Перемога Земана: які зміни чекатимуть на зовнішню політику Чехії

На зміну "уряду друзів Земана" може прийти "уряд найкращих друзів Земана". Саме так жартома у Чехії коментують останні зміни в уряді, внаслідок яких посад позбулися міністри, яких президент Мілош Земан звинувачував у русофобії.

Натомість міністрами можуть стати особи, наближені до президента Земана.

Зважаючи на той факт, що Мілош Земан є, напевно, найбільш проросійським із глав держав країн ЄС, ці зміни явно не несуть нічого доброго Україні.

Чому чеському президенту вдалося так посилити свій вплив? Які наслідки це матиме? І що може зупинити проросійський розворот Праги?

Відповіді на ці запитання можна як почитати у цій статті, так і подивитися у відеоблозі на youtube-каналі "Європейської правди".

Покарання за "русофобію"

Місяць тому Мілош Земан фактично оголосив ультиматум голові чеського уряду Андрею Бабішу. Він закликав до звільнення урядовців, яких вважає "русофобами" і які блокують сертифікацію у Чехії російської вакцини "Спутник V".

Йшлося про голову чеського МОЗ Яна Блатни, провина якого, на думку Земана, полягала у відмові надати дозвіл на використання у країні російської вакцини, принаймні до її схвалення Європейським агентством з лікарських засобів.

Також президент Земан закликав звільнити голову чеського МЗС Томаша Петршичека, формально – через низьку ефективність.

Проте ні для кого не було таємницею, що причина такої критики з боку президента полягала в іншому. "Я розумію, що став "колючкою", бо звертаю увагу на безпекові ризики тендеру на добудову АЕС "Дуковани" та виступаю проти вакцинації людей несертифікованими російськими та китайськими вакцинами. Я виконую свою роботу, дотримуючись коаліційної угоди", – каже Петршичек.

Нагадаємо, наприкінці минулого року чеський уряд вирішив відкласти найбільший тендер в історії країни – на побудову нового блоку АЕС у Дукованах вартістю як мінімум 6 млрд євро. Зацікавленість в участі у цьому тендері висловлювали Росія та Китай – тож невипадково Мілош Земан до останнього тиснув на уряд, щоби прискорити його проведення.

Після зустрічі з президентом Бабіш заявив, що звільнень не буде, але лише протягом найближчих тижнів.

Така обережна відповідь змусила чеські медіа та експертів активно посперечатися:

чи піддасться голова уряду такому відвертому тиску Земана?

Адже звільнення міністрів покаже, що ключове слово у кадрових питаннях належить саме президентові, а не прем’єру, як це прописано у законодавстві.

А з іншого боку, відмова може дати старт політичному конфлікту між лідерами країни, що явно не на руку Бабішу напередодні парламентських виборів.

Безпрограшна гра Земана

Попри всі запевнення Андрея Бабіша, що звільнення міністрів – це його особиста ініціатива, сумнівів немає: голова уряду все ж піддався тиску Земана. І голова МОЗ, і головний дипломат були звільнені, як того вимагав президент.

Чому прем’єр-міністр пішов на таки поступки?

Ймовірно, аргументом на користь цього стало нещодавнє рішення чеських комуністів більше не толерувати уряд і не підтримувати його ініціативи.

Варто пояснити, що комуністи не входять до складу коаліції (там лише партія Бабіша ANO та соціал-демократи), проте у ситуації, коли уряд не має більшості голосів у парламенті, саме підтримка комуністів дозволяє уряду знаходити голоси для своїх ініціатив.

Як і президент Земан, чеські комуністи відомі своїм зв’язками з РФ та проросійськими ініціативами. Тож факт їхнього спільного тиску на уряд дивувати не повинен.

Більш того, розрив із комуністами може стати фатальним для чинного чеського уряду. Адже за такого сценарію у парламенті може бути поставлений на голосування – та схвалений – вотум недовіри уряду.

Відставка внаслідок вотуму недовіри – вкрай невигідний сценарій для Бабіша. Особливо відставка саме зараз. Останні дні статистика захворювань на коронавірус у Чехії виглядає досить оптимістичною – нинішні показники є найменшими з вересня минулого року.

Відповідно, в уряді сподіваються, що вихід з локдауну збільшить симпатії до Бабіша та призведе до зростання рейтингів його партії ANO. Це особливо важливо у ситуації, коли свіжі опитування обіцяють перемогу на парламентських виборах опозиції.

У разі відставки уряду лаври переможця пандемії можуть дістатися безпосередньо Земану.

Зазвичай подібні вотуми недовіри завершуються достроковими виборами. Проте не цього разу.

Річ у тім, що чергові парламентські вибори у Чехії мають відбутися у жовтні. А в ситуації, коли до виборів залишається менш ніж пів року, Мілош Земан має всі можливості не оголошувати дострокові вибори, а натомість самостійно призначити та сформувати технічний уряд, який до того ж фактично не буде підконтрольний парламенту. 

А отже, наближення виборів дало Земану можливість безпрограшного тиску. У разі принциповості прем’єра було би сформовано "уряд найкращих друзів Земана".

Натомість згода Бабіша на кадрові зміни дозволяє Мілошу Земану інтегрувати своїх "найкращих друзів" у чинний уряд.

Проросійський розворот

Найбільш показовою гра чеського президента виглядає у призначенні нового голови МЗС.

Ця посада належить до квоти соціал-демократів, тож і новим міністром мав стати представник цієї партії.

Керувати чеською дипломатією мав Любомир Заоралек – який вже мав досвід керівництва МЗС, проте у нинішньому уряді обіймає посаду міністра культури.

Проте Заоралек відмовляється від нової посади. Формально – через суттєве зменшення його повноважень.

Проте це далеко не єдине пояснення цього кроку. Заоралек виявився досить успішним міністром культури, а це напередодні парламентських виборів – набагато краща стартова позиція для походу в парламент, аніж керівництво МЗС.

Тим більше у ситуації, коли роботу нового міністра буде постійно критикувати президент Земан.  

Наразі на посаду голови МЗС обговорюється два кандидати. 

Перший - колишній дипломат, а нині – працівник президентської дипломатії Рудольф Йіндрак. Варто зазначити, що свого часу Земан добився того, що уряд передав президентському апарату ведення переговорів із РФ – і це питання у Земана курирував саме Йіндрак.

Тож не складно здогадатися, які зміни чекають на зовнішню політику Чехії, якщо МЗС очолить людина Земана, що має тісні зв'язки з РФ.

Друга кандидатура - чинний заступник міністра внутрішніх  справ і колишній дипломат Якуб Кульганек. Він є членом соціал-демократичної партії, що збільшує його шанси на здобуття міністерського портфелю. Втім, і він виглядає лояльним до авторитарних режимів. Кульганек раніше працював на державну китайську державну компанію CEFC Europe і це, на думку експертів, може бути загрозою для безпеки країни. 

А головне, за обох сценаріїв фактичним керівником МЗС стає саме Мілош Земан. 

Перші наслідки цього вже не забарилися  - міністр внутрішніх справ Ян Гамачек, який також тимчасово очолив МЗС,  заявив про свій візит до Росії для переговорів про придбання вакцини "Спутник V".

Швидше за все, закупками "Спутника" і допуском росіян до тендера на будівництво АЕС справа не завершиться.

Втім, перемога Земана може виявитися дуже короткою.

Хай там як, а парламентські вибори здатні повністю змінити розклад сил. Згідно з останніми опитуваннями, до парламенту не проходять ані соціал-демократи, ані комуністи, а партія ANO отримає набагато меншу фракцію, аніж має зараз.

Тож у президента Земана є лише пів року, щоб по максимуму скористатися своїм становищем. Але ці пів року можуть створити чимало проблем, у тому числі й для України.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"