Жорсткий діалог з Пекіном: як Байден змінює відносини США та Китаю

До якого рівня здатне дійти протистояння Вашингтона та Пекіна? 

Ще в січні прессекретар Білого дому Джен Псакі заявила, що адміністрація Байдена має намір будувати відносини з Пекіном "з позиції сили".

Схоже, цю заяву добре почули у Піднебесній – адже з позиції сили розмову зі Сполученими Штатами намагається вести й Китай.

В ситуації, коли розбіжності між двома найпотужнішими країнами світу лише зростають, шансів на компроміс стає все менше. 

Куди може привести світ таке протистояння? Адже кожен необережний рух здатний відкинути відносини США та Китаю до стану холодної війни.

Гаряча зустріч на Алясці

Новий виток загострення у непрості американо-китайські відносини принесла зустріч представників США та Китаю на Алясці 18-19 березня, де обидві сторони відійшли від дипломатичного протоколу та відверто обговорювали найбільш нагальні проблеми. 

Були озвучені такі критичні питання, як політика Китаю щодо Гонконгу, Тибету, Тайваню, порушення прав людини у Китаї та діяльність у кіберпросторі. 

Своєю чергою топ-дипломат Китаю Ян Цзечі згадав і про імперіалістичні замашки США та про те, що Штати спочатку мають навести лад вдома, перші ніж перейматися захистом прав людини за кордоном.  

"Багато в чому це було шоу, причому з обох сторін. Усі учасники, включаючи команду Байдена, грали для своєї домашньої аудиторії. Але це була не зовсім гра, адже в ній можна почути "відгомін" поганих старих часів холодної війни, коли обидві сторони бачили в іншій ідеологічного та геополітичного супротивника", – зазначає New York Times.

Більш того, учасники закритих переговорів згодом зазначили, що зустрічі були насправді жорсткими і нагадували швидше перемовини між конкурентами, ніж між сторонами, які прагнуть домовитися. 

У пресрелізі посольства Китаю у Вашингтоні зазначалося: "Обидві сторони мають низку питань для занепокоєння. Проте якщо деякі питання можна вирішити за допомогою діалогу, то деякими давно існуючими проблемами можна керувати за допомогою діалогу".

Одним із ключових питань порядку денного зустрічі на Алясці стали особливості політики КНР щодо Гонконгу, Тибету та Тайваню, що на практиці проявляється в обмеженні прав національних меншин Гонконгу та Тибету та висунення територіальних претензій КНР на острів Тайвань, який фактично є незалежною державою.

Все більше критики отримує політика Пекіна щодо уйгурів у Сіньцзяні.  

Уйгури, мусульмани тюркського походження, проживають у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі на заході Китаю. Загальна чисельність перевищує 10 млн осіб. 

Протягом багаторічної історії ця етнічна група піддавалася дискримінації з боку комуністичного уряду КНР – як економічно і політично, так і культурно. 

У 2016 році Пекін значно посилив утиски уйгурів, створивши центри масового утримання під вартою. Владу цього регіону також звинувачують у примусовій стерилізації жінок та використанні примусової праці.

Китай заперечує усі звинувачення у порушеннях і заявляє, що такі табори пропонують професійне навчання та необхідні для боротьби з екстремізмом. 

Ще більше санкцій та мит

Першою "ластівкою" нової ери у відносинах між Китаєм та Заходом став обмін санкціями, що відбувся минулого тижня. 

Європейський Союз, Велика Британія, Канада та США піддали санкціям кількох членів політичної та економічної верхівки Сіньцзяна. Це був перший пакет санкцій ЄС проти Китаю за останні 30 років. 

У відповідь на введені обмеження Китай оголошує свої санкції, включивши в них насамперед тих політиків та правозахисників, які критикують порушення прав людини у Піднебесній. 

Перша серія санкційної війни має точковий характер і поки не стосується економіки. 

Проте ще у січні з'явилася інформація, що адміністрація Байдена планує переглянути першу фазу торговельної угоди з Китаєм. Варто нагадати, що ця угода була підписана у січні минулого року(тобто ще за президентства Дональда Трампа) та фактично припинила існуючу торговельну війну між Вашингтоном та Пекіном. 

Угода вводила окремі митні збори на низку американських та китайських товарів та регулювала обсяги закупівлі по окремих групах товарів. 

Китайська сторона вже висловлювала свої сподівання на перегляд існуючої угоди та на скасування санкцій щодо дослідних інституцій. 

Натомість новий представник США на торгових переговорах Кетрін Тай вже встигла заявити, що США поки не планують скасовувати мита, проте можуть бути відкритими до торгових переговорів з Китаєм, адже "процес зняття мит, за її словами, має бути продуманий заздалегідь з тим, щоб гравці на ринку змогли внести відповідні корективи і мали можливостями планування". 

Разом з тим, на думку Тай, мита, введені попередньою адміністрацією, є дієвим інструментом у переговорах з Китаєм і призначені для того, щоб "вирівняти незбалансовану і несправедливу ситуацію" в торгівлі. 

"Антикитайський" союз Вашингтона

В очікуванні нових загострень і Вашингтон, і Пекін поспішають посилювати існуючі союзи та перетворювати двосторонні відносини у багатосторонні. 

Питання протидії Китаю стало ключовим під час азійського турне держсекретаря США Ентоні Блінкена та міністра оборони Ллойда Остіна, що передувало американо-китайській зустрічі на Алясці. Співрозмовниками американських високопосадовців стали топ-представники Японії, Південної Кореї та Індії.

За результатами проведених зустрічей міністр закордонних справ Японії Тосіміцу Мотегі підкреслив, що "вільний і відкритий міжнародний порядок зазнає небезпеки через спроби змінити статус-кво силою та прогресом авторитарної системи", і додав, що Токіо і Вашингтон погодилися з необхідністю притягнення Пекіна до відповідальності. Президент Південної Кореї Мун Чже Ін заявив, що його країна і США "продовжуватимуть діяти спільно у вирішенні спільних проблем".

Одним із перспективних регіональних утворень на противагу зростаючому впливу Китаю в Індійському океані та на півдні Тихого океану може стати форум безпеки "Квадрітераль" за участю США, Індії, Японії та Австралії. 

Ба більше, наразі розглядається можливість приєднання до Квадрітералі і Південної Кореї. 

Результатом спільної віртуальної зустрічі Ентоні Блінкена з керівництвом країн-членів Квадрітералі стала спільна заява, в якій зазначено, що чотири держави "вітають вільний, відкритий, безпечний та процвітаючий Індійсько-Тихоокеанський регіон", що, звісно, розглядається як послання Пекіну. 

Китай уже назвав цей союз антикитайським утворенням.

Як у відповідь з'являється заява президента Джо Байдена про створення союзу за участю Австралії, Індії та Японії для протидії Китаю в Індійсько-Тихоокеанському регіоні: "Цього місяця я зустрівся з нашими союзниками та обговорив, як ми можемо притягнути Китай до відповідальності".

Ефективність регіонального утворення залежатиме від ефективності індо-американських відносин. Варто зазначити, що США все більше зближуються з Індією на противагу своєму колишньому союзнику Пакистану (який своєю чергою є давнім союзником Китаю).

Інший потенційний стримуючий союз для Китаю в регіоні – Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН), яка об'єднує Філіппіни, Малайзію, Індонезію, Сінгапур, Таїланд, Бруней-Даруссалам, В'єтнам, Лаос, М'янму та Камбоджу, адже держави-члени також бачать у Китаї потенційну загрозу своїй безпеці.

Американо-китайське протистояння не обмежується масштабами Азійсько-Тихоокеанського регіону. За інформацією експертів, у НАТО розглядають варіант створення спеціального відділу з відстеження співпраці Москви і Пекіна у військовій і технологічній галузях, у галузі гібридних та інформаційних воєн.

Альтернатива китайському поясу

Вже майже 10 років Китай впроваджує потужні інфраструктурні проєкти, використовуючи їх як інструмент розширення своєї економічної та політичної присутності у світі.

Ключовим з них є "Один пояс, один шлях" (BRI), що передбачає інвестиції розміром в  1 трлн доларів в інфраструктурні проєкти всього регіону і може охопити понад 70 країн світу. 

Серед інших регіональних ініціатив  Китаю слід зазначити  також Новий банк розвитку БРІКС, який був створений у 2014 році за участю Бразилії, Росії, Індії, Китаю та ПАР, де найбільший внесок  до бюджету банку вніс саме Пекін, а також десятирічний державний план розвитку економіки "Зроблено в Китаї 2025" (MIC 2025). 

Втім, лише зараз Сполучені Штати всерйоз вирішили кинути виклик таким амбіціям Пекіну. 

Минулого тижня Джо Байден у телефонній розмові із прем’єром Британії Борисом Джонсоном запропонував створити інфраструктурний проєкт демократичних держав.

"Я запропонував, що ми повинні мати схожу ініціативу, яка б надійшла від демократичних держав і допомагала розвиватися громадам по всьому світу, які справді потребують допомоги", – коментує цю ініціативу президент США.

* * * * *

"Китай ніколи не ставив за мету перевершити Сполучені Штати, але сповнений рішучості постійно перевершувати себе, стаючи своєю кращою версією", – так речниця міністерства закордонних справ КНР Хуа Чуньїн прокоментувала останні ініціативи Байдена. 

Офіційний Пекін підкреслює свою відданість міжнародним нормам та чесній і добросовісній конкуренції.  

Втім, як показали переговори на Алясці, новий етап взаємовідносин США та Пекіна почався саме з взаємних нападів одне на одного, і ніхто не збирається поступатися.

До чого може призвести така політика, найкраще на закритому заході Chatham House розповів 97-річний ексдержсекретар США Генрі Кіссінджер: "Якщо ми не досягнемо взаєморозуміння з Китаєм, то опинимося в ситуації, яка передувала Першій світовій війні, коли постійно виникають конфлікти, які ситуативно вирішуються, але в якийсь момент все виходить з-під контролю".

Автор: Світлана Ковальчук,

кандидат політичних наук, виконавчий директор YES