Ще кілька днів тому проросійський розворот Чехії – нехай навіть тимчасовий – здавався неминучим.

19 квітня Москву мав відвідати лідер чеських соціал-демократів та "суперміністр" (він є віцепрем’єром, але також обіймає посади міністра внутрішніх та зовнішніх справ) Ян Гамачек, щоб розпочати переговори про закупівлю російської вакцини "Спутник V". А можливо, не лише для цього.

Втім, тепер шанси на тісну співпрацю з РФ стали практично нульовими. 

Замість цього новою реальністю двосторонніх відносин стала масова висилка російських та чеських дипломатів, майже порожнє чеське посольство у Москві та відмова у допуску РФ до будівництва АЕС у Чехії.

А головне – Чехія в один момент опинилася у стані холодної війни з РФ. І це безумовно матиме довгостроковий вплив як на внутрішній, так і на зовнішній курс Праги.

"Чеська Республіка мусить реагувати"

"У п'ятницю ввечері ми з віцепрем'єром Гамачеком були чітко проінформовані про серйозні факти, що стосуються безпеки нашої країни. Сьогодні ми поінформували президента Земана про цю справу та запропонували подальші дії, президент висловив нам абсолютну підтримку", – заявив на терміново скликаній пресконференції в суботу пізно ввечері чеський прем’єр Андрей Бабіш.

Він пояснив, що чеська влада має "обґрунтовану підозру у причетності офіцерів російської спецслужби ГРУ, підрозділ 29155, до вибуху складів боєприпасів у комплексі Врбетіце в 2014 році".

Поруч із Бабішем на пресконференції – "суперміністр" Гамачек, який за два дні мав летіти до Москви, але напередодні його візит був скасований з нечіткими поясненнями. Очевидно, насправді його скасували саме через цю справу, просто на той момент уряд не мав права на неї посилатися. 

Втім, за нових обставин навіть скасований візит став для Гамачека суттєвою внутрішньополітичною проблемою.

"Мені дуже шкода, що через це чесько-російські відносини постраждають. Однак, як уже сказав прем'єр-міністр, Чеська Республіка мусила відреагувати", – заявив Ян Гамачек. Він оголосив про термінове видворення з країни 18 російських дипломатів, яких "наші спецслужби чітко визначили як співробітників російських спецслужб СЗР та ГРУ".

Фактично одночасно із цією пресконференцією чеський Національний центр боротьби з організованою злочинністю оголосив у розшук "у зв'язку з розслідуванням обставин тяжкого злочину" двох людей, обличчя яких вже кілька років добре відомі світові. 

Чеський гумор. "Відпочинок у Британії – то була отрута. Але відпочинок у Чехії – то була бомба"

На фото, опублікованому правоохоронцями – російські агенти "Александр Петров" та "Руслан Боширов" (справжні імена – Александр Мішкін та Анатолій Чепіга), які здобули "славу" через невдалу спробу отруєння родини Скрипалів у британському Солсбері у 2018 році. 

І хоча у повідомленні не вказується, до якого злочину можуть бути причетні ці агенти, ні в кого не має сумнівів, що йдеться саме про вибух військових складів у Врбетіце.

Ба більше, провідні чеські медіа фактично відразу виходять зі своїм розслідуваннями. І цей збіг заслуговує на окрему увагу.

Чому це сталося зараз?

Треба визнати, що гучні заяви пролунали у той момент, коли їхній вплив на відносини з РФ був найсильнішим. Резонансна пресконференція Бабіша та Гамачека залишила чимало запитань, відповідей на які чеська влада уникає. 

А у наступні дні їх лише побільшало.

Втім, відповіді на частину з них дає те, що відбувалося вихідними у чеському інформаційному полі.

Так, згодом Бабіш визнав, що інформація спецслужб про російський слід вибуху 2014 року – не нова. Та й в уряді знали про неї щонайменше з 7 квітня. То звідки ж такий поспіх у діях, та ще й вихідними?

За даними джерел "Європейської правди", зміна планів уряду та скликання термінової пресконференції Бабіша та Гамачека могла бути викликана тим, що в уряді дізналися про витік інформації у ЗМІ і не могли допустити, щоби журналісти повідомили про це першими. 

Тим більше, у той час, коли сам уряд рухається до зближення з РФ.

Із журналістських розслідувань стають зрозумілими інші пазли картини.

Так, стало відомо, що "Петров" та  Боширов" були у чеському Врбетіце 15 жовтня 2014 року. А вже наступного дня склад боєприпасів поблизу цього міста злетів у повітря.

При цьому до країни вони в'їхали за цими прізвищами, відомими за операцією у Солсбері. Проте у Врбетіце вони використовували інші документи – паспорти громадянина Молдови Ніколая Попа та громадянина Таджикистану Руслана Табарова.

Журналіст-розслідувач Христо Грозев з групи Bellingcat звертає увагу, що наприкінці 2014 року Путін нагородив цих агентів зіркою "Герой Росії". "Ми завжди вважали, що це пов'язано з їхньою участю в Криму. Однак ця "успішна" операція в Чехії є набагато імовірнішим поясненням", – каже він. 

Щоправда, вибухи на складах у Врбетіце складно назвати успішною операцією. 

Всього там пролунало два вибухи: 16 жовтня та 3 грудня. Обидва сталися на майданчиках, орендованих компанією Imex Group – легальним продавцем зброї. За деякими даними, продукція, яка там знаходилася, мала бути відправлена до Болгарії, а звідти, за різними даними, або у Сирію, або в Україну – це пояснює зацікавленість РФ у вибуху.  

"Петров" та  "Боширов" в'їхали в Чехію 13 жовтня, а виїхали 16-го – в день першого вибуху, під час якого загинули двоє осіб.

"Вони заклали туди вибухівку. Пастка була для клієнтів за кордоном, але, ймовірно, вибухнуло раніше. Ймовірно, вони хотіли вбити когось, кому призначалася зброя. Це слідча версія", – заявило журналістам джерело, наближене до слідства.

Власник компанії Imex Group Еміліан Гебрев вважає, що вибухи мали на меті його вбивство. За його словами, він давно був мішенню російських спецслужб, в тому числі через продаж зброї Україні. Пізніше на нього було вчинено ще два замахи, зокрема з використанням російської хімічної зброї "Новичок".  

Очевидно, помилково було проведено і другий вибух, що відбувся на іншому складі того ж логістичного комплексу – про це заявив Гамачек, втім, він не пояснив у деталях версію слідства. "Можна сказати, що сталося те, що не було заплановано таким чином", – заявив він. За його словами, на той момент боєприпаси вже були у Болгарії.

Є версія, що якщо перший пристрій спрацював зарано, то другий – запізно.

Але запитання про те, на який час та за яких умов підривники планували вибух, лишаються без відповіді.

Щоправда, версія про причетність до вибуху "солсберійської парочки" має одне слабке місце: за даними розслідування британського теракту, агент "Петров" був військовим медиком. Це робить доцільним його участь у спробах вбивства за допомогою отрути, але не пояснює участь у вибуху.

Цей парадокс незабаром може прояснити звіт спецслужб, який обіцяє оприлюднити прем'єр Бабіш. 

Порожнє посольство 

Очікувано, що в РФ чеські звинувачення відкидають.

"Вони б ще 1914 рік згадали, це маячня якась. Росії більше немає чим зайнятися, окрім як підривати якісь склади. Ми Чехію взагалі ніколи не розглядали як свого противника", – заявив перший заступник голови комітету Ради Федерації з міжнародних справ Владімір Джабаров.

Разом із тим Росія із задоволенням втягнулася у змагання з висилання дипломатів. "Празі добре відомо, що буде після подібних фокусів", – заявила офіційний представник російського МЗС Марія Захарова. Згодом вона пішла ще далі, заявивши, що цей скандал інспірований США з метою... відволікти увагу від нібито запланованого замаху на самопроголошеного президента Білорусі Александра Лукашенка. 

Російські дії у відповідь не забарилися.

Вже наступного дня стало відомо, що у відповідь на висилку 18 російських дипломатів РФ висилає 20 чеських – фактично весь склад посольства Чехії у РФ (за даними Радіо "Свобода", там працює близько 30 дипломатів, тоді як у російському посольстві в Чехії – близько 130).

Разом із тим чеський удар по РФ – все одно потужніший.

Він не обмежується висиланням дипломатів. Стало відомо, що вже у понеділок 19 квітня чеський уряд може прийняти рішення про виключення російського "Росатому" з участі в тендері на будівництво нового блоку на АЕС "Дуковани".

Та й це може стати не останнім кроком Праги. Зокрема, опозиція вимагає додаткової висилки російських дипломатів, залишивши їх у посольстві не більше п’яти, або навіть зачинити обидва посольства (російське у Празі та чеське у Москві), згодом даючи згоду на повернення дипломатів лише за принципом взаємності.

Більш того, до покарання РФ можуть долучитися й інші країни. 

Порівняння чеським прем’єром вибуху у Врбетіце з подіями у Солсбері може мати продовження. Варто нагадати, що реакцією на події у Солсбері стала масова висилка російських дипломатів усіма західними країнами, не виключаючи й України.

Не виключено, що подібні кроки будуть зроблені й цього разу.

Удар по Земану та "суперміністру"

Як нинішній скандал вплине на політичні розклади у Чехії?

Перші шпальти чеських газет. Заголовки: "Холодна війна Чехії та РФ", "Російський терор у Чехії"

Наразі можна сказати, що рішучі дії прем’єра Бабіша були загалом схвально сприйняті чехами.

Натомість потужного політичного удару зазнав Ян Гамачек. Ключове питання: чи знав Гамачек про цей звіт, плануючи свій візит до Москви? Від відповіді на нього може залежати його політичне майбутнє.

"Суперміністр" спочатку відмовлявся дати відповідь ЗМІ на це запитання, проте згодом заявив, що його візит до Москви був операцією прикриття і насправді він і не збирався летіти до РФ: "Зважаючи на масштаби та унікальність цієї події, а також на те, що це відбувається в рамках НАТО та ЄС, було потрібно провести її непомітно, і моя анонсована поїздка до Москви теж зіграла свою роль".

Проте ще невідомо, чи влаштує таке пояснення чеських депутатів, які налаштовані досить рішуче. Зокрема, спікер Сенату Мілош Вистрочил назвав дії РФ "державним тероризмом". Тож відставка Гамачека видається дуже ймовірною. 

Варто додати, що лише минулого тижня Гамачек зумів переобратися на посаду голови чеських соціал-демократів – і його візит до Москви часто тлумачили як подяку президенту Земану за підтримку.

Разом із тим нинішні події суттєво зменшують вплив Гамачека і всередині партії. Вже є заяви, що за нинішніх умов схвалення кандидатури від соціал-демократів на посаду голови МЗС (на неї Гамачек висунув близького до Земана Якуба Кульганека) є малоймовірним. Не виключено, що у партії поставлять питання про термінову зміну лідера. 

Ще один політик, по якому має вдарити цей скандал – президент Мілош Земан. 

Наразі він не хоче коментувати цей скандал – єдиним винятком є повідомлення його речника, що Земан отримує всю інформацію щодо цього скандалу і що вищі посадові особи країни діють злагоджено, а розширені коментарі президента очікуються лише за тиждень – 25 квітня. 

Така пауза цілком зрозуміла: нинішній скандал безумовно б'є і по Земану. І йдеться не лише про посаду голови МЗС.

Хоча відсторонення чеського президента неможливе, нинішній скандал здатен призвести до його політичної ізоляції. В такому разі політичний вплив Мілоша Земана знизиться до виконання церемоніальних функцій. 

Зважаючи на обурення чехів діями РФ, у найближчому майбутньому висловлювати проросійські погляди стане політичним самогубством. 

І це щонайменше означає, що епосі "особливих відносин" Чехії з РФ настав кінець. 

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"