Атака на монархію: навіщо принц Гаррі та Меган Маркл воюють з королівською родиною

Якщо не першою (перша все ж таки пандемія), то точно другою темою світових медіа цими вихідними став черговий скандал у британській королівській родині.

Британська монархія – найбільш впливова та популярна у світі. Жодного принца чи герцога не обговорюють так жваво. Ми практично не знаємо, як живуть монарші родини в Японії, Іспанії, Нідерландах чи Данії. Навіть про найбагатших саудівських королів читачам та глядачам не так цікаво.

Але щойно починає йтися про британську королівську родину – то очі таблоїдів та оглядачів світського життя починають палати.

Подія, яка відбулася практично в Міжнародний жіночий день, швидше за все, стане найрезонанснішою в житті монархії після розлучення принца Уельського та трагічної загибелі принцеси Діани.

Ця подія – інтерв’ю герцога та герцогині Сассекських, які тепер живуть у США та відомі там як Гаррі та Меган Маркл.

"Оголошення війни"

Ставлення до пари, яка ще донедавна (принаймні, формально) була у черзі спадкоємців британської корони, в останні роки зазнало радикальних змін – але весь час вони лишалися цікавими аудиторії. Згадайте лише, яка увага була прикута до їхнього одруження у 2018 році, та й загалом до роману принца Гаррі (молодшого сина принца Чарльза та принцеси Діани) з американською акторкою та фотомоделлю.

Після весілля, яке дивилися близько мільярда глядачів (!) та коштувало 32 мільйони фунтів стерлінгів, після життя молодих спочатку в Кенсінгтонському палаці, а потім у маєтку Фрогмор, після родинних фото, де колишня американська актриса Меган Маркл зі щасливою усмішкою вітала британців разом з королевою Єлизаветою II, герцогом Единбурзьким, принцом Чарльзом та іншими старшими членами родини, після всієї цієї чарівної казки прийшли холодні та туманні часи непорозуміння та розчарування.

Як відомо, Меган Маркл не прижилася при дворі Її Величності та не змогла повноцінно виконувати функції одного зі старших членів королівської родини.

Першими це зрозуміли британські таблоїди, які після медового місяця поваги накинулися на новоспечену герцогиню як справжні англійські бульдоги. Не можна казати, що критика було безпідставною, але те, що вона була безжальною – це точно.

Так чи інакше, за два роки подружжя вирішило залишити службу британському престолу та розпочати інше приватне життя в Америці.

Все б нічого, але королівська родина припинила після цього фінансування принца. Ба більше, за ремонт у маєтку Фрогмор Гаррі змусили повернути всі кошти. 

Здавалося, проблему знято.

Але з часом, коли історія Гаррі та Меган почала забуватися, пролунав вибух.

Цим вибухом стало інтерв'ю, яке подружжя дало відомій американській шоувумен Опрі Вінфрі.

Що розповіли Меган та Гаррі телеведучій? Чому британські газети назвали це інтерв'ю оголошенням війни?

Та чи загрожує щось інституту монархії у Великій Британії?

Звинувачення та натяки

Що ж було в цьому інтерв’ю?

Колишні герцог та герцогиня (титул був реанімований спеціально для них перед весіллям) критикували британську монархію. Критикували багато та нищівно. Але якщо ми уважно послухаємо цю критику, то побачимо, що звинувачень багато, але всі вони безадресні та не містять якихось конкретних фактів чи доказів.

Наприклад: герцогиня розповідає, що хтось із королівської родини запитував, наскільки темношкірим буде перший син подружжя, ще до пологів. 

Меган натякає на расизм – тему, яка зараз дуже популярна саме в Америці.

Але хто це був? Хто такий расист серед правлячої родини – цього ані Меган, ані Гаррі не кажуть.

Понад те, вони чітко дають зрозуміти, що ніколи цього не скажуть.

Наступне звинувачення – тиск на Меган та цькування, мовляв, були такими, що вона думала про суїцид. Але що саме вона вважає "тиском" чи "цькуванням"? Які саме випадки чи події? Невідомо.

Відомо тільки, що подружжя звернулося до служби Букінгемського палацу з проханням захистити Меган. Але там їм відмовили.

Причому з інтерв'ю стає зрозуміло, що Гаррі про це дізнався тільки зараз. А де ж він був, коли це відбувалося? Невже нічого не помічав? Невже не відчував психологічний стан коханої?

Ще одне припущення. Нібито хтось (знову "хтось"!) з королівської родини не хотів давати чи не дав титул принца новонародженому синові Гаррі і Меган – Арчі.

Тут взагалі все сплуталося. Відповідно до правил Корони, титул принца міг бути наданий сину Гаррі тільки у разі та тільки після того, як монархом стане батько Гаррі, Чарльз. Отже, на що жаліються "королівські дисиденти", не дуже зрозуміло.

Гаррі поскаржився на те, що його батько припинив спілкування. Погано. Але невже після цього інтерв'ю у Гаррі з'явилася надія, що спілкування відновиться?

Меган визнала факт конфлікту з Кейт Міддлтон, дружиною герцога Кембриджського Вільяма (старшого брата Гаррі).

Що було реальною причиною конфлікту, з інтерв'ю не пояснює. Але у Британії всі знають, що таблоїди постійно порівнювали Меган та Кейт та в 9 випадках з 10 віддавали перевагу останній.

Хто ж тоді ініціював конфлікт? І про що він свідчить? Про тиск? Расизм? Булінг? Чи просто про заздрість?

До речі про булінг, тобто цькування. Напередодні інтерв’ю в пресі опинився лист декількох помічників Меган Маркл у період, коли вона мешкала в Кенсінгтонському палаці.

В листі вони заявляють, що вимушені звільнитися у зв'язку з булінгом та агресією з боку герцогині – яка тепер сама (але, на відміну від звільнених британців, без жодних деталей) скаржиться на цькування з боку своїх родичів.

Лист було написано давно, але публічним його вирішили зробити лише зараз. Очевидно, не без допомоги Букінгемського палацу.

Королівська ціна скандалу

Виникає питання: які наслідки матиме цей демарш? І тут треба сказати декілька слів про британську специфіку. Велика Британія – країна в чомусь дуже дивна та неординарна. Тож і наслідки цього скандалу в королівстві виявилися геть іншими, аніж могли б бути у будь-якій іншій країні.

Практично відразу після скандального інтерв’ю соціологічна агенція Ipsos MORI провела дослідження настроїв британців щодо інституту монархії.

Британців запитали, чи не буде краще для Британії, якщо монархію ліквідують.

"Так, краще" – відповіли лише 17%. Не впевнені, індиферентні або ті, хто вважає, що буде гірше – 83%.

Такого рівня підтримки монархії вже давно не було.

Другим питанням заміряли популярність членів королівської родини.

Найпопулярнішою, звісно, є Єлизавета II, їй повністю довіряють 40% опитаних, причому довіра до неї після інтерв'ю Гаррі та Меган зросла на 8 відсоткових пунктів. 

32% довіряють герцогу Кембриджському Вільяму (+2), далі йде герцогиня Кейт – 29% (+2) і так далі. Практично до всіх членів королівської родини рівень довіри або зріс, або залишився незмінним.

І тільки один член королівської родини – принц Гаррі – цього дня втратив 18% довіри.

Тому немає сумнівів: це інтерв'ю та критика навряд чи будуть землетрусом для монархії. До того ж можна прогнозувати, що невдовзі популярність Гаррі та Меган у Британії ще більше впаде.

Одна з ознак британського характеру – зустрічати складнощі мовчки, стиснувши губи, не жалітися та не скиглити. Стриманість, твердість характеру та служіння – це вітається у членів королівської родини. І саме за це британську аристократію продовжують поважати.

Гаррі та Меган пішли проти британської сутності.

Тому подібні інформаційні хвилі в самій Британії не викликають підтримки чи схвалення.

Більш того, є всі підстави стверджувати, що Гаррі і Меган очікували такої реакції. А тому зі своїми скаргами вони виступили не на батьківщині принца, а саме в Америці, у Опри – яку обожнюють перш за все в Каліфорнії. Цільова аудиторія цього інтерв'ю – не британці, а американці. Прогресивні, ліволіберальні та заможні жінки Каліфорнії. Навіть дата виходу програми (8 березня) це підтверджує.

І якщо в Сполученому Королівстві Гаррі та Меган будуть засуджувати, то в Америці їм вже аплодують та їх жаліють.

Заяви тенісної зірки Серени Вільямс, поетеси Аманди Горман (це та, що виступала на інавгурації Джо Байдена) та інших підтверджують, що інформаційний сигнал влучив саме туди, куди й потрібно було Меган і Гаррі.

Модна сьогодні у США тематика расизму, сексизму, боротьби жінок за власні права, особливо проти консервативної старої інституції, якою є монархія, не могли не викликати симпатію, увагу та підтримку за океаном.

А за цим усім, як правило, слід очікувати нових контрактів з американськими інформаційними корпораціями. На кшталт останнього підписаного багатомільйонного контракту Меган і Гаррі зі Spotify на запуск сімейного подкасту.

* * * * *

Ще за життя королеви Єлизавети II британська монархія проходить період турбулентності вже через другу американську жінку, яка приходить до родини Віндзорів. Перша – також акторка, Уолліс Сімпсон, у 1936 році стала причиною зречення престолу Едвардом VIII. 

Але тоді монархія не просто вижила, а й відіграла важливу роль у Другій світовій війні та післявоєнній стабілізації країни.

На жаль, другий досвід також виявився невдалим. Але і зараз монархія переживе цей виклик, адже ця інституція значно важливіша для британців, ніж просто титули, карети та палаци.

Автор: Володимир Куренной,

колишній народний депутат України,
співголова групи Україна–Велика Британія у ВРУ 2012-2014 роках,
член Міжнародного товариства шанувальників Вінстона Черчилля