також каже, що той впорається з роботою міністра фінансів: "Я припускаю, що він почувається достатньо кваліфікованим для цієї посади, інакше він не пішов би туди. Ми хочемо дати йому шанс".

Ба більше, Сулік готовий примиритися зі своїм опонентом, забувши старі конфлікти. "Я запрошу його на обід або вечерю і приготую для нього щось хороше – у мене чудова піч для піци", – поділився планами на примирення лідер SaS.

Тож проблем із затвердженням урядової рокіровки немає. І так само немає проблем зі згодою Едуарда Гегера – той вже оголосив про плани розпочати консультації із президентом Зузаною Чапутовою про роботу нового уряду та відновлення коаліції.

Та чи означає це завершення політичної кризи?

* * * * *

Показовий момент: у той час, коли політики демонструють оптимізм, оцінки експертів – набагато скептичніші.

Коаліція дійсно уникнула розвалу та невідкладних позачергових виборів, проте чи буде життєздатним новий уряд?

Перш за все, незрозуміло, наскільки злагоджено працюватиме економічний блок, а точніше, чи дійсно міністри економіки та фінансів зможуть забути старі образи.

Крім того, Матович відомий як лідер вождистського типу. Чи буде він підкорятися іншому голові уряду, який до того ж є його підлеглим у партії OĽaNO?

І чи не спробує Матович зберегти за собою статус голови уряду, нехай і неофіційного?

І це – далеко не всі фактори ризику, з якими зіткнеться новий словацький уряд.

Зрештою, питання закупівлі російської вакцини досі не зняте з порядку денного. Дозвіл на її застосування, отриманий в обхід ЄС, не скасований. Чи погодяться коаліціанти заплющити очі й на це, щоб не розхитувати новий уряд?

Словом, питання, чи дійсно словацька політична криза, спричинена закупівлею російської вакцини, добігла кінця, залишається відкритим.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"