Як відреагував фондовий ринок на перший санкційний пакет, ухвалений адміністрацією Джо Байдена? І якими можуть стати наступні санкції проти РФ, введені Сполученими Штатами?

Щоб знайти відповіді на ці запитання, "Голос Америки" опитав західних політологів та фінансистів.

Стаття перепублікується "Європейською правдою" з дозволу правовласника.

* * * * *

Представляючи пакет санкцій 15 квітня, президент США Джо Байден наголошував на стриманості США у відповіді на дії Росії та прагненні до стабілізації відносин.

Натомість у Росії на санкції відреагували низкою жорстких заяв, а також діями у відповідь, включаючи висилання дипломатів. У своїй промові перед російським парламентом у вівторок Путін заявив, що Росія відповість "жорстко" та "асиметрично" на можливі спроби Заходу перейти червону лінію.

Зовсім не слабкі санкції: як США посилюють фінансовий тиск на РФ

Оглядачі ж вказують на те, що американські санкції мали обмежений характер і не зачепили оточення Путіна або газпромівський проєкт "Північний потік-2", а заборона на купівлю російських держоблігацій торкнулась лише первинного ринку.

Експерти, з якими поспілкувався "Голос Америки", наразі дають пакету Байдена 3 бали з 10 за рівнем ескалації.

Попереду ще багато заходів, які, за оцінками, здатні змінити якщо не стратегію Путіна, то його тактику.

Санкції не призвели до деескалації, але стали гарним сигналом, зауважує радник Гельсінської комісії Пол Массаро. Положення, що передбачають можливість покарання за використання корупції в якості інструменту міжнародної політики або за міжнародні напади на дисидентів, як вважає експерт, надіслали потужний сигнал.

"Риторика навколо пакета була чудова, і це вже велика справа. Ніколи не можна списувати важливість правильної заяви, зробленої правильним тоном", – говорить експерт.

Варто визнати, прийняті санкції не мали значного впливу на ринки.

Попри заяви Білого дому, що оголошені санкції стануть потужним інструментом для зменшення доступу російського уряду до фінансування, ринки практично не відреагували на найбільш впливовий елемент нових економічних санкцій – заборону американським інвесторам купувати держоблігації Росії на первинному ринку, випущені російським центробанком, Міністерством фінансів РФ або Національним фондом РФ після 14 червня 2021 року.

Ціна російських облігацій падає, але найбільшим фактором тут є невизначеність через нагромадження сил на кордоні з Україною, говорить британський фінансист, аналітик британської фінансової компанії Aberdeen Віктор Забо. "Однозначно, ще перед санкціями непевність призвела до падіння ціни російських активів", – говорить він.

"Інший бік невизначеності, що постала через військове нагромадження на кордоні з Україною та в Криму – падіння цін на українські активи. Російські валютні облігації впали, але те саме стосується і українських облігацій", – додає Забо.

Його компанія поки не збирається зменшувати інвестиції в російські облігації. До цього дійде у разі, якщо санкції перейдуть на наступний рівень і буде введено заборону на операції з російськими держоблігаціями на вторинному ринку.

"Це тривалий процес, і ми наближаємось до того, що має нас непокоїти – до санкцій на вторинний ринок, які будуть справді впливовими і позначаться на доступі до ринку і ціні, бо тоді американські інвестори не зможуть купувати ці облігації і володіти ними", – говорить фінансист.

Експерти переконані: США, швидше за все, нарощуватимуть санкції лише у двох випадках.

Це або подальше російське вторгнення до України, або погіршення стану опозиціонера Алексєя Навального.

Путін намагатиметься "обіграти" Захід з наступною ескалацією санкцій, вважає аналітик Фонду Маршалла Джош Рудольф. Він радить адміністрації Байдена бути готовою до цього.

"Найважливіше – тримати відокремленими наші можливі дії у відповідь у цих двох ситуаціях, бо я боюся, що Путін авантюрно підійде і спробує усунути одну із жертв: Навального чи Україну, а потім одночасно, щоб уникнути жорстких санкцій, раптово запропонує Заходу деескалацію щодо іншої жертви".

Рудольф пропонує запровадити санкції проти олігархів, які підтримують Кремль, у разі "якщо вб‘ють Навального". Зокрема, він радить скористатися переліком із 35 кремлівських олігархів, який склав російський опозиціонер.

А от у разі нападу на Україну – вдатися до потужних економічних санкцій проти російських держпідприємств: "Газпрому", "Роснефти", "ВТБ".

Санкції проти олігархів та держпідприємств мають вводитись у тісній координації з європейськими союзниками США, вважає Рудольф. Массаро зауважує: координація не повинна стати на заваді ефективності.

"Звичайно, важливо діяти спільно з Європою. Але також треба уникати підходу найменшого спільного знаменника, коли ми не діємо, бо якась з 27 європейських країн не хоче діяти. Ми маємо вдарити по олігархах та їхніх міжнародних компаніях, які обслуговує міжнародна фінансова система", – говорить Массаро.

Для того щоб зменшити небажаний вплив на міжнародні ринки від санкцій проти російських олігархів, необхідно ретельно обирати цілі для санкцій, зауважує Рудольф.

"Переконаний, що можна завдати путінській групі збитків на мільярди доларів, без негативного впливу на західні фінансові ринки".

А от відключення Росії від міжнародної системи платежів SWIFT є надто радикальним варіантом, вважають експерти.

"Це можна назвати ядерним ударом. 10 з 10 за шкалою санкцій. Ми це зробили щодо Ірану перед переговорами з ядерної угоди шість років тому. Російські санкції ніколи навіть не наближались до цього, бо російська економіка вдвічі більша, ніж разом узяті економіки інших країн, проти яких діють санкції США", – говорить Рудольф.

Забо погоджується – наслідки такого "ядерного удару" по Росії стануть спустошливими, адже, попри заяви Путіна про готовність Росії до роботи в автономному режимі, заміни SWIFT все ще немає.

"Ми далеко від цього, бо наслідки будуть спустошливими. Фактично ми відключимо Росію від міжнародної фінансової системи. Хоча Росія вживає заходів, щоб обійти це і створити власну систему платежів, вона не може замінити SWIFT".

Поступові санкції точно змінять якщо не стратегію, то тактику Путіна, переконаний Рудольф. "Ми маємо чіткі докази того, що санкції змінюють, його [Путіна] тактику більше, ніж загальну стратегію. Він дуже добре пристосувався до того, щоб вдаватися до ескалації такого рівня, який би не призводив до нового раунду санкцій".

Звичайно, визнає експерт, важко сказати, що було б без санкцій, "чи пішов би Путін на Маріуполь і далі на Україну". Також виміряти вплив санкцій важко, але, сподівається експерт, з часом вплив санкцій збільшиться настільки, щоб всередині Росії постав запит на зміни.

Публікується зі змінами від редакції "Європейської правди". Повна републікація потребує письмової згоди; цитування та часткове використання можливі за умови посилання на "Голос Америки"